Рішення № 24304173, 22.05.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.12 Справа № 30/5014/564/2012

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат"

м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 395 978 грн. 21 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 321/01/09 від 15.03.2012;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 01-026-2864 від 26.12.2011.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 21.05.2012 справу № 30/5014/564/2012 передано на розгляд судді Старковій Г.М. у зв'язку з хворобою судді Голенко І.П.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у сумі 342096 грн. 35 коп., інфляційних нарахувань у сумі 22078 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 14055 грн. 06 коп., неустойки у розмірі 17748 грн. 06 коп. за договором на виконання проектно-дослідницьких робіт № 8041-027/1-1435 від 10.06.2008, на підставі договору № 2 про відступлення права вимоги від 11.10.2010.

Представник позивача у судовому засіданні 27.03.2012 позовні вимоги підтримав у повному обсязі

Представник відповідача надав до матеріалів справи письмовий відзив на позовну заяву № 026-17/12 від 23.03.2012, у якому підтверджує існування заборгованості перед позивачем за виконані роботи у сумі 342096 грн. 35 коп., проте, не погоджується з нарахуванням неустойки у розмірі 17748 грн. 06 коп. з підстав, зазначених у відзиві. Щодо вимог позивача про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 22078 грн. 74 коп. та річних у розмірі 14055 грн. 06 коп., у судовому засіданні представник відповідача зазначив про те, що не заперечує в цій частині позову.

Представник відповідача у судовому засіданні надав доповнення до відзиву на позовні вимоги № 026-17 иск/12 від 07.05.2012, у якому не погоджується з нарахуванням неустойки у розмірі 17748 грн. 06 коп., посилаючись на ст. ст. 256, 258 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та заявляє клопотання про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені.

Представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, що здана у засіданні суду 22.05.2012, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованості за виконані роботи у сумі 342096 грн. 35 коп., інфляційних нарахувань у сумі 22078 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 14055 грн. 06 коп., штрафні санкції ( пеня) у розмірі 16104 грн. 77 коп. за договором на виконання проектно-дослідницьких робіт № 8041-027/1-1435 від 10.06.2008, на підставі договору № 2 про відступлення права вимоги від 11.10.2010. Вказана заява судом розглянута, задоволена та долучається до матеріалів справи.

Представник позивача надав у судовому засіданні 22.05.2012 клопотання, в порядку ст. 22 ГПК України, яким просить суд долучити до матеріалів справи додаткові пояснення та додатки до нього, копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Вказане клопотання судом розглянуте, задоволене та надані документи долучаються до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд -

в с т а н о в и в:

Заява позивача щодо зменшення позовних вимог судом прийнята та підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у сумі 342096 грн. 35 коп., інфляційних нарахувань у сумі 22078 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 14055 грн. 06 коп., штрафні санкції ( пеня) у розмірі 16104 грн. 77 коп. за договором на виконання проектно-дослідницьких робіт № 8041-027/1-1435 від 10.06.2008, на підставі договору № 2 про відступлення права вимоги від 11.10.2010.

Новою ціною позову вважати: заборгованість за виконані роботи у сумі 342096 грн. 35 коп., інфляційних нарахувань у сумі 22078 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 14055 грн. 06 коп., штрафні санкції ( пеня) у розмірі 16104 грн. 77 коп. за договором на виконання проектно-дослідницьких робіт № 8041-027/1-1435 від 10.06.2008, на підставі договору №2 про відступлення права вимоги від 11.10.2010. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.06.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського»(далі- Підрядник) та Відкритим акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат»(правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат»)( далі- Замовник, відповідач) укладено договір на виконання проектно-дослідницьких робіт № 8041-027/1-1435 (далі за текстом - Договір).

Згідно з умовами даного договору та додаткових угод, враховуючи протокол розбіжностей до договору, позивач виконує проект реконструкції доменного цеху з будівництвом доменної печі № 2 об'ємом 4445 м3, оцінку технічного стану існуючої траси киснепроводу низького тиску діаметром 1420 мм., прокладеного від кисневої станції до ТЕЦ ППС, та розробляє креслення КМ на їх підсилення на замовлення відповідача.

Відповідно до п. 2.4 Договору, враховуючи протокол розбіжностей до договору, замовник не пізніше 5-ти денного строку після підписання даного договору перераховує підряднику аванс у розмірі 30% вартості робіт у розмірі 250416 грн. 36 коп.

