Рішення № 24303391, 22.05.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

22.05.2012Справа №5002-16/1021-2012

за позовом Приватного підприємства «Брендмастерс» (61068, м. Харків, пров. Старомосковський, 6-А)

до відповідача Фізичної особи- підприємця ОСОБА_4 (98100, АДРЕСА_2)

про стягнення 62 816,18 грн.

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

Представники:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - не з'явився

Обставини справи: Приватне підприємство «Брендмастерс» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача Фізичної особи- підприємця ОСОБА_4, в якій просив суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати за товар з урахуванням індексу інфляції у розмірі 61 360,12 грн., суму 3 % річних у розмірі 1456,06 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № Щ-1503-2011 від 15.03.2011р. в частині повернення суми предоплати, у зв'язку з частковою поставкою товару.

03.05.2012р. та 21.05.2012р. до суду від Приватного підприємства «Брендмастерс» надійшли заяви про зменшення позовних вимог, у яких позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати за товар з урахуванням індексу інфляції у розмірі43 220,62 грн., суму 3 % річних у розмірі 1456,06 грн. та судовий збір. Вказана заява спрямована на адресу відповідача, про що свідчить опис вкладення у поштове відправлення та фіскальний чек від 15.05.2012р. (а.с. 50-51).

Пунктом 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, виходячи з викладеного, нова ціна позову складає -44 676,68 грн.

Позивач у судове засідання 22.05.2012р. не з'явився, однак у заяві про зменшення позовних вимог від 21.05.2012р. просив суд розглянути справу у даному судовому засіданні без участі представника позивача за наявними у матеріалах справи документами. При цьому, позивач надав акт звірки взаємних розрахунків, який був спрямований на адресу відповідача.

Відповідач тричі не забезпечив явку свого представника до судового засідання, про день розгляду справи повідомлений рекомендованою кореспонденцією за адресою державної реєстрації, про причини неявки суд не повідомив, документи, витребувані судом, не надав.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасникові судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Так, як вбачається з витягу з ЄДРПОУ на відповідача станом на 22.05.2012р. адресою реєстрації фізичної особи- підприємця ОСОБА_4 є : 98100, АДРЕСА_2.

Вказана адреса також зазначена позивачем у позовній заяві, а відтак всі процесуальні документи спрямовувались судом за вказаною адресою державної реєстрації.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Крім цього, явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

15.03.2011р. між сторонами у справі - Приватним підприємством «Брендмастерс» та Фізичною особою- підприємцем ОСОБА_4 укладено договір поставки № Щ-1503-2011 (а.с.7-11), за умовами якого, відповідач (Постачальник) зобов'язався поставити позивачу (Покупцю), а Покупець був зобов'язаний прийняти та оплатити щебеневу продукцію, шлак доменний, пісок будівельний ( далі по тексту - Товар) на умовах та порядку , передбаченому діючим договором. ( п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 та п. 2.1 Договору найменування, ціна, фракції поставленого Товару, а також умови поставки вказуються у специфікаціях к діючому договору, які є його невід'ємною частиною. Ціна та загальна вартість поставленого Товару визначається сторонами у специфікаціях.

Розрахунки по діючому договору здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування Покупцем безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника відповідно банківським реквізитам, вказаним у розрахунку - фактурі. (п. 3.1 Договору.)

Згідно з п. 3.2 та 4.1.2 Договору покупець здійснює 50% предоплати за партію Товару. У разі здійснення Покупцем 100% предоплати Товару, Постачальник здійснює поставку Товару не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту надходження оплати за Товар на поточний рахунок Постачальника.

Пунктом 4.1.3 Договору передбачено, що Постачальник у разі порушення строків поставки, рівномірно виконувати недовантажену кількість узгодженого асортименту у наступному періоді (періодах) поставки по взаємному узгодженню сторін.

Відповідно до п.4.1.4 Договору, Постачальник у підтвердження здійснення відвантажень направляє Покупцю поштою та/або через уповноваженого представника оригінали наступних документів: розрахунок-фактури, видаткову накладну на товар, паспорт якості на товар та податкову накладну.

А, продавець, одночасно з оригіналами вказаних документів, направляє Покупцю оформлені у відповідності з Правилами оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000р. №644, копії документів у підтвердження відвантаження товару та супровідних вантаж, зокрема - копії корінця дорожньої відомості та квитанції про прийняття вантажу.

Крім того, Постачальник, у відповідності до п.4.2.1 Договору зобов'язаний здійснити поставку Товару пропорційно отриманої предоплаті.

Покупець, в свою чергу, зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату Товару у відповідності з порядком, відзначеним п.3.2 та 3.3 даного Договору (п. 4.3.2 Договору).

Сторони узгодили, що Договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2011р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.(п. 11.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором поставки від 15.03.2011р. та перерахував на розрахунковий рахунок Продавця 152 633,52 грн., у відповідності з п.4.1.2 Договору, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжними дорученнями:

№745 від 04.04.2011р. на суму 56 725,52 грн.

№746 від 05.04.2011р. на суму 4 000,00 грн.

№787 від 20.04.2011р. на суму 10 000,00 грн.

№795 від 22.04.2011р. на суму 7 850,00 грн.

