Ухвала суду № 24314466, 23.04.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/1669/12 23.04.2012 23.04.2012 23.04.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

< Текст >

Справа № 22ц-1490/1145/12 Суддя першої інстанції - Коваленко І.В.

Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Кутової Т.З.,

суддів - Ямкової О.О., Крамаренко Т.В.,

при секретарі - Крамаренко Л.С.,

за участю: представника позивача - Синьової Ю.М., представника відповідача - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 лютого 2012 року

за позовом

Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»»

(далі - ПАТ «СЕБ Банк»)

до ОСОБА_4

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2011 року ПАТ «СЕБ Банк»» звернулося з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що 14 жовтня 2008 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» (правонаступник ПАТ «СЕБ Банк») та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 82 000 доларів США строком до 13 жовтня 2011 року зі сплатою плаваючої процентної ставки.

З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання цього ж дня між банком та ОСОБА_4 було укладено договір застави автомобіля MERCEDES -BENZ, реєстраційний № НОМЕР_1.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 умови договору належним чином не виконував, утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 894 715,70 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_4 вказану суму заборгованості та судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 лютого 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «СЕБ Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 684 867,08 грн. із зазначенням складових та 1 393,02 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, просив рішення суду в частині стягнення процентів у сумі 11 126,34 доларів США скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволені вимог позивача про стягнення з нього процентів за кредитним договором. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

В запереченнях на апеляційну скаргу, позивач просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 жовтня 2008 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» (правонаступником якого є ПАТ «СЕБ Банк») та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №330-в/41 (надалі - Договір) (а.с.6-15).

Відповідно до умов Договору банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби у розмірі 82 000 доларів США зі сплатою плаваючої процентної ставки строком до 13 жовтня 2011 року

В забезпечення виконання Договору 14 жовтня 2008 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_4 укладено договір застави автомобіля MERCEDES -BENZ, реєстраційний № НОМЕР_1 (а.с.21-25).

Згідно розділом 1 Договору плаваюча процентна ставка розраховується як сума значення LIBOR та фіксованого проценту, який складає 10,5% річних. Значення LIBOR фіксується кредитодавцем на дату договору та відповідає останньому значенню ставки LIBOR, зафіксованої Британської банківською асоціацією за трьохмісячними міжбанківськими депозитами у відповідній валюті. В подальшому значення ставки LIBOR підлягає перегляду з періодичністю перегляду LIBOR та у дати перегляду LIBOR, визначені умовами договору - щоквартально, кожного 20 числа місяців березня, червня, вересня та грудня.

Пунктом 1.1. розділу 2 Договору визначено, що LIBOR - це ставка річних для депозитів у доларах США/Євро відповідно, що фігурує на сторінках REUTER LIBOR, або будь-якого правонаступника цієї сторінки станом на 11:00 (за Лондонським часом) на дату перегляду LIBOR.

Відповідно до п.2.5.1. Договору погашення відповідної частини кредиту у розмірі, який визначений Графіком погашення заборгованості за кредитом (Додаток №1), та нарахованих у порядку, передбаченому цим договором, процентів та неустойки здійснюється позичальником щомісяця та у строки відповідно до п.п. 2.4.6. шляхом поповнення поточного рахунку позичальника внесенням готівки в касу кредитодавця або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.

У зв'язку з порушенням ОСОБА_4 кредитних зобов'язань, станом на 22 червня 2011 року виникла заборгованість за кредитним договором - 93 125,95 доларів США яка складається із простроченої заборгованості за кредитом - 72 888,57 доларів США, що еквівалентно 581 162,44 грн., строкової заборгованості за кредитом - 9 111, 04 доларів США, що еквівалентно 72 645,06 грн., процентів - 11 126,34 доларів США, що еквівалентно 88 713,65 грн. та 152 194,55 грн. пені (а.с.97-132).

Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з боржника на користь позивача.

Посилання ОСОБА_4 на те, що суд безпідставно задовольнив вимоги ПАТ «СЕБ Банк», оскільки не надано доказів переходу від Акціонерного банку «Факторіал-Банк» прав та зобов'язань до правонаступника не заслуговують на увагу суду.

Пунктом 1.1. Статуту ПАТ «СЕБ Банк», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 23 березня 2009 року передбачено, що останнє є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного банку «Факторіал-Банк», що також підтверджується передавальним актом, згідно якого позивач визнає себе повним правонаступником щодо всіх прав та зобов'язань Акціонерного банку «Факторіал-Банк» стосовно всіх кредиторів та боржників (а.с. 36 - 41, 166).

Твердження відповідача про те, що умовами договору не визначено порядок розрахунку процентної ставки та невірно нараховані проценти за користування кредитом є безпідставними.

Розділом 1 Договору передбачено визначення плаваючої процентної ставки, як фіксованого проценту 10,5% + LIBOR. Крім того, в Додатку №3 до Договору зазначена номінальна процентна ставка 15,2525%, який підписаний позичальником. (а.с.18-19). З розрахунку заборгованості по процентам станом на 22 червня 2011 року убачається, що розмір процентної ставки нарахування процентів за період з 14 жовтня 2008 року (моменту укладання Договору) до 22 червня 2011 року не перевищував розміру номінальної процентної ставки.

Інших розрахунків, які б підтверджували неправильність нарахування банком процентів за користування кредитом матеріали справи не містять.

Також не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_4 щодо ненадання інформації стосовно ставки LIBOR, оскільки вона розміщується на сторінках REUTER LIBOR та повідомляється кредитодавцем шляхом розміщення в приміщенні банку на інформаційних стендах та на Інтернет-сайті Кредитодавця про що зазначено в Договорі.

Розмір стягнутих судом сум кредитної заборгованості та пені не був предметом апеляційного розгляду.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: