ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.12 Справа № 8н/5014/533/2012
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області,
до 1.Стахановської міської ради Луганської області, м. Стаханов Луганської області,
2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Стаханов Луганської області;
3.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Стаханов Луганської області;
4.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Стаханов Луганської області;
5.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Стаханов Луганської області;
6.Відкритого акціонерного товариства "Луганськдрук", м. Луганськ, -
про визнання недійсними рішень та договору оренди земельної ділянки.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,
при секретарі судового засідання Антоновій І.В.,
в присутності учасників розгляду спору:
від позивача - ОСОБА_6 -представник, - довіреність №2441 від 06.06.11 року;
від 1-го відповідача -представник не з'явився;
від 2-го відповідача -ОСОБА_7 -представник, - довіреність №405 від 11.02.10 року;
від 3-го відповідача - ОСОБА_3 -приватний підприємець, - паспорт НОМЕР_1, вид. Стахановським МВ УМВСУ у Луганській обл. 10.08.1999 року;
від 4-го відповідача - ОСОБА_8 -представник, - довіреність №358 від 14.03.12 року;
від 5-го відповідача - ОСОБА_5 -приватний підприємець, - паспорт НОМЕР_2, вид. Стахановським МВ УМВСУ у Луганській обл. 04.04.1997 року;
від 6-го відповідача - ОСОБА_3 - представник, - довіреність №2150 від 27.10.11року, -
розглянувши матеріали справи, -
в с т а н о в и в:
суть спору: позивачем заявлено вимоги про визнання недійсними:
- рішення четвертої сесії Стахановської міської ради 5-го скликання від 29.06.2006 року за №78/34, яким був затверджений проект землеустрою з відводу Приватному підприємцю ОСОБА_2, Приватному підприємцю ОСОБА_3, Приватному підприємцю ОСОБА_4, Приватному підприємцю ОСОБА_5 та Відкритому акціонерному товариству "Луганськдрук" (далі -ВАТ "Луганськдрук") земельних ділянок загальною площею 0,0218 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, - у сумісне часткове користування, для будівництва та обслуговування торгівельного центру;
- рішення тридцять дев'ятої сесії Стахановської міської ради 5-го скликання від 24.04.2008 року за №645/15, яким були внесені зміни до рішення №78/34 від 29.06.2006 року;
- рішення сорок четвертої сесії Стахановської міської ради 5-го скликання від 21.08.2008 року за №752/22, яким були внесені зміни до рішення №78/34 від 29.06.2006 року;
- рішення дев'ятнадцятої сесії Стахановської міської ради 6-го скликання від 30.09.2011 року, яким договір оренди від 12 вересня 2008 року за № 040840700268 був поновлений на 5 років;
- договору оренди земельної ділянки, укладеного 12 вересня 2008 року між Стахановською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі -ФОП ОСОБА_3), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі -ФОП ОСОБА_4), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (далі -ФОП ОСОБА_5), Відкритим акціонерним товариством "Луганськдрук", зареєстрованого Стахановським міським реєстраційним округом Луганської філії ДП "Центр державного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у книзі державної реєстрації 16.10.2008 року зроблено запис № 040840700268.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 15.03.12 року до 29.03.12 року -у зв'язку з неявкою відповідача та 2 і 5-ї третіх осіб, а також невиконанням учасниками розгляду спору вимог суду про надання документів та доказів; з 29.03.12 року до 12.04.12 року -у зв'язку з залученням до участі у справі 2-го, 3-го, 4-го, 5-го та 6-го відповідачів; з 12.04.12 року до 26.04.12 року та з 26.04.12 року до 14.05.12 року -з метою надання сторонам можливості надати додаткові докази, а також їх витребування судом.
До початку судового засідання 26.04.12 року, через канцелярію суду, від 3-го, 4-го та 5-го відповідачів надійшла заява про відвід судді Середи А.П. (вих. №б/н від 26.04.12 року) з мотивів його упередженості при розгляді справи (том 3, а.с.56-58).
Відповідно до приписів ст. 20 ГПК України у задоволенні заяви про відвід відмовлено шляхом винесення ухвали від 26.04.12 року (том 3, а.с. 59-61).
Розгляд справи продовжено по суті.
26.04.12 року, у судовому засіданні, позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (вих. №б/н від 26.04.12 року), згідно якій (у зв'язку з помилкою, допущеною у тексті резолютивної частини позовної заяви) просить вважати правильною вимогу про визнання недійсним рішення Стахановської міської ради №321/27 від 29.09.2011 року, яким договір оренди землі від 12 вересня 2008 року за №040840700268 був поновлений на 5 років (том 3, а.с.70), - а не рішення цієї ж ради від 30.09.2011 року, без зазначення його номера, яким договір оренди землі від 12 вересня 2008 року за №040840700268 був поновлений на 5 років (абзац 5 пункту 1 резолютивної частини позовної заяви) (том 1, а.с.3-9).
З урахуванням того, що ця заява відповідає приписам частин 2 та 4 ст. 22 ГПК України, судом її прийнято та враховано при вирішенні спору по суті; отже, - предметом спору в частині визнання недійсним рішення дев'ятнадцятої сесії Стахановської міської ради 6-го скликання є рішення від 29.09.2011 року №321/27; в іншій частині предмет спору є незмінним.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 26.04.12 року до 14.05.12 року -з метою надання сторонам можливості подати додаткові докази, а також їх витребування судом; з 14.05.12 року до 23.05.12 року -за клопотанням відповідачів про надання їм часу для підготовки додаткових заперечень проти позову, а також у зв'язку з невиконанням КП "Архіград" та Управлінням Держкомзему у м. Стаханові вимог суду про надання доказів.
До початку судового засідання 23.05.12 року від учасників розгляду спору, які з'явилися до судового засідання, не надійшло клопотання про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, а тому відповідно до приписів ст.81-1 ГПК України судовий процес зафіксовано шляхом складення протоколу.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, мотивуючи їх тим, що, на його думку:
1)кожне із спірних рішень суперечить чинному законодавству та порушує його охоронювані законом права, оскільки при затвердженні Стахановською міською радою проекту землеустрою з відводу земельної ділянки по даній справі не було дотримано приписів ст. 198 чинного Земельного кодексу України, а саме: з позивачем як суміжним землекористувачем не було узгоджено місце розташування земельної ділянки загальною площею 0,0218 га, що знаходиться у АДРЕСА_1, - наданої в оренду відповідачам по цій справі (крім 1-го) для будівництва та обслуговування торгівельно-побутового центру, - що, на думку позивача, потягнуло за собою порушення його права на користування суміжною зі спірною земельною ділянкою площею 0,1303 га, яка надана йому (позивачу) в оренду для обслуговування Торгівельного дому "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
2)у зв'язку з наведеними обставинами він вважає, що спірний договір оренди земельної ділянки від 12.09.08 року, державна реєстрація від 16.10.08 року №040840700268, - не відповідає чинному законодавству та підлягає визнанню недійсним.
1-й відповідач (Стахановська міська рада) на початковій стадії розгляду спору зі своїм ставленням до позову не визначився та заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності (заява від 15.03.12 року за вих. №182) (том 1, а.с.90).
В ході подальшого розгляду спору він позовні вимоги визнав та поставив суд до відома про те, що Стахановська міська рада 07.03.12 року звернулася до господарського суду Луганської області з позовом про розірвання вищезгаданого договору оренди землі, - у зв'язку з чим названим судом 13.03.12 року порушено провадження у справі №28пд/5014/609/2012 (том 3, а.с.39-40), а 26.03.12 року його зупинено до розгляду по суті справи №8н/5014/533/2012 (том 3, а.с.41-44) (відзив на позовну заяву від 12.04.12 року за вих. №279) (том 3, а.с.3-4;8-10;11).
10.05.12 року за вих. №533/2012 він спрямував на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (том 3, а.с.136).
Позивач та 2-й, 3-й, 4-й, 5-й та 6-й відповідачі не заперечили проти задоволення цього клопотання.
З урахуванням викладеного, обставин справи та наявних у ній доказів, а також того, що це клопотання не суперечить частині 2 ст. 22 ГПК України, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню.
