Ухвала суду № 24300210, 15.05.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15551/11/0170/1

15.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Елкор"- ОСОБА_2, довіреність № 01/14.2012 від 14.05.12,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-15551/11/0170/1 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 19.01.12

за позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Елкор" (вул.Маяковського, буд.5 кв.8, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95011)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул.Мате Залки буд.1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.01.12 у справі № 2а-15551/11/0170/1 позовні вимоги Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Елкор" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0008552301 від 10.08.11.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0008562301 від 10.08.11.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Елкор" судовий збір в розмірі 28,23 грн.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 15 травня 2012 року з апеляційною скаргою не погодилася, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Елкор" звернувся о Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень ДПІ в м.Сімферополі від 10.08.11 № 0008552301 та № 0008562301.

Судом встановлено, що 19.05.11 ПП «Науково-виробнича фірма «Елкор»надало до ДПІ в м.Сімферополі декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року, в якій позивачем задекларований податковий кредит у сумі 240959 гривень, податкове зобов'язання в сумі 3288 гривень.

17.06.11 ПП «Науково-виробнича фірма «Елкор»надало до ДПІ в м.Сімферополі декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року, в якій позивачем заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок в установі банку, в розмірі 238387 гривень.

Головним державним податковим ревізором інспектором управління податкового контролю юридичних осіб відділу перевірок ризикових операцій ДПІ в м.Сімферополі управління податкового контролю юридичних осіб відділу перевірок ризикових операцій ДПІ в м.Сімферополі Юдовою Л.І. проведено позапланову виїзну документальну перевірку науково-виробничої фірми «Елкор»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2011 року у розмірі 238387 гривень, заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок відповідно до затвердженого плану перевірок, за результатами проведення якої складено акт від 29.07.11 № 9499/23-4/19003656.

З акту перевірки вбачається, що направлення та копія наказу органу ДПС вручені 11.07.11 під розписку головному бухгалтеру ПП «Науково-виробнича фірма «Елкор»Видюк Л.І. Перевірку проведено з відома директора підприємства Ейдельмана Л.П. та в присутності головного бухгалтера Видюк Л.І.

Перевірка проводилась з 11.07.11 по 22.07.11.

На підставі акту перевірки від 29.07.11 № 9499/23-4/19003656 податковим повідомленням рішенням ДПІ в м.Сімферополі № 0008552301 від 10.08.11 перевіркою встановлено порушення п.200.1, 200.4 ст.200 ПК України ПП «Науково-виробнича фірма «Елкор»зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 667,00 гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн.

На підставі акту перевірки від 29.07.11 № 9499/23-4/19003656 податковим повідомленням рішенням ДПІ в м.Сімферополі № 0008562301 від 10.08.11 перевіркою встановлено порушення п.198.2, 198.6 ст.198 ПК України ПП «Науково-виробнича фірма «Елкор»зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 667,00 гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн.

Позивач, не погодившись з спірними податковими повідомленнями - рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку.

22.08.11 позивач звернувся зі скаргою № 120-04/1 до ДПА в АРК на податкові повідомлення рішення ДПІ в м.Сімферополі від 10.08.11 № 0008552301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2011 року в розмірі 667,00 гривень та застосування штрафних санкцій в сумі 1 гривня, від 10.08.11 № 0008562301 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за квітень 2011 року в сумі 667,00 гривень та застосування штрафних санкцій в сумі 1,00 гривня.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 13.09.11 № 3447/30/25-023 ДПА в АРК залишила без змін податкові повідомлення рішення ДПІ в м.Сімферополі від 10.08.11 № 0008552301 та № 0008562301, прийняті стосовно ПП «Науково-виробнича фірма «Елкор», а первинну скаргу без задоволення.

26.09.11 позивач звернувся до ДПС України з повторною скаргою на податкові повідомлення рішення ДПІ в м.Сімферополі від 10.08.11 № 0008552301 та № 0008562301 та на рішення, прийняте ДПА в АРК за розглядом первинної скарги.

ДПС України рішенням про результати розгляду скарги від 24.11.11 № 6161/6/10-2115 залишила без змін податкові повідомлення рішення ДПІ у м.Сімферополі від 10.08.2011 № 0008552301 та № 0008562301 та рішення ДПА в АР Крим, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу без задоволення.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно з п.200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом з'ясовано, що 01.04.11 ПП «Науково-виробнича фірма «Елкор»(«Покупцем») та Сільськогосподарським ТОВ «Росія»було укладено договір купівлі продажу, відповідно до п.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця плоди коріандру врожаю 2010 року в кількості до 40 тон, а Покупець прийняти та сплатити товар.

Відповідно до п.3 договору ціна товару складає 4300,00 гривень, в т.ч. ПДВ, за одну тону.

