Постанова № 24306447, 08.05.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-3279/10/0770

Ряд стат. звіту № 2.11.4

Код - 09

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 р. 11.25 год. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю. за участю секретаря судового засідання Рекунової К.А., та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 -представник ОСОБА_2;

відповідача: Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області - представник Борсенко О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001481742 від 16.08.2010 року.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 08 травня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 травня 2012 року.

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання незаконним і скасування податкових повідомлень -рішень № 0001471742/0 та №0001471744/0 від 02.07.2010 року та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001481742 від 16.08.2010 року.

У судовому засіданні 20 лютого 2012 року представник позивача заявив клопотання про об'єднання позовів по справах № 2а-3439/10/0770 та № 2а-3279/10/0770 в одне провадження.

Ухвалою суду від 20 лютого 2012 року було об'єднано позови фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Ужгород Закарпатської області про визнання незаконним і скасування податкових повідомлень -рішень та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001481742 від 16.08.2010 року по адміністративним справам №2а-3439/10/0770 та № 2а-3279/10/0770 в одне провадження із присвоєнням даній справі №2а-3279/10/0770.

У позові ФОП ОСОБА_1 просить визнати незаконним і скасувати податкові повідомлення -рішення № 0001471742/0 та №0001471744/0 від 02.07.2010 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001481742 від 16.08.2010 року, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, обґрунтовуючи свою позицію тим, що висновок контролюючого органу про визначення позивачу податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій зі сплати ПДВ з фізичних осіб, з податку на додану вартість, а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є безпідставним та таким, що суперечить фактичним обставинам, встановленим під час перевірки. Відповідачем зроблено хибно зроблено висновок, про порушення ФОП ОСОБА_1 пп.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»- не використання РРО та КОРО при проведенні господарських розрахункових готівкових операцій на загальну суму 316 232,00 грн. З чого і виходила ДПІ у м. Ужгороді при застосуванні штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 581 160,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив, подавши суду письмові заперечення (а.с.66-70). В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та повідомив, що вважає позов безпідставним, оскільки проведеною перевіркою було виявлено заниження позивачем зобов'язань зі сплати податку на додану вартість та зобов'язань зі сплати податку з доходів з фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»винесено рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій).

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

18.06.2010 року ДПІ у м. Ужгороді було проведено перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, про що було складено акт №1409/17-319/НОМЕР_1(а.с.15-36). За результатами даного акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.07.2010 року №0001471742/0 з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем -39 529,05 грн.; податкове повідомлення-рішення від 02.07.2010 року № 0001471744/0 з податку на додану вартість в сумі 79 057,5грн. із яких 52 705 грн. за основним платежем та 26 352,5грн. -штрафна санкція. В ході проведення перевірки також встановлено, що суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 допущено порушення ст..13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», ст.. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп.7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», і згідно п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»податковим органом винесено рішення №742 від 16.08.2010 року про застосування штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 1 581 160,00 грн.

Приватним підприємцем ОСОБА_1 («Експедитор») було укладено договір від 01.10.2007 року № 93 «Про надання транспортних послуг»з ТзОВ «Терпак-Транс», згідно якого «Перевізник»(ТзОВ «Терпак-Транс») доставляє ввірений йому (завантажений) вантажовідправником вантаж до пункту призначення і видає його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а Експедитор зобов'язується сплатити за перевозку вантажу обумовлену сторонами плату. Перевезення вантажів здійснюються «Перевізником». виключно на підставі заявок, які подаються «Експедитором» не пізніше 2 діб, що передують дню перевезення '' П.п.2.3 договору №93 від 01.10.2007 року передбачено, що заявка на перевезення вантажів є невід'ємною частиною даного Договору.

