Постанова № 24286238, 10.04.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/885/12

"10" квітня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Твердохліб Н.В.

за участю:

представника позивача - Редькви Н.М.; представника відповідача - Рацина Р.Р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу

за позовом приватного підприємства «Софія - Транс»

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування акта перевірки від 20 вересня 2011 року №6687/15-01/34334499 та податкового повідомлення-рішення від 10 жовтня 2011 року №0003821501, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Софія-Транс»(далі по тексту -ПП «Софія-Транс»або позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі по тексту -відповідач або Тернопільська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування акта перевірки від 20 вересня 2011 року №6687/15-01/34334499 та податкового повідомлення-рішення від 10 жовтня 2011 року №0003821501.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач не погоджується із актом перевірки Тернопільської ОДПІ від 20 вересня 2011 року №6687/15-01/34334499 та винесеним податковим повідомленням-рішенням від 10 жовтня 2011 року №0003821501 в зв'язку з тим, що відповідач невірно застосував норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідно до спірних правовідносин.

Позивач вказує, що між ПП «Софія-Транс»та СПД-ФО ОСОБА_4 було укладено договори, згідно з якими ПП «Софія-Транс»зобов'язувалось здійснити перевезення вантажів автомобільним транспортом, що належить підприємству, а СПД-ФО ОСОБА_4 зобов'язувався розрахуватись за такі перевезення, у відповідності до строків, передбачених договором.

В позовній заяві зазначається, що на підприємстві є наявні всі документи, які підтверджують виконання договірних зобов'язань з СПД-ФО ОСОБА_4, оскільки це документи суворої звітності, вони нікому не надавались та не розголошувались. Той факт, що працівники Тернопільської ОДПІ здійснили перевірку на підставі наявних у них матеріалів, щодо податкової звітності, (декларацій) ніяким чином не підтверджує порушень платником податку ПП «Софія-Транс»податкового законодавства, оскільки документи, що підтверджують факт отримання та обліку всіх наявних засобів присутній на підприємстві у бухгалтерській звітності (відображений у бухгалтерському обліку, або підтверджується документально та знаходиться в архіві підприємства).

Позивач стверджує, що працівники Тернопільської ОДПІ встановили факт порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94 ВР ПП «Софія-Транс»лише на підставі припущень та відсутності в них інформації стосовно відображення в бухгалтерському обліку витрат підприємства, яке працівники чи керівник ПП «Софія-Транс»не зобов'язані були подавати до податкового органу.

Враховуючи вищезазначене, позивач вважає акт перевірки Тернопільської ОДПІ від 20 вересня 2011 року №6687/15-01/34334499 протиправним та податкове повідомлення-рішення №0003821501 від 10.10.2011 р. неправомірним, таким що суперечить чинному законодавству та таким що повинен бути скасованим за необґрунтованістю та недоведеністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених в позові, зазначив, що в акті перевірки містяться необгрунтовані дані, без з'ясування всіх обставин справи.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотиви виклав в поданому суду письмовому запереченні на адміністративний позов.

Згідно заперечення відповідача позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки, перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги п.п.5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94 ВР, в результаті чого ПП «Софія-транс»завищено валові витрати рядок 04.1 «витрати на придбання товарів робіт, послуг), крім визначених у 04.11»декларацій з податку на прибуток за 2010р. всього у сумі 46170,00 грн. згідно документа, який має назву видаткова накладна, видана СПД-ФО ОСОБА_4, яким проведено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку ПП «Софія-транс», № РН0000006 від 31.10.2010р. на загальну суму 55404,00 грн., в тому числі ПДВ 9234,00 грн.

Зокрема податковий орган зазначив, що проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством не надано для перевірки первинних документів на підставі яких зафіксовано факт поставки нафтопродуктів від СПД-ФО ОСОБА_4 у фізичних величинах (за об'ємом та масою). Таким чином, відповідач прийшов до висновку, що підприємством перераховувались кошти без мети реального настання передбачених наслідків виключно, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене, представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Крім пояснень представників сторін, пояснень свідка, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем та відповідачем.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками державної податкової служби проведено документальну невиїзну позапланову перевірку декларації з податку на прибуток приватного підприємства «Софія-Транс», щодо документального підтвердження господарських відносин з суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_4 за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

Результати перевірки відображені в акті №6687/15-01/34334499 від 20.09.2011 року.

