Ухвала суду № 24294338, 07.05.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2012 року справа №2а/1270/1818/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів: Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року у справі № 2а/1270/1818/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення з бюджету надлишкове сплаченого податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 5102,58 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 28.02.2012 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення з бюджету надлишкове сплаченого податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 5102,58 грн..

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо несвоєчасного надання територіальному органу Державної казначейської служби України висновку про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року у сумі 5102,58 грн..

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач - податковий орган оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що по декларації за грудень 2010 року здійснено позапланову виїзну перевірку позивача з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування, за результатами перевірки порушень не встановлено. Станом на 20.03.2012 року по податковій декларації за грудень 2010 року сума невідшкодованого ПДВ становить 5102,58 грн. у звязку з відсутністю підтвердження податкового кредиту по ланцюгу постачання по ТОВ «Метвторпром», у якого було придбано труби. Перевірку вказаного платника податку до теперішнього часу не проведено у зв'язку з вилученням у нього первинної документації слідчим прокуратури в рамках розслідування кримінальної справи. Відшкодування ПДВ можливо лише після встановлення надмірної сплати вказаного податку до бюджету. Так як вказаний факт до тепер не підтверджено, апелянт просив у задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу за вимогами ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 12.02.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 049944, є платником податку на додану вартість (т. 1 а.с. 7, 8).

Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Луганської області

є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, у якій визначено податкові зобов'язання у сумі 636208,00 грн., податковий кредит у сумі 308132,00 грн., а також визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 33655,00 грн. Разом з податковою декларацією позивачем подано до податкового органу розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до податкової декларації з ПДВ) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток № 4 до податкової декларації з ПДВ) по податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року у сумі 538180,00 грн. (т. 1 а.с. 10-17).

ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року. За результатами перевірки складено довідку № 413/23-31337612 від 03.03.2011 року (т. 1 а.с. 18-32).

З довідки вбачається, що перевіркою підтверджено правильність визначення ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» у декларації за грудень 2010 року податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також не встановлено порушень при розрахунку сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Перевіркою підтверджено відображене платником податку бюджетне відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року у сумі 23393,55 грн. Як зазначено в довідці, висновок щодо правомірності заявленого бюджетного відшкодування за грудень 2010 року у сумі 10261,45 буде зроблено після отримання інформації про взаємовідносини з контрагентами-постачальниками ВАТ «МДЕЗ», ТОВ «Енергомашкомплект-Донбас», ТОВ «Метвторпром».

З банківської виписки за 10.06.2011 року вбачається, що територіальним органом Державного казначейства перераховано ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» відшкодування податку на додану вартість за декларацією за грудень 2010 року у сумі 28552,42 грн. (т. 2 а.с. 1).

Згідно довідки про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна», станом на час розгляду справи судом першої інстанції за декларацією від 20.01.2011 року № 9006453051 за грудень 2010 року обліковується залишок невідшкодованого позивачу податку на додану вартість у сумі 5102,58 грн. (т. 4 а.с. 32).

Зазначені обставини податковим органом не заперечувались. Вказане підтверджує той факт, що позивачем виконані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» щодо нарахування бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Спірним у даній справі є правомірність заявлення ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» у податковій декларації за грудень 2010 року суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 5102,58 грн. по господарським операціям з ТОВ «Метвторпром».

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 04.11.2010 року між ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» та ТОВ «Метвторпром» укладено договір № 086/КО про купівлю металопрокату (т. 4 а.с. 16-19).

Під час виконання господарських правовідносин за вищевказаним договором позивачем отримало від ТОВ «Метвторпром» у листопаді 2010 року труби, що підтверджено податковими накладними № 11151 від 11.11.2010 року на суму 139812,36 грн., у т.ч. ПДВ 23302,06 грн. та № 11391 від 30.11.2010 року на суму 151414,34 грн., у т.ч. ПДВ 25235,72 грн., накладною від 30.11.2010 та рахунком (т. 4 а.с. 20-23).

Вказані податкові накладні оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Факт оплати вартості отриманих від ТОВ «Метвторпром» труб, а також сплати вказаному контрагенту податку на додану вартість в ціні товару підтверджено виписками банку та платіжними дорученнями від 11.11.2010 року на суму 139812,36 грн. та від 06.12.2010 року на суму 151414,34 грн. (т. 4 а.с. 24-28).

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій з безпосереднім постачальником ТОВ «Метвторпром».

Суд першої інстанції вірно визначив, що оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами до набрання чинності Податковим кодексом України, тому до таких правовідносин необхідно застосувати податкове законодавство, яке діяло на час виникнення правовідносин, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно п.1.6 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97ВР від 03.04.1997 року (далі по тексту - Закон № 168) податковим зобов'язанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Відповідно до п.1.7 податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 зазначеного Закону.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону № 168 сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми такої різниці вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При від'ємному значенні така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 ст.7 Закону № 168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.3. пункту 7.7. статті 7 Закону № 168 встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону № 168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як визначено п.п.7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону № 168 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як зазначалось вище згідно довідки податкового органу, складеної в результаті перевірки позивача, підтверджено правильність визначення ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» у декларації за грудень 2010 року податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також не встановлено порушень при розрахунку сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Перевіркою підтверджено відображене платником податку бюджетне відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року у сумі 23393,55 грн..

Отже, податкові органи, як органи владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою ПДВ, відповідно до Конституції України, мають діяти у спосіб, передбачений Законом. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону, відповідач повинен був видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, відповідач порушив вимоги Закону щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Таким чином, ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області не встановивши порушень з боку ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» при формуванні ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України та, не надавши за результатами проведеної перевірки до органів державного казначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, допустив бездіяльність, яка суперечить вимогам Закону № 168.

Твердження апелянта про обов'язковість надходження сум ПДВ до бюджету для нарахування бюджетного відшкодування з посиланням на п.1.8. ст.1 Закону № 168, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зазначений пункт визначає поняття бюджетного відшкодування, яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з його надмірною сплатою. Розглядаючи ці норми разом з нормами п.7.7. ст.7 Закону, слід зробити висновок, що відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету, оскільки сплачені у ціні придбання ПДВ не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього.

Колегія суддів також не приймає до уваги посилання апелянта щодо непідтвердження надходження сум ПДВ до бюджету результатами зустрічних перевірок, оскільки Закон № 168 не ставить у залежність від проведення зустрічних перевірок право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ.

Крім того, матералами справи ( первинними бухгалтерськими документами - договорами, контрактами, угодами, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних та самих податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за листопад та грудень 2010 року) доведено правомірність нарахування суми ПДВ, що підлягає поверненню ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» з Державного бюджету України (т. 2 а.с. 2-246, т. 3 а.с. 5-83, т. 4 а.с. 1-250, т. 5 а.с. 1-60, а.с. 211-248).

Виконання вищезазначених господарських операцій підтверджено також видатковими накладними, рахунками-фактурами, актами здачі-приймання робіт, актами прийому-передачі електричної енергії (т. 1 а.с. 43-225, т. 5 а.с. 79-210).

Факт оплати вартості товару та отриманих послуг від своїх контрагентів, а також сплати контрагентам податку на додану вартість в ціні товару та послуг підтверджено платіжними дорученнями з відмітками банку про їх виконання (т. 3 а.с. 93-211).

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій з безпосередніми постачальниками та виконавцями робіт, а також доведено обґрунтованість визначення суми ПДВ, заявленого до відшкодування за декларацією з податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 33655,00 грн..

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області по даній справі не доведено правомірності своєї бездіяльності щодо ненадання до органу державного казначейства висновку про відшкодування ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 20 березня 2012 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року у справі № 2а/1270/1818/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року у справі № 2а/1270/1818/2012 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В. Юрко

Судді: Г.М. Міронова

А.А.Блохін