Постанова № 24308268, 08.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 травня 2012 року 15:05 № 2а-3206/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В. та представників:

позивача: Пантєєва І.О.;

відповідача: Петелько К.О.;

прокурора: не з'явились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Донецьк"доДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києваза участюПрокуратури Подільського району міста Києвапроскасування податкового повідомлення-рішення від 24 жовтня 2011 року №0010121501 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05 березня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Аїсі Донецьк" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Аїсі Донецьк") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Подільському районі м. Києва), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2011 року №0010121501.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-3206/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26 березня 2012 року.

В судових засіданнях неодноразово оголошувалася перерва у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

В судовому засіданні 08 травня 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 24 жовтня 2011 року №0010121501 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 3 пункту 4 розділу ХХ Податкового кодексу України ТОВ "Аїсі Донецьк" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 2 491 743,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 24 жовтня 2011 року №960/1501/35463805 (далі по тексту -Акт перевірки).

В Акті перевірки за результатами перевірки уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ "Аїсі Донецьк" за ІІ квартал 2011 року встановлено, що позивач порушив підпункт 3 пункту 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ кварталу 2011 року відображено з урахуванням від'ємного значення, отриманого за попередні роки.

Позивач вважає протиправним спірне податкове повідомлення-рішення, мотивуючи позовні вимоги наступним: включаючи до складу валових витрат І кварталу 2011 року суму валових витрат у вигляді від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього 2010 року, позивач діяв у відповідності до вимог пункту 6.1 статті 6 та пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а збитки 2010 року вважаються витратами І кварталу 2011 року і, відповідно, є складовою від'ємного значення об'єкта оподаткування саме І кварталу та має включатись до витрат ІІ кварталу 2011 року.

В письмовому запереченні проти позову відповідач зазначив, що до складу ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України якщо за результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За даними уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року в рядку 07 ТОВ "Аїсі Донецьк" зазначило від ємний об'єкт оподаткування на рівні -2 491 743,00 грн. Таке від'ємне значення сформувалось у зв'язку із наявністю від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього 2010 року.

Від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у розмірі -2 491 743,00 грн. перенесено до рядка 06.6 уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.

Враховуючи викладене та з огляду на висновки Акта перевірки, вбачається, що відповідачем при визначенні від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року не враховано розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік.

На думку суду, від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік підлягає включенню до витрат ІІ кварталу 2011 року.

Так, згідно з пунктом 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, розділ ІІІ Податкового кодексу України -"Податок на прибуток підприємств" набирає чинності з 01 квітня 2011 року.

Пункт 1 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначає, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

До набрання чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України, питання оподаткування податком на прибуток регулювалось Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, під час розрахунків з бюджетом щодо доходів і витрат, отриманих і проведених до 01 квітня 2011 року, в тому числі за І квартал 2011 року (з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року) мають застосовуватись відповідні норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а такі розрахунки відображаються в декларації з податку на прибуток підприємства, форма та порядок складання якої затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року №143.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, можна зробити висновок, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню платником податку до складу валових витрат І кварталу 2011 року без обмежень; враховуючи, що від'ємне значення об'єкта оподаткування виникає фактично у разі перевищенні валових витрат над валовими доходами, випливає, що від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року без урахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік утворитись не могло; суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік включались до фінансового результату І кварталу 2011 року не самі по собі, а в складі валових витрат за І квартал 2011 року, а їх виключення зі складу валових витрат не передбачено ні Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", ні Податковим кодексом України.

Слід звернути увагу, що порушень при формуванні позивачем валових витрат за І квартал 2011 року відповідачем не встановлено.

При цьому, як зазначав під час судового розгляду представник відповідача, встановлювати правомірність формування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік не має потреби, оскільки зазначене не ставиться під сумнів.

Відповідно до частини третьої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Разом з тим, на підтвердження правомірності формування від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік позивач надав суду письмові пояснення про виникнення такого від'ємного значення внаслідок збитку від операції з умовного продажу заборгованості за договором позики та копії відповідних документів: договір позики, додаткова угода до договору позики, реєстраційного свідоцтва, виписка з рахунку, меморіальний ордер.

За таких підстав, ТОВ "Аїсі Донецьк", включаючи до складу валових витрат І кварталу 2011 року суму валових витрат у вигляді від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього 2010 року, діяло у відповідності до вимог пункту 6.1 статті 6 та пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а з набранням чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України правомірно врахував суму від'ємного значення, яке утворилось в І кварталі 2011 року, при заповненні уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що дії позивача узгоджуються не тільки з нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України, а й з принципами бухгалтерського обліку.

Так, згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах: безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідач не може на власний розсуд виключати з декларації ті чи інші показники або періоди обліку фінансових результатів, які позивач повинен відобразити, оскільки це матиме наслідком перекручення та спотворення даних бухгалтерського та податкового обліку.

При вирішенні даного спору суд виходить з принципу презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, що закріплений в підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України.

Також відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що зменшення відповідачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток ТОВ "Аїсі Донецьк" за ІІ квартал 2011 року у розмірі 2 491 743,00 грн. є помилковим, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 24 жовтня 2011 року №0010121501 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Подільському районі м. Києва не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Аїсі Донецьк" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Донецьк" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва від 24 жовтня 2011 року №0010121501.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Донецьк" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко