Вирок № 24315002, 17.05.2012, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1817/1945/12

17 травня 2012 р. Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скрипка-Соіна О.О., з участю прокурора Мокренко Ю.М., адвоката ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ленінське, Озинського району Саратовської області, грузина, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, мешкаючого: АДРЕСА_1, не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_4 вчинив злочин за слідуючих обставин.

29.01.2012 року, приблизно о 18-00 годині, ОСОБА_4 перебуваючи в своєму домоволодінні, яке розташоване в АДРЕСА_1, з метою заволодіння чужим майном, шляхом розбійного нападу, вирішив поїхати в м. Суми. З собою з дому взяв рюкзак, в який поклав деякі будівельні інструменти та розкладний ніж.

Реалізуючи свій злочинний намір, цього ж дня ОСОБА_4, приблизно о 20-00 годині, знаходячись біля готелю «Україна», який розташований по вул. Воскресенській в м. Суми, діючи умисно з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном підійшов до водія таксі автомобіля НОМЕР_1, який належав ОСОБА_2, сів на заднє сидіння та зробив замовлення на перевезення його до с. Кияниця Сумського району. Під час того, як вищевказаний автомобіль таксі проїжджав с. Стецьківку Сумського району, ОСОБА_4 наказав водію звернути на вул. Горького. Проїхавши близько 400 м., наказав водію таксі зупинити автомобіль. Відразу після зупинення, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, з метою відкритого заволодіння чужим майном, дістав зі свого рюкзака ніж і напав на ОСОБА_2, а саме наніс йому два удари ножем, зокрема: в підборіддя та грудну клітину, тобто застосував насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, після чого заволодів грошима ОСОБА_2 в сумі 500 грн. і з місця злочину втік.

В результаті дій ОСОБА_4, ОСОБА_5 були спричинені наступні тілесні ушкодження: «Різана рана підборіддя та правої кисті», «Непроникаюче колоте поранення грудної клітки праворуч», що згідно висновку судово-медичної експертизи № 355 від 19.03.2012 не являються небезпечними для життя та кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров»я, так, як для загоєння ран необхідний строк понад шість днів, але не більше, як 21 день.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 29.01.2012 року він увесь день перебував за місцем мешкання разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_6 та донькою. Увесь день він міркував де узяти гроші, для того щоб розрахуватись з боргами та гроші на які б можна було б жити. Цього ж дня приблизно о 18:00 годині, він вирішив поїхати до м. Суми так, як йому були необхідні гроші, то він вирішив піти на злочин, а саме когось пограбувати та забрати грошові кошти. Тим паче дружина просила його з'їздити в м. Суми та купити картоплі і щось поїсти, бо у них дома нічого не було. Таким чином, він з собою узяв свій спортивний рюкзак чорного кольору, до якого поклав молоток, рулетку, будівельний куток та ніж викидний для того щоб, якщо його зупинять працівники міліції сказати, що він будівельник. Приблизно о 18-40 годині, він приїхав в м. Суми, а саме вийшов на автобусній зупинці, яка розташована на вул. Кузнечній. Знаходячись в м. Суми, він ходив містом, а саме біля центрального ринку, універмагу «Київ»та McDonalds, шукав можливу жертву пограбування. Приблизно о 19-50 годині, він направився у бік готелю «Україна», де побачив автомобіль ВАЗ 21114 синього кольору «Таксі»та вирішив підійти до нього роздивитись водія, а саме впевнитись чи можливо відносно нього вчинити пограбування. Він вирішив, що даний водій якнайкраще підходить для пограбування.