2-й відповідач (ФОП ОСОБА_2) проти позову заперечив, при цьому суть заперечень зводиться до наступного:
він вважає позов незаконним та необґрунтованим, а спірні рішення -такими, що не порушують охоронювані законом права позивача;
на його думку, проект землеустрою з відводу земельної ділянки для 2-го -6-го відповідачів у встановленому чинним законодавством порядку "оцінений позитивно та погоджений 25.01.06 року, що підтверджено висновком Державної експертизи землевпорядної документації від 12.12.05 року №3323";
він вважає, що недодержання при складенні проекту землеустрою з відведення спірної земельної ділянки приписів ст.198 Земельного кодексу не є порушенням прав позивача на земельну ділянку, яка надана йому в оренду;
на думку 2-го відповідача, постановою господарського суду Луганської області від 28.11.06 року по справі №15/421н-ад за позовом ФОП ОСОБА_1 до Стахановської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ВАТ "Луганськдрук", - про скасування рішень, - у задоволенні позову відмовлено (предметом спору були рішення міськради від 22.06.05 року №841/11 та від 29.06.06 року №78/34); ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 01.02.07 року зазначене рішення суду залишено без змін, - а тому він (2-й відповідач) вважає, що зазначене судове рішення носить преюдиційний характер, а встановлені ним факти не потребують повторного доказування;
оспорюваний позивачем договір як правочин відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не підлягає визнанню недійсним;
позивач уже звертався до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсним згадуваного у цьому рішенні договору, але ухвалою господарського суду Луганської області від 06.07.09 року по справі №14/92пд за позовом ФОП ОСОБА_1 до Стахановської міськради, ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ВАТ "Луганськдрук" -про визнання недійсним договору -провадження у справі було припинено у зв'язку з поданням позивачем заяви про відмову від позову, - з огляду на що, на думку 2-го відповідача, повторне звернення до суду з позовом, який є предметом розгляду у справі №8н/5014/533/2012, суперечить чинному законодавству;
2-й відповідач вважає, що розміщення торгівельно-побутового комплексу, який зводять 2-й-6-й відповідачі на наданій їм в оренду земельній ділянці впритул до будівлі Торгового дому «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка належить позивачу та розташована на земельній ділянці, що надана йому в оренду, - може бути визнане таким, що не суперечить чинному законодавству та будівельним нормам і правилам у разі, якщо 2-м-6-м відповідачами будівля торгово-побутового комплексу, яку вони зводять, буде доведена до ІІ ступеня вогнестійкості, - та позивачем, крім того, також будуть вжиті заходи по доведенню його будівлі Торгового дому «ІНФОРМАЦІЯ_1» до рівня не нижче ІІ ступеня вогнестійкості;
позивач не зазначив у позові, які саме його законні інтереси порушені оспорюваними ним рішеннями, а названий позивачем інтерес не пов'язаний з його суб'єктивними правами, а тому він не підлягає захисту у судовому порядку;
позивач не має прав на спірну земельну ділянку (або отримання її у користування у встановленому порядку), - у зв'язку з чим, на думку 2-го відповідача, відсутні земельні приватно-правові відносини між позивачем та 1-м відповідачем (міською радою), а тому спір у даній частині не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства;
2-й відповідач вважає, що «кадастровий план є складовою частиною кадастрової зйомки, яка включає також погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, у зв'язку з чим кадастровий план не є тотожнім кадастровій зйомці, яка не є невід'ємною частиною договору оренди землі відповідно до Закону»;
на думку 2-го відповідача, "кадастровий план земельної ділянки є складовою не проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як помилково зазначив у позовній заяві позивач, а складовою частиною технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку, яка складається на підставі і після прийняття відповідним органом рішення про передачу земельної ділянки у користування" (відзив на позов від 12.04.12 року за вих. № б/н) (том 1, а.с.94-103); доповнення до відзиву від 28.03.12 року (том 2, а.с.95-99); відзив на позовну заяву від 12.04.12 року за вих. №б/н (том 3, а.с.17-31; та ін.).
3-й відповідач (ФОП ОСОБА_3) (заперечення на позовну заяву від 26.03.12 року за вих. №б/н (том 2, а.с.124-129); відзив на позовну заяву від 12.04.12 року за вих. №б/н (том 3, а.с.12-16);
4-й відповідач (ФОП ОСОБА_4) (заперечення від 15.03.12 року за вих. №б/н (том 2, а.с.14-15); відзив на позовну заяву від 12.04.12 року за вих. №б/н (том 3, а.с.34);
5-й відповідач (ФОП ОСОБА_5) (заперечення на позовну заяву від 15.03.12 року за вих. №б/н (том 2, а.с.17-24); відзив на позовну заяву від 12.04.12 року за вих. №б/н (том 3, а.с.36-37); відзив на позовну заяву від 26.04.12 року за вих. №б/н (том 3, а.с.71-73);
6-й відповідач (ВАТ "Луганськдрук") (заперечення на позовну заяву від 26.03.12 року за вих. №б/н (том 2, а.с.120); відзив на позовну заяву від 12.04.12 року за вих. №б/н (том 3, а.с.12-16), - дотримуються єдиної з 2-м відповідачем думки щодо позову; вони також з підстав, аналогічних наведеним при викладенні думки 2-го відповідача щодо позову, - вважають його незаконним, необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
В ході розгляду спору встановлено, що 2-й, 3-й, 4-й, 5-й та 6-й відповідачі мають єдину думку з приводу того, що вони при здійсненні будівництва торгівельно-побутового комплексу на земельній ділянці, наданій їм в оренду на підставі рішення четвертої сесії Стахановської міської ради від 29.06.2006 року за №78/34, та при укладенні на його виконання договору оренди землі від 12 вересня 2008 року між Стахановською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, Відкритим акціонерним товариством "Луганськдрук", зареєстрованого Стахановським міським реєстраційним округом Луганської філії ДП "Центр державного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у книзі державної реєстрації 16.10.2008 року зроблено запис № 040840700268, - не припустилися порушення вимог чинного законодавства, а тому своїми діями не порушили охоронювані законом права позивача.
Відповідачі (з 2-го по 6-й) стверджують, що:
1)позивач нічим не обґрунтовує свої доводи про те, що у нього виникла потреба у ремонті замощення («відмостки») Торговельного дому «ІНФОРМАЦІЯ_1», - але внаслідок зведення 2-м-6-м ними будівлі торгівельно-побутового центру він, наче б то, не може його здійснити;
2)твердження позивача про те, що блокування входу до Торгового дому «ІНФОРМАЦІЯ_1»«при будівництві торгівельно-побутового комплексу є недостовірним і навмисно вводить суд в оману»;
3)позивач, на їх думку, безпідставно посилається на раніше «прийняті рішення судів, на які посилаються відповідачі, - в них або сторони, або предмет, або підстави позову інші, ніж розглядаються», а тому також є недостовірними (2-й-6-й відповідачі посилаються на справи №15/421н-ад; №14/92пд та ін.);
4)доводи позивача щодо неможливості зобов'язати власника будівлі довести будівлю до ІІ ступеню вогнестійкості, на їх думку, є необґрунтованими, оскільки суперечать Закону України «Про пожежну безпеку», вимогам будівельних норм та правил, таблиці 2 ДБН В.2.2-23:2009 «Підприємства торгівлі».
Крім того, при вирішенні цього спору 2-й-6-й відповідачі просять суд взяти до уваги позицію 1-го відповідача (Стахановської міської ради), викладену ним у запереченнях від 17.10.06 року за вих. №363 та від 13.04.09 року з вих. №210 (том 4, а.с.147-150; том 5, а.с. 1-10) під час судового розгляду інших справ, - тобто просять взяти до уваги та врахувати при вирішенні спору по справі №8н/5014/533/2012 позиції та доводи Стахановської міської ради, які вона мала під час розгляду інших спорів та у зовсім інших справах.
Розглянувши вищевикладені доводи відповідачів, суд виходить з наступного.
Оскільки 2-й-6-й відповідачі ставлять під сумнів підвідомчість цієї справи суду господарської юрисдикції, ухвалою господарського суду Луганської області від 12.04.12 року по даній справі, з посиланням на її обставини, наявні у ній докази, чинне законодавство та на абзац 3 пункту 1.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" - доведено, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства (том 3, а.с.49-50).
Дослідивши доводи 2-го-6-го відповідачів з приводу того, що рішення четвертої сесії Стахановської міської ради від 29.06.2006 року за №78/34, яким було затверджено проект землеустрою з відводу земельних ділянок площею 0,0218 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 та Відкритому акціонерному товариству "Луганськдрук», - для будівництва та обслуговування торгівельного центру, - уже було предметом судового спору по справі господарського суду Луганської області №15/421н-ад, по якій постановою суду від 28.11.06 року (том 2, а.с.27-30), залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 01.02.07 року (том 2, а.с.31-40), - у задоволенні позову відмовлено, - суд дійшов наступного.
З обставин справи №15/421н-ад вбачається, що предметом спору по ній дійсно було також і рішення Стахановської міської ради №78/34 від 29.06.06 року "Про затвердження проекту землеустрою з відводу земельних ділянок приватним підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ВАТ "Луганськдрук"" (том 1, а.с.29-30), - але воно оскаржувалося ФОП ОСОБА_1 не з огляду на те, що його було прийнято з порушенням порядку складення та затвердження проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки, у тому числі порушення приписів ст.198 Земельного кодексу України, - а з інших підстав, а саме: він в якості підстави позову по справі №15/421н-ад послався на те, що на право отримання в оренду земельної ділянки, наданої в оренду 2-му-6-му відповідачам по даній справі (№8н/5014/533/2012), - надійшло більше одного звернення, а тому відповідно до чинного законодавства слід було проводити конкурс для визначення переможця, що, на думку ФОП ОСОБА_1, не було зроблено власником землі - Стахановською міською радою.
Отже, підстави позову по справі №15/421н-ад та №8н/5014/533/2012 є різними, - а тому це є два різних спори.
Розглянувши доводи 2-го-6-го відповідачів про те, що спір щодо договору оренди землі від 12.09.06 року, державна реєстрація 040840700268 уже був предметом розгляду по справі №14/92пд за позовом ФОП ОСОБА_1 до Стахановської міськради, ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ВАТ "Луганськдрук", -при цьому провадження у справі було припинено ухвалою господарського суду Луганської області від 06.07.09рокуу зв'язку з поданням позивачем заяви про відмову від позову, - суд встановив таке.
З названої ухвали суду по справі №14/92пд (том 2, а.с.43) вбачається, що позивач ОСОБА_1 позовні вимоги мотивував тим, що межа земельної ділянки, наданої в оренду 2-му-6-му відповідачам, проходить по стіні належної йому будівлі, яка розташована у АДРЕСА_1; відмова від позову з боку ФОП ОСОБА_1 мала місце у зв'язку з тим, що на момент розгляду спору судом термін дії спірного договору закінчився.
Підставами позову по справі №8н/50-14/533/2012 в частині визнання недійсним того ж договору ФОП ОСОБА_1 визначив те, що його укладено на підставі незаконного, на його думку, вищезгаданого рішення Стахановської міської ради від 29.06.06 року №78/34.
Отже, підстави позовів у справі №14/02пд та у справі №8н/5014/533/2012 є різними, - тобто це є два різних спори.
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
З вищевикладеного вбачається, що підстави для такого висновку відсутні, а тому ФОП ОСОБА_1 правомірно звернувся до господарського суду з даним позовом у справі №8н/5014/533/2012.
Що стосується клопотання відповідачів (крім 1-го) про взяття судом до уваги позицій 1-го відповідача (Стахановської міської ради), викладених ним у своїх запереченнях від 17.10.06 року за вих. №363 та від 13.04.09 року з вих. №210 (том 4, а.с.147-150; том 5, а.с. 1-10) під час судового розгляду інших справ, - то воно не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Згідно засадам господарського судочинства, закріпленим у Господарському процесуальному кодексі України, суд розглядає спір в межах предмету спору.
Частиною 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 32 названого Кодексу встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Згідно приписам ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, - при цьому відповідно ст.34 Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин суд не має правових підстав приймати в якості належних та допустимих доказів ті, які стосуються предмету іншого спору по іншій справі.
У судовому засіданні 23.05.12 року 3-й, 4-й та 5-й відповідачі подали клопотання про призначення колегії суддів для розгляду справи №8н/5014/533/2012 (вих. №б/н від 23.05.12 року) (том 5, а.с. 119-120), мотивуючи його тим, що:
1)даний спір є складним;
2)суддею господарського суду Луганської області Середою А.П. в ухвалах неодноразово було зобов'язано 1-го відповідача -Стахановську міську раду надати документальні докази виконання приписів п.2 ч.1 ст. 198 Земельного кодексу України при складанні зазначеного проекту, що, на думку заявників, зроблено без урахування того, що наданою 2-м відповідачем копією проекту землеустрою з відводу земельної ділянки (зміст) підтверджений склад зазначеного проекту, яким не було передбачено узгодження меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами на стадії розроблення проекту, - що відповідає ст. 198 Земельного кодексу України, ст. 56 закону України "Про землеустрій", - тобто висловлена певна позиція відносно розгляду спору, - а тому, на думку заявників, спір повинен розглядатися колегією суддів.
У судовому засіданні це клопотання підтримали 2-й та 6-й відповідачі.
Позивач заперечив проти задоволення цього клопотання, вважаючи його таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, є надуманим, спрямованим на навмисне затягування розгляду спору.
Розглянувши клопотання, враховуючи думку позивача з цього приводу, обставини справи, наявні у ній докази та приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Питання щодо «упередженості судді»під час розгляду цієї справи було вирішено судом при винесенні ухвали від 26.04.12 року - про відмову у задоволенні клопотання про відвід, - при цьому доводи відповідачів у цій частині були визнані безпідставними.
У тій же ухвалі було зазначено про причини та підстави витребування судом доказів по справі, у т.ч. і в частині дотримання приписів ст. 198 Земельного кодексу України при складанні проекту землеустрою з відводу спірної земельної, - тобто суд виконував приписи статей 43 та 65 ГПК України.
Суд не має правових та фактичних підстав для того, щоб погодитися з думкою 2-го-6-го відповідачів з приводу того, що замість повного пакету документів, який являє собою проект землеустрою з відводу земельної ділянки, - суду при вирішенні спору, на їх думку, слід було керуватися «наданою 2-м відповідачем копією проекту землеустрою з відводу земельної ділянки (зміст), яким підтверджений склад зазначеного проекту, яким не було передбачено узгодження меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами на стадії розроблення проекту, - що відповідає ст. 198 Земельного кодексу України, ст. 56 закону України «Про землеустрій».
Як показало наступне порівняння судом змісту проекту землеустрою щодо відводу 2-му-6-му відповідачам земельної ділянки, наданого на вимогу суду Управлінням Держкомзему у м. Стаханові (том 5, а.с.33-117), - з вищезазначеною «наданою 2-м відповідачем копією проекту землеустрою з відводу земельної ділянки (зміст)»(том 2, а.с.100-115), - ці два пакети документів є неспівставними за кількістю та видами долучених до них документів; крім того, останній взагалі, крім «Змісту», не містить матеріалів, які маються у проекті землеустрою, наданому Управлінням Держкомзему у м. Стаханові.
Суд також зазначає, що ним здійснено порівняння змісту копії проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданої 2-м відповідачем до справи з власної ініціативи 14.05.12 року (том 4, а.с.1-105), - з вищезгаданим проектом землеустрою, наданим Управлінням Держкомзему у м. Стаханові (том 5, а.с.33-117), - при цьому судом встановлено, що в копії проекту, наданого 2-м відповідачем, взагалі відсутній Висновок Державної експертизи землевпорядної документації від 12.12.2005 року №3323, затверджений Луганським обласним управлінням земельних ресурсів.
З огляду на викладене зазначене клопотання 2-го-6-го відповідачів суперечить фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у т.ч. приписам ст.ст.43, частини 3 ст. 22 та ст.ст.32-34,36 ГПК України, - що надає суду підстави дійти висновку, що воно не спрямоване на встановлення дійсних фактичних обставин справи, істини по ній та не має на меті прийняття судом законного та обґрунтованого рішення.
Крім того, по справі документально доведено, що необхідність у повторному витребуванні проекту землеустрою з відводу спірної земельної ділянки мала місце у зв'язку з кількаразовим невиконанням вимог суду щодо надання цього документу з боку 1-го відповідача (Стахановської міської ради) та Управління Держкомзему у місті Стаханові (ухвали суду від 12.04.12 року, від 26.04.12 року та від 14.05.12 року).
З огляду на викладене при вирішенні клопотання про призначення колегії суддів для розгляду даної справи суд вважає, що воно не підлягає задоволенню ще й тому, що , крім фактичних, для цього відсутні також законні підстави.
Так, відповідно до частини 1 та 5 ст. 46 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.
Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретної справи визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 21 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 21 ГПК України встановлено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.
З викладеного вище вбачається, що підстави для призначення колегії суддів для розгляду справи №8н/5014/533/2012, запропоновані 2-м-6-м відповідачами, - не відповідають фактичним обставинам справи та законодавчо визначеному порядку призначення колегії суддів, а запропоновані відповідачами підстави призначення колегії суддів не передбачені чинним законодавством.
За таких обставин це клопотання задоволенню не підлягає.
Розглянувши заяву 2-го відповідача про застосування терміну позовної давності (вих. №б/н від 23.05.12 року), подану ним у судовому засіданні 23.05.12 року, яку підтримали 3-й, 4-й, 5-й та 6-й відповідачі, - але проти задоволення якої заперечив позивач, - суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
2-й відповідач викладене у заяві клопотання мотивував тим, що охоронювані законом права позивача по даній справі не є порушеними, а тому на нього не розповсюджується дія п.5 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 20.12.2011 року №4176-УІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" (далі -Закон №4176-УІ), яким з частини 1 ст. 268 Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ) вилучено пункт 4, відповідно до якого позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правого акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Як зазначено у п.5 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №4176-УІ, протягом 3-х років з дня набрання чинності цим Законом (з 15.01.12 року) особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органі місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.
Отже, вищезазначена заява 2-го-6-го відповідачів не ґрунтується на фактичних обставинах справи, наявних у ній доказах та на чинному законодавстві, а тому не підлягає задоволенню.
23.03.12 року, через канцелярію суду, до справи надійшли витребувані судом від КП "Архіград":
наказ по Управлінню містобудування та архітектури Стахановського міськвиконкому від 01.04.1998 року №14, - про прийняття на посаду начальника Державного комунального підприємства «Госпрозрахункове проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро»ОСОБА_10 (том 4, а.с.143);
розпорядження Стахановського міського голови від 26.04.12 року №123-к «Про звільнення директора КП «Архіград»ОСОБА_10 (том 4, а.с.142).