Також позивачем 02.03.2009р. з ТОВ СП„Терпак-Транс" укладено додаток до договору від 01.10.2007 року №93 згідно якого додатково до предмета договору, визначеного в п.1 Перевізник доручає Експедитору знаходити замовників на транспорті послуги, надані Перевізником згідно специфіки автопарку Перевізника. Також додано п.5.5., згідно якого розрахунки за надані послуги проводяться згідно актів прийому - передачі на виконані Експедитором роботи.

На виконання Договору від 01.10.2007 року №93 «Про надання транспортних послуг»(т.1 а.с.101-103). позивачем надано експедиційні послуги ТзОВ СП «Терпак-Транс»у квітні 2009 року на загальну суму 285847,98 грн. (ПДВ 47641,33 грн.) та у травні 2009 року на загальну суму 30384,02 грн. (в т.ч, ПДВ 5064,00 грн.). Відповідно виписано податкові накладні від 30.04.2009 |року №01 на суму 285847,98 грн,, в т. ч. ПДВ 47641,33 грн., а також від 29.05.2009 року №1 на суму 30384,00 грн., в т.ч. ПДВ 5064,00 грн. Експедиторські послуги виконані згідно актів здачі - приймання виконаних послуг, дати, номера та суми яких описані в акті перевірки. Оплата за надані послуги проведена в готівковій формі згідно розрахункових квитанцій на загальну суму 316231,98 грн. (в т.ч. ПДВ 52705,33 грн.). Отримані від ТОВ „Терпак-Транс" кошти позивачем включено до валового доходу.

Крім того, позивачем укладено договір «Про надання транспортних послуг»від 05.01.2009 року №8-А з ТзОВ СП «Терпак-Транс» (в подальшому - Експедитор»), згідно якого «Експедитор»доручає «Експедитору»знаходити замовників на транспортні послуги Замовників відповідного Замовника. Перевезення вантажів здійснюються Експедитором виключно на підставі заявок, які подаються Експедитором не пізніше 2 діб, що передують дню перевезення (п.п.2.1 Договору №8-А від 05.01.2009 року). (т.1 а.с.111).

Згідно п.п. 2.2 Договору №93 від 01.10.2007 року та Договору №8-А від 05.01.2009 року передбачено, що в заявці на перевезення зазначаються: реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача; точне місце та дата прийняття вантажу до перевезення та точне місце та дата його доставки; відомості про вантаж (вид, вага, кубатура, тощо); маршрут руху, митниці перетину кордону; кількість та вид транспортних засобів необхідних для здійснення перевезення; розмір ставки, строки та порядок оплати транспортних послуг (перевезення); експедиторські фірми по обробці вантажів на прикордонних переходах; додаткові інструкції. Відповідно до п.п.2.3 договорів №93 від 01.10.2007 року та №8-А від 05.01.2009 року передбачено, що заявка на перевезення вантажів є невід'ємною частиною даного Договору. На виконання Договору від 05.01.2009 року №8-А «Про надання транспортних послуг»ТзОВ СП «Терпак-Транс» було надано позивачу експедиційні послуги, хоча, як випливає з акту перевірки, фактично транспортні послуги на загальну суму 285847,98 грн. (в тому числі ПДВ - 47641,33 грн.) згідно податкової накладної від 30.04.2009 року №279, отриманої від ТзОВ СП «Терпак-Транс». Оплата за вищевказані послуги не проводилася. Для перевірки пред'явлено акти виконаних робіт (дати, номера та суми яких описані в акті перевірки), які засвідчують факт виконання ТзОВ СП «Терпак-Транс»вказаних послуг (а.с.15-36 т.1 ).

Позивачем, на підставі актів виконаних робіт включено суму, згідно них, до валових витрат.

Проте, заявки на перевезення вантажів, які є невід'ємною частиною укладених договорів, і в яких зазначаються реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, місце та дата прийняття вантажу до перевезення та точне місце та дата його доставки, відомості про вантаж, маршрут руху, митниці перетину кордону, кількість та вид транспортних засобів та інші додаткові інструкції для перевірки не надано.