Пунктом 2.5 Договору, враховуючи протокол розбіжностей до договору, до отримання передоплати, підрядник не виконує роботи, передбачені даним договором. До отримання авансу за виконаний обсяг робіт, згідно наданого акту, підрядник не здійснює виконання наступного обсягу робіт.

Відповідач 04.08.2008 перерахував Підряднику на виконання умов п. 2.4 Договору аванс у розмірі 100 000 грн. 00 коп. згідно договору на виконання проектно-дослідницьких робіт № 8041-027/1-1435 від 10.06.2008, про що свідчить виписка банку (а. с. 80).

Згідно п. 2.6 Договору кінцевий розрахунок здійснюється після приймання всієї роботи у 5-тидений строк після підписання замовником акту приймання-передачі науково-технічної продукції, не враховуючи оплати, передбаченої п. 2.4 договору та з урахуванням вимог, передбачених у п. п. 2.2., 2.3 даного договору.

На виконання умов договору Підрядник виставив рахунок-фактуру № 19 від 30.09.2010 за виконання 3 етапу, рахунок-фактуру № 24 від 30.09.2010 за виконання 4 етапу, рахунок-фактуру № 25 від 30.09.2010 за виконання 5 етапу.

Підрядником за договором на виконання проектно-дослідницьких робіт № 8041-027/1-1435 від 10.06.2008 виконані роботи з третього, четвертого та п'ятого етапів, що підтверджується актами приймання-передачі науково-технічної продукції № 3 від червня 2010 року, № 4 та № 5 від 30.09.2010, які прийняті відповідачем без заперечень, але не оплачені у повному обсязі.

Позивач у позові зазначив, що 11.10.2010 між Відкритим акціонерним товариством Український науково- дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій ім.. В.М. Шимановського (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих конструкцій»(далі- новий кредитор, позивач) уклали договір № 2 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за договором на виконання проектно-дослідницьких робіт № 8041-27/1-1435 від 10.06.2008. За цим договором новий кредитор одержує право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору № 2 про відступлення права вимоги від 11.10.2010 згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор ( позивач) сплачує первісному кредитору компенсацію у розмірі 425480 грн. 47 коп., яка дорівнює сумі боргу боржника на момент вступу в дію даного договору шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора, зазначений у розділі 6 даного договору.

Згідно з п. 3.2 договору № 2 про відступлення права вимоги від 11.10.2010 первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржнику про відступ права вимоги за цим договором в термін до 30 жовтня 2010 року шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього договору.

Позивачем до матеріалів справи надано повідомлення про відступ права вимоги № 223 від 27.10.2010 з відміткою про отримання відповідачем цього повідомлення (а.с.13) .

Позивач у позовній заяві зазначив, що він звернувся до відповідача з листом № 548/01/04 від 18.05.2011 про оплату боргу у розмірі 425 480 грн. 47 коп. у зв'язку з не виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати за виконані роботи. Вказаний лист відповідач отримав 23.05.2011 згідно поштового повідомлення № 02530973(а.с.31).

Відповідач 17.08.2011 частково погасив суму боргу за виконані роботи у розмірі 83384 грн. 12 коп. згідно рахунку-фактури № 19 від 30.09.2010 (а. с. 30).

Також, 23.09.2011 позивач звернувся до відповідача з листом № 1175/01/09 про погашення суми боргу у розмірі 342 096 грн. 35 коп. з урахуванням того, що 17.08.2011 відповідач частково здійснив оплату у розмірі 83384 грн. 12 коп. Вказаний лист відповідач отримав 04.10.2011 згідно поштового повідомлення № 02654176(а.с.32).

Позивачем на адресу відповідача надіслана претензія № 1672/01/09 від 29.12.2011, яку відповідач отримав 04.01.2012 (а. с. 37) та залишив без відповіді.

За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 342 096 грн. 35 коп. Крім того, позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані та заявлені до стягнення суми інфляційних нарахувань у розмірі 22078 грн. 74 коп. за період жовтень 2010 рік - січень 2012 рік, 3% річних у сумі 14055 грн. 06 коп. за період з 06.10.2010 по 17.02.2012, а також на підставі п. 5.2 Договору позивачем до стягнення з відповідача заявлена пеня у розмірі штрафні санкції ( пеня) у розмірі 16104 грн. 77 коп. за період з 06.10.2010 по 05.04.2011. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на умови договору на виконання проектно-дослідницьких робіт № 8041-027/1-1435 від 10.06.2008 та положення ст.ст. 526, 625, 692 ЦК України.