З урахуванням вищезгаданого розпорядження від 26.04.12 року №123-к, виходячи з приписів ст.30 ГПК України, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_10 з 26.04.12 року не є працівником КП Архіград», а тому не може бути опитана у судовому засіданні щодо обставин даної справи, - клопотання 2-го відповідача від 12.04.12 року про отримання пояснень ОСОБА_10 по суті спору задоволенню не підлягає.
І.Заслухавши учасників розгляду спору, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.
1. 06.06.2000 року виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області прийнято рішення №272/2 «Про дозвіл СП «Ринок»на проектування магазину «Торговий дім» на території центрального ринку по вул. Б.Хмельницького, 34»(том 3, а.с.134).
21.11.2000 року тим же виконавчим комітетом прийнято рішення №639 "Про припинення права користування частиною земельної ділянки СП "Ринок м.Стаханова" та надання у користування земельної ділянки ПП ОСОБА_11», - яким було: припинено право СП "Ринок" на користування та вилучено земельну ділянку площею 0,1303 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2 (п.1); затверджено проект відводу Приватному підприємцю ОСОБА_11 (далі -ПП ОСОБА_11) земельної ділянки площею 0,1303 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, - для обслуговування Торговельного дому (п.2.1) та надано їй цю ж земельну ділянку в оренду строком на 5 років (п.2.2) (том 3, а.с.131).
Як вбачається з постанови господарського суду Луганської області від 26.11.06 року по вищезгаданій справі №15/421н-ад (том 2, а.с.27-30), - 23.01.2003 року на виконання вищезгаданого рішення міськвиконкому від 21.11.2000 року №639 між Стахановською міською радою на ПП ОСОБА_11 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1303 га.
На підставі рішення господарського суду Луганської області від 13.04.2004 року по справі №5/69пн за ПП ОСОБА_11 було визнано право власності на будівлю торгового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (том 2, а.с.56).
20.07.2004 року між ОСОБА_11 (продавець) та громадянином ОСОБА_1 (покупець) у нотаріальній формі (за реєстром №4030), був укладений договір купівлі-продажу нерухомості, згідно якому покупець придбав у власність об'єкт нерухомого майна -торговий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці площею 0,1303 га (том 2, а.с.56).
Позивач (покупець) 30.07.04 року здійснив державну реєстрацію права власності на даний об'єкт, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно №4303171 від 30.07.04 року (том 2, а.с.57).
Згідно постанові господарського суду Луганської області від 26.11.06 року по справі №15/421н-ад (том 2, а.с.27-30), після набуття ФОП ОСОБА_1 права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на згаданій земельній ділянці (тобто - торговий будинок), - 29.04.2005 року між Стахановською міською радою (орендодавець) та ним (орендар) було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки та 29.04.2005 року здійснено його державну реєстрацію за №040540700052.
Оскільки ця постанова суду набула законної сили, то відповідно до приписів ст. 35 ГПК України суд вважає даний факт встановленим.
29.06.2006 року 4-ю сесією Стахановської міської ради 5-го скликання прийнято рішення №78/34 "Про затвердження проекту землеустрою з відводу земельних ділянок приватним підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ВАТ "Луганськдрук" по АДРЕСА_1" (є предметом спору по даній справі) (том 1, а.с.29-30), - відповідно до пункту 1.1. якого затверджено проект землеустрою з відводу земельних ділянок приватним підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ВАТ «Луганськдрук»у спільне часткове користування загальною площею 0,0228 га по АДРЕСА_1 (Торговий дім «ІНФОРМАЦІЯ_1») для будівництва та обслуговування торгівельно-побутового комплексу за рахунок земель загального використання міської ради (землі житлової та громадської забудови), у т.ч.:
ділянку №1 загальною площею 0,0086 га - у спільне часткове користування, з них:
приватному підприємцю ОСОБА_3 -площею 0,0036 га;
ТОВ «Луганськдрук»- площею 0,0014 га;
привтаному підприємцю ОСОБА_4 -площею 0,0036 га;
ділянку №2 загальною площею 0,0132 га - у спільне часткове користування, з них:
приватному підприємцю ОСОБА_2 -площею 0,0096 га;
приватному підприємцю ОСОБА_5 -площею 0,0036 га. Установлено постійно діючі обмеження по використанню земельної ділянки за кодом 1.3 та 4.3 УКОПСИЗУ щодо використання земельної ділянки у санітарно-захисній зоні інженерно-технічних споруд та комунікацій на площі 0,0020 га -траса каналізації (пункт 1.1).
Відповідно до пункту 1.1.1 рішення переліченим у п.1.1 рішення суб'єктам підприємництва надано в оренду земельну ділянку у спільне часткове користування терміном на 1 рік - для будівництва та обслуговування торгівельно-побутового комплексу за рахунок земель загального користування (землі житлової та громадської забудови) земельну ділянку загальною площею 0,0218 га, у т.ч.:
ділянку №1 загальною площею 0,0086 га - у спільне часткове користування, з них:
приватному підприємцю ОСОБА_3 -площею 0,0036 га;
ТОВ «Луганськдрук»- площею 0,0014 га;
привтаному підприємцю ОСОБА_4 -площею 0,0036 га;
ділянку №2 загальною площею 0,0132 га - у спільне часткове користування, з них:
приватному підприємцю ОСОБА_2 -площею 0,0096 га;
приватному підприємцю ОСОБА_5 -площею 0,0036 га.
Установлено постійно діючі обмеження по використанню земельної ділянки за кодом 1.3 та 4.3 УКОПСИЗУ щодо використання земельної ділянки у санітарно-захисній зоні інженерно-технічних споруд та комунікацій на площі 0,0020 га -траса каналізації.
Цих же осіб зобов'язано вчинити низку дій, у т.ч. -використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням з урахуванням встановлених обмежень та обтяжень (п.1.2), а також укласти договір оренди земельної ділянки (п.1.3) (том 1, а.с.29-30).
Отже, станом на день прийняття першого спірного рішення Стахановської міської ради від 29.06.2006 року №78/34 позивач -ФОП ОСОБА_1 на законних підставах (як орендар) користувався вищезгаданою земельною ділянкою площею 0,1303 га, яка є суміжною зі спірною.
12.09.2008 року між Стахановською міською радою (орендодавець) та приватними підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також ВАТ "Луганськдрук" (орендарі) у простій письмовій формі укладено договір оренди землі (є предметом спору по даній справі), відповідно до якого на підставі рішення міської ради від 29.06.2006 року №78/34 орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне сумісне часткове користування земельні ділянки загальною площею 0,0218 га (п.1), у т.ч.:
земельну ділянку №1 загальною площею 0,0086 га - у спільну часткову оренду, з них:
приватному підприємцю ОСОБА_3 -площею 0,0036 га;
ТОВ "Луганськдрук" - площею 0,0014 га;
привтаному підприємцю ОСОБА_4 -площею 0,0036 га;
земельну ділянку №2 загальною площею 0,0132 га - у спільну часткову оренду, з них:
приватному підприємцю ОСОБА_2 -площею 0,0096 га;
приватному підприємцю ОСОБА_5 -площею 0,0036 га (п.2), - кадастрові номери 4413100000:13:003:0078; 4413100000:13:003:0079 (п.1), нормативною грошовою оцінкою: ділянка №1 -22518,00 грн., ділянка №2 -34562,00 грн. (п.4), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (п.1), земельні ділянки надані терміном на 3 роки (п.7) для будівництва та обслуговування торгівельно-побутового центру (п.п.1;13).
Згідно пункту 5 договору на орендовану земельну ділянку №2 встановлено постійні обмеження користування земельною ділянкою в санітарно-захисних зонах інженерно-технічних споруд і комунікацій на площі 0,0035 га -зона інженерних мереж.
Судом звернуто увагу на те, що площа обмежень, про які йдеться у п.5 договору, не відповідає жодному із спірних рішень, оскільки кожним з яких площа обмежень визначена у розмірі 0,0020 га; документальні докази прийняття радою рішення про збільшення площі обмежень до справи не надано.
Згідно п. 26 договору на орендарів покладено низку обов'язків, у т.ч. -використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням; не порушувати прав власників та землекористувачів суміжних земельних ділянок; дотримуватися правил добросусідства, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, правил забудови та правил благоустрою міста Стаханова; зводити тимчасові або капітальні споруди тількит згідно із затвердженими будівельним пасопртом, проектною і технічною документацією, що погоджена у встановленому законодавством порядку; дотримуватися санітарних та протипожежних норм.
Зі змісту договору вбачається, що сторони досягли домовленості щодо інших його істотних умов.
Державну реєстрацію договору здійснено 16.10.2008 року за №040840700268 (том 1, а.с.23-25; 26-28;35;37).
Сторони по справі підтвердили факт передачі орендарям земельної ділянки, зазначеної у договорі.
28.12.2007 року між Стахановською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) у простій письмовій формі укладено договір оренди землі, відповідно до якого, на підставі рішення Стахановської міської ради від 31.07.2007 року №385/15 та від 21.12.2007 року №544/25, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування - на поновлений термін з 21.07.2007 року по 21.07.2010 року (п.7) земельну ділянку площею 0,1303 га (п.2), нормативною грошовою оцінкою 331796,00 грн. (п.4), кадастровий номер 4413100000:13:003:0048 (п.1), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п.1), для обслуговування торгівельного дому (п.1).