Оподаткованим доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) такий платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України до_складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належить до складу валових витрат.

Отже, згідно вищенаведених норм підприємець має право включити до валових витрат тільки сплачені суми, пов'язані з господарською діяльністю та завдяки яким ним отримано доход.

Під час перевірки податковим органом встановлено , що отримані від ТзОВ СП «Терпак-Транс»послуги позивачем не оплачено.

Крім того, ні під час проведення перевірки, ні в судовому засіданні, позивачем не доведено, який дохід нею отримано від транспортних послуг, наданих їй ТзОВ СП «Терпак-Транс», а тому, податковим органом при перевірці встановлено, що згідно коригуючої декларації, поданої позивачем до ДПІ у м. Ужгороді за перше півріччя 2009 року № 88304 від 22.09.2009 року, платником до складу валових витрат неправомірно віднесено витрати по отриманим транспортних послугам від ТзОВ СП «Терпак-Транс»в розмірі 238206,65 грн. (без ПДВ), оскільки не доведено зв'язок даних витрат (отриманих послуг) із господарською діяльністю та не проведено фактичну оплату за них.

Також перевіркою встановлено, що податкова накладна № 474 від 01.05.2009 на суму 30 384 грн. (а.с.54 т.1) видана позивачу ТзОВ СП «Терпак-Транс»не на виконання експедиційних послуг, як зазначено позивачем, а на продаж товарно-матеріальних цінностей, які отримані позивачем згідно видаткової накладної №СФ-000002 від 01.05.2009р (т.1 а.с.105).

Крім цього перевіркою встановлено, що позивачем до валових витрат в першому півріччі 2009 року віднесено витрати на придбання ТМЦ (запчастини) згідно податкової накладної від 01.05.2009 року №474 та видаткової накладної №СФ-000002 від 01.05.2009 року на суму 25320,00 грн. (без ПДВ), отриманих від ТзОВ СП «Терпак-Транс», оплату по яким не було проведено. Також позивачем надано для перевірки акт списання від 19.06.2009 року №К-00000001 на предмет списання запасних частин в обліку на загальну суму 25320,00 грн., без ПДВ, у зв'язку з тим, вказані ТМЦ непридатні до використання.

Позивачем надано акт списання від 30.05.2009 року №К-00000001 на загальну суму 30384,00 грн. (в тому числі ПДВ 5064,00 грн.) на предмет списання запасних частин в обліку по фірмі, як такі, що були використані в процесі поточного ремонту. Проте, даний автомобіль не використовувався у процесі здійснення підприємницької діяльності позивачем, а був її власним автомобілем.

Таким чином, позивачем порушено порядок ведення обліку доходів і витрат, включення до декларації про доходи від підприємницької діяльності недостовірних даних про валові витрати, в результаті чого перевіркою донараховано податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності за 2009 рік в сумі 39529,05 грн.

Як випливає з матеріалів справи, за період з 04.11.2008 року по 30.06.2009 року позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 0 гривень. Згідно уточнюючих розрахунків, поданих після анулювання як платника податку на додану вартість задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 52075,00 грн., а саме, за квітень 2009 року - подано 14.09.2009 року №84393, в якому збільшено податковий кредит по контрагенту ТзОВ

СП «Терпак-Транс»на суму ПДВ 47641,00 грн.; за травень 2009 року - подано 06.08.2009 року №74756, в якому збільшено податковий кредит по контрагенту ТзОВ СП «Терпак-Транс»на суму ПДВ 5064,00 грн.

