Ухвала суду № 24299096, 22.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2012 р.Справа № 2-а-6090/11/2170

Категорія:8.Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Вербицької Н.В.,

судді - Градовського Ю.М.,

судді - Кравченка К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агроюг - Сервіс»на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року про закриття провадження по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агроюг - Сервіс»до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання дій протиправними,

встановила:

14.12.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агроюг - Сервіс»(далі ТОВ «Агроюг-Сервіс») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні (далі - ДПІ) про визнання протиправними дій ДПІ в частині недотримання процедури проведення позапланових перевірок, в частині визнання правочинів, укладених позивачем с постачальниками ПП «Стилет - Юг», ПП «Альтекс - Юг», ПП «Агропрайд», ПП «Югтрансагро»та іншими нікчемними, визнання протиправними дій ДПІ, які полягають в визнанні відсутніми об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3-5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та у визнанні даних, відображених у деклараціях з податку на прибуток про обсяги поставок та придбання, валовий дохід та валові витрати за період з 10.06.2008 оку по 20.04.2011 року недійсними, визнанні протиправними дій ДПІ, які полягають в визнанні відсутніми об'єктів, які підпадають під визначення статей 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість», та у визнанні даних, наведених в деклараціях з ПДВ про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за період за 10.06.2008 року по 20.04.2011 року недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі направлення № 1099/223-3 від 24.05.2011 року з 19.05 по 02.06.2011 року працівниками ДПІ в зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Херсонській області від 20.04.2011 року на підставі ст.20 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час взаємовідносин з ПП «Стилет - Юг», ПП «Альтекс - Юг», ПП «Агропрайд», ПП «Югтрансагро» за період з 10.06.2008 року по 20.04.2011 року.

За результатами зазначеної перевірки ДПІ складено акт № 2408/23-3/32021807 від 08.07.2011 року, яким визначені порушення позивачем ст.ст.203,215,216,228,626,629,901-903,905 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з раніше зазначеними постачальниками та покупцями ДП ЗАТ Теуверс Холдинг «Тегра Україна ЛТД», ДП «Фрідом Фарм Україна ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешенел»та багато інших підприємств, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення статей 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст.185,188 ПК України. Виявлені порушення ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 74 458,82 грн., порушення ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст.185,187,188,198 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 63 467,67 грн.

Позивач в повному обсязі не погоджується з діями відповідача як при проведені перевірки та оформленні її результатів, так із незаконним визнанням недійсними показників податкової звітності з ПДВ та податку на прибуток, в зв'язку з тим, що відповідачем використано не встановлені чинним законодавством методи проведення перевірок, власні суб'єктивні припущення, які не підтверджені первинними документами, даними обліку позивача та нормами чинного законодавства.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.02.2012 року провадження по справі закрито в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ, які полягають у визнанні правочинів, укладених ТОВ «Агроюг - Сервіс»з постачальниками та покупцями нікчемними, про визнання протиправними дій ДПІ, які полягають в визнанні відсутніми об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3-5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та у визнанні даних, відображених у деклараціях з податку на прибуток про обсяги поставок та придбання, валовий дохід та валові витрати за період з 10.06.2008 оку по 20.04.2011 року недійсними, визнанні протиправними дій ДПІ, які полягають в визнанні відсутніми об'єктів, які підпадають під визначення статей 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість», та у визнанні даних, наведених в деклараціях з ПДВ про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за період за 10.06.2008 року по 20.04.2011 року недійсними.

Свої висновки суд першої інстанції обґрунтував тим, що справу в частині наведених позовних вимог не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки зазначеними позовними вимогами позивач оскаржує висновки ДПІ, які викладені в акті перевірки, який не породжує для платника податків правових наслідків, ніяких обов'язків у такого платника не виникає, тим більше, що рішень щодо визначення позивачу грошових зобов'язань не приймалось.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В зв'язку із відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно п.1 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник з приводу проведення перевірки та оформлення її результатів, а також в зв'язку із незаконним визнанням недійсними показників податкової звітності з ПДВ та податку на прибуток.

Закриваючи провадження по справі відповідно до п.1.ч.1 ст.157 КАС України, суд першої інстанції зазначав, що юрисдикція адміністративних судів відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України поширюється на спори фізичних і юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Оскільки акт перевірки лише фіксує факт правопорушення та не має правового значення у розумінні п.1 ч.2 ст.17 КАС України, у позивача відсутнє право на звернення до суду такими вимогами.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що він зроблений з порушенням вимог закону.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Зазначене право закріплено і рішенням Конституційного Суду України № 6-зп від 25.11.1997 року.

Згідно з частиною другою статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

У пункті 1 частини першої статті 3 цього Кодексу справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних і юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом першої інстанції не встановлено, що для вирішення даного спору існує інший порядок судового вирішення, та в порушення ч.2 ст.157 КАС України в разі закриття провадження по справі з підстав неналежності розгляду в порядку адміністративного судочинства не роз'яснено позивачу, до юрисдикції якого суду віднесений розгляд справи в цій частині.

На думку судової колегії, обрання позивачем невідповідного або неналежного способу захисту своїх прав впливає на розгляд справи по суті, та не є підставою для закриття провадження по справі.

Неврахування судом першої інстанції норм КАС України призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Відповідно до ст.204 КАС України через порушення судом норм процесуального права, судова колегія скасовує ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.195,196,199,204-206,211 КАС України, колегія суддів -

ухвалила

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агроюг - Сервіс»-задовольнити.

Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року про закриття провадження по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агроюг - Сервіс»до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання дій протиправними -скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду в самостійному порядку оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко