Рішення № 24304614, 14.05.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2012 р. Справа № 5023/1441/12

вх. № 1441/12

Суддя господарського суду Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 дов. від 20.10.2011р. №1

відповідача - ОСОБА_1 дов. від 01.12.11 р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет - агро" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг Схід", м. Чугуїв

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 191792,24 грн. боргу за договором поставки №05/07М від 05.07.10р.,19477,15 грн. інфляційних, 9111,45 грн. річних, 23537,90 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 6081, 26 грн. пені та судовий збір.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про витребування у відповідача довідки про всі поточні рахунки в установах банків та витребування у Чугуївської ОДПІ інформації про всі поточні рахунки відповідача в установах банків; копії декларації про валютні цінності за перший квартал 2012р., включаючи розділ 5, що містить інформацію про відвантажені товари та отримані кошти в порядку ЗЕД; витребувати у Головного управління статистики Харківської області копії документів, що містять інформацію про активи відповідача: примітку до річної фінансової звітності (форма №5) за 2011р., звіт про фінансові результати (форма №3) за І квартал 2012р., баланс (форма №1) за І квартал 2012р.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. (ст.34 ГПК України).

За приписами ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Однак, в даному випадку позивачем не зазначено обставин, які можуть підтвердити докази, які просить витребувати позивач у своєму клопотані, а тому суд відмовляє у задоволенні даного клопотання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та просить відмовити в її задоволенні повністю.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін судом встановлено наступне:

Між ТОВ «Паритет-агро» - продавець (позивач у справі) та ТОВ «Агро холдінг Схід» - покупець (відповідач у справі) 05.07.2010р. було укладено Договір №05/07М за яким Продавець зобов»язуєься поставити Покупцю , а Покупець прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану невиморожену 1-го ґатунку у кількості 300 (триста) тон (+/-10%).

Відповідно до п.4.1 Договору ціна за 1 тону поставленого Товару складає 7395,00 (тім тисяч триста дев2яносто п»ять грн., 00 коп.), в т.ч. ПДВ.

Згідно п.4.2 Договору до ціни товару входять витрати по транспортуванню залізничним транспортом до кордону Україна - Білорусь (залізнична станція Хоробичі), оформленню та наданню пакету документів (сертифікатів і т.д.) для експорту Товару.

На виконання умов даного договору Позивач поставив Відповідачу соняшникову олію у кількості 324,850т. всього на суму 2424450,74грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-614 від 12.07.10р.( арк.с. 12). Вказаний товар отримано представником відповідача ОСОБА_3, повноваження якого підтверджується довіреністю №25 від 12.07.10р. (арк..с. 13).

П. 5.1 договору встановлено, що оплата за поставлений товар Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавцяв строк до 20.08.10р.

Однак, як вказує в позовній заяві Позивач, за поставлений за Договором товар Відповідач розрахувався лише частково, в сумі 2232658,50грн. на підтвердження чого надав виписки з банку № 92 від 09.07.10р., № 96 від 13.07.10р., № 106 від 15.07.10р. та № 107 від 16.07.10р. (арк.с. 15-18).

Таким чином, за твердженням Позивача, на момент звернення до суду заборгованість Відповідача становить 191792,24грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) обов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 191792,24 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу.

Крім того, Позивач, посилаючись на порушення Відповідачем зобов»язань за Договором, просить стягнути з нього 6081,26грн. пені, 3% річних у розмірі 9111,45грн. а також інфляційні у розмірі 19477,15грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

П.6.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання прийнятих на себе зобов»язань по Договору, винна сторона виплачує пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочки.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленого товару у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені у сумі 6081,26грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на наведене, перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 23537,90 грн. на підставі ст.ст.536, 1054,1057 ЦК України.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 1057 ЦК України передбачено, що договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054 - 1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання (ч. 2 ст. 1057 ЦК України).

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На думку позивача, оскільки згідно з умовами договору поставки № 05/07М від 05.07.10р. виконання обов'язку по оплаті поставленого товару не співпадає у часі з виконанням обов'язку по поставці товару, то зазначеним договором передбачено надання комерційного кредиту. А оскільки Відповідач не своєчасно розрахувався за поставлений йому товар, за весь період прострочення він повинен сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами відповідно до норм ЦК України.

Згідно ж ч. 1 ст. 1048 параграфу «Позика» ЦК України якщо договором не встановлений розмір процентів за користування грошовими коштами, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

З даним твердженням позивача суд не погоджується з огляду на те, що відповідно до умов договору №05/07М від 05.07.10 р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу олії соняшникової, а тому застосування ст.536 ЦК України, відповідно до якої передбачено сплату процентів за користування чужими грошовими коштами, є неправомірним , оскільки предметом договору №05/07М від 05.07.10 р. є саме майно (товар), а не грошові кошти.

Крім того, умови договору №05/07М від 05.07.10 р. не містять жодної вказівки про те, що майно від позивача до відповідача надійшло не у якості товару, тобто предмету договору купівлі-продажу, а у якості комерційного кредиту.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 23537,90 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст.ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 610, 611, 625, 626, 1048, 1054-1057 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг Схід" (63500, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Харківська, б. 82, кв.117, код 33181303, р/р 26006000120113 в філії ПАТ "Укрексімбанк", м. Харків, МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-агро" (61002, м. Харків, вул. Артема, 24, кв. 28, код 31642413) 191792,24 грн. основного боргу,19477,15 грн. інфляційних, 9111,45 грн. річних, 6081, 26 грн. пені та 4529,24 грн. судового збіру.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.05.12р.

Суддя Денисюк Т.С.