Постанова № 24286509, 21.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 травня 2012 р. № 2-а- 3900/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чалого І.С.,

при секретарі судового засідання Бездітко Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Гончар О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" до Індустріальної Міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.01.2012 р. № 0000011510 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 566727 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток підприємства за II-III квартали 2011 року Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією міста Харкова Харківської області Державної податкової служби складено акт від 15.12.2011 р. № 2456/15-14085922, на підставі якого відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 04 січня 2012 року № 0000011510 щодо зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 566727,00 грн. Позивач не погоджується з таким податковим повідомленням - рішенням, оскільки вважає, що в цій частині рішення не відповідає вимогам п.п. 159.1.2 п. 159.1 ст. 159, п. З підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та підлягає скасуванню. При цьому позивач вважає, що ним було правомірно сформовано склад об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у розмірі 566727,00 грн., сума якого правомірно включена до складу від'ємного значення II кварталу, II-III квартали 2011 року.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала позовні вимоги, надала аналогічні обставинам справи пояснення та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно відповідно до ст. 35 КАС України.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю юридичного відділу в інших судових справах.

Однак суд зазначає, що представником відповідача доказів в обґрунтування клопотання суду надано не було, тобто суд не вважає неявку представника відповідача в судове засідання поважною.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає, що не явка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, Приватне акціонерне товариство "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" перебуває на податковому обліку в Індустріальній міжрайонній державній податковій інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцем податкової інспекції проведено камеральну перевірку податкової декларації податку на прибуток за II-III квартали 2011 року, про що складено акт від 15.12.2011 р. № 2456/15-14085922.

За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 566727,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 04 січня 2012 року № № 0000011510, яким було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 566727,00 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням - рішенням, позивач звертався зі скаргою від 12.01.2012 року до Державної податкової адміністрації у Харківській області, за результатами розгляду якої рішенням №957/10/10-212 від 07.03.2012 року оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 566727,00 грн. здійснено відповідачем у зв'язку із відображенням позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за II-III квартали 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення за 2010 рік, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п. З підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Проте, суд не може погодитися із таким твердженням податкового органу, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку передбачені нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (надалі - ПК України), зокрема, розділом III "Податок на прибуток".

Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом із тим, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01 квітня 2011 року -положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, а діяв Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відтак, підприємство, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Так, відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 нього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що від'ємне значення минулих років - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат саме в цьому періоді було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв у той час.

За підсумками І кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у рядку 04.9 склало 566727,00 грн. згідно декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року.

Судом встановлено, що позивачем, згідно ст. З Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст.6 і п.22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", було від'ємне значення (збитки) попереднього періоду) і на суму амортизаційних відрахувань.

Відповідач правомірність формування позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за підсумками 1 кварталу 2011 року не заперечує.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у 1 кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 і 3 кварталах 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому - у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації 1 кварталу та перенесені до декларації наступних кварталів 2011 року.

Враховуючи ту обставину, що результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками I кварталу 2011 року у позивача було від'ємне значення на рівні 566 727,00 грн., сума такого від'ємного значення була включена Позивачем до складу витрат ІІ, II-III кварталів 2011 року. Такі дії позивача в повній мірі відповідають вимогам пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України. Крім цього, таке відображення показників у декларації повністю відповідає вимогам наказу Державної податкової служби України №114 від 28.02.2011 року, яким була затверджена форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, чинна на II квартал 2011 року. Так, відповідно до зазначеної форми, значення рядка 04 "витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування" обраховуються за формулою: рядок 05 + рядок 06 = рядок 04. В свою чергу, до складу рядка 06 входить рядок 06.6, в якому платник податків має право відобразити: від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року ).

Фактично висновки відповідача зроблені виключно за рахунок хибного тлумачення ним норми пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України. В акті перевірки, наведена позиція відповідача, що: "до складу II кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за I квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу I кварталу 2011 року з 2010 року".

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно складено декларацію з податку на прибуток за II-ІІІ квартали 2011 року, а відтак підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України визнається презумпція правомірності рішень платника податку, а пунктом 56.21 ст. 56 ПК України передбачено, що за умови, коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом вищезазначених норм, відповідні витрати вважаються сформованими платником податку правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарських операцій платника податків у податковому обліку фактичним даним, що відповідачем також не було доведено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дескримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими есприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття ішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, становлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності цього рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено законність та обгрунтованість винесеного оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 6-14, 71, 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" до Індустріальної Міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 січня 2012 року № 0000011510 про зменшення Приватному акціонерному товариству "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування у розмірі 566727,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства „Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" (61172, м. Харків, вул. Роганська, 155, код 14085922) державне мито у розмірі у розмірі 2146,00 (дві тисячі сто сорок шість гривень) .

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 28 травня 2012 року.

Суддя І.С.Чалий