Постанова № 24286086, 29.03.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/5486/2011

29 березня 2012 року 15год. 45хв. м.Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Свінтозельської К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: не прибув,

представник відповідача ДПІ у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби: не прибув,

представник відповідача Головного Управління Державного казначейства України у Рівненській області: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ДП Рівнетрансекспедиція" до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби, Головного Управління Державного казначейства України у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "ДП Рівнетрансекспедиція" (далі -ТОВ-фірма "ДП Рівнетрансекспедиція") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі - ДПІ у м.Рівне) та Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області (далі - ГУДКУ в Рівненській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Рівне від 02.12.2011р. №0021081541 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 6351,00грн., від 02.12.2011р. №0020991541 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 9781,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4890,50грн. та стягнення з Державного бюджету України відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року у сумі 9781,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення та підстави, на яких вони ґрунтуються, є такими, що не відповідають чинному законодавству. Позивач вказує на те, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне прийняті на підставі акта перевірки від 14.11.2011р. №333/15-200/30712154, в якому встановлено завищення ТОВ-фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" залишку від'ємного значення в декларації з податку на додану вартість на 6351,00грн. та завищення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 9781,00грн. Вказане суперечить фактичним обставинам. Зокрема, ТОВ-фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" на виконання вимог п.200.7 ст.200 ПК України 18.10.2011р. було подано до ДПІ у м.Рівне разом з податковою декларацією з податку на додану вартість заяву про повернення на банківський рахунок підприємства бюджетного відшкодування у сумі 9781,00грн. Позивачем у рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року відображено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, у сумі 16132,00грн. У рядку 24 вказаної декларації відображено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі 6351,00грн. Вказані суми відповідачем не прийнято повністю. При цьому, податковий орган посилається на акт перевірки від 22.09.2011р. №1126/23-300/30712154. Будь-які інші аргументи у відповідача відсутні. Проте, прийняте на підставі акта перевірки від 22.09.2011р. №1126/23-300/30712154 податкове повідомлення-рішення оскаржується у судовому порядку, а тому такий акт не є беззаперечним доказом обґрунтованості оспорюваних в даній справі податкових повідомлень-рішень. Рішенням у адміністративній справі №2а/1770/4433/2011, яке набрало законної сили, встановлено правомірність формування позивачем показників податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року та протиправність податкового повідомлення-рішення від 30.09.2011р. №0000662344, яке прийнято ДПІ у м.Рівне на підставі акта перевірки від 22.09.2011р. №1126/23-300/30712154.

У судове засідання позивач не прибув, у поданому суду клопотанні просив розглянути справу за відсутності представника.

ДПІ у м.Рівне позовні вимоги не визнала повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях. Вказує, що під час камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2011 року встановлено завищення ТОВ-фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" залишку від'ємного значення на 6351,00грн. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на 9781,00грн. Зокрема, позивачем не враховано зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 91997,00грн., здійснене актом перевірки від 22.09.2011р. №1126/23-300/30712154 за порушення підприємством п.102.5 ст.102, п.198.3 ст.198, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України та ст.257 Цивільного кодексу України. Відтак, оспорювані податкові повідомлення-рішення є правомірними, підстави для стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року відсутні.

Представник відповідача ДПІ у м.Рівне у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений судом належним чином, причини неприбуття суду не відомі.

Представник відповідача ГУДКУ в Рівненській області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Зважаючи на те, що участь відповідачів у судовому розгляді обов'язковою судом не визнавалася, суд, враховуючи положення ч.4 ст.128 КАС України, вирішив справу без участі представників відповідачів, на підставі наявних у справі доказів.

У зв'язку з реорганізацією податкового органу під час розгляду справи судом за письмовим клопотанням відповідача було допущено заміну відповідача ДПІ у м.Рівне її правонаступником - Державною податковою інспекцією у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 18.10.2011р. ТОВ-фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" до ДПІ у м.Рівне подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року з відповідними додатками (а.а.с.21-29).

У рядку 23.1 вказаної декларації платником податку зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку, в розмірі 9781,00грн. До декларації додано розрахунок суми бюджетного відшкодування та відповідну заяву про повернення бюджетного відшкодування у сумі 9781,00грн. (а.а.с.25-26).

