Рішення № 24304738, 23.05.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року Справа № 12/02/5026/431/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю старшого помічника прокурора м. Черкаси Юрченка Ю.Ф., представників сторін: позивача - не з'явились, відповідача-1 - ОСОБА_2 за довіреністю, відповідача-2 - ОСОБА_3 за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом прокурора міста Черкаси в інтересах держави в особі міськрайонного управління Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області до Черкаської міської ради (далі - відповідач-1), суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 (далі - відповідач-2) про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Черкаси (далі - прокурор) в інтересах держави в особі міськрайонного управління Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області (далі -позивач-1) звернувся в господарський суд з позовом до Черкаської міської ради (далі - відповідач-1), суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 (далі - відповідач-2) про визнання недійсним договору оренди землі від 28.04.2009 року, укладеного відповідачами, зареєстрованого у Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.09.2009 року № НОМЕР_2. В обґрунтування позову як на підставу своїх вимог про визнання договору недійсним прокурор послався на ст.ст. 203, 215 ЦК України, а саме - порушення відповідачами вимог ст. 19 Конституції України, ст. 89 Водного кодексу України, ст. 61 Земельного кодексу України, ст.24 ч. 4 Закону України «Про планування і забудову територій»при укладенні оспорюваного договору.

В засіданні суду прокурор позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити.

Позивач явку свого представника в засідання суду повторно не забезпечив, судом розглянуто справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами.

Відповідач-1 письмовий відзив на позов не подав, його представник в засіданні суду проти позову заперечував з мотивів його безпідставності.

Відповідач-2 подав письмовий відзив на позов (вх. № 8238 від 11.05.2012 року), із якого вбачається, що відповідач-2 позов не визнав, просив суд в його задоволенні відмовити повністю з мотивів відсутності у позивача, за обставин даної справи, права на звернення до господарського суду. Представник відповідача-2 в засіданні суду проти позову заперечував з мотивів, викладених у письмовому відзиві.

Вислухавши пояснення прокурора, представників відповідачів, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

28.05.2009 року відповідач-1 - Черкаська міська рада, як орендодавець, і відповідач-2 -приватний підприємець ОСОБА_4, як орендар, на підставі рішення Черкаської міської ради від 09.04.2009 року № 4-1075 «Про надання приватному підприємцю ОСОБА_4 земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1», уклали договір оренди землі. За умовами договору, згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 28.05.2009 року, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 796,00 кв. м під розташування рибогосподарчої дільниці по АДРЕСА_1 в м. Черкаси. Договір зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.09.2009 року № НОМЕР_2. Земельна ділянка відноситься до категорії земель водного фонду, за функціональним використанням -до земель промисловості, на ній знаходяться об'єкти нерухомого майна та інфраструктури - нежитлові будівлі.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2010 року у справі № 2а-3947/10/2370, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 року, визнано незаконним і скасовано рішення Черкаської міської ради від 09.04.2009 року № 4-1075 «Про надання приватному підприємцю ОСОБА_4 земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1»з підстав прийняття цього рішення з порушенням вимог ст. 19 Конституції України, ст. 89 Водного кодексу України, ст. 61 Земельного кодексу України, ст.24 ч. 4 Закону України «Про планування і забудову територій»при укладенні оспорюваного договору.

За своїм правовим змістом укладений між сторонами договір є договором найму (оренди) земельної ділянки та відповідає вимогам ст. 792 ЦК України, у відповідності до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі», правовідносини пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Законом України «Про оренду землі»в редакції, чинній на період спірних правовідносин, також встановлено, що:

орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч. 1 ст. 6);

договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13);

договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14);

статтею 15 визначено обов'язкові істотні умови договору оренди землі. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону;

укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ч. 2 ст. 16);

до розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України (абз. 2 ч. 1 розділу VІІІ Прикінцевих положень).

Земельним кодексом України в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору, визначено, що:

земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч. 3 ст. 78);

у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (ч. 2 ст. 83);

право користування землею реалізовується, зокрема, через право оренди земельної ділянки (ст. 93 глави 15);

громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.ч. 1, 2 ст. 116);

передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (ч. 1 ст. 124);

право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125);

право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч. 5 ст. 126);

до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади (п. 12 розділу «Перехідні положення»).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, на яку посилається позивач, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34, 35 ч. 4 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства суд, приходить до висновку що земельна ділянка загальною площею 796 кв. м, яка є предметом оспорюваного договору оренди земельної ділянки, перебуває у комунальній власності, право розпоряджатися нею (здавати в оренду) законом передано відповідачу-1, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, на підставі рішення відповідача-1. Порушення приписів законодавства відповідачами при укладанні оспорюваного правочину встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Цю обставину та скасування рішення міської ради про надання земельної ділянки в оренду суд вважає достатньою підставою для визнання цього правочину недійсним.

З урахуванням викладеного суд вважає позов обґрунтованим, доказаним і його задовольняє повністю, заперечення відповідачів -помилковими, безпідставними і відхиляє.

На підставі статті 49 ГПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1073 грн., від сплати якого прокурор звільнений, в дольовому порядку по 536 грн. 50 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Договір оренди землі від 28.04.2009 року, укладений Черкаською міською радою і суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_4, зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.09.2009 року № НОМЕР_2, визнати недійсним.

Стягнути з Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 25212542, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36, до державного бюджету, отримувач УДКСУ у м. Черкасах, код 38031150, банк ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, рахунок № 31213206783002, код бюджетної класифікації 22030001 - 536 грн. 50 коп. судового збору.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2 до державного бюджету, отримувач УДКСУ у м. Черкасах, код 38031150, банк ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, рахунок № 31213206783002, код бюджетної класифікації 22030001 - 536 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписаня.

Повний текст рішення складено і підписано 24.05.2012 року.

Суддя В.М. Грачов