Дослідження судом змісту договору показало, що ним в регульовані усі інші його істотні умови.
Державна реєстрація договору здійснена 31.01.08 року №040840700019 (том 3, а.с.144-145; 146).
24.04.2008 року 39-ю сесією Стахановської міської ради 5-го скликання прийнято рішення №645/15 "Про внесення змін у рішення виконкому Стахановської міської ради від 20.03.1998 року №133 та сесії Стахановської міської ради від 27.04.2007 року №296/49; від 21.09.2007 року №453/19; від 21.12.2007 року №540/21; від 26.10.2007 року №467/12; від 31.01.2008 року №576/14; від 29.06.2006 року №76/32 та №78/34" (є предметом спору по даній справі), - відповідно до пункту 6.1 якого внесено зміни до пункту 1.11.1, згідно з яким:
надано в оренду земельну ділянку у сумісне користування строком на 2 роки приватним підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ВАТ "Луганськдрук" загалдьною площею 0,0218 га по АДРЕСА_1 (Торговий дім "ІНФОРМАЦІЯ_1") для будівництва та обслуговування торгівельно-побутового комплексу за рахунок земель загального використання міської ради (землі житлової та громадської забудови) загальною площею 0,0228 га, (що є арифметичною помилкою з огляду на площу складових частин цієї земельної ділянки) у т.ч.:
ділянку №1 площею 0,0086 га - у спільну часткову оренду, з них:
приватному підприємцю ОСОБА_3 -площею 0,0036 га;
ТОВ «Луганськдрук»- площею 0,0014 га;
приватному підприємцю ОСОБА_4 -площею 0,0036 га;
ділянку №2 загальною площею 0,0132 га - у спільну часткову оренду, з них:
приватному підприємцю ОСОБА_2 -площею 0,0096 га;
приватному підприємцю ОСОБА_5 -площею 0,0036 га. Установлено постійно діючі обмеження (код 1.3 та 4.3 УКОПСИЗУ) по використанню земельної ділянки у санітарно-захисних зонах інженерно-технічних споруд та комунікацій на площі 0,0020 га -траса каналізації (том 1, а.с.31-32).
21.08.2008 року 44-ю сесією Стахановської міської ради 5-го скликання прийнято рішення №752/22 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Стахановської міської ради від 24.03.2003 року №136 та до рішень сесій Стахановської міської ради від 29.06.2006 року №78/34; від 02.03.2007 року №206/10; від 31.07.2007 року №387/17; від 21.12.2007 року №542/23; від 29.02.2008 року №604/16, №606/18; від 24.04.2008 року №641/11; від 29.05.2008 року №675/15; від 27.06.2008 року №705/18" (є предметом спору по даній справі), пунктом 5 якого внесено зміни до рішення Стахановської міської ради про затвердження проекту землеустрою з відводу земельних ділянок суб'єктам підприємницької діяльності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ВАТ "Луганськдрук" по АДРЕСА_1, а саме:
пункт 1.1.1 рішення 4-ї сесії Стахановської міської ради 5-го скликання від 29.06.2006 року №78/34 в частині надання у оренду земельної ділянки у спільне часткове користування, викласти у зміненій редакції, відповідно до якої вищезазначеним суб'єктам підприємницької діяльності надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0228 га по АДРЕСА_1 (Торговий дім "ІНФОРМАЦІЯ_1") у спільне часткове користування терміном на 2 роки для будівництва та обслуговування торгівельно-побутового комплексу за рахунок земель загального використання (землі житлової та громадської забудови), у т.ч.:
ділянку №1 площею 0,0086 га - у спільну часткову оренду, з них:
приватному підприємцю ОСОБА_3 -площею 0,0036 га;
ТОВ "Луганськдрук" - площею 0,0014 га;
приватному підприємцю ОСОБА_4 -площею 0,0036 га;
ділянку №2 загальною площею 0,0132 га - у спільну часткову оренду, з них:
приватному підприємцю ОСОБА_2 -площею 0,0096 га;
приватному підприємцю ОСОБА_5 -площею 0,0036 га. Установлено постійно діючі обмеження (код 1.3 та 4.3 УКОПСИЗУ) по використанню земельної ділянки у санітарно-захисних зонах інженерно-технічних споруд та комунікацій на площі 0,0020 га -траса каналізації (том 1, а.с.33-34).
Отже, станом на час прийняття двох вищецитованих рішень міської ради (від 24.04.2008 року №645/15 та від 21.08.2008 року №752/22) позивач на законних підставах користувався вищезгаданою земельною ділянкою площею 0,1303 га, яка є суміжною зі спірною.
19.08.2010 року 76-ю сесією Стахановської міської тради 5-го скликання прийнято рішення №1313/13 "Про припинення права користування земельними ділянками та про надання в користування земельних ділянок громадянам", відповідно до п. 3.6 якого ФОП ОСОБА_1 з 21.05.2010 року поновлено на 5 років термін дії договору оренди земельної ділянки площею 0,1303 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - для обслуговування торгового дому (том 3, а.с.151-152).
На його підставі Стахановською міською радою (орендодавець) було запропоновано позивачеві (орендар) укласти додаткову угоду до вищезгаданого основного договору (том 3, а.с.147-148;149-150).
У зв'язку з незгодою орендаря з умовами додаткової угоди вона стала предметом окремого судового спору за позовом Стахановської міської ради до ФОП ОСОБА_1 -про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2007 року , реєстраційний №040840700019 від 31.01.2008 року (том 4, а.с.77-105).
Рішенням господарського суду Луганської області від 20.02.2012 року по справі №28/223пд/2011 (26/91пд/2011) позов задоволено у повному обсязі (том 4, а.с.92-104).
Додаткова угода укладена сторонами, її державна реєстрація здійснена 25.04.2012 року за №441310004000291 (том 3, а.с.147-148).
Отже, станом на час вирішення цього спору по суті позивач на законних підставах (як орендар) користується земельною ділянкою площею 0,1303 га, що є суміжною зі спірною земельною ділянкою.
29.09.2011 року Стахановською міською радою прийнято рішення №321/27 «Про припинення права користування, про поновлення та про відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок громадянам»(є предметом спору по даній справі), відповідно до якого термін договору оренди земельної ділянки площею 0,0218 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1, кадастрові номери 4413100000:13:003:0078 та 4413100000:13:003:0079, та надана для будівництва та обслуговування торгівельно-побутового комплексу, - продовжено з 16.10.2011 року на 5 років (том 1, а.с.38).
Як вбачається з наявних у справі доказів, спір з приводу користування обома суміжними земельними ділянками та їх забудови існує впродовж багатьох років, що підтверджується наданими до справи доказами у вигляді службового листування, скарг, звернень сторін у справі; та т.і. (том 1, а.с.69-72; 73-74;75-76;77;79-80;81-82;83;86-88; та ін.).
2. Як відомо з обставин справи, позивач на обгрунтування своїх вимог посилається на те, що при складанні проекту землеустрою з відводу земельних ділянок 2-му-6-му відповідачам не були дотримані вимоги чинного законодавства, у т.ч. числі -не було здійснено узгодження меж земельної ділянки, яка надається відповідачам в оренду, з ним як користувачем суміжної земельної ділянки.
Відповідачі заперечують цей довод як необгрунтваний та такий, що суперечить чинному законодавству.
З метою дослідження доводів сторін щодо законності 4-х вищезгаданих рішень Стахановської міської ради суд проаналізував наявні у справі докази, у т.ч. проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок 2-му-6-му відповідачам, затверджений рішенням Стахановської міської ради від 29.06.2006 року №78/34 (том 5, а.с.33-117), - встановивши при цьому наступне.
Як зазначено у ст. 12 Земельного кодексу України (далі -ЗКУ), до компетенції сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, між іншим, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
З обставин справи відомо, що позивач та відповідачі (крім 1-го) є орендарями суміжних земельних ділянок.
Статтею 93 Земельного кодексу визначено, що право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам (частини 1 та 2).
Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (частини 7 та 8).
Перелік обов'язків землекористувачів визначено статтею 96 Кодексу, у т.ч. - не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Відповідно до приписів частини 1 ст. 116 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Як вбачається з проекту землеустрою, на підставі спільної заяви 2-го-6-го відповідачів по даній справі рішенням Стахановської міської ради від 22.04.2005 року №823/54 було надано дозвіл на виконання проекту землеустрою земельної ділянки ФОП ОСОБА_3 -щодо земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1, з метою надання її в оренду - для будівництва та обслуговування торгівельно-побутового центру (том 5, а.с.43).
Рішенням міської ради від 22.06.2005 року №841/11 до вищезгаданого рішення внесено зміни, а саме: дозвіл на виконання проекту землеустрою земельної ділянки було надано усім вищезгаданим заявникам, тобто 2-му-6-му відповідачам по даній справі (том 5, а.с.44-45).