Відповідач відзивом на позовну вимоги розмір позовних вимог визнав частково, з підстав, викладених у відзиві та доповненні до нього.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представників сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позовних вимог частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно із ст. 174 Господарського Кодексу України господарські зобов'язання виникають з господарського договору.

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За порушення зобов'язання ст. 611 ЦК України встановлені правові наслідки, зокрема - сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати за виконані роботи за договором на виконання проектно-дослідницьких робіт № 8041-027/1-1435 від 10.06.2008.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань на суму 342096 грн. 35 коп., що підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, в тому числі актом звірення взаємних розрахунків за період з 11.10.2010 по 14.03.2012, який підписаний належним чином та скріплений печатками підприємств (а. с. 91).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у розмірі 342096 грн. 35 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягать задоволенню у повному обсязі.

У відповідності зі частиною 2 статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених вище приписів ч.2 ст.625 ЦК УКраїни позивачем до стягнення з відповідача заявлено інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 22078 грн. 74 коп. за період жовтень 2010 рік - січень 2012 рік та 3% річних в сумі 14055 грн. 06 коп. за період з 06.10.2011 по 17.02.2012.

Матеріалами справи підстверджено, що відповідач на виконання п. 2.4 договору перерахував підряднику аванс у розмірі 100 000 грн. 00 коп., проте кінцевий розрахунок згідно п. 2.6 Договору здійснюється після приймання всієї роботи за договором у 5-тидений строк після підписання Замовником( відповідач) акту приймання-передачі науково-технічної продукції, не враховуючи оплати, передбаченої п. 2.4 договору та з урахуванням вимог, передбачених у п. п. 2.2., 2.3 даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання-передачі науково-технічної продукції № 3 підписаний у червні 2010 року, акти приймання-передачі науково-технічної продукції № 4 та № 5 підписані 30.09.2010 (а. с. 26- 28).

Таким чином, враховуючи дати підписання сторонами вказаних вище актів, першим днем прострочення строку оплати відповідно до акту приймання-передачі науково-технічної продукції № 3 слід вважати липень 2010 року, відповідно до актів приймання-передачі науково-технічної продукції № 4 та № 5 - 06.10.2010.

Позивачем згідно розрахунку заборгованості заявлено до стягнення інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 22078 грн. 74 коп. за період жовтень 2010 рік - січень 2012 рік та 3% річних в сумі 14055 грн. 06 коп. за період з 06.10.2011 по 17.02.2012.

Отже, позивачем перший день прострочення строку оплати визначений 06.10.2010, що є правом позивача.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених до стягнення вимог позову в частині стягнення інфляційних нарахувань у сумі 22078 грн. 74 коп. за період жовтень 2010 рік - січень 2012 рік та 3% річних у сумі 14055 грн. 06 коп. за період з 06.10.2011 по 17.02.2012, тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Пунктом 5.2 Договору сторони визначили, що за несвоєчасну оплату товару сторони несуть матеріальну відповідальність; винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за поставлений товар, позивачем на підставі п. 5.2 договору та з урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яка визначає, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 16104 грн. 77 коп. за період з 06.10.2010 по 05.04.2011 (згідно заяви про зменшення позовних вимог та наданого до заяви розрахунку).

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 16104 грн. 77 коп. за період з 06.10.2010 по 05.04.2011, відповідно до умов п. 5.2 Договору, є необґрунтованою з огляду на наступне.

Позивач 05.03.2012 звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у сумі 342096 грн. 35 коп., інфляційних нарахувань у сумі22078 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 14055 грн. 06 коп., штрафних санкцій (пені) у розмірі 16104 грн. 77 коп. за договором на виконання проектно-дослідницьких робіт № 8041-027/1-1435 від 10.06.2008, на підставі договору № 2 про відступлення права вимоги від 11.10.2010 (згідно відмітки господарського суду 05.03.2012), згідно штемпелю почтового відділення на конверті позовну заяву надіслано до суду 28.02.2012.

Відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені на підставі ст. ст. 258, ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, яке викладено у відзиві на позовну заяву від 23.03.2012 № 026-17/12 (а. с. 50).

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано його початок.

Статтею 256 ЦК України, встановлено, поняття позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно із п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (скорочена спеціальна позовна давність).

Таким чином, керуючись п. 1 ч.2 ст.258 ЦК України, за вимогами, заявленими у позові в частині стягнення з відповідача пені у сумі 16104 грн. 77 коп. за період з 06.10.2010 по 05.04.2011, тобто, перебіг строку позовної давності в цій частині позовних вимог закінчився.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) початок перебігу позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про стягнення неустойки.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі 342 096,35 грн. складають несплачену вартість виконаних робіт згідно актів здачі- приймання науково- технічної продукції № 3 за червень 2010 року, № 4 від 30.09.2010, № 5 від 30.09.2010.

Так, в п. 2.6. Договору кінцевий розрахунок здійснюється після приймання всієї роботи у 5-тидений строк після підписання замовником акту приймання-передачі науково-технічної продукції, не враховуючи оплати, передбаченої п. 2.4 договору та з урахуванням вимог, передбачених у п. п. 2.2., 2.3 даного договору. Отже, сторонами за договором узгоджений строк оплати виконаних робіт, тому з 06.07.2010 по 06.10.2010 відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати за вищевказані роботи на підставі актів здачі- приймання науково- технічної продукції № 3 за червень 2010 року, № 4 від 30.09.2010, № 5 від 30.09.2010.

З наведеного вбачається, що право на позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій ( пені) у сумі 16104 грн. 77 коп. за період з 06.10.2010 по 05.04.2011 ( з урахуванням зави про зменшення позовних вимог) у позивача виникло відповідно з 06.07.2010 та з 06.10.2010 зі строком пред'явлення в межах строку позовної давності до 06.07.2011 та 06.10.2011 відповідно.

Отже, строк позовної давності для стягнення пені сплинув 06.07.2011 та 06.10.2011. (один рік).

Таким чином, позивачем пропущений строк позовної давності для стягнення пені (ч. 2 ст. 258 ЦК України).

На підставі викладеного, позивач, в порушення вимог ст. ст.256, 258 ЦК України, звернувся з даним позовом в частині стягнення з відповідача пені у сумі 16104 грн. 77 коп. за період з 06.10.2010 по 05.04.2011 ( з урахуванням зави про зменшення позовних вимог) після спливу строку позовної давності, що згідно ч.3, ч.4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові в цій частині.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з даною позовною заявою в частині стягнення з відповідача пені у сумі 16104 грн. 77 коп. за період з 06.10.2010 по 05.04.2011 (з урахуванням зави про зменшення позовних вимог) сплинув строк позовної давності на право даної вимоги, тому у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у сумі 16104 грн. 77 коп. за період з 06.10.2010 по 05.04.2011 слід відмовити.

У судовому засіданні 22.05.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повернути із Державного бюджету України позивачу на підставі п.1ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011 № 3674- VI ( із змінами, внесеними згідно із Законом № 3828-VI (3828-17) від 06.10.2011) судовий збір у сумі 32 грн. 87 коп. за платіжним дорученням № 42 від 23.02.2012, що знаходиться в матеріалах справи, оскільки позивачем зменшено розмір позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 7886 грн. 69 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22,33,34,44,49,82,84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», вул. Шмідта, буд. 4, м. Алчевськ Луганської області, код ЄДРПОУ 05441447, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського», вул. В.М. Шимановського, 2/1, м. Київ, код ЄДРПОУ 36861591, заборгованості за виконані роботи у сумі 342096 грн. 35 коп., інфляційних нарахувань у сумі 22078 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 14055 грн. 06 коп., неустойки (пені) у розмірі 16104 грн. 77 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 7886 грн. 69 коп. ,наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути із Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського», вул. В.М. Шимановського, 2/1, м. Київ, код ЄДРПОУ 36861591 надміру сплачений судовий збір у сумі 32 грн. 87 коп., за платіжним дорученням № 42 від 23.02.2012, що знаходиться в матеріалах справи.

Рішення, завірене гербовою печаткою господарського суду Луганської області, є підставою для повернення судового збору.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено та підписано -28.05.2012 .

Суддя Г.М. Старкова