Постанова № 24285807, 22.05.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2012 року Справа № 1170/2а-878/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мирошниченка В.С.

за участю секретаря судового засідання Поцелуйко А.І.

за участю представника позивача-Делістьянова Л.Г.

представника відповідача- Буріко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Титан-Ойл" до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій, визнання відсутності повноважень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Знам'янської ОДПІ, в якому просив визнати дії протиправними: із проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ „Титан-Ойл" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ ВЗП „Нафтогаззбут" за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р.; із складання акта перевірки №34/23-10/36812455 від 09.02.2012р.; із внесенням змін до картки особового рахунку ТОВ „Титан-Ойл" в частині самостійно визначених податкових зобов'язань підприємства з ПДВ за травень 2011р. та даних про продавців і покупців товарів (послуг), які містилися у поданих до податкової служби деклараціях і додатках №5 „Розшифровка зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до них. Просив визнати відсутність повноважень у відповідача із самостійного визнання недійсними правочинів; зобов'язати відповідача поновити на особовому рахунку ТОВ „Титан-Ойл" і в автоматичних базах обліків самостійно визначені податкові зобов'язання підприємства з ПДВ за травень 2011р. та дані про продавців і покупців товарів (послуг), які містилися у поданих до податкової служби деклараціях і додатках №5 „Розшифровка зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до них.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведена перевірка позивача вчинена за відсутності підстав для її проведення, визначених ст.77,78 ПК України. Проігноровані та не взяті до уваги перевіряючими документи, що підтверджують здійснення фінансово-господарської діяльності та товарність операцій по придбанню-продажу паливно-мастильних матеріалів. Також посилався на те, що у відповідача згідно Податкового кодексу України відсутні повноваження визнавати недійсними правочини. Вказував, що перевіряючим в акті перевірки не описано, яким чином встановлено нікчемність вищевказаних правочинів, не обґрунтовано те, що дані договори порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та вони спрямовані на заволодіння майном держави. Також відповідачем протиправно змінено дані особових рахунків платника податків ТОВ „Титан-Ойл" на підставі висновків акта перевірки, оскільки виключно на підставі податкових повідомлень-рішень вчиняються дані дії, але за результатами проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення не приймалося.

В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представник відповідача заперечувала проти позовних вимог. Пояснила, що Знам'янська ОДПІ під час проведення перевірки діяла на підставах, у межах повноважень та в порядку, передбаченому чинним податковим законодавством. Перевірка позивача проводилася за наявності обставин для її проведення, визначених ст.77,78 ПК України, оскільки позивачем не були надані документи про транспортування, зберігання дизельного палива, передачу його від постачальника до ТОВ „Титан-Ойл", передачу дизельного палива покупцям, що стало підставою для видачі наказу №87 від 31.01.12р. та направлення на перевірку №70 від 31.01.12р. Знам'янска ОДПІ не визнавала правочини нікчемними, тому що в ході проведення контрагента позивача - ТОВ „Нафтогазобладнання" -ТОВ ВЗП „Нафтогаззбут" встановлено нікчемність правочинів. Враховуючи той факт, що правочини між ТОВ „Нафтогазобладнання" та ТОВ ВЗП „Нафтогаззбут" є нікчемними, то відповідно і подальша реалізація є нікчемною. А отже реальне придбання ТОВ „Титан-Ойл" дизельного палива у ТОВ ВЗП „Нафтогаззбут" не підтверджується.

Вказувала, що на даний час в судове засідання позивачем надані всі первинні документи по господарським операціям з ТОВ ВЗП „Нафтогаззбут", а на час проведення виїзної перевірки позивач надав лише частково первинні документи. Податковою службою правомірно внесено зміни в базу даних щодо податкових зобов'язань позивача за результатами перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно Довідки з ЄДРПОУ видами діяльності ТОВ „Титан-Ойл" є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, роздрібна торгівля пальним, вантажний автомобільний транспорт, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с.29).

Позивач взятий на облік платника податків в Знам'янській ОДПІ 26.10.2009р., являється платником ПДВ (а.с.31).

11.01.2012р. Знам'янською ОДПІ на адресу позивача надсилався письмовий запит №66/10/23-10 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження про взаємовідносини з ТОВ ВЗП „Нафтогаззбут" за травень 2011р. щодо отримання від вищевказаного контрагента матеріальних цінностей (сума ПДВ 102600 грн), також про надання товарно-транспортних накладних або інших документів, які б свідчили про транспортування отриманих матеріальних цінностей, бухгалтерські документи про збереження та інші документи про подальше використання отриманих МТЦ від ТОВ ВЗП „Нафтогаззбут". (а.с.65).