Так, позивачем до податкового кредиту згідно поданого уточнюючого розрахунку за квітень місяць 2009 року включено суму ПДВ в розмірі 47641,33 грн. по отриманим експедиційним (транспортним) послугам згідно податкової накладної від 30.04.2009 року №279, отриманої від ТзОВ СП «Терпак-Транс». Оплата за проведені послуги не проведена. Продаж отриманих послуг не здійснено. Таким чином, платником не доведено зв'язок даних витрат (отриманих послуг) з господарською діяльністю.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7,2.6 цього пункту). Оскільки позивачем заявки на перевезення вантажів, які є невід'ємною частиною укладеного Договору №8-А від 05.01.2009 року про надання транспортних послуг, і в яких зазначаються реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, місце та дата прийняття вантажу до перевезення та точне місце та дата його доставки, відомості про вантаж, маршрут руху митниці перетину кордону, кількість та вид транспортних засобів та інші додаткові інструкції, для перевірки та для розгляду первинної скарги не пред'явлено, підприємцем неправомірно було віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість витрати на отримані експедиційні послуги від ТзОВ СП «Терпак-Транс».

Перевіркою також встановлено, що позивачем до податкового кредиту згідно поданого уточнюючого розрахунку за травень місяць 2009 року включено суму ПДВ в розмірі 5064,00грн. по придбаним ТМЦ (запчастини) згідно податкової накладної від 01.05.2009 року № 474, отриманої від ТзОВ СП «Терпак-Транс».

Позивачем пред'явлено для перевірки акт від 19.06.2009 року № К-00000001 на предмет списання запасних частин в обліку на загальну суму 25320,00 грн. без ПДВ, у зв'язку з тим, вказані ТМЦ непридатні до використання, 02.06.2009 року позивачем подано заяву №655495 про анулювання реєстрації платника ПДВ, у зв'язку із переходом на спрощену систему оподаткування, починаючи з 3 кварталу 2009 року. Як зазначено в акті перевірки від 18.06.2010 року, при цьому податковий кредит потрібно було корегувати в момент такого переходу за умови, якщо на дату переходу на єдиний податок є нереалізовані ТМЦ, стосовно яких був сформований податковий кредит в попередніх податкових періодах.

Таким чином, відповідно до пп.7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», проведеною перевіркою зменшено податковій кредит позивача на загальну суму 52705,00 грн. Відповідно до пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. Відповідно до пп.7.4.4 п.7 -" ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Відповідно до абз. «г»п.п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого вибувається таке анулювання.

Отже, відповідачем правомірно донараховано позивачу податок з доходів фізичних осіб та податок на додану вартість.

Проте, застосування штрафних санкцій відповідно до п.п.17.1.3. ст..17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є незаконним так, як було порушено строки давності застосування адміністративно-господарської санкції.

Згідно і з ст.250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом, отже в цій частині позов підлягає до задоволення, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001481742 від 16.08.2010 року до скасування. Оскільки перевірка проводилася 16.08.2010 року, то штрафна санкція могла бути застосована за період з 16.08.2009 року по 16.08.2010 року. Проте, згідно Книги обліку доходів і витрат, позивачем за період з 16.08.2009 року по 16.08.2010 року коштів не отримано, а відтак, не було підстав застосувати штрафну санкцію. Штрафна ж санкція, в сумі 1581160,00 грн. застосована податковим органом за весь період, що охоплений перевіркою, а не за один рік. Отже, в частині скасування даної штрафної санкції, позов підлягає до задоволення.

В в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно ч.3 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Позивачем було сплачено 3,40 грн. по справі про оскарження штрафної (фінансової) санкції та 3, 40 грн. в справі про оскарження податкових повідомлень-рішень, які в подальшому були об'єднані в одне провадження. Оскільки позов задоволено частково, а саме в частині визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001481742 від 16.08.2010 року, а в частині скасування податкових повідомлень -рішень № 0001471742/0 та № 0004091744/0 від 02.07.2010-відмовлено,то саме в частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001481742 від 16.08.2010 року слід присудити до стягнення із Державного бюджету понесені судові витрати по сплаті судового збору, що становить 3,40 грн.

Керуючись статтями 9, 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001481742 від 16.08.2010 року - задовольнити частково.

2. Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001481742 від 16.08.2010 року.

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн., що сплачені позивачем.

5. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дору Ю.Ю.