Згідно з п.4 договору постачання товару зі складу Продавця (с.Ларіно Джанкойський район) здійснюється силами Покупця (самовивезення) частинами та оформлюється накладними.

Відповідно до п.5 договору передача товару здійснюється Продавцем до 11 квітня 2011 року.

Згідно з п.6 договору оплата здійснюється до 11 квітня 2011 року на підставі наданих Продавцем рахунків.

Судом встановлено, що договір купівлі продажу від 01.04.11, укладений між ПП «Науково-виробнича фірма «Елкор»та Сільськогосподарським ТОВ «Росія», був виконаний реально, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Положеннями статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Такими первинними документами є рахунок - фактура № 16 від 05.04.2011 року на суму 4000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 666,67 гривень, видаткова накладна № Р -000000003 від 7 квітня 2011 року на суму 4000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 666,67 гривень.

Позивач здійснив розрахунок за товар - плоди коріандру врожаю 2010 року, що підтверджується випискою Кримської філії АБ «Експрес - Банк»за 04.04.11, з якої вбачається, що оплата ПП «Науково-виробнича фірма «Елкор»товару відбулася згідно рахунку Сільськогосподарським ТОВ «Росія»№ 15 від 01.04.11.

Крім того, судом з'ясовано, що отриманий від підприємства «Ракурс»у грудні 2010 року товар було продано контрагенту Кримському центру професійно-технічної освіти ГСЗ у грудні 2010 року.

Первинними документами, що підтверджують постачання позивачем товару Кримському центру професійно-технічної освіти ГСЗ є: накладні № 1750 від 21.12.10 на суму 42989,40 гривень, № 3750 від 22.12.10 на суму 89520,00 гривень, № 4750 від 23.12.10 на суму 64200,00 гривень, № 3569 від 23.12.2010 року на суму 88155,26 гривень, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

ТОВ «Еталон Крим»були видані Кримському центру професійно-технічної освіти ГСЗ податкові накладні № 19 від 21.12.10 на суму 42989,40 гривень, в т.ч. ПДВ 7164,90 гривень, № 20 від 22.12.10 на суму 89520,00 гривень, в т.ч. ПДВ 14920,00 гривень, № 21 від 23.12.10 на суму 64200,00 гривень, в т.ч. ПДВ 10700,00 гривень, № 22 від 23.12.10 на суму 88155,26 гривень, в т.ч. ПДВ 14692,54 гривень.

Таким чином, вищенаведене підтверджує реальність постачання Підприємством «Ракурс»товару ТОВ «Еталон Крим»та свідчить про виконання сторонами зазначеного договору поставки № 27 від 01.11.10.

За таких обставин, судова колегія погоджується з думкою суду про підтвердження факту придбання та реалізації позивачем товару, по якому Сільськогосподарським ТОВ «Росія»була видана ПП «Науково-виробнича фірма «Елкор»податкова накладна № 1 від 04.04.11 на суму 4000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 666,67 гривень.

Крім того, судом встановлено, що придбане насіння коріандру було відправлене на переробку з метою отримання ефірної олії сирці. Далі ефірна олія згідно транспортної декларації та декларації на експорт була експортована.

Враховуючи, що сума податкового кредиту в розмірі 666,67 гривень за квітень 2011 року по взаємовідносинам з Сільськогосподарським ТОВ «Росія»підтверджується податковою накладною, виписаною платником ПДВ, а також оскільки придбаний товар був використаний у господарській діяльності позивача, то судова колегія вважає, що суд дійшов до правомірного висновку, що сума податку на додану вартість в розмірі 666,67 грн. була обґрунтовано віднесена ПП «Науково-виробнича фірма «Елкор»до податкового кредиту за квітень 2011 року.

Також, судова колегія погоджується з думкою суду, що висновки відповідача є безпідставними. покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладеного позивачем з Сільськогосподарським ТОВ «Росія»договору купівлі продажу від 01.04.11 на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладеного позивачем з Сільськогосподарським ТОВ «Росія»правочину на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

При цьому, відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Матеріали справи встановлено, що спірний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнано, а відтак є дійсним, направлений на настання реальних наслідків, повністю виконаний сторонами.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомленням рішенням ДПІ в м.Сімферополі № 0008552301 від 10.08.11, яким ПП «Науково-виробнича фірма «Елкор»зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 667,00 гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн., та податкове повідомлення рішення ДПІ в м.Сімферополі №0008562301 від 10.08.11, яким податковим органом ПП «Науково-виробнича фірма «Елкор»зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 667,00 гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн., не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно, отже, є протиправними.

Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційна скарга без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.01.12 у справі № 2а-15551/11/0170/1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.01.12 у справі № 2а-15551/11/0170/1 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 травня 2012 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко