Рішення № 2428913, 29.08.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 32/118

29.08.08

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської

філії

До Державного комітету України з державного матеріального резерву

Про стягнення 44615,55 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники:

Від позивача Манів Г.В. –нач.відд.прав.заб.

Від відповідача Рахильчук О.В. –предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 36913,19 грн. заборгованості за період з вересня по грудень 2006 року, 6467,66 грн. інфляційних втрат та 1234,70 грн. нарахування 3% річних у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань за договором № 98-1/160/02 від 01.11.2002 відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Відповідач у відзиві на позов, представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечує, стверджуючи, що розрахунок суми позову за утримання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в 2006 році проведений без урахування вимог постанови Кабінету Міністрів України № 532 від 12.04.2002, позивачем не доведено факт понесення витрат саме у зв’язку із зберіганням матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2008 провадження у справі було зупинено у зв’язку з призначенням у справі судово-бухгалтерської експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Справа № 32/118 направлена до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2008 провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні 29.08.2008 представником позивача позовні вимоги підтримані в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 36913,19 грн., як це підтверджено висновком судово-бухгалтерської експертизи, та стягнення витрат на оплату судово-бухгалтерської експертизи.

Розглянувши подані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України "Про державний матеріальний резерв" від 24.01.1997 № 51/97-ВР (із змінами та доповненнями), надалі –Закон, "Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 № 1129, надалі –Порядку, між позивачем та Державним комітетом України з державного матеріального резерву 01.11.2002 укладено договір № 98-1/160/02 на відповідальне зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Згідно пункту 1 статті 7, пункту 5 статті 11 Закону, особа, яка здійснює відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, має право на відшкодування витрат, пов’язаних з відповідальним зберіганням.

Пункт 1 статті 8 Закону передбачає відшкодування усіх витрат відповідальних зберігачів.

У пункті 5 статті 11 Закону визначено, що відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3.1 укладеного між сторонами договору відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати позивачу витрати на зберігання матеріальних цінностей у межах бюджетних асигнувань, передбачених на ці цілі. Відповідно до п. 4.1 договору вартість зберігання цінностей визначається згідно з Порядком відшкодування витрат підприємствам, установам та організаціям, що здійснюють відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку відшкодування залізницям України витрат, пов’язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, узгодженим сторонами згідно "Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов’язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 № 532, витрати на утримання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву складаються: а) з основних витрат: оплата праці складських робітників з відповідними нарахуваннями; вартість паливно-енергетичних ресурсів та водопостачання; оплата земельного податку окремих баз, на яких зберігається мобрезерв; амортизаційні відрахування від вартості складських приміщень; витрати, пов’язані з вантажно-розвантажувальними роботами; оплата послуг зв’язку; витрати на охорону матеріальних цінностей мобілізаційного резерву; витрати на придбання малоцінного інвентарю для обслуговування мобілізаційного резерву; б) витрати, пов’язані з придбанням консервантів та лакофарбових матеріалів; витрати, пов’язані з транспортними перевезеннями матеріальних цінностей мобілізаційного резерву; витрати на поточний ремонт складських приміщень.

Згідно пункту 5 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов’язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 № 532, середній розмір витрат за відповідальне зберігання матеріальних цінностей повинен визначати Держкомрезерв.

Розмір вказаних вище витрат для позивача не визначався жодного разу, хоча відповідачу направлялися всі дані щодо сум витрат по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей.

Висновком № 4001/4002 судово-бухгалтерської експертизи у господарській справі №32/118, складеним 21.05.2008 експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, підтверджено, що відповідно до даних первинних документів, витрати Івано-Франківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на зберігання цінностей державного матеріального резерву за період з 01.09.2006 по 31.12.2006 складають 36913,19 грн. Судово-бухгалтерською експертизою також встановлено, що розрахунок витрат Івано-Франківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за період з 01.09.2006 по 31.12.2006 документально підтверджується у сумі 36913,19 грн.