Висновки даного акта перевірки стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 10 жовтня 2011 року №0003821501.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94 ВР в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010 р. у сумі 11542,00 грн.

Перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»показників декларації по податку на прибуток за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. у загальній сумі 74632 грн. встановлено, що позивач здійснював операції з придбання паливно-мастильних матеріалів.

При перевірці дотримання вимог цивільного, господарського, бухгалтерського, статистичного, фінансового, виробничого, податкового законодавства, вимог законодавства при реалізації нафтопродуктів стосовно оформлення взаємовідносин підприємства із суб'єктами господарювання, надано документ, який має назву видаткову накладну №РН 0000006 від 31.10.2010 р. на дизпаливо в кількості 8100 літрів за ціною 5,7 грн. видана постачальником СПД-ФО ОСОБА_4 одержувачу ПП «Софія-Транс»на загальну суму 55404,00 грн. в т.ч. ПДВ 9234,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, документального підтвердження оплати отриманого дизпалива ПП «Софія -Транс», договору на поставку паливно-мастильних матеріалів, акта прийому-передачі ТМЦ, не надано, а судом не здобуто.

Зокрема на вимогу суду представник позивача не міг надати вищенаведених документів.

Крім того, не надано було таких документів і на запит Тернопільської ОДПІ від 19 липня 2011 року №30809/7/1501 (а.с.17).

Допитана в судовому засіданні з даного приводу свідок ОСОБА_5 (інспектор Тернопільської ОДПІ), пояснила, що нею проводився аналіз поданої ПП «Софія-транс»декларації з податку на прибуток та податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку (звіт Ф-1 ДФ). В результаті аналізу було встановлено, що підприємством впродовж 2010 року виплачувались доходи підприємцям за 42 ознакою в значних обсягах, а зокрема найбільші доходи було виплачено ПП ОСОБА_4 В зв'язку з цим, нею було зроблено запит на ПП «Софія-транс» щодо надання інформації та копій всіх документів, які б підтверджували правомірність відображення в обліку господарських операцій з даним контрагентом. У відповідь на даний запит ПП «Софія-транс»9 серпня 2011 року надіслало на адресу Тернопільської ОДПІ письмову відповідь з додатками, які стосувалися виключно операції, щодо надання послуг перевезення, які надавались позивачем ПП ОСОБА_4, проте жодних документів по операції з продажу ПП «Софія-транс» вищенаведеному приватному підприємцю позивачем надано не було. У зв'язку з цим, у Тернопільської ОДПІ виникло право на проведення документальної невиїзної позапланової перевірки декларації з податку на прибуток приватного підприємства «Софія-Транс», щодо документального підтвердження господарських відносин з суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_4 за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ (далі Закон № 996-ХІУ), господарська операція -дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити (частини 1 та 2 статті 9 Закону № 996-ХІУ).

Відповідно до положення про Міністерство палива та енергетики України, затвердженого постановою Кабінету міністрів від 02.11.2006р. № 1540 та з метою встановлення єдиного порядку організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обігом нафтопродуктів наказом №281/171/578/155 від 20.05.2008р., який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008р. за № 805/15496 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі по тексту - Інструкція №281).

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для підприємств, установ та організацій всіх галузей народного господарства і всіх форм власності, а також для громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, що займаються придбанням, транспортуванням, зберіганням та реалізацією нафти і нафтопродуктів на території України.

У разі коли сторонами не визначаються в договорі поставки порядок приймання - передачі продукції, застосовується положення інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджені постановами Державного арбітражу при Раді Міністрів РСР вій 15.06.1965р. №П-6 і від 25.04.1966р. № П-7 (такі постанови чинні та використовуються по теперішній час на підставі Постанови ВР України від 12.09.1991р.)( далі по тексту - Інструкція № П-6, Інструкція № П-7).

Відповідно до пп. 14.1 п. 14 Інструкції № 281 під час приймання, зберігання та відпуску нафти і нафтопродуктів керівник підприємства та головний бухгалтер здійснюють контроль за дотриманням матеріально відповідальними особами вимог цієї Інструкції та забезпечують: своєчасне оформлення документів руху нафти та нафтопродуктів відображення їх руху за бухгалтерським обліком.

Облік нафтопродуктів у фізичних величинах (за об'ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства здійснює їх кількісно-грошовий облік.

Відповідно до п. 22 Інструкції № П-6 для приймання продукції виділяються особи компетентні (по роду роботи, по освіті, по досвіду трудової діяльності) по питанню визначення якості і комплектності продукції, що підлягає прийманню.

Відповідно до пп. 7.5.6 п. 7 Інструкції № 281 відпуск нафтопродуктів автомобільним транспортом оформлюється товарно-транспортною накладною (далі по тексту - ТТН), яка є бланком суворої звітності та складається в чотирьох примірниках в день відпуску нафтопродуктів.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568 вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення, замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів.

Проведеною перевіркою не виявлено, підприємством не надано для перевірки, а судом не здобуто первинних документів на підставі яких зафіксовано факт поставки нафтопродуктів від СПД-ФО ОСОБА_4 у фізичних величинах (за об'ємом та масою), а саме, товарно-транспортну накладну (форми № 1 ТТН) (нафтопродукти) в якій би зазначались юридичні реквізити СПД-ФО ОСОБА_4 (код за ЄДРПОУНОМЕР_1) юридична адреса: АДРЕСА_1.

Відповідно до пп. 5.2. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 334/94-ВР від 28.12.1994р. (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997р.) із змінами та доповненнями, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валових витрат витрати на: виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, враховані за звичайними цінами.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, суд приходить до переконання, що підприємством перераховувались кошти без мети реального настання передбачених наслідків виключно, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди.

Окрім того, підприємством не надано, а перевіркою не виявлено виконання відповідальною посадовою особою регістрів які б відповідали вимогам п. 4 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996-ХІV із змінами та доповненнями, в частині підписів або інших даних, які б дали можливість ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні, тим самим підприємством не дотримано вимоги встановлені статтею 655, 656, 689 Цивільного кодексу України та статтею 55 Господарського кодексу України в частині реалізації господарської компетенції по обов'язку документування операцій згідно вимог встановлених ст. 4, ст. 8, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996-ХІV із змінами та доповненнями, із врахуванням вимог спеціалізованого законодавства відповідно до п. 6 приведеного вище Закону відсутності можливостей фактичного здійснення операцій з урахуванням реального часу, оперативності проведення операцій в залежності від місця знаходження майна контрагента, та місця виконання зобов'язань.

У зв'язку з цим встановлено порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997р.) із змінами та доповненнями, в результаті чого ПП «Софія-транс»завищено валові витрати рядок 04.1 «витрати на придбання товарів робіт, послуг), крім визначених у 04.11»декларацій з податку на прибуток за 2010р. всього у сумі 46170,00 грн. згідно документу, який має назву видаткова накладна, видана СПД-ФО ОСОБА_4, яким проведено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку ПП «Софія-транс», № РН0000006 від 31.10.2010р. на загальну суму 55404,00 грн., в тому числі ПДВ 9234,00 грн.

Проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 4.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»декларацій з податку на прибуток за 2010р. всього в сумі 46170 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що Тернопільською ОДПІ зроблено правильні висновки, щодо порушення позивачем вимог п.п.5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94 ВР, а тому суд приходить до переконання, що підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 жовтня 2011 року №0003821501, немає.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування акта перевірки від 20 вересня 2011 року №6687/15-01/34334499, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Враховуючи те, що оспорюваний акт перевірки лише фіксує факт правопорушення та сам безпосередньо не призводить до порушення прав чи інтересів позивача, суд вважає позовні вимоги в цій частині безпідставними.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірності обставин викладених в позовній заяві, а надані докази не підтверджують заявлених позовних вимог, а відтак вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.94 КАС України, судові витрати понесені позивачем з Державного бюджету України не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову приватного підприємства «Софія - Транс»до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування акта перевірки від 20 вересня 2011 року №6687/15-01/34334499 та податкового повідомлення-рішення від 10 жовтня 2011 року №0003821501, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13 квітня 2012 року.

Головуючий суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.