Згідно пункту 9 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (затвердженим Постановою КМ України, від 27.12.2010 № 1245) «органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації.»

Згідно пункту 10 Порядку «запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують».

Пунктами 11 та 12 Порядку закріплено, що «перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє: наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації; наявність інформації в системі органів державної податкової служби; відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку. Письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

На вищевказаний запит директор ТОВ „Титан-Ойл" надав письмове пояснення від 16.01.2012р. з додатками на 63 арк. (а.с.66). На запитання у представника позивача, які саме додатки були направлені до ОДПІ, останній пояснити не зміг.

На підставі наказу голови комісії з проведення реорганізації Знам'янської ОДПІ, в.о. заступника начальника інспекції-начальника Олександрівського відділення Знам'янської ОДПІ від 31.01.2012р. №87, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на підставі службової записки начальника відділу податкового контролю юридичних осіб, призначено позапланову перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах ТОВ „Титан-Ойл" за період роботи з 01.05.2011р. по 31.05.2011р.( а.с.96).

Направлення про проведення перевірки пред'явлено особисто 31.01.2012р. керівнику позивача та вручено копію наказу про проведення перевірки (а.с.97).

З 31.01.2012р. по 06.02.2012р. Знам'янською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ „Титан-Ойл" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ ВЗП „Нафтогаззбут" за період роботи з 01.05.2011р. по 31.05.2011р., за результатами якої складено акт №34/32-10/36812455 від 09.02.2012р. (а.с.10-19).

Відповідно до акта перевірки, податковим органом встановлено, зокрема, порушення ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, 629, ст.650, ст.655, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійснених ТОВ„ Титан-Ойл" по придбанні та наступному продажу товарів(послуг). Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст.662, 655, 656 ЦК України-правочини визнано „нікчемними" по ланцюгах з ТОВ „Агрокомплекс", ПП „Виробничо-комерційне підприємство „Каро", ЗАТ „Торговий дім „Елітне насіння"; п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 ,п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Госпоадрського кодексу України, п.2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п.1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п.3.1, п.4.1, п.8 розділу ІІІ, п.3.1 розділу Наказу ДПА України від 25.01.11 №41 в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з ПДВ всього в сумі 106 980 грн. та завищено суму податкового кредиту на 102 600 грн.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що позивачем була надана відповідь на запит Знам'янської ОДПІ щодо документальних підтверджень позивача з питань поставлених у запиті, та яка не містила повного обсягу підтверджуючих документів. Це і стало підставою для проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача. Також, перевірка позивача проводилася за наявності ще однієї обставини-за наслідками перевірки ТОВ ВЗП „Нафтогаззбут", в ході якої встановлені факти порушення цим підприємством податкового, валютного та іншого законодавства.

Суд вважає дії відповідача правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству, отже, твердження позивача про відсутність підстав у відповідача на проведення позапланової виїзної перевірки позивача є безпідставними.

Щодо позовної вимоги про визнання відсутності повноважень у Знам'янської ОДПІ із самостійного визнання недійсними правочинів, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 пункту 1 статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"від 4 грудня 1990 року N 509-XII, завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до пункту 1 абзацу 1 ст.10 Закону N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Згідно підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Державний контроль за додержанням податкового законодавства реалізується державною податковою службою через проведення різного виду перевірок, які повинні забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства. Результати перевірки викладаються в акті.

Отже, вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень.

Відповідно до статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Складання актів та довідок за результатом проведених перевірок є правом органів податкової служби, яке реалізовується фахівцями органів податкової служби. Викладення в актах та довідках складених за результатом перевірок фактичних даних про господарську діяльність перевіряємої особи, є правом органів податкової служби, яке реалізовується фахівцями органів податкової служби.

Відповідно до пункту 3 Розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 (далі Порядок), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 Розділу ІІ Порядку визначено, що висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Суд приходить до висновку, що ОДПІ діяла в межах компетенції стосовно проведення перевірки та фіксації результатів перевірки актом або довідкою (в разі відсутності порушень).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 215 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Тобто, визнання нікчемними правочинів не належить до компетенції будь-якого державного органу, оскільки правочини нікчемні в силу закону. Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV передбачає можливість визнання деяких нікчемних правочинів недійсними (ч. 2 ст. 218, ч. 2 ст. 219, ч. 2 ст. 220, ч. 2 ст. 224) за підставами, визначеними в ЦК, визнання таких правочинів відбувається в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковим органом не приймалось жодного рішення про визнання правочинів нікчемними, а посилання посадової особи податкового органу в акті перевірки на ознаки нікчемності деяких правочинів є правом посадової особи, яка проводить перевірку та робить свої власні висновки. Акт перевірки є внутрішнім документом податкового органу і жодним чином не порушує права та інтереси позивача.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), реалізуючи таким чином визначені законом права.

До адміністративного суду може бути оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте за наслідками перевірки, чи дія (бездіяльність), які перешкоджають реалізації особою законних прав, впливають на її права та інтереси.

Щодо позовних вимог про визнання дії протиправними із внесення змін до картки особового рахунку ТОВ „Титан-Ойл" і в автоматичних базах в частині самостійно визначених податкових зобов'язань підприємства з ПДВ за травень 2011р. та даних про продавців і покупців товарів (послуг), які містилися у поданих до податкової служби деклараціях і додатках №5 „Розшифровка зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до них, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно підпункту 54.3. пункту 54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірка їх достовірності є одною з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової адміністрації України.

Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", затверджені відповідні Методичні рекомендації щодо такої взаємодії.

Згідно п.1.3 даного наказу для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пункт 2.14 наказу № 266 передбачає, що інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166 затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання. Також цим наказом встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, Деталізована база співставлення є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками №5.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач здійснюючи свої контрольні повноваження на підставі акта перевірки №34/32-10/36812455 від 09.02.2012р., вніс зміни показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, які на підставі декларації від 20.06.2011р. з ПДВ відображалися відповідачем в електронній базі податкової звітності, а саме в базі даних, яка має назву "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Доказом вчинення відповідачем таких дій є надані суду витяги звітної форми "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України"(надалі -Деталізована база співставлення) по ТОВ "Титан-Ойл"по податковому кредиту та податковим зобов'язанням за травень 2011 р. (а.с. 154-157).

Таким чином, на момент корегування податкових зобов'язань позивача та податкового кредиту в розрізі контрагентів відповідач мав дані перевірки про завищення суми його податкових зобов'язань, оскільки акт перевірки №34/32-10/36812455 від 09.02.2012р. свідчив про те, що правочини укладені позивачем визнанні недійсними.

В судовому засіданні з пояснень представника відповідача та змісту акта перевірки встановлено, що на час проведення перевірки позивача для висновків, що правочини, укладені позивачем визнані недійсними, стало ненадання товарно-транспортних документів на перевезення товару від ТОВ ВЗП „Нафтогаззбут", документів подальшої реалізації товару покупцям-акти передачі товару та отримання товару.

В судовому засіданні представником позивача надано всі первинні документи, що і не заперечувалося представником відповідача, на підставі яких судом встановлено, що позивачем фактично здійснювалися господарські операції в травні 2011 року. Факт здійснення господарських операцій судом встановлено на підставі з'ясування таких обставин.

29.04.2011р. позивач уклав договір 32904/11-01-НГЗ з ТОВ ВЗП „Нафтогаззбут", згідно якого постачальник передає у власність покупця (позивача) нафтопродукти.

Згідно ліцензії видом господарської діяльності позивача є надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом (а.с.117).

10.05.11р. позивачем отримано від ТОВ ВЗП „Нафтогаззбут" дизельне паливо в кількості 46768 л за ціною без ПДВ 7,29 грн., всього з ПДВ 409220,00 грн., 11.05.11р. - дизельне паливо в кількості 23384 л за ціною без ПДВ 7,29 грн., всього з ПДВ 204610,00 грн., 17.05.11р. - дизельне паливо в кількості 36000 л за ціною без ПДВ 7,13 грн., всього з ПДВ 307800,00 грн., 18.05.11р. - дизельне паливо в кількості 36000 л за ціною без ПДВ 7,13 грн., всього з ПДВ 307800,00 грн., 20.05.11р. - дизельне паливо в кількості 80659 л за ціною без ПДВ 7,25 грн., всього з ПДВ 701733,30 грн., 25.05.11р. - дизельне паливо в кількості 59384 л за ціною без ПДВ 7,13 грн., всього з ПДВ 507733,20 грн., що підтверджується копіми видаткових накладних, прибуткових накладних, платіжних доручень (а.с.126-143).

ТОВ ВЗП „Нафтогаззбут" виписало позивачеві податкові накладні №1 від 10.05.2011р., №2 від 11.05.11р., №3 від 17.05.11р., №4 від 18.05.11р., №5 від 20.05.11р., №6 від 25.05.11р., як зазначено в акті перевірки, що не оспорювалося сторонами в судовому засіданні (а.с.13).

Перевозка дизельного палива придбаного у ТОВ ВЗП „Нафтогаззбут" здійснювалася автомобілями ТОВ „Титан-Ойл" з пункту навантаження с.Обознівка, МПП „Елегія", де ТОВ ВЗП „Нафтогаззбут" самостійно зберігало паливно-мастильні матеріали, дизельне паливо розвантажувалося позивачем в м.Знам'янка, вул. Фрунзе, 110 А.

Крім того, позивачем з МПП „Елегія" також укладені договори по зберіганню дизельного палива в Ємностях №1,4,5,7 в с.Обознівка, на нафтобазі в м.Кіровоград пр.Інженерів, 11а (а.с.105, 106).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач має трудові ресурси та транспортні засоби для перевезення дизельного палива: два водія згідно трудового договору від 21.12.2010р. та 02.02.11р., згідно договору оренди автомобіля від 01.05.2011р. -МАЗ 543208, реєстраційний №10306 та напівпричіп реєстраційний №10597, згідно договору оренди автомобіля від 10.02.2011р. -КАМАЗ 54115, реєстраційний №4067 та ППЦ реєстраційний №1878 Х3055 ОН.

Придбане позивачем дизельне паливо у ТОВ ВЗП „Нафтогаззбут" в подальшому реалізувано ТОВ „Агрокомплекс", ПП „ВКП „Каро", ЗАТ „Торгівельний дім „Елітне насіння", що підтверджується копіями договорів, (а.с.19-20, 55-56), копіями податкових накладних (а.с.54,60,64), копіями видаткових накладних (а.с.51,57,61), копіями товарно-транспортних накладних та подорожніми листами (а.с.52,53,58,62,63), копіями платіжних доручень та копіями банківських виписок (а.с 118-125).

Судом досліджено, що вказані господарські операція мали економічну вигоду для позивача.

Пунктом 198.6 ст. 198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України "Про податок на додану вартість" та Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача відновити на особовому рахунку ТОВ „Титан-Ойл" і в автоматичних базах показники податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у декларації з ПДВ, суд зазначає наступне.

Зміна податковии органом задекларованих платником податків ТОВ „Титан-Ойл" показників податкового кредиту та податкових зобов'язань має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки.

Натомість в судовому засіданні на підставі первинних документів судом встановлено реальність господарських операцій позивача з контрагентами у травні 2011 році, тому зазначені суми податкового зобов'язання 106 980,00 грн. та податкового кредиту 102 600,00 грн. та дані про продавців і покупців товарів (послуг), які містилися у поданих до податкової служби податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 р. з додатками №5 - "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" повинні бути занесені податковим органом в централізовану базу даних податкової звітності.

Згідно частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Позивачем заявлено вищевказану позовну вимогу не чітко, не конкретизовано, які саме „автоматичні бази", тому суд для обрання належного способу судового захисту прав позивача від наслідків таких дій виходить за межі позовних вимог та уточнює спосіб поновлення порушених прав позивача, а саме, відновлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за травень 2011р. повинно відбутися в електронній базі податкової звітності, а саме в базі даних, яка має назву "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Виходячи з викладеного, з метою захисту прав позивача, податковий орган зобов'язаний відновити задекларовані платником податків ТОВ „Титан-Ойл" показники податкового кредиту та податкових зобов'язань в Деталізованій базі співставлення за травень 2011р. в сумі 106 980,00 грн. та суму податкового кредиту на 102 600,00 грн. та дані про продавців і покупців товарів (послуг), які містилися у поданих до податкової служби деклараціях і додатках №5 „Розшифровка зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до них.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовільнити частково.

Зобов'язати Знам'янську об'єднану державну податкову інспекцію відновити в електронній базі даних „Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ „Титан-Ойл" за травень 2011р. в сумі 106 980,00 грн. та суму податкового кредиту на 102 600,00 грн. та дані про продавців і покупців товарів (послуг), які містилися у поданих до податкової служби деклараціях і додатках №5 „Розшифровка зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до них.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю „Титан-Ойл" судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 16 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена 28.05.2012 р.

Суддя-підпис

З оригіналом згідно:

Суддя В.С. Мирошниченко