Постанова № 24308354, 17.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2012 року 18:39 № 2а-4174/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Денисовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «У Сек'юріті Сервіс»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «У Сек'юріті Сервіс»(надалі -позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі -відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 вересня 2011 року № 0008352307 та від 23 грудня 2011 року № 0008352307.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за товари та послуги, придбані у ТОВ «ЛОУ КОНСАЛТ».

Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки Товариства з питань взаємовідносин з ТОВ «ЛОУ КОНСАЛТ» було встановлено заниження податку на додану вартість, оскільки господарські операції між вказаними підприємствами мають фіктивний характер.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

ДПІ у Печерському районі м. Києва з 07.09.2011 р. по 08.09.2011р. було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «У СЕК'ЮРІТІ СЕРВІС»з приводу правильності обчислення податкового кредиту при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Лоу Консалт»за період з 01.09.2010 року по 31.03.2011 року та було складено акт № 1241/23-7/35921554 від 08.09.2011 року.

У висновках акту перевірки відображені порушення ТОВ «У СЕК'ЮРІТІ СЕРВІС»п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.6 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з ПДВ на 1 029 871,00 грн.

Вказаний висновок зроблений на підставі висновків Бориспільської ОДПІ у Київській області, відображених в акті перевірки контрагента позивача ТОВ «Лоу Консалт»від 20 травня 2011 року № 413/7/36429084, згідно якого встановлено, що ТОВ «Лоу Консалт»фактично не може здійснювати господарську діяльність через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів та трудових ресурсів. Таким чином Бориспільська ОДПІ у Київській області прийшла до висновку про фіктивність усіх господарських операцій даного підприємства з всіма його контрагентами, включаючи ТОВ «У СЕК'ЮРІТІ СЕРВІС».

Враховуючи наведене, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2011 року № 0008352307, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 127 223,00 грн., з них 1 029 871,00 грн. -основний платіж та 97 352,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

За наслідками розгляду первинної скарги позивача на вказане рішення Державної податковою адміністрацією у м. Києві прийнято рішення від 09.12.2011р. № 11785/10/25-114 про результати розгляду скарги, за наслідками якого ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення «про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 492 925,00 грн.»

Проте, суд не може погодитись із правомірністю винесених рішень, у зв'язку з наступним.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних ТОВ «Лоу Консалт»було зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена ТОВ «У СЕК'ЮРІТІ СЕРВІС»до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «Лоу Консалт»підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні податкові накладні, рахунки корегування кількісних і вартісних показників, акти здачі-приймання робіт (надання) послуг, виписки з банку, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Припущення податкового органу про невиконання податкових зобов'язань контрагентом позивача не підтверджені належними документальними доказами; такі припущення не позбавляють правового значення виданих цим контрагентом податкових накладних.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про фіктивність господарських операцій між ТОВ «У СЕК'ЮРІТІ СЕРВІС»та ТОВ «Лоу Консалт», адже такі доводи базуються лише на твердженнях співробітників Бориспільської ОДПІ у Київській області, які не підтвердженні належними та допустимими доказами та мають сумнівний характер.

Суд також звертає увагу на те, що триває судове оскарження, в процесі якого ТОВ «ЛОУ КОНСАЛТ»звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Бориспільської ОДПІ Київської області по проведенню документальної невиїзної перевірки, що оформлена актом № 413/23-1/36429084 від 20.05.2011 року та визнання протиправним та скасування наказу № 394 від 11.07.2011 року.

14 жовтня 2011 р. Київським окружним адміністративним судом позовні вимоги ТОВ «ЛОУ КОНСАЛТ»задоволені повністю, визнано протиправним і скасовано наказ № 394 від 11.07.2011 року, та визнано протиправними дії Бориспільської ОДПІ Київської області по проведенню документальної невиїзної перевірки, що оформлена актом №413/23-1/36429084 від 20.05.2011р.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 26.09.2011 № 0008352307.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 23.12.2011 № 0008352307.

Зобов'язати Державну казначейську службу України стягнути судові витрати в розмірі 2 147,00 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «У СЕК'ЮРІТІ СЕРВІС».

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 22 травня 2012 року