Згідно частині 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 року №280/ВР-97 "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно до компетенції пленарних засідань сісії сільської, селищної, міської ради віднесено вирішення відповідано до закону питань земельних відносин.
Отже, Стахановська міська рада, вирішуючи питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки комунальної форми власності у оренду 2-му-6-му відповідачам, діяла у межах повноважень, наданих їй законом.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульовано статтею 123 ЗК України.
Так, за загальним правилом надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону;
надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи відповідно до закону.
Частиною 6 цієї статті Земельного кодексу встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Як зазначено у частині 9 ст. 123 Кодексу, рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:
затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);
надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Відповідно до частини 10 ст.123 Кодексу підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Згідно преамбулі спеціального Закону України від 22.05.03 року №858-ІУ "Про землеустрій" він визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.
У статті 1 Закону надано поняття щодо низки дій, які є складовими землеустрою, та власне поняття проекту землеустрою, у т.ч.:
види робіт із землеустрою -обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою;
документація із землеустрою -затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо;
землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил (аналогічне визначення містить ст. 181 Земельного кодексу України);
заходи із землеустрою -передбачені документацією із землеустрою роботи щодо раціонального використання та охорони земель, формування та організації території об'єкта землеустрою з урахуванням їх цільового призначення, обмежень у використанні та обмежень (обтяжень) правами інших осіб (земельних сервітутів), збереження і підвищення родючості ґрунтів;
проект землеустрою -сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5-10 і більше років.
Як зазначено у п. "г" ст. 6 цього Закону до числа принципів землеустрою належить створення умов для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами їхніх конституційних прав на землю.
Статтею 20 Закону "Про землеустрій" визначено, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою.
До різновидності документації з питань землеустрою належать проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок (п. "д" ч.2 ст.25 Закону; п. «д»ч.1 ст. 184 ЗКУ).
Розробники документації з землеустрою зобов'язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою (п. "а" ч.2 ст. 28 Закону), - при цьому такий обов'язок покладається на них незалежно від змісту завдання замовника проекту землеустрою.
Розділом У названого Закону врегульовано землеустрій на місцевому рівні.
Відповідно до ст. 50 Закону "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як сказано у ст. 1 цього Закону, до складу проекту землеустрою належить і технічна документація.
Згідно ст. 55 Закону "Про землеустрій" встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.
Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.
У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.
Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.
Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.
Частиною 1 ст. 56 цитованого Закону встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об'єднання земельних ділянок, включає:
а) пояснювальну записку;
б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;
в) копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб;
г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки;
ґ) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди;
д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання;
е) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності;
є) кадастровий план земельної ділянки;
ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.
З приписів даної норми Закону вбачається, що вимога позивача про необхідність узгодження з ним меж суміжної земельної ділянки є обгрунтованою.
Про це також свідчить наступне.
Частиною 2 ст. 59 Закону "Про землеустрій" визначено, що при здійсненні землеустрою на місцевому рівні повинні враховуватися приватні інтереси, що полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або користування, у тому числі на умовах оренди, земельних ділянок і в захисті їхніх прав на землю.
З цією нормою Закону також пов'язані інші доводи позивача при обгрунтуванні ним своїх вимог.
Так, як сказано вище, він посилається на те, що під час здійснення кадастрових зйомок з ним не було узгоджено межі суміжної земельної ділянки, наданої у оренду відповідачам по даній справі (крім 1-го), - а тому стверджує, що внаслідок такого ігнорування приписів чинного законодавства відбулося порушення його охоронюваних законом прав.
В ході дослідження зазначених доводів позивача, крім вищесказаного, суд встановив також наступне.
У статті 1 Закону України від 23.12.1998 року №353-ХІУ "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" надано визначення поняття кадастрових зйомок, згідно якому це -комплекс робіт, спрямованих на вивчення необхідних топографічних елементів місцевості щодо пунктів геодезичної мережі (зокрема меж земельних ділянок з їх найменуваннями, кількісними та якісними показниками) і нанесення їх на планшет для створення планів (карт), що служать основою для кадастрів.
Як вбачається з викладеного вище у цьому рішенні, кадастрова документація є невід'ємною частиною проекту землеустрою.
У статті 198 Земельного кодексу України зазначено, що кадастрові зйомки -це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Кадастрова зйомка включає, між іншим, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами (п. "б" ч.2 ст. 198 Кодексу).
З урахуванням викладеного суд погоджується з ними.
2-й-6-й відповідачі, заперечуючи проти позову, посилаються на постанову Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №677 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" (далі -Порядок №677), пунктом 3 якої встановлено, що проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі:
рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок;
укладених договорів між землевласниками і землекористувачами та розробником проекту відведення земельної ділянки;
судового рішення.
Пунктом 5 Порядку №677 визначено перелік осіб, які можуть бути замовником проекту відводу земельної ділянки, - до їх числа віднесено і землекористувачів.
Згідно п. 6 Порядку проект відведення земельної ділянки розробляється на основі завдання, затвердженого замовником, що є невід'ємною частиною договору на проведення відповідних робіт, - з огляду нащо, на думку 2-го-6-го відповідачів, виконавець проекту землеустрою не може відступити від завдання.
Пунктом 7 Порядку визначено, що виконавець у встановлений договором строк розробляє проект землеустрою, який включає текстові та графічні матеріали, обов'язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані, необхідні для вирішення питання щодо відведення земельної ділянки.
Судом звернуто увагу на те, що пунктом 8 Порядку встановлено, що вимоги до складу, змісту та оформлення проекту відведення земельної ділянки встановлюються нормативно-технічною документацією із землеустрою, - тобто не тільки завданням замовників.
Заперечуючи проти позову, відповідачі (крім 1-го) наполягають на тому, що пунктом 9 Порядку №677 не передбачено узгодження проекту землеустрою з суміжними землекористувачами, а тільки з особами та органами, визначеними у названому пункті, а саме: проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.
Суд вважає, що відповідачі, у т.ч. 1-й відповідач -Стахановська міська рада, - у даному випадку припустилися невірного тлумачення чинного законодавства, оскільки Порядком №677 дійсно не передбачена необхідність узгодження з суміжним землекористувачем ПРОЕКТУ ЗЕМЛЕУСТРОЮ, - але чинним законодавством, про яке йдеться у цьому рішенні (у т.ч. п. "б" ч.2 ст. 198 Земельного кодексу України), передбачено узгодження з суміжними землекористувачами МЕЖ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, яка відводиться (надається) іншим землевласникам чи землекористувачам.
З огляду на викладене суд не погоджується з думкою відповідачів про відсутність необхідності в узгодженні з позивачем як користувачем суміжної земельної ділянки при складанні проекту землеустрою меж земельної ділянки, яка надана їм в оренду.
Дослідження судом проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок приватним підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ВАТ "Луганськдрук" для будівництва та обслуговування торгівельно-побутового центру за адресою: АДРЕСА_1 (далі -проект) (том 5, а.с.33-117) показало наступне.
До проекту додано технічне завдання з його розробки, датоване 15.07.2005 року, за підписами кожного з 5-ти заявників, при цьому обсяг проектного етапу визначено у п.5.2, у т.ч. складання відповідних експлікацій та виготовлення плану земельних ділянок та розбивочного креслення (том 5, а.с.47), - завдання про узгодження меж земельної ділянки з суміжними землевласниками та землекористувачами у технічному заданні відсутнє.
У зв'язку з цим судом звернуто увагу на те, що Стахановське міське управління земельних ресурсів, розглянувши проект землеустрою, у своєму висновку від 05.12.2005 року за №4126 прямо вказує, що погодження проекту землеустрою вважає можливим лише за умови, що у ньому будуть наявними низка додаткових даних, у т.ч. дані про:
визначення суміжних землекористувачів, співвласників по кожній будівлі, розрахунків відсотку в спільній власності по кожній будівлі та відповідно по кожній земельній ділянці;
матеріали узгодження меж земельних ділянок з суміжними землекористувачами (том 5, а.с.48).
У проекті землеустрою, затвердженому рішенням міської ради від 29.06.2006 року №78/34, відсутні будь-які матеріали погодження меж земельної ділянки, наданої у користування 2-му-6-му відповідачам, з суміжними землевласниками та землекористувачами.
З висновку Управління містобудування, архітектури та землеустрою виконкому Стахановської міської ради (вих. №96 від 09.2005 року) вбачається, що погодження можливе за умови перегляду меж земельної ділянки у відповідності до узгодженого плану, оскільки змельна ділянка S2 має обмеження містобудівного характеру -охоронну зону траси каналізації (том 5, а.с.49).
Пунктом 10 Порядку №677 визначено, що погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства.
Пункт 11 Порядку містить імперативну норму: після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.
Судом звернуто увагу на те, що у розділі 3 ("Зауваження та пропозиції до проектних матеріалів") висновку Державної експертизи землевпорядної документації від 12.12.2005 року №3323, затвердженого Луганським обласним управлінням земельних ресурсів (без зазначення дати затвердження), вказано на наступні недоліки проекту землеустрою:
3.1.1.Не наданий термін оренди земельних ділянок.
3.1.2.Відсутні умови відведення земельних ділянок.
3.1.3.Матеріали відведення доповнити погодженням з управлінням архітектури та містобудування облдержадміністрації.
3.1.4.Не надані правовстановлюючі документи на споруди, які розташовані на земельній ділянці.
3.1.5.Відсутній акт вибору земельних ділянок.
3.1.6.Не надані висновки державних органів про попереднє погодження місць розташування земельних ділянок.
У розділі 4 цього висновку ("Підсумкова оцінка якості розглянутого проекту відведення") прямо сказано, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок приватним підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ВАТ "Луганськдрук" для будівництва та обслуговування торгівельно-побутового комплексу за адресою: АДРЕСА_1, - не в повній мірі відповідає вимогам законодавства, нормам і правилам та повертається на доопрацювання. Замовнику та розробнику проекту землеустрою необхідно виправити зауваження в п.3.1. Після виправлення зауважень проект землеустрою надати на контрольну перевірку до Стахановського міського управління земельних ресурсів.
Далі у висновку викладено рукописний текст (том 5, а.с.117), з якого вбачається, що порушення, зазначені у пунктах 3.1.1-3.1.4 зауважень -усунуто, але порушення, зазначені у пунктах 3.1.5 та 3.1.6 зауважень, - не усунуто; у цьому ж тексті має місце посилання на те, що виявлені інші (нові) порушення. Тут же, за підписом начальника Стахановського міського управління земельних ресурсів (далі -СМУЗР) Б.Г.Опари сказано, що не виконані його пропозиції щодо звільнення проходу на територію ринку на довжині 1,5 м, та інші заходи.
З подальшого тексту видно, що рукою невідомої особи, посадове становище та прізвище якої не вказані, дописано, що документація виправлена згідно зауважень, оцінюється позитивно та погоджується.
На усіх цих написах відсутня печатка Стахановського МУЗР, на контрольну перевірку до якого цей висновок, як зазначено у розділі 4, слід було передати після виправлення зауважень (том 5, а.с.117).
До проекту землеустрою та до справи не надано документальних доказів:
про вжиття заходів до виправлення вищезгаданих зауважень (пункт 3.1.5 розділу 3 висновку);
надання його на контрольну перевірку до Стахановського міського управління земельних ресурсів (припис розділу 4 висновку);
про наслідки його розгляду Комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (створення та функціонування такої Комісії передбачено ст.ст.123 та 186-1 ЗК України).
Як сказано у частинах 6-7 ст. 35 Закону України від 17.06.04 року №1808-ІУ "Про державну експертизу землевпорядної документації", у разі, якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи.
Об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об'єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил.
Таким чином, з урахуванням викладеного суд вважає, що позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів, що при складанні проекту землеустрою та затвердженні його Стахановською міською радою мало місце порушення приписів чинного законодавства у формі невжиття заходів до узгодження з ним як користувачем суміжної земельної ділянки меж земельної ділянки, яка була надана в оренду 2-му-6-му позивачам.
З урахуванням вищевикладеного у суду відсутні правові та фактичні підстави дійти висновку, що до вищезгаданого проекту землеустрою додано позитивний Висновок Державної експертизи землевпорядної документації від 12.12.2005 року №3323, - а тому у Стахановської міської ради були відсутні законні підстави для затвердження проекту землеустрою з відводу названих ділянок землі.
2.1. Відповідачі у справі (крім 1-го), заперечуючи проти позову, стверджують, що спірними рішеннями Стахановської міської ради та укладеним на їх підставі договором оренди від 12.09.2008 року, державна реєстрація від 16.10.2008 року №040840700268, охоронювані законом інтереси позивача не порушені, з огляду на що його позов є незаконним та необгрунтованим.
Дослідивши доводи сторін у цій частині, суд встановив наступне.
Відповідачі (крім 1-го) вищезгадану земельну ділянку площею 0,0218 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1 Торговий дім "ІНФОРМАЦІЯ_1", отримали в оренду для будівництва та обслуговування торгівельно-побутового комплексу (далі -ТПК).
На їх замовлення Комунальним підприємством "Архіград" (далі -КП "Архіград") розроблено робочий проект "Торгівельно-побутовий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 (торговий дім "ІНФОРМАЦІЯ_1")" (том 3, а.с.81-118; та ін.).
Як вбачається з наявних у справі доказів, 2-й-6-й відповідачі розпочали будівництво цього ТПК, - у зв'язку з чим між ними та позивачем виник з приводу законності будівництва, що підтверджується наданими до справи документальними доказами (заяви, звернення, службове листування та т.і.) (том 1, а.с.69-72;73-74;75-77;77; 78; 79-80; 81-82; 83; том 2, а.с.69-71; та ін.).
Причиною спору стало те, що будівля ТПК 2-м-6-м відповідачами зводилася впритул до будівлі Торгового дому "ІНФОРМАЦІЯ_1", власником якої є позивач.
На підтвердження того, що у такий спосіб були порушені його охоронювані законом права, позивач надав до справи наступні документальні докази:
1)Висновок експертизи з питань охорони праці №44-01-Н-2895-11 від 12.09.11 року - щодо відповідності робочого проекту "Торгівельно-побутовий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 (торгівельного дому "ІНФОРМАЦІЯ_1") вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, - складений Державним підприємством "Луганський експертно-технічний центр Держпромнагляду України", - відповідно до якого вищеназваний робочий проект не відповідає вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки (том 1, а.с.39-43);
2)Висновки про результати візуального обстеження будівельних конструкцій будівлі Торгового дому, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, складені Державним підприємством "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" та затверджені 13.04.09 року, - відповідно до якого на час огляду конструкції стіни Торгівельного дому відповідають ІІ категорії технічного стану (задовільний); замощення ("отмостка") будівлі відповідає ІІІ категорії технічного стану (незадовільний). У випадку невжиття своєчасних заходів до ремонту замощення та запобігання замочуванню стін відбудеться перехід стін з ІІ категорії технічного стану (задовільний) у ІІІ категорію технічного стану (незадовільний). Власнику будівлі необхідно виконати ремонт замошщення по периметру будівлі та здійснити ревізію ьводонесучих інженерних комунікацій в якості профілактичних заходів з метою виключення розвитку утворення тріщин у стінах .
Відповідно до вимог ДБН ширина замощення будівлі, що обстежується, повинна складати не менше 1,5 м від зовнішньої поверхні стін (том 1, а.с.46-55);
3)Експертний висновок про можливість зведення будівлі торгівельно-побутового комплексу впритул до будівлі торгового дому "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, - складений та затверджений 11.11.2011 року Державним підприємством "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій", Лугаська філія, - відповідно до якого з урахуванням наявного дефіциту площі земельної ділянки, будівництво торгівельно-побутового комплексу, яке здійснюється згідно проекту КП "Архіград", в умовах наявної міської забудови суперечить чинним містобудівельним вимогам до площі земельної ділянки та є необгрунтованим (том 1, а.с.56-68);
4)лист Філії Державного підприємства "Укрдержбудекспертиза" у Луганській обасті від 14.11.11 року за вих. №371, - згідно якому робочий проект "Торгівіельно-побутовий комплекс у АДРЕСА_1 (торговий дім "ІНФОРМАЦІЯ_1") - не відповаідає вимогам будівельних норм та правил (том 1, а.с.69-72);
5)лист Головного управління Держтехногенбезпеки у Луганській області від 16.11.2011 року за вих. №03-5247/162, - згідно якому у вищезазначеному робочому проекті не дотримано:
а)мінімальні протипожені відстані від ТПК, який проектується, до існуючого торгівельного комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1" з урахуванням ступеня вогнестійкості будівель; нші докази;
б)мінімальну площу протипожежного відсіку з урахуванням ступеня вогнестійкості існуючих будівель, споруд та проектованої будівлі;
в)не передбачено ширину евакуаційних дверей;
г)припущено інші недоліки (том 1, а.с.73-74);
6)інші докази (том 3, а.с.124-129; та ін.).
Як вбачається з наявних у справі доказів, незважаючи на вищенаведену невідповідність проекту "Торгівельно-побутовий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 (торгівельного дому "ІНФОРМАЦІЯ_1")" вимогам чинного законодавства, - будівництво вищезгаданого ТПК 2-м-6-м відповідачами було здійснено, що підтверджується Декларацією про готовність об'єкту до експлуатації від 22.05.12 року (том 5, а.с.16-22).
Отже, вищевикладені доводи спростовують твердження відповідачів (крім 1-го) про те, що як спріними рішеннями міської ради, так і укладеним на їх підставі договором оренди земельної ділянки порушено охоронювані законом права позивача.
Сукупність зазначених обставин стала підставою для його звернення з цим позовом до суду.
Відповідачі (крім 1-го) позов не визнали.
ІІ.Заслухавши учасників розгляду спору, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
1.При вирішенні спору в частині визнання недійсними рішень Стахановської міської ради від 29.06.2006 року за №78/34, від 24.04.2008 року за №645/15, від 21.08.2008 року за №752/22 та від 29.09.2011 року №321/27 -суд виходить з наступного.
Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.
Предметом вищезгаданого договору оренди є земельна ділянка комунальної форми власності.
Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад ( п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), - тобто в даному випадку спірна земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Стаханова, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Стахановська міська рада.
Згідно ст. 93 Земельного кодексу України (далі -ЗКУ) (ст.1 спеціального Закону України від 06.10.98 року № 161-ХІУ "Про оренду землі") право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону "Про оренду землі").
Як сказано вище у цьому рішенні, відповідно до приписів частини 1 ст. 116 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно частині 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульовано статтею 123 ЗК України.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 року №280/ВР-97 "Про місцеве самоврядування в Україні"встановленор, що виключно на пленарних засідань сісії сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання земельних відносин.
Відповідно до приписів частини 1 ст. 144 Конституції України та ч.1 ст. 73 вищеназваного Закону рішення, прийняті органами місцевого самоврядування в межах наданих законом повноважень, є обов'язковими для виконання на відповідній території.
Але рішення органів місцевого самоврядування повинні відповідати засадам законності, закріпленим у абз.3 ст. 4 Закону "Про місцеве самоврядування".
Наявними у справі доказами у порядку та у спосіб, встановленні чинним законодавством, позивачем доведено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок приватним підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ВАТ "Луганськдрук" по АДРЕСА_1, затверджений рішенням 4-ї сесією Стахановської міської ради 5-го скликання від 29.06.2006 року №78/34 "Про затвердження проекту землеустрою з відводу земельних ділянок приватним підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ВАТ "Луганськдрук" по АДРЕСА_1", - не відповідає приписам чинного законодавства, а саме:
частині 6 ст. 123 Земельного кодексу України, - оскільки його було затверджено без належних доказів отримання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом;
пункту "б" ч.2 ст. 198 ЗК України та пункту 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №677, - які містять імперативну норму: про необхідність узгодження з користувачами суміжних земельних ділянок меж земельної ділянки, що надається у користування (оренду) іншим землекористувачам, -при цьому факт неузгодження меж призвів до документально підтверджених негативних наслідків у вигляді порушення охоронюваних законом прав позивача;
частини 2 ст. 59 Закону "Про землеустрій", якою визначено, що при здійсненні землеустрою на місцевому рівні повинні враховуватися приватні інтереси, що полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або користування, у тому числі на умовах оренди, земельних ділянок і в захисті їхніх прав на землю.
Згідно частині 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Частиною 10 цієї статті визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Статтею 152 Земельного кодексу України визначено способи захисту прав на земельні ділянки та встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Частиною 3 цієї статті визначено способи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, у тому числі:
в) визнання угоди недійсною;
г)визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
З урахуванням вищевикладеного позов в частині визнання недійсними рішень Стахановської міської ради від 29.06.2006 року за №78/34, від 24.04.2008 року за №645/15, від 21.08.2008 року за №752/22 та від 29.09.2011 року №321/27 -підлягає задоволенню.
2.При вирішенні спору щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12 вересня 2008 року, державна реєстрація від 16.10.08 року №040840700268, - суд виходить з наступного.
Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ).
Правочин повинен відповідати приписам частин 1-5 статті 203, - згідно яким зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Різновидністю правочину є договір.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).
З обставин справи вбачається, що спірний договір не відповідає приписам частини 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, - тобто вимогам чинного законодавства.
Статтею 215 ЦКУ встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ст. 216 Цивільного кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні
майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
З урахуванням вищевикладеного позов щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12 вересня 2008 року, державна реєстрація 16.10.08 року № 040840700268, - підлягає задоволенню.
Таким чином, позов підлягає задоволенню в цілому з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.
Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на кожного з відповідачів, - тобто у розмірі 178,83 грн. з кожного (1073,00 грн. : 6).
Судом встановлено, що позивач, звертаючись з цим позовом до суду, припустився зайвої сплати судового збору.
Так, ним заявлено кілька взаємопов'язаних немайнових вимог.
Відповідно до п/п 2 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України від 08.07.11 року №3674-УІ "Про судовий збір" у разі звернення до господарського суду з позовом немайнового характеру позивачем на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.12 року (1073,00 грн.).
Як видно з квитанцій №00679 від 03.02.12 року на суму 941,00 грн. (том 1, а.с.18) та квитанції №00680 від 03.02.12 року на суму 941,00 грн. (том 1, а.с.19), позивачем сплачено судовий збір у сумі 1882,00 грн. (941,00 грн. + 941,00 грн.), - тобто сума зайвої сплати судового збору становить 809,00 грн. (1882,00 грн. -1073,00 грн.), - яка відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 вищеназваного Закону підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь платника.
На підставі викладеного, ст.ст.11,16,202,203,215,216,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.93,123,152,198 Земельного кодексу України, ст.59 Закону України від 22.05.03 року №858-ІУ "Про землеустрій", ст.59 Закону України від 21.05.1997 року №280/ВР-97 "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючсиь ст.ст.43,ч.3ст.22,ст.ст.32-36,43,44,49,75,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Визнати недійсним рішення четвертої сесії Стахановської міської ради 5-го скликання від 29.06.2006 року за №78/34 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок приватним підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ВАТ "Луганськдрук"".
3.Визнати недійсним рішення тридцять дев'ятої сесії Стахановської міської ради 5-го скликання від 24.04.2008 року за №645/15 "Про внесення змін у рішення виконкому Стахановської міської ради від 20.03.1998 року №133 та сесії Стахановської міської ради від 27.04.2007 року №296/49; від 21.09.2007 року №453/19; від 21.12.2007 року №540/21; від 26.10.2007 року №467/12; від 31.01.2008 року №576/14; від 29.06.2006 року №76/32 та №78/34" (пункт 6 та 6.1), - яким були внесені зміни у рішення четвертої сесії Стахановської міської ради 5-го скликання від 29.06.2006 року за №78/34 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок приватним підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ВАТ "Луганськдрук"".
4.Визнати недійсним рішення сорок четвертої сесії Стахановської міської ради 5-го скликання від 21.08.2008 року за №752/22 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Стахановської міської ради від 24.03.2003 року №136 та до рішень сесій Стахановської міської ради від 29.06.2006 року №78/34; від 02.03.2007 року №206/10; від 31.07.2007 року №387/17; від 21.12.2007 року №542/23; від 29.02.2008 року №604/16, №606/18; від 24.04.2008 року №641/11; від 29.05.2008 року №675/15; від 27.06.2008 року №705/18" (пункти 5,5.1 та 5.1.1), - яким були внесені зміни у рішення четвертої сесії Стахановської міської ради 5-го скликання від 29.06.2006 року за №78/34 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок приватним підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ВАТ "Луганськдрук"".
5.Визнати недійсним рішення дев'ятнадцятої сесії Стахановської міської ради 6-го скликання від 29.09.2011 року №321/27 "Про припинення права користування, про поновлення та про відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок громадянам" (пункт 2.17), - яким термін дії договору оренди земельної ділянки, укладеного 12 вересня 2008 року, у простій письмовій формі, у місті Стаханові Луганської області, між Стахановською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_2, Приватним підприємцем ОСОБА_3, Приватним підприємцем ОСОБА_5, Приватним підприємцем ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством "Луганськдрук" (орендарі), державна реєстрація від 16 жовтня 2008 року № 040840700268, - був поновлений на 5 (п'ять) років.
6.Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 12 вересня 2008 року, у простій письмовій формі, у місті Стаханові Луганської області, між Стахановською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_2, Приватним підприємцем ОСОБА_3, Приватним підприємцем ОСОБА_5, Приватним підприємцем ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством "Луганськдрук" (орендарі), державна реєстрація від 16 жовтня 2008 року № 040840700268.
7.Стягнути з Стахановської міської ради Луганської області, ідентифікаційний номер 25963320, яка знаходиться за адресою: місто Стаханов, вул. Кірова, 32 Луганської області, - на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, судовий збір у сумі 178 (сто сімдесят вісім) грн. 73 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.
8.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_4, - на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, судовий збір у сумі 178 (сто сімдесят вісім) грн. 73 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.
9.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_5, - на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, судовий збір у сумі 178 (сто сімдесят вісім) грн. 73 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.
10.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_6, - на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, судовий збір у сумі 178 (сто сімдесят вісім) грн. 73 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.
11.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_7, - на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, судовий збір у сумі 178 (сто сімдесят вісім) грн. 73 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.
12.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Луганськдрук", ідентифікаційний код 01190623, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Молодіжний, 2-а, - на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, судовий збір у сумі 178 (сто сімдесят вісім) грн. 73 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.
13.Повернути з Державного бюджету України - на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, - зайво сплачений судовий збір у сумі 809 (вісімсот дев'ять) грн. 00 коп.
Підставою для виплати зазначеної суми коштів є примірник цього рішення, скріплений підписом судді та гербовою печаткою господарського суду Луганської області.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 23.05.2012 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Рішення складено у повному обсязі та підписано - 28 травня 2012 року.
Суддя А.П.Середа
Судове рішення № 24304163, Господарський суд Луганської області було прийнято 23.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 8н/5014/533/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: