Постанова № 24285975, 11.05.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2012 р. № 2а-1730/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкар Т.І.,

за участю секретаря -Дасюк О.С.,

за участю представників позивача Синишина Р.В., Колесника В.Т., представників відповідача Павлової А.О., Карпина Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АРГ»до Державної податкової інспекції у Залізничного районі м.Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.08.2011р. №0000762304/27699,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «АРГ»(далі-Підприємство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова (далі-ДПІ), просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.08.2011р. №0000762304/27699. Обґрунтовує позов тим, що за наслідком проведеної позапланової виїзної перевірки Підприємства з питань достовірності відображення у податковій декларації з податку на додану вартість (далі-ПДВ) податкового зобов'язання та податкового кредиту за квітень 2011 року податковий орган безпідставно прийшов до висновку про завищення Підприємством суми податкового кредиту в декларації з ПДВ за квітень 2011 року на суму 63 333,33грн. з підстав відсутності трудових ресурсів, виробничих потужностей, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів у контрагента Підприємства ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест». Такі висновки є безпідставні, ґрунтуються на припущеннях, спростовуються первинними документами щодо факту надання таких робіт ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест» та документами по факту передачі виконаних робіт ТзОВ «Інвест-регіон»згідно Договору №23 від 15.06.2009р., в наслідок чого отримано прибуток.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові, просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у запереченнях та зазначили, що взаємовідносини Підприємства з його контрагентом ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест»мають ознаки нікчемності, оскільки під час перевірки ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест»встановлено, що у такого відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні трудові ресурси, а відтак відсутня і фінансово-господарська діяльність. Вважають, що господарське зобов'язання виникло між Підприємством та ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест»з метою уникнення сплати податків, тобто є таким, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Такий правочин не породжує жодних правових наслідків, а тому не надає права на формування податкового кредиту. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «АРГ» зареєстроване як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Львівської міської ради 10.06.1993р. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби від 22.06.1993р. за №19333164. На дату складання акту Підприємство перебуває на обліку в ДПІ у Залізничному районі м.Львова.

Судом встановлено, що ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань достовірності відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту за квітень 2011 року за результатами якої ДПІ прийшла до висновку, що Підприємством порушено п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756 з наступними змінами та доповненнями (далі-ПК України) в результаті чого завищено суми податкового кредиту в декларації з ПДВ за квітень 2011 року на суму 63 333,33грн., що призвело до заниження ПДВ в сумі 63 333,33грн., що викладено в Акті перевірки від 09.08.2011р. №2074/23-4/19333164.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.08.2011р. №0000762304/27699, яким Підприємству визначено податкове зобов'язання з ПДВ за основним платежем - на суму 63 333,33 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - на суму 1,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням -рішенням Підприємство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як зазначено в акті перевірки, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період квітня 2011 року встановлено його завищення у сумі 63 333,33грн. по контрагенту ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест», відповідно до акту «Про результати документальної (камеральної) перевірки ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з ПДВ»від 05.07.2011р. №48/15-225н, в якому зазначено, що з аналізу податкової звітності вбачається, що у останнього відсутні основні засоби, трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійсненя будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язань. Враховуючи вищевикладене та те, що ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест»не знаходиться за юридичною адресою, укладені угоди мають ознаки нікчемності.

На підставі вищевикладеного ДПІ прийшла до висновку, що Підприємством в порушення вимог ПК України та Цивільного кодексу України завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест»на загальну суму 63 333,33грн. у квітні 2011 року.

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як передбачено п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996 від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Представлені представниками позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення операцій підтверджується договорами, податковими накладними, платіжні доручення, актами виконаних робіт та іншими письмовими документами.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників позивача, 15 червня 2009 року ТзОВ «Інвест-Регіон»(Замовник) та Приватне підприємство «АРГ»(Виконавець) уклали договір №23 про виконання робіт, предметом якого було проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт по облаштуванню системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення на автозаправних станціях, згідно політики компанії Shell в обсязі, визначеному відповідному Замовленні на надання робіт для кожної окремої автозаправної станції. Згідно договору Виконавець зобов'язується поважати та дотримуватись, та зобов'язується, щоб всі субпідрядники, залучені ним для виконання робіт за цим Договором, поважали та дотримувались, даних принципів при виконанні умов цього Договору (ар.с. 115-131).

17.11.2009р. сторонами була підписана Додаткова угода №1 до Договору №23 від 15.06.2009р., якою доповнювались пункти основного Договору (ар.с. 147-160).

Як пояснили представники позивача, необхідність залучення до виконання робіт на виконання Договору №23 від 15.06.2009р. ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест» викликана графіком здачі робіт.

На виконання частини вимог Договору №23 від 15 червня 2009 року Приватне підприємство «АРГ»(Замовник) уклало з ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест» (Підрядник) Договір-підряду №018/мн/2011 від 01.04.2011р., предметом якого є зобов'язання Підрядника на свій ризик своїми силами і засобами виконати роботи по монтажу систем диспетчеризації та автоматизації на об'єктах Замовника відповідно до переліку п.1.2. Договору (дванадцять автозаправних станцій на території України).

Згідно п.2.2 Договору Підрядник зобов'язується здати виконані роботи представнику Замовника згідно Актів прийому-передачі виконаних робіт форми №КБ-2В та №КБ-3, як це зазначено в п.5.1 Договору.

На виконання робіт згідно вищезгаданих договорів складено довідку про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року (типова форма №КБ-3) на об'єктах згідно переліку зазначеному в п.1.2 Договір-підряду №018/мн/2011: від 29.04.2011р., згідно якої вартість підрядних робіт становить 240 000,00грн., в т.ч. ПДВ 40 000,00грн. та акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року (типова форма №КБ-2в) на об'єктах згідно переліку зазначеному в п.1.2 Договір-підряду №018/мн/2011: від 29.04.2011р., в якому зазначено про монтажні та пусконалагоджувальні роботи по встановленню систем автоматизації та диспетчеризації, згідно якого вартість підрядних робіт становить 240 000,00грн., в т.ч. ПДВ 40 000,00грн.

Окрім того, на виконання іншої частини вимог Договору №23 від 15 червня 2009 року Приватне підприємство «АРГ»(Замовник) уклало з ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест» (Підрядник) Договір-підряду №019/мн/2011 від 05.04.2011р., предметом якого є зобов'язання Підрядника на свій ризик своїми силами і засобами виконати роботи по монтажу систем диспетчеризації та автоматизації на об'єктах Замовника відповідно до переліку п.1.2. Договору (сім автозаправних станцій на території України).

Згідно п.2.2 Договору Підрядник зобов'язується здати виконані роботи представнику Замовника згідно Актів прийому-передачі виконаних робіт форми №КБ-2В та №КБ-3, як це зазначено в п.5.1 Договору.

На виконання робіт згідно вищезгаданих договорів складено довідку про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року (типова форма №КБ-3) на об'єктах згідно переліку зазначеному в п.1.2 Договір-підряду №019/мн/2011: від 29.04.2011р., згідно якої вартість підрядних робіт становить 140 000,00грн., в т.ч. ПДВ 23 333,00грн. та акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року (типова форма №КБ-2в) на об'єктах згідно переліку зазначеному в п.1.2 Договір-підряду №019/мн/2011: від 29.04.2011р., в якому зазначено про монтажні та пусконалагоджувальні роботи по встановленню систем автоматизації та диспетчеризації, згідно якого вартість підрядних робіт становить 140 000,00грн., в т.ч. ПДВ 23 333,00грн.

Згідно Актів приймання виконаних підрядних робіт який являється первинним обліковим документом за квітень 2011 року за договорами №018/мн/2011 від 01.04.2011р. та №019/мн/2011 від 05.04.2011р. роботи були прийняті Підприємством від ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест».

Факт прийняття виконаних підрядних робіт підтверджується Наказами (розпорядження) про відрядження, виданими відповідальним за прийняття робіт спеціалістам Підприємства; звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт; посвідченнями про відрядженнями; рахунками на проживання; звітами про відрядження; проїзними документами (ар.с. 161-189).

Як пояснили в судовому засіданні представники позивача, вищевказані підрядні роботи, які виконало ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест»згідно Договорів №018/мн/2011 від 01.04.2011р. та №019/мн/2011 від 05.04.2011р., Підприємство передало на виконання Договору №23 від 15 червня 2009 року Замовнику робіт - ТзОВ «Інвест-Регіон» в порядку п.9 цього Договору, про були складені спеціальні акти.

Окрім того зазначили, що господарська діяльність на виконання Договору №23 від 15.06.2009р. ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест»та Підприємством провадилась протягом березня-травня 2011 року, про що були подані відповідні Договори, Довідки форми №КБ-3, Акти приймання форми №КБ-2в, Договірні ціни, Локальні кошториси, податкові накладні (ар.с. 201-235).

За наслідком виконання підрядних робіт Підприємство отримало податкові накладні: №6 від 05.04.2011р. на загальну суму 40 000,00 грн. в тому числі ПДВ 6 666,67грн.; №7 від 08.04.2011р. на загальну суму 80 000,00грн. в тому числі ПДВ 13 333,33грн.; №34 від 29.04.2011р. на загальну суму 120 000,00 грн. в тому числі ПДВ 20 000,00 грн.; №35 від 29.04.2011р. на загальну суму 140 000,00 грн. в тому числі ПДВ 23 333,33грн., згідно номенклатури яких - «монтаж систем диспетчеризації та автоматизації», виписаних ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест».

Як вбачається з платіжних доручень від 05.04.2011р. на суму 40 000,00 грн., від 08.04.2011р. на суму 80 000,00 грн., від 16.05.2011р. на суму 120 000,00 грн., від 20.05.2011р. на суму 140 000,00грн. в таких вказано призначення платежів згідно Договорів №018/мн/2011 від 01.04.2011р. та №019/мн/2011 від 05.04.2011р. Заборгованості по даних роботах немає.

Суми ПДВ 63 333,33грн. були відображені Товариством у податковому кредиті декларації з ПДВ за квітень 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору у ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест»була в наявності ліцензія Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №458883 серії АВ від 27 лютого 2009 р., видана терміном до 10 серпня 2012 року, згідно переліку робіт до якої, підприємство мало право на монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання.

Ліцензія з переліком відповідних видів робіт Серії АВ №192657 видана Мінбудом (будівельна діяльність) 15 вересня 2006 року терміном до 15 вересня 2011 року була в наявності і у Підприємства. Окрім того, Державним департаментом пожежної безпеки МНС України видано Підприємству Ліцензію Серії АГ №595051, строк дії необмежений з 14.04.2011р., якою надається право на проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об'єктів.

Як пояснили в судовому засіданні представники позивача, роботи згідно вищезгаданих Договорів надавались ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест» Підприємству, та передавались в рамках Договору Замовнику робіт ТзОВ «Інвест-Регіон»на виконання Наказу МНС України №288 від 15.05.2006р. «Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення», згідно п.5 Додатку до п.4.1 цих Правил об'єкт, що підлягає обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій -автозаправні, автомобільні газозаправні станції та пункти, автомобільні газонаповнювальні компресорні станції, склади газу і газопродуктів.

Роботи, які були предметом Договору підряду, не обмежені в цивільному обороті України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за квітень 2011 року надано податкові накладні, які не мала недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Суд вважає, що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Актом перевірки підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест» знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало Свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів у ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест», оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Встановлений ДПІ факт відсутності штатних працівників за результатом аналізу податкової звітності щодо утриманих і сплачених сум податку з доходів останніх не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення безтоварних операцій.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як вбачається з листа від 11.08.2011р. (ар.с. 59), адресованого начальнику ДПІ Підприємством, останнє повідомляло, що 02.08.2011р. на Підприємство прибули інспектори-ревізори, які повідомили про проведення перевірки, ознайомивши відповідальних осіб з Наказом на проведення перевірки та внесли про це запис в журналі реєстрації перевірок. В період з 03.08.2011р. по 08.08.2011р. (день закінчення перевірки) інспектори-ревізори на Підприємство не прибували, з первинною, бухгалтерською та іншою документацією про діяльність Підприємства не знайомились, документів не копіювали, не вилучали, акта про результати перевірки не складали.(ар.с.59)

З врахуванням вищевикладеного, Акт перевірки, який є предметом дослідження, не відповідає вимогам вищезгаданого Порядку та складений без об'єктивного аналізу господарських операцій, вчинених Товариством і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій.

Представники позивача в судовому засіданні зазначили, що хоч посадові особи і були допущені до проведення перевірки, проте перевірка Підприємства проводилась на підставі наказу, якому передував запит (ар.с.63). Запит був складений з порушенням вимог податкового закону, а відтак дані обставини були викладені в скарзі, поданій до ДПІ, за наслідком розгляду якого посадова особа ДПІ повідомляла, що факти викладені у скарзі частково знайшли своє підтвердження (ар.с.44, 47).

Слід зазначити, що Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 16.09.2011р. №7319 щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначив наступне: головною підставою вважати правочини нікчемними являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки; вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочинів.

В підтвердження обставин реальності господарських операцій судом взято до уваги діяльність позивача: Товариство, як господарюючий суб'єкт веде діяльність з 1993 року, роботи, які визначені у досліджених судом Договорах, узгоджується з предметом діяльності Підприємства: електромонтажні роботи, інші монтажні роботи.

Суд зауважує, що перелік правочинів, які є нікчемними з огляду вимоги ст.228 ЦК України чітко визначені як такі, що порушує публічний порядок, якщо були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

У Довідці про неможливість проведення зустрічної звірки від 05.07.2011р. №48/15-225н (ар.с. 145-146) Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м.Києва, за місцем реєстрації ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест»зазначила, що декларація з ПДВ за квітень 2011 року останнім до податкового органу не подано.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності правочину з тих підстав, що декларація з ПДВ за квітень 2011 року ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест»не подана, оскільки згідно ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Підприємство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що узгоджується з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі «Булвес»АД проти Болгарії.

Суд вважає, що ДПІ не надано доказів для встановлення мети вищезгаданих підприємств, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при проведенні зазначених господарських договорів. Податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки. При цьому слід зазначити, що одним з основних принципі оцінки податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у зв'язку з яким, дії платника податків, який має на меті одержання податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з придбання Товариством у ТзОВ «Будівельна компанія «Донбас-Інвест»вищевказаних робіт мали реальний характер.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «АРГ»633,35грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 25.08.2011р. №0000762304/27699.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «АРГ»633,35грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлений 16.05.2012 року.

Суддя Шинкар Т.І.