Ухвала суду № 24300105, 15.05.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10431/11/0170/7

15.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Алуштаартсервіс"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.08.11,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-10431/11/0170/7 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алуштаартсервіс" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 24.10.11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алуштаартсервіс" (пров. Зелений, буд.4, с.Ізобільне, м.Алушта, Автономна Республіка Крим,98531)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, буд.22-А, м.Алушта, Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.11 у справі № 2а-10431/11/0170/7 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Алуштаартсервіс" до Державної податкової інспекції у м.Алушті Автономної Республіки Крим про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Не погодившись з даною постановою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 15 травня 2012 року підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Алуштаартсервіс" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим та просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим №0001262301 від 25.07.11.

Судом з'ясовано, що Державною податковою інспекцією в м. Алушта АР Крим була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Алуштаартсервіс», за результатом якої був складений акт перевірки №820/23/33955461від 13.07.11 з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08 по 31.03.11.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення №0001262301 від 25.07.11, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 46833,33грн. та штрафні санкції на суму 11708,33грн.

Відповідачем було встановлено порушення позивачем п.1.4 ст. 1, п.п.7.4.1 та п.п. 7.4.5 п.7.4., п.п. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 46833,33грн., в тому числі по періодам: червень на 6000грн., липень на 13333,33грн., серпень на 27500,00грн., нарахованих на вартість послуг отриманих від ТОВ «Електрощит - сервіс»у зв'язку з не підтвердженням факту придбання послуг при здійсненні нікчемного правочину.

Відповідач дійшов до такого висновку внаслідок оцінки інформації викладеної в акті перевірки ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова, яким зафіксовано результати перевірки контрагента позивача ТОВ «Електрощит - сервіс». Відповідачем, виходячи з даних акту перевірки ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова, встановлено, що ТОВ «Електрощит - сервіс»відсутнє за юридичною адресою і його місцезнаходження та місцезнаходження посадових осіб не встановлено, 02.11.10 у ЄДРПОУ внесено запис про банкрутство ТОВ «Електрощит - сервіс», загальна чисельність працюючих в ТОВ «Електрощит - сервіс»у 2010 році становить 1 особу, також встановлено неподання ТОВ «Електрощит - сервіс»декларацій з ПДВ за період з 01.05.10 по 30.11.10. Відповідачем в акті вказано, що ТОВ «Електрощит - сервіс»не могло здійснювати господарські операції через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. З урахуванням таких даних, відповідач, з посиланням на норми Цивільного кодексу України вказав в акті перевірки, що укладений між позивачем та ТОВ «Електрощит - сервіс»правочин має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу закону, а податковий кредит, внаслідок проведення такої операції, сформований фіктивно, база і об'єкт оподаткування ПДВ відсутні.

Відповідно до п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5. статті 5 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Матеріали справи встановлено, що формування позивачем податкового кредиту відбулося внаслідок виконання укладених між ним та ТОВ «Електрощит - сервіс»договорів №1 від 01.06.10, №2 від 01.07.10, №3 від 01.08.10, предметом яких, виходячи з їх змісту, було надання замовнику (ТОВ «Алуштаартсервіс») виконавцем (ТОВ «Електрощит - сервіс») послуг із звукового та світлового оформлення кафе з літньою площадкою «Саунд», розташованого за адресою: м. Алушта, вул. Леніна 6.

У підтвердження виконання договору позивачем надані акти здачі приймання виконаних робіт: №ОУ-30/06-1 від 30.06.10 на суму послуг з урахуванням ПДВ 36000грн., №ОУ -30/07-1 від 30.07.10 на суму послуг з урахуванням ПДВ 80000грн., №ОУ-31/08-1 від 31.08.10 на суму послуг з урахуванням ПДВ 165000грн.

ТОВ «Електрощит - сервіс»позивачу були виписані податкові накладні: від 30.06.10р. №361 на загальну суму 36000грн., у т.ч. ПДВ 6000грн.; від 30.07.10 №586 на загальну суму 80000грн., у т.ч. ПДВ 13333,33грн.; від 31.08.10 №840 на загальну суму 165000грн., у т.ч. ПДВ 27500грн.

Виходячи з положень Закону України «Про податок на додану вартість», фактично, вказані документи та отримані податкові накладні свідчать про виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Разом з цим, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що з укладених між позивачем та ТОВ «Електрощит сервіс»договорів №1 від 01.06.10, №2 від 01.07.10, №3 від 01.08.10, які за змістом є ідентичними, вбачається, що у розділі 3 договорів вказані права та обов'язки виконавця (ТОВ «Електрощит - сервіс»), а саме виконавець зобов'язаний надати послуги із світлового та звукового оформлення кафе із літньою площадкою «Саунд», загальною площею 1500 м. кв. Виконавець зобов'язується надавати послуги у відповідності із вимогами правил пожежної безпеки та вимог СНіП, не перевищувати рівня шуму більш ніж 72 дБа. Самостійно оплачувати розходи, пов'язані із наданими послугами. Надавати послуги у відповідності з режимом роботи закладу. Виконавець зобов'язаний надавати послуги устаткуванням, що є технічно справним.

Зі змісту договору не вбачається, що саме полягає у наданні послуг із світлового та звукового оформлення кафе із літньою площадкою «Саунд»та у чому полягають таки послуги.

Предметом названих договорів не є певний (конкретно визначений) обсяг послуг, що повинен бути виконаний виконавцем, а є загально визначена назва послуг.

Згідно ст.9 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, акти здачі приймання робіт: №ОУ-30/06-1 від 30.06.10р., №ОУ -30/07-1 від 30.07.10, №ОУ-31/08-1 від 31.08.10, які надані позивачем на підтвердження виконання договорів, не можуть вважатися первинними документами, що підтверджують виконання умов договорів та свідчить про реальність господарських операцій.

З викладених в актах даних неможливо достовірно встановити виконання вказаних договорів, а також встановити, які саме послуги були надані позивачу, повноту надання цих послуг та інші дані, що свідчать про їх надання.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач не отримував послуги від ТОВ «Електрощит - сервіс», що вказує на відсутність реальності здійснення господарської операції та про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту.

З урахуванням вищепереличеного, судова колегія погоджується з думкою суду, що позивач, через відсутність фактичного здійснення господарської операції, не мав права на формування податкового кредиту з ПДВ на суму 46833,33грн. за укладеним з ТОВ «Електрощит - сервіс»договорами, у зв'язку з чим, висновки відповідача про порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 46833,33грн., в тому числі по періодам: червень на 6000грн., липень на 13333,33грн., серпень на 27500,00грн., нарахованих на вартість послуг отриманих від ТОВ «Електрощит - сервіс»є обґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення рішення не є протиправним.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволені позовних вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і постановлення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, підстав для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алуштаартсервіс" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.11 у справі № 2а-10431/11/0170/7 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.11 у справі № 2а-10431/11/0170/7 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 травня 2012 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко