Ухвала суду № 24304191, 22.05.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

22.05.12 Справа № 5015/1986/12

Суддя Шпакович О.Ф., розглянувши зустрічну позовну заяву у справі № 5015/1655/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»(01103, вул. Залізничне Шосе, 6, м. Київ, ідент. код 14284053)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Канадське підприємство «Росан»(79035, вул. Зелена, 147, м. Львів, ідент. код 14369134)

про повернення предметів лізингу, стягнення заборгованості і неустойки, а також - вартості транспортних засобів (на загальну суму 3 727 307,43 грн.),

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство «Росан»21.05.2012 подано Зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТА» (за позовом якого розглядається справа № 5015/1655/12) з вимогами:

- спонукати Товариство «ІЛТА»укласти дев'ять Договорів (№№ 1, 2, 1.06, 1.08, 1т, 1с, 2с, 3с, 4с) купівлі-продажу транспортних засобів, які були предметами лізингу;

- зобов'язати Товариство «ІЛТА»звільнити від будь-яких обтяжень перед третіми особами (на дату викупу Товариством «Росан») дев'ять транспортних засобів;

- стягнути кошти у сумі 417 304,60 грн. (з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат), сплачені як відшкодування вартості об'єктів лізингу, - у зв'язку з вилученням транспортних засобів;

- стягнути надмірно сплачені Товариством «Росан»грошові кошти у сумі 100 000,00 грн.

При цьому, вимоги про спонукання укладення дев'яти Договорів купівлі-продажу обґрунтовуються умовами розділу 7 Генеральної угоди № 160/05 від 26.12.2005 щодо права Лізингоодержувача на придбання у власність транспортних засобів (які були предметом лізингу) за їх залишковою вартістю.

Вимога про звільнення предметів лізингу (дев'яти транспортних засобів) від будь-яких обтяжень перед третіми особами обґрунтована умовами п. 7.2. Генеральної угоди № 160/05.

Вимога про стягнення коштів, сплачених як відшкодування вартості предметів лізингу, обґрунтована фактом самовільного вилучення Лізингодавцем восьми транспортних засобів, що були предметами лізингу, за які Лізингоодержувачем сплачено значну частину їх вартості (на загальну суму 391 882,79 грн.) при сплаті обумовлених лізингових платежів.

Вимога про повернення надмірно сплачених коштів обґрунтована фактом помилкового неврахування Товариством «Росан», при сплаті чергових лізингових платежів, факту сплати ним 04.05.2011 грошових коштів у сумі 100 000,00 грн. (Платіжне доручення № 29), які, відповідно, набуто Товариством «ІЛТА»без достатніх правових підстав.

Отже, у Зустрічній позовній заяві об'єднано кілька вимог (спонукання до укладення договорів; зобов'язання до вчинення дій; стягнення коштів (сплачених як відшкодування вартості предметів лізингу); стягнення безпідставно набутих коштів), які не зв'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами:

- підставою вимог про спонукання до укладення договорів є умови Генеральної угоди, яка (разом із письмовими пропозиціями про укладення договорів) є основним доказом у спорі щодо укладення правочинів;

- підставою вимог про звільнення предметів лізингу від будь-яких обтяжень перед третіми особами є умови Генеральної угоди (тому, дана вимога певним чином пов'язана з вимогою про спонукання до укладення правочинів наявним доказом -Генеральною угодою);

- підставою стягнення коштів, сплачених як відшкодування вартості восьми предметів лізингу (самовільно вилучених Лізингодавцем) є факти сплати Лізингоодержувачем цих коштів (згідно з умовами Генеральної угоди) та фати вилучення цих транспортних засобів Лізингодавцем, що підлягає підтвердженню відповідними доказами: платіжними документами та документами про вилучення ТЗ (зазначені докази, а також -підстави вимоги, є відмінними від підстав і доказів, якими обґрунтовано попередні вимоги);

- підставою стягнення безпідставно отриманих коштів є факт сплати цих коштів понад встановлену суму лізингових платежів, що може підтверджуватись лише сукупністю платіжних документів Лізингоодержувача та відповідних рахунків Лізингодавця (зазначені підстави та докази є відмінними від підстав і доказів, вказаних при обґрунтуванні попередніх вимог).

Отже, Товариством «Росан»порушено правила обєднання позовних вимог (ч. 1 ст. 58 ГПКУ), що, згідно з нормою п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПКУ, є підставою для повернення Зустрічної позовної заяви без розгляду.

Крім цього, додатковою підставою повернення Зустрічної позовної заяви без розгляду (яка також передбачена нормою п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПКУ) є факт перешкоджання суду у з'ясуванні дійсних обставин та утруднення вирішення спору поєднанням Товариством «Росан» кількох різних вимог, враховуючи, що у первісній позовній заяві також об'єднано кілька вимог, обґрунтованих двома Генеральними угодами та значною кількістю Додатків до них: повернення предметів лізингу; стягнення вартості транспортних засобів; стягнення заборгованості за користування предметами лізингу; стягнення неустойки за прострочення повернення ТЗ.

Зазначені підстави повернення позову, встановлені нормою п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПКУ, є безумовними (без жодних обмежень), що підтверджено висновком Пленуму Вищого господарського суду України, викладеним у п. 3.6 (абз. 3) Постанови № 18 від 26.12.2011.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 32, 58 (ч. 1), 60 (ч. 2), 63 (п. 5 ч. 1), 86 ГПК України, - суд

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство «Росан»(подану у справі № 5015/1655/12) - повернути без розгляду.

Додаток: позовні матеріали на 85 аркушах.

Суддя О. Шпакович