Крім того, в рядку 24 декларації відображено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі 6351,00грн. Цей залишок також перенесено до довідки Д2, доданої до декларації.

У зв'язку з цим, відповідачем з 14.11.2011р. проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ-фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 14.11.2011 №333/15-200/30712154, у висновках якого зазначено про порушення позивачем п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податків завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на 9781,00грн. та завищено залишок від'ємного значення у декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 6351,00грн. (а.а.с.7-9).

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у м.Рівне прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.12.2011р. №0021081541 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 6351,00грн., від 02.12.2011р. №0020991541 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 9781,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4890,50грн. (а.а.с.11-12).

Суд вважає оспорювані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та незаконними, зважаючи на таке.

В основу податкових повідомлень-рішень від 02.12.2011р. лягли висновки ДПІ у м.Рівне, зазначені в акті перевірки від 22.09.2011р. №1126/23-300/30712154, складеному за наслідками позапланової виїзної перевірки ТОВ-фірми "ДП Рівнетрансекспедиція" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень-липень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період: серпень 2007 року та жовтень 2010 року.

За результатами такої перевірки податковим органом зроблено висновки про неможливість заявлення позивачем до відшкодування або використання для погашення податкових зобов'язань залишку від'ємного значення у сумі 91772,00грн., що виник у серпні 2007 року через пропущення строків давності, визначених у п.102.5. ст.102 Податкового кодексу України та ст.257 Цивільного кодексу України, а суми 225,00 грн. - через фіктивність та безтоварність господарської операції із ПП "Ніка Ойл".

На підставі висновків акта перевірки від 22.09.2011р. №1126/23-300/30712154 ДПІ у м.Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.2011р. №0000662344 про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 91997,00грн. та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 68997,75грн.

Вказане податкове повідомлення рішення було оспорене позивачем в судовому порядку. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. у справі №2а/1770/4433/2011, яка ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2012р. залишена без змін, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 30.09.2011р. №0000662344 (а.а.с.105-111).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини щодо правомірності формування позивачем від'ємного значення суми податку на додану вартість у липні 2011 року у розмірі 91997,00грн. вже було встановлено вищевказаною постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р., яка набрала законної сили.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що зменшення позивачу показника р.24 декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" на суму 6351,00грн., є необґрунтованим та неправомірним.

Згідно з п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.200.7. ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З системного аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що у податковому законодавстві розрізняються поняття від'ємного значення суми, розрахованої як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду та поняття суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Наявність від'ємного значення суми, розрахованої як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду є підставою для здійснення платнику податків бюджетного відшкодування. Проте, таке право на бюджетне відшкодування реалізується шляхом прийняття платником податку рішення, яке відображається у відповідному рядку декларації та подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування у спосіб, обраний платником податку.

Вказане підтверджується наказом Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 25.01.2011р. №41, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за №197/18935 (що був чинним для визначення форми декларації у спірному податковому періоді).

Зокрема, у пп.4.6.5 розд.III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" вказаного наказу передбачено, що платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником способу повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Зважаючи на похідний характер бюджетного відшкодування, в тому числі і від податкового кредиту, при перевірці правильності його визначення слід враховувати вимоги п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено правомірність задекларованої суми бюджетного відшкодування за вересень 2011 року в розмірі 9781,00грн.

Таким чином, висновки податкового органу про завищення позивачем залишку від'ємного значення у декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 6351,00грн. та заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на 9781,00грн. є необґрунтованими та не відповідають чинному законодавству.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про необхідність визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Рівне від 02.12.2011р. №0021081541 та від 02.12.2011р. №0020991541.

Оскільки судом встановлено необґрунтованість висновків органу державної податкової служби про завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та протиправність податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 02.12.2011р. №0020991541, а також дотримання ТОВ-фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" передбаченої Податковим кодексом України процедури отримання бюджетного відшкодування, позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування у сумі 9781,00 грн. також підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівне від 02.12.2011р. №0021081541 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 6351,00грн. та від 02.12.2011р. №0020991541 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 9781,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4890,50грн.).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ДП Рівнетрансекспедиція" з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 9781,00грн.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ДП Рівнетрансекспедиція" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 56,46грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.