При цьому за висновком експертів механізм розрахунку суми витрат Івано-Франківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" по відповідальному зберіганню мобілізаційного резерву не відповідає порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 532 від 12.04.2002 та Інструкції про порядок фінансування заходів з мобілізаційної підготовки народного господарства України, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.05.1996 № 111/03. У розрахунку суми позову та у дослідженні по поставлених на вирішення експертизи питаннях застосовано механізм визначення витрат на збереження та утримання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за ознакою безпосереднього зв’язку цих витрат із зберіганням мобілізаційного резерву.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ухвалою від 03.02.2005 господарський суд зобов’язував відповідача надати контррозрахунок та документи, що забезпечують заперечення проти позову, неодноразово відповідача зобов’язували провести перевірку витрат позивача на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, про що надати до суду відповідний акт, а також надати власний розрахунок витрат позивача на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву з документами на його підтвердження.

Фактичне понесення позивачем витрат підтверджується наданими на вимогу суду первинними документами, що свідчать про витрати на оплату праці складських працівників, нарахування на заробітну плату, придбання матеріалів, оплату послуг, оплата транспортних перевезень мобілізаційного резерву та вантажно-розважувальних робіт; оплату оренди резервуарів (ємностей); видатки на відрядження; оплата охорони мобілізаційного резерву, понесені позивачем у зв’язку з виконанням своїх зобов’язань зі зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

За таких обставин, судом визнається доведеним розмір понесених витрат Івано-Франківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на зберігання цінностей державного матеріального резерву за період з 01.09.2006 по 31.12.2006 су сумі 36913,19 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення 36913,19 грн. заборгованості на з відшкодування витрат на зберігання цінностей державного матеріального резерву за період з 01.09.2006 по 31.12.2006 визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України понесені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн., сплати державного мита у розмірі 369,13 грн. та проведення судово-бухгалтерської експертизи у розмірі 4692,00 грн. відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Відповідно до Порядку примусового списання (стягнення) коштів з рахунків установ і організацій, відкритих в органах Державного казначейства, затвердженого наказом Державного казначейства України від 05.10.2001 №175, примусове списання коштів з реєстраційних, спеціальних рахунків розпорядників, одержувачів та рахунків інших клієнтів допускається лише у випадках, встановлених законами України та за рішенням суду (п. 2.1). Крім того, якщо у платіжній вимозі та/або супровідних документах до неї не визначено код економічної класифікації видатків, то органи державного казначейства самостійно визначають коди економічної класифікації видатків, за якими буде здійснюватись примусове списання коштів (п.1.5).

Оскільки згідно наданих суду пояснень ні позивач, ні відповідач не надали суду відомостей стосовно рахунку, з якого має здійснюватись стягнення, та коду бюджетної класифікації, то суд, зазначаючи у рішенні рахунки, надані позивачем, констатує, що питання можливості стягнення з кожного з них згідно підпункту 1.5 пункту 1 Порядку примусового списання (стягнення) коштів з рахунків установ і організацій, відкритих в органах Державного казначейства, буде вирішуватись органами Державної виконавчої служби та органами Державного казначейства України при виконанні рішення суду.

У зв’язку із частковим задоволенням позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28; Державне казначейство України, рахунок 351300103, МФО 300001 в ОПЕРУ НБУ м. Київ, код 00034016) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 32; р/р 2603811 в АППБ "Аваль" м. Івано-Франківськ, МФО 336462, код ЄДРПОУ 01184835) 36913 (тридцять шість тисяч дев’ятсот тринадцять) грн. 19 коп. боргу, 369 (триста шістдесят дев'ять) грн. 13 коп. державного мита, 4692 (чотири тисячі шістсот дев’яносто дві) грн. 00 коп. витрат за проведення судово-бухгалтерської експертизи та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічні послуги.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя

О.О. Хрипун

Дата підписання рішення: 20.10.2008