№797 від 27.04.2011р. на суму 35 000,00 грн.

№799 від 28.04.2011р. на суму 30 000,00 грн.

№809 від 29.04.2011р. на суму 9 058,00 грн. (а.с. 12-18)

Втім, Продавець свої зобов'язання щодо повної та своєчасної поставки товару виконав не в повному обсязі. Так, продавець - Фізична особа- підприємець ОСОБА_4 поставив товар лише на загальну суму 109 474,20 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи накладними:

№ 2 від 20.04.2011р. на суму 30 371,55 грн.

№ 4 від 04.05.2011р. на суму 30 371,55 грн.

№ 6 від 10.05.2011р. на суму 30 591,60 грн.

№ 3003 від 30.03.2012р. на суму 18 139,50 грн. (а.с. 19-21, 47)

Таким чином, залишились невиконаними відповідачем зобов'язання щодо поставки товару за договором поставки у сумі 43 159,32 грн.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо поставки товару у визначений строк. Також відповідачем не здійснено і повернення сплачених за товар коштів.

Частина 1 статті 693 ЦК України визначає, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобовязання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму предявлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Аналогічної думки підтримується Верховний суд України в постанові від 28.11.2011р. у справі №43/308-10

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною першою ст. 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, враховуючи, що відповідач виконав взяте на себе зобов'язання за договором поставки № Щ-1503-2011 лише частково, а саме поставив товар лише на суму 109 474,20 грн. замість на суми 152 633,52 грн., суд вважає, що позивач вправі вимагати повернення сплаченої суми, оскільки вказані вимоги засновані на нормах діючого законодавства та підтверджуються матеріалами справи. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Фізичної особи- підприємця ОСОБА_4 43 159,32 грн. суми предоплати, підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлені вимоги щодо відшкодування 61,30 грн. інфляційних збитків та 3% річних в розмірі 1 456,06 грн.

Так, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При здійснені перевірки розрахунку інфляційних втрат, судом були враховані «Рекомендации относительно порядка применения индексов инфляции при рассмотрении судебных дел», викладені в Листі Верховного суду України від 03.04.1997р. за № 62-97р.

Перевіривши розрахунок інфляційних збитків (а.с. 22), судом встановлено, що розмір інфляційних втрат, заявлених позивачем у загальній сумі 61,30 грн. зроблені позивачем правомірно, а тому підлягають задоволенню.

Однак, позивачем помилково вказаний період нарахування з 09 травня 2011р. по 21 лютого 2012р., тоді як нарахування повинно здійснюватись з 10 травня у відповідності з п. 4.1.2 Договору.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування 3% річних судом встановлено, що позивачем допущені певні помилки при здійсненні вказаного розрахунку. (а.с. 22)

Так, у розрахунку 3% річних позивач вказує прострочення днів за період з 09.05.2011р. по 21.02.2012р. у кількості 289 днів, та просить стягнути 3% річних у розмірі 1 456,06 грн.

Проте, вказана цифра є помилковою, оскільки, відповідно до п. 4.1.2. Договору у разі здійснення Покупцем 100% предоплати Товару, Постачальник здійснює поставку Товару не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту надходження оплати за Товар на поточний рахунок Постачальника.

Оскільки, останнє перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника було здійснено 29.04.2011р. платіжним дорученням № 809, то 09.05.2011р. - це останній день поставки товару, тобто порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки від 15.03.2011р. виникає з 10.05.2011р.

Отже, сума 3% річних за період з 10.05.2011р. по 21.02.2012р., яка підлягає стягненню складає 1 451,01 грн. (61 298,82* 3*288 / 365/100).

За таких обставин, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши обставини справи, а також наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що зменшені позовні вимоги Приватного підприємства «Брендмастерс» підлягають частковому задоволенню, а тому з Фізичної особи- підприємця ОСОБА_4 слід стягнути суму предоплати за договором поставки № Щ-1503-2011 44 671,63грн., у тому числі суму основного боргу 43 159,32грн., інфляційні збитки в сумі 61,30 грн. та 3 % річних в сумі 1 451,01 грн.

В частині стягнення 3% річних у сумі 5,05 грн. слід відмовити, у зв'язку з необґрунтованістю вимог.

При цьому, суд приймає до уваги що відповідач не надав своїх обґрунтованих заперечень по заявленому позову та доказів поставки товару, у кількості передбаченої договором, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. Відповідач також ухилився від проведення звірки розрахунків з позивачем.

Також, з відповідача на користь позивача варто стягнути також судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи- підприємця ОСОБА_4 (98100, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, МФО 328704, п/р НОМЕР_3 в АКБ «ПриватБанк» м. Одеса) на користь Приватного підприємства «Брендмастерс» (61068, м. Харків, пров. Старомосковський, 6-А, ідентифікаційний 36225479, МФО 351533, п/р 26004057000755 в Харківському ГРУ ПАТ КБ №ПриватБанк») 44 671,63грн., у тому числі суму попередньої оплати 43 159,32грн., інфляційні збитки в сумі 61,30 грн. та 3 % річних в сумі 1 451,01 грн., а також 1609,32 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 3% річних у сумі 5,05 - відмовити

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Білоус М.О.

Повне рішення складено 28.05.2012 р.