Приблизно о 20:00 годині він підійшов до автомобіля ВАЗ 21114, поцікавився у водія про вартість перевезення, на пропозицію їхати за 120,00 гривень, він погодився, адже в нього все рівно не було коштів, а була зовсім інша мета. Він сів на заднє сидіння вказаного автомобіля з правої сторони. Водій таксі завів двигун та почав їхати. Під час руху, він зупиняв автомобіль таксі в районі вул. ковпака та робив вигляд, що він спілкується по мобільному. Коли вони в`їхали в с. Стецьківка Сумського району, то він сказав, водію таксі, щоб той повернув на право від траси в центрі с. Стецьківка, так, як нібито вже проїхали необхідний поворот. Проїхавши по вулиці в с. Стецьківка приблизно метрів 400-500, то він наказав таксисту зупинитись біля одного із будинків. При цьому він запитав у водія таксі скільки він йому винен за проїзд. Поки водій дивився на лічильник, він в цей час дістав ніж з рюкзака і вирішив вчинити відносно водія таксі розбійний напад, а саме забрати у нього гроші, які при ньому були, вбивати таксиста він не хотів, хотів лише його злякати ножем та щоб швидше таксист віддав гроші. Тримаючи в своїй правій руці ніж, він наблизив його до обличчя таксиста, маючи намір приставити його до шиї, але таксист підбив його руку, і схопив за лезо ножа рукою. Але він вирвав ніж і наніс йому удар у праву частину грудної клітини. В цей момент таксист запитав у нього, що йому потрібно на, що він відповів «Гроші», після чого таксист сказав, що гроші у правій кишені. Почувши це він сказав водію таксі, щоб той сам дістав гроші та віддав їх, що таксист і зробив. Після чого він вибіг з автомобіля і побіг в кінець якогось городу до стежки. Рухаючись по стежці у напрямку автотраси Суми-Юнаківка, він викинув свій розкладний ніж з ручкою червоного кольору, також викинув свій рюкзак. Коли він прибіг до траси, то став на автобусній зупинці, зупинив попутний транспорт, яким доїхав в м. Суми. ОСОБА_7 в м. Суми, він вийшов з автомобіля на вул. Ковпака біля «101»магазину, запропонував водію гроші за те, що той його довіз, але водій відмовився і він пішов.

Знаходячись біля «101»магазину, він зателефонував своєму знайомому мешканцю м. Суми Миколі та сказав йому, що знаходиться в м. Суми поблизу магазину «101», який розташований по вул. Ковпака, при цьому запропонував йому зустрітись та випити по пляшці пива. На його пропозицію ОСОБА_8 погодився та відразу ж після дзвінка прийшов до нього на зустріч. Знаходячись біля магазину, він разом з ОСОБА_8 випили по пляшці пива. Розпивши по пляшці пива він запропонував ОСОБА_8 поїхати разом з ним до нього в гості, а саме в смт. Степанівку. На його пропозицію ОСОБА_8 погодився, але перед тим, як їхати в смт. Степанівку, він зайшов до «101» магазину та скупився там. Біля даного магазину він найняв автомобіль таксі, який привіз його та ОСОБА_8 приблизно о 22-00 годині в смт. Степанівку до його домоволодіння. По дорозі в смт. Степанівка, він попросив ОСОБА_8 сказати цивільній дружині ОСОБА_6, що ОСОБА_8 нібито позичив йому гроші в сумі 500 гр. Звідки насправді у нього взялись гроші, він ОСОБА_8 не розповідав, а ОСОБА_8 у нього про це і не запитував.

ОСОБА_7 до дому він разом з ОСОБА_8 зайшли до квартири в якій він мешкає та він віддав гроші, які у нього залишились своїй цивільній дружині, при цьому сказав їй, що вказані гроші йому дав ОСОБА_8. Через деякий час він вивів ОСОБА_8 до таксі, розрахувався з таксистом заплативши йому гроші в сумі 50 грн., після чого ОСОБА_8 поїхав, а він залишився в своєму домоволодінні. Проте, що він вчинив злочин, він нікому не розповідав.

При нанесені ударів ножем водію таксі, він хотів лише забрати гроші, подолати його опір, вбивати його він не хотів.

Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його вина в інкримінованому йому злочині доведена добутими та вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що працює він таксистом на власному автомобілі ВАЗ 21114 д.н. НОМЕР_1. 29.01.2012 року приблизно о 19-00 годині він, як завжди виїхав на лінію та знаходився по вул. Червона Площа в м. Суми, між вулицями Соборна та Воскресенська. Автомобіль перебував поблизу банку «Сбербанк Росія». Приблизно о 20-10 до нього підійшов невідомий йому на той момент хлопець та запитав скільки буде коштувати проїзд в с. Кияниця Сумського району. Він відповів, що проїзд коштує 2,50 грн. за один кілометр. Потім хлопець відійшов, поспілкувався по телефону і сів до нього в автомобіль. Вони поїхали в с. Стецьківка Сумського району. Під час руху, вони зупинялися по вул. Ковпака, ОСОБА_4 виходив і начебто з кимось розмовляв по телефону, а також нібито писав повідомлення. Коли в`їхали в с. Стецьківка Сумського району, то ОСОБА_4 сказав, щоб він повернув на право від траси в центрі с. Стецьківка, так, як нібито вже проїхали необхідний поворот. Проїхавши по вулиці Горького в с.Стецьківка приблизно метрів 400-500, то ОСОБА_4 сказав йому зупинитись біля одного із будинків. При цьому ОСОБА_4 запитав у нього скільки винен за проїзд, він поглянувши на лічильник, сказав, що 75 грн. Світло в салоні автомобіля, він не вмикав, автомобіль достатньо освітлявся від навколишніх ліхтарів. Через декілька секунд, він почув шелест плащівки, вважав, що ОСОБА_4, дає йому кошти за проїзд та обернувшись назад він відчув сильний удар по підборіддю та разючий біль. На той час він не бачив, яким предметом ОСОБА_4 наніс йому удар. Якимось чином він схопився своєю рукою за предмет, як він потім виявив це був ніж з темним лезом. Схопившись за ніж своєю правою рукою він не давав ОСОБА_4 нанести йому ще удари, тобто намагався відвезти ніж від себе, але все ж таки якимось чином ОСОБА_4 вдарив його ще один раз ножем в грудну клітину з правого боку. Потім він запитав у ОСОБА_4, що йому потрібно, на що останній відповів, щоб він віддав йому гроші. Після чого він сказав, що гроші знаходяться у правій кишені та сказав, почувши вказівку дістати їх, він відвів руку ОСОБА_4 з ножем до лобового скла та самостійно, боячись за своє життя дістав правою рукою гроші в сумі 500 грн., номіналами1 купюра -200 грн., 3 купюри по 100 грн. та віддав їх ОСОБА_4 Забравши у нього гроші в сумі 500 грн. ОСОБА_4 швидко вибіг з автомобіля, в яку саме сторону побіг, він сказати не може так, як не пам'ятає, оскільки знаходився в шоковому стані.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що в АДРЕСА_1, вона проживає разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_4 та спільною донькою ОСОБА_13, 2010 року народження. На даний час як вона так і ОСОБА_4 є сиротами, так, як не мають нікого з рідних та близьких.

З ОСОБА_4, вона познайомилась в 2002 році під час навчання в Правдинській школі інтернаті для дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. В 2003 році у неї та у ОСОБА_4 виникли почуття один до одного та вони почали зустрічатись. В січні 2011 році, вона разом з ОСОБА_4 висилилися з соціального гуртожитку. Після чого вона звернулась до голови Степанівської селищної ради з проханням надати їй якесь житло, як дитині сироті та у неї з ОСОБА_4 народилась донька, а проживати було ніде. Таким чином в лютому місяці 2011 р., вона від Степанівської с/р отримала кімнату в гуртожитку, який розташований по АДРЕСА_1, де вона разом з донькою та ОСОБА_4 почали разом проживати. Офіційно свої відносини, вона з ОСОБА_4 не оформлювала, так, як ОСОБА_4 майже весь час її вагітності знаходився на заробітках в РФ, а коли повернувся, то вирішили поки не розписуватись з власних міркувань. За час її спільного проживання з ОСОБА_4, останній майже весь час їздить по заробіткам, приїжджає приблизно на тиждень привозить їй гроші та потім знову від'їжджа на заробітки, так, як допомоги їм чекати не має від кого. З заробіток ОСОБА_4 повернувся приблизно 19.12.2011 р. та до цього ж часу її з донькою не залишав, тобто знаходився в Сумській області, ходив по тимчасовим заробіткам, як в смт. Степанівка так і в м. уми.

29.01.2012 р. ОСОБА_4 з самого ранку знаходився вдома. Цього ж дня приблизно 0 18-00 годині, вона попросила ОСОБА_4 з'їздити в м. Суми по картоплю, так, як у них нічого було їсти. На її прохання ОСОБА_4 погодився та поїхав в м.Суми, чи брав з собою якісь речі вона точно сказати не може так, як не звертала на це ніякої уваги. Коли ОСОБА_4 29.01.2012 р. покидав їх домоволодіння, то був вдягнений в чорні спортивні штани із сірими лампасами написом «adidas», чорну куртку чоловічу з капюшоном, шапку чорну. Взутий був в спортивні чорні кросівки. Додому 29.01.2012 р. ОСОБА_4 повернувся приблизно о приблизно о 22-00 годині, але не один, разом з ним був його товариш мешканець м.Суми на ім»я ОСОБА_8, прізвища його, вона не знає, але знає, що він проживає в Курському мікрорайоні. З собою ОСОБА_4 приніс пакет з їжею ( хліб, булочки, курку-гриль, шоколад, дитячі сирки, сиркову масу, молоко, макарони, гречку, пляшку олії, цукор), миючий засіб для посуду, пральний порошок також дав їй гроші в сумі 140 грн. ( купюрами номіналом в 100 грн. та дрібними купюрами, на даний час вона вже не пам»ятає якими саме). Побачивши покупки, які приніс ОСОБА_4 їй в домоволодіння та гроші, які дав, вона відразу ж у нього запитала, звідки взяв гроші, на що ОСОБА_4 сказав, що гроші йому дав ОСОБА_8, який приїхав разом з ним. В свою чергу ОСОБА_8 слова ОСОБА_4 підтвердив. ОСОБА_8 29.01.2012 р. побув у її домоволодінні, а саме в коридорі приблизно 10 -15 хвилин, а потім поїхав в м.Суми, а ОСОБА_4 залишився вдома. ОСОБА_8, ОСОБА_4 разом з нею відразу ж ліг відпочивати, ні про що не говорив.

07.02.2012 приблизно о 06-00 годині ранку в їх домоволодіння приїхали працівники міліції та забрали ОСОБА_4 до міліції. Коли вона цього ж дня приїхала до міліції, то дізналась, що її цивільний чоловік ОСОБА_4 29.01.2012 р. в с.Стецьківка Сумського району вчинив напад на водія таксі, при цьому порізав ножем водія та забрав у нього гроші в сумі 500 грн.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що приблизно в 2009 році, він в м. Суми познайомився з ОСОБА_4, який на той момент проживав в м. Суми.. З ОСОБА_11, він останнім часом зустрічається дуже рідко, так, як ОСОБА_4 майже постійно їздить на заробітки до інших міст України. Останній раз ОСОБА_4, він зустрічав 29.01.2012 р., а саме під час того, як він в вечорі знаходився в дома, то йому на мобільний телефон приблизно о 21-00 годині зателефонував ОСОБА_4 та сказав, що знаходиться в м. Суми поблизу магазину «101», який розташований по вул. Ковпака, при цьому запропонував зустрітись з ним та випити по пляшці пива. На пропозицію ОСОБА_4, він погодився та прийшов до «101»магазину. Він побачив ОСОБА_4, вони привіталися та пішли в магазин за пивом. Купивши по пляшці пива, вони вийшли з магазину та біля нього розпили даний алкогольний напій. Під час того, як він разом з ОСОБА_4 розпивали пиво, то він запитав у ОСОБА_4, чому той такий схвильований, на що останній відповів, що у нього в цей вечір виник конфлікт з якимось таксистом, і що він забрав у останнього гроші.

Розпивши по пляшці пива ОСОБА_4 запропонував йому поїхати до нього в гості, а саме в смт. Степанівку, на що він погодився. ОСОБА_4 знову зайшов до «101»магазину та скупився там, а саме купив продукти харчування (курку - гриль, молоко, хліб, шоколад та ін.), також купив цигарки. Після чого ОСОБА_4 біля цього ж магазину найняв автомобіль таксі і вони поїхали в смт. Степнівка. По дорозі в смт. Степанівка ОСОБА_4 попросив сказати його дружині ОСОБА_6, що він нібито позичив ОСОБА_4 грошей в сумі 500 гр. ОСОБА_7 в домоволодіння ОСОБА_4, він привітався з дружиною ОСОБА_4, при цьому останній віддав дружині кошти і сказав, що дані кошти позичив у нього. Після чого ОСОБА_4 провів його до таксі та він поїхав в м. Суми додому.

Свідок ОСОБА_12 пояснення якої досліджені в судовому засіданні, на досудовому слідстві пояснила, що 07.02.2012 року вона була запрошена в якості понятої при проведенні відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_4 Слідча дія проводилась в с. Стецьківка по вул. Горького Сумського району. В її присутності та в присутності іншого понятого мешканця с. Стецьківка, ОСОБА_4 розповів, як саме 29.01.2012 року він вчинив розбійний напад на водія таксі ОСОБА_2 в с. Стецьківка Сумського району, також на статистові ОСОБА_4 проімітував нанесення ножових поранень ОСОБА_2 Крім того ОСОБА_4 під час проведення слідчої дії привів всіх учасників слідчої дії до місця, де викинув свій рюкзак, який був разом з ним під час вчинення злочину. Під час відтворення обстановки та обставин події вказаний рюкзак знаходився на тому ж самому місці, де його викинув ОСОБА_4 та був вилучений працівниками міліції.

Крім того вина підсудного стверджується:

- протоколом огляду місця події від 29.01.2012 та 30.01.2012 в с. Стецьківка Сумського району. (т. 1, а. с. 12 -20, 25 -29);

- висновком експертизи волокон та волокнистих матеріалів № 64 від 16.03.2012, відповідно до якого текстильні волокна, які були вилучені під час ОМП від 29.01.2012 на дактилоплівці є 10 мікрочастин матованих темно-зелених поліефірних волокон, які мають спільну родову належність з відповідно такими ж волокнами трикотажу підкладки шапки ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 51 -58);

- протоколом впізнання особи від 10.02.2012 року в ході якого потерпілий ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_4, як особу, яка вчинила відносно нього 29.01.2012 розбійний напад (т. 2, а. с. 33 -35);

- висновком судово-медичної експертизи № 278 від 16.03.2012 року, згідно якого спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_5 кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров»я, так, як для загоєння ран необхідний строк понад шість днів, але не більше, як 21 день та могли утворитися 29.01.2012 р (т.1, а. с. 93 -94);

- висновком додаткової судово-медичної експертизи № 356 від 20.03.2012 року, згідно якої ОСОБА_2 при відтворенні обставин та обстановки події відтворив механізм утворення тілесних ушкоджень, які йому були спричинені ОСОБА_4 під час вчинення розбійного нападу (т.1, а.с. 103 -104);

- висновком додаткової судово-медичної експертизи № 357 від 20.03.2012 року, згідно якої ОСОБА_4 при відтворенні обставин та обстановки події розповів, як саме він вчинював злочин 29.01.2012 відносно ОСОБА_5 та відтворив механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_2, які він йому спричинив (т.1, а. с. 108 -109);

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доказана повністю.

Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 187 ч. 1 КК України, так як він вчинив напад з метою заволодіння майном ОСОБА_5, який був поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, характеристику на нього, визнання ним своєї вини, розкаювання у вчиненому злочині, те, що підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Те, що підсудний щиросердечно розкаявся у вчиненому злочині, приніс публічне вибачення потерпілому, має на утриманні малолітню дитину, і що його сім'я знаходиться в скрутному матеріальному становищі, суд визнає пом'якшуючими його покарання обставинамиі.

Обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає.

Суд приймає також до уваги те, що злочин вчинений підсудним відноситься до категорії тяжких.

За наявності таких даних про особу підсудного, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

По справі потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про відшкодування йому матеріальних збитків у сумі 2000,00 гривень та моральної шкоди у сумі 10000,00 гривень.

Суд вважає, що позов в частині відшкодування матеріальних збитків підлягає задоволенню на суму 500,00 гривень, оскільки в судовому засіданні доведено, що внаслідок злочинних дій підсудного потерпілому ОСОБА_2 була спричинена шкода саме у вищезазначеній сумі. Потерпілим не підтверджені витрати на лікування, а тому судом не можуть бути задоволені вимоги, які не підтверджені потерпілим в судовому засіданні.

На думку суду, потерпілому ОСОБА_2 злочинними діями була заподіяна значна моральна шкода, а тому з урахуванням ступеню моральних страждань, виходячи з вимог розумності і справедливості суд вважає за необхідне стягнути на користь потерпілого у відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного, питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Міру запобіжного заходу засудженому залишити ту ж -тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення дактилоскопічних експертиз в сумі 1749,84 гривень, із зарахуванням на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код 25574892 р\р 31256272210011 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 500,00 гривень у відшкодування матеріальної шкоди та 10000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Речові докази:автомобіль ВАЗ 21114 д.н. НОМЕР_1 синього кольору, чоловічу болоневу куртку чорного кольору, що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2, - залишити в його розпорядженні, мобільний телефон «Самсунг», рюкзак, сантиметр, куртку з капюшоном, шапку «Адідас», що знаходяться на відповідальному зберіганні в камері схову Сумського РВ УМВС -передати цивільній дружині ОСОБА_4 -ОСОБА_6, один відрізок світлої дактилоскопічної плівки з мікрочастинками з задніх сидінь, рукавички, що знаходяться на відповідальному зберіганні в камері схову Сумського РВ УМВС в Сумській області -знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення, а для засудженого в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Суддя Б.М. Клочко