Рішення № 24304166, 24.05.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.12 Справа № 8/5014/1051/2012

За позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Поиск"", м. Луганськ,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ, -

про стягнення 2800 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарю судового засідання Антоновій І.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2 -начальник юридичного відділу, - довіреність №01/01-12 від 01.01.12 року;

від відповідача -представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2800,00 грн., з посиланням на неналежне виконання з його боку умов договору поставки продукції №ЛО 2065, укладеного між сторонами 14.04.11 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 14.05.12 року до 24.05.12 року -у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням ним вимог суду про надання документів та доказів.

До початку судового засідання 24.05.12 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча був належним чином поставлений до відома про дату, час та місце слухання справи, що підтверджується її матеріалами (а.с.1;33).

Позивач у позовній заяві в якості адреси місцезнаходження відповідача вказав: АДРЕСА_1 (а.с.2-4), що підтверджується довідками: з ЄДР за №13755536 від 11.05.12 троку (а.с.22) та довідкою Луганського обласного адресного бюро від 04.05.12 року №б/н (а.с.21).

Станом на день розгляду цього спору оператор поштового зв'язку не повернув до суду поштові відправлення, у яких суд спрямував на адресу відповідача ухвали про порушення провадження по справі та про відкладення її розгляду.

З огляду на викладене суд керується приписами ч. 1 ст. 64 ГПК України та підпунктом 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами), де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві; у разі відсутності сторін за адресою, вказаною у ЄДР, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином.

Отже, у суду є підстави вважати, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Позивач не заперечив проти розгляду справи у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.43,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,36,43,64 та 75 ГПК України, - суд вважає, що спір підлягає вирішенню по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

14.04.11 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) у простій письмовій формі укладено договір поставки продукції №Л02065, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві продукцію згідно з його замовленням, а покупець зобов'язується своєчасно приймати її, оплачувати її вартість на умовах цього договору та повертати зворотну тару у строк та на умовах, передбачених цим договором (п.1).

Під продукцією у цьому договорі сторони розуміють пиво у пляшках, банках та кегах, напої безалкогольні, напої слабоалкогольні, мінеральні води, мінеральні води ароматизовані, вода питна (п.2).

Постачальник передає у тимчасове користування покупця ящики, піддони, кеги та балони відповідно до переліку та виключно в рамках лімітів передачі зворотної тари, погоджених сторонами у додатку №2 до договору (п.1 розділу ІІ).

Заставна ціна на зворотну тару вказується у накладних (п.3 р.ІІ).

У разі зміни заставної ціни на зворотну тару постачальник за своєю ініціативою здійснює перерахунок її вартості (п.4 р.ІІ).

Повернення зворотної тари здійснюється по ретуру при завезенні продукції або покупцем самостійно (п.п.5 р.ІІ).

Покупець зобов'язаний повернути постачальнику 100% від поставленої кількості кег впродовж 7 діб для теплих місяців та 14 днів -для прохолодних місяців (п.6 р.ІІ).

Ризик випадкового знищення та (або) пошкодження тари несе покупець з моменту її отримання та до моменту її повернення (п.7 р.ІІ).

У разі неповернення покупцем зворотної тари у обумовлені терміни покупець на вимогу постачальника відшкодовує на його користь заставну ціну зворотної тари (п.6) (а.с.8-9;18).

Відповідач отримав від позивача обумовлений договором товар:

згідно накладній №001836/2 від 03.09.11 року на загальну суму 798,00 грн., а також повернув постачальнику 1 кегу ємністю 30 літрів заставною вартістю 1400,00 грн. та 2 кеги ємністю 50 літрів кожна заставною вартістю 1400,00 грн. кожна (а.с.10);

згідно накладній №003676/2 від 07.09.11 року на загальну суму 519,00 грн., а також повернув на користь постачальника 3 кеги ємністю 30 літрів та 5 кег ємністю 50 літрів (а.с.11).

Згідно накладній №003676/2 від 07.09.11 року на вказану дату відповідач не повернув постачальнику 1 кегу ємністю 30 літрів заставною ціною 1400,00 грн. за 1 штуку та 1 кегу ємністю 50 літрів заставною ціною 1400,00 грн. за 1 штуку (а.с.11), хоча позивач стверджує, що покупець не повернув 2 кеги ємністю 50 літрів кожна загальною заставною вартістю 2800,00 грн. (а.с.2-4).

Відповідач шляхом підписання акту взаємозвірки зворотної тари від 04.01.12 року підтвердив факт неповернення на користь постачальника 2 кег ємністю 50 літрів заставною вартістю 2800,00 грн. (а.с.12).

У зв'язку з тим, що після підписання цього акту він не вжив заходів до повернення тари або сплати її заставної вартості. 04.04.12 року за вих. №139 постачальник спрямував на його адресу досудове попередження з вимогою повернути тару впродовж 3-х календарних днів, або ж, у випадку її неповернення, сплатити заставну вартість у розмірі 2800,00 грн. (а.с.16-17).

Відповідач це попередження отримав 11.04.12 року (а.с.14), але заходів до повернення тари або сплати її заставної вартості не вжив, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Відповідач позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

За загальним правилом договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

З норми, викладеної у частині 1 ст. 179 Господарського кодексу України, а також аналізу спірного договору вбачається, що він належить до числа господарських договорів.

Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобов'язань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГКУ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Уклавши основний договір, сторони набули низку прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 598 УЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, а в силу ст. 599 названого Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Договір, укладений між сторонами за цим спором, належить до договорів купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.662 ЦК України, - тобто передав покупцеві обумовлену договором кількість товару, - з огляду на що відповідач, отримавши останній, повинен був у визначений договором строк сплатити його вартість.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обов'язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив дій, спрямованих на повернення постачальнику зворотної тари, у яку був упакований товар, позивач правомірно звернувся з цим позовом до суду.

Отже, відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору (порушення зобов'язань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Частинами 1 та 2 ст. 623 Цивільного кодексу встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Позивач ставить питання лише про стягнення основного боргу, що є його правом.

Спосіб захисту порушеного права позивачем обрано у відповідності до вимог ст. 16 Цивільного та ст. 20 Господарського кодексів України.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

Судом встановлено, що позивач, звертаючись з позовом до суду, припустився зайвої сплати судового збору.

Так, відповідно до п/п 1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України від 08.07.11 року №3674-УІ "Про судовий збір" за звернення до господарського суду з позовом майнового характеру на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2% вартості позову, але не менше 1,5 мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.12 року (1073,00 грн.), - тобто при сумі позовних вимог 2800,00 грн. сума судового збору становитиме 1609,50 грн., - позивач же на підставі платіжного доручення №2005 від 06.04.12 року сплатив судовий збір у сумі 1617,00 грн., - тобто сума зайвої сплати становить 7,50 грн. (1617,00 грн. -1609,50 грн.), яка підлягає поверненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,509,525,526,530,560,610-612,614,623, 627,655,662-664, 692 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 43,22,32-34,36,43,44,49,75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, - на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Поиск"", ідентифікаційний код 23486040, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Челюскінців, 16, - основний борг -заставну плату за неповернуті кеги у сумі 2800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Поиск"", ідентифікаційний код 23486040, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Челюскінців, 16, - зайво сплачений судовий збір у сумі 7 (сім) грн. 50 коп.

Підставою для виплати зазначеної суми коштів є примірник цього рішення, скріплений підписом судді та гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

У судовому засіданні 24.05.12 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано -28 травня 2012 року.

Суддя А.П.Середа