Постанова № 24285394, 16.05.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року Справа № 2а-0870/1219/11

17 год. 50 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Лазько Д.В.

за участю представника позивача Тягушева Д.О.

представника відповідача Харламової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі у великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000020805 від 15.02.2011, згідно з яким позивачу нарахована штрафна санкція за порушення граничного строку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу у сумі 1 507 230 грн. 40 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» у повному обсязі та у встановлені законом строки виконало свої зобов'язання щодо розрахунків з бюджетом по ПДВ за квітень 2010 року. Проте, за порушення граничного строку сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ відповідач, відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України, застосував до позивача штрафну санкцію у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу. Як випливає зі змісту акту перевірки, відповідач фактично змінив призначення платежів, які були самостійно визначені позивачем у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум поточних податкових зобов'язань з ПДВ за вересень - листопад 2010 року, та самостійно спрямував (врахував) зазначені суми як погашення податкових зобов'язань позивача за інший податковий період (зокрема, за квітень 2010 року). Висновки акту перевірки вважає необґрунтованими, а спірне рішення таким, що винесене всупереч нормам податкового законодавства. З урахуванням викладеного, позивач вважає прийняте податкове повідомлення-рішення незаконним та протиправним, просить його скасувати.

При судовому розгляді справи відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Спеціалізовану Державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та дав пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити та пояснили, що перевіркою позивача встановлено, що в порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181 - ІІІ (далі - Закон №2181) ВАТ «Запоріжжяобленерго» несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язанння з податку на додану вартість по декларації за квітень 2010 року № 2404 від 20.05.2010, в сумі 7 535 746 грн. та уточнюючих розрахунків від 11.06.2010 №2597 на суму 214 грн. та №2593 на суму 192 грн., із затримкою більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання. Вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оспорюване податкове повідомлення-рішення законним і обґрунтованим та таким, що винесене відповідно до вимог діючого законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведена документальна невиїзна перевірка ВАТ «Запоріжжяобленерго» з питання своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за період з 31.05.2010 по 28.12.2010, за результатами якої складений акт перевірки від 01.02.2011 №32/08-05/00130926.

В акті перевірки зазначено, що 01.09.2009 за результатами розгляду справи про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 07.10.2004 №0000210203/2 колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України прийнято постанову щодо правомірності донарахування Відкритому акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 37 809 687 грн. 50 коп. (у тому числі 25 206 458 грн. 33 коп. основного платежу та 12 603 229 грн. 17 коп. штрафних санкцій), прийнятого на підставі акту СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 19.07.2004 №14/32-03-00130926 про результати позапланової документальної перевірки з питання відображення у податковому обліку понаднормативних втрат електроенергії ВАТ «Запоріжжяобленерго» за період з 01.04.2001 по 01.04.2004.

Відповідно до вищевказаної постанови Верховного Суду України податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 37 809 687 грн. 50 коп. є узгодженим -01.09.2009 з останнім днем сплати до бюджету -11.09.2009.

Узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, згідно з вищевказаною постановою Верховного Суду України у розмірі 25 206 458 грн. 33 коп., надійшла до бюджету із затримкою, про що відображено в актах попередніх невиїзних документгальних перевірок з даного питання від 24.11.2009 №175/08-05/00130926, від 13.01.2010 №7/08-05/00130926, від 23.02.2010 №64/08-05/00130926.

Також, перевіркою встановлено, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» подано податкову декларацію за квітень 2010 року № 2404 від 20.05.2010, відповідно до якої визначено податкові зобов'язання до сплати в сумі 7 535 746 грн., граничний термін сплати зазначеного у податковій декларації податкового зобов'язання, відповідно підпунктів 5.3.1 та 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону України №2181, припадає на 31.05.2010 та уточнюючі розрахунки від 11.06.2010 №2597 на суму 214 грн. та № 2593 на суму 192 грн., за якими зобов'язання були сплачені із затримкою граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Як зазначено у висновках акту перевірки, перевіркою встановлені порушення ВАТ «Запоріжжяобленерго» підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181, а саме несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ по декларації за квітень 2010 року у сумі 7 535 746 грн. та уточнюючих розрахунків від 11.06.2010 №2597 на суму 214 грн. та №2593 на суму 192 грн., з затримкою більше 30 календарних днів включно (а.с. 14).

За результатами перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000020805 від 15.02.2011, яким позивачу нарахована штрафна санкція за порушення граничного строку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу у сумі 1 507 230 грн. 40 грн.(а.с.15).

Висновки акту перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181 - ІІІ (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) (далі Закон № 2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В податковій декларації № 2404 від 20.05.2010 з податку на додану вартість за квітень 2010 року позивач, по рядку 27 декларації, задекларував суму 7 535 746 грн., які підлягали нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (а.с.25-26).

Зазначена сума (7 535 746 грн.) була перерахована позивачем до бюджету у встановлені Законом № 2181 строки наступними платіжними дорученнями: №6499 від 25.05.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за квітень 2010 року» на суму 2 300 000 грн.; №6711 від 26.05.2010 з призначенням платежу - (податок на додану вартість за квітень 2010 року» на суму 700 000 грн.; №6818 від 27.05.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за квітень 2010 року» на суму 2 100 000 грн.; №6870 від 28.05.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за квітень 2010 року» на суму 2 435 746 грн. (а.с.27-28).

Судом також встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.08.2010 у справі № 2а-4932/10/0870 визнані протиправними дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» у платіжних дорученнях №6499 від 25.05.2010 на суму 2 300 000 грн., №6711 від 26.05.2010 на суму 700 000 грн., №6818 від 27.05.2010 на суму 2 100 000 грн., №6870 від 28.05.2010 на суму 2 435 746 грн., №7307 від 10.06.2010 на суму 21 грн. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 09.08.2010 у справі №2а-4932/10/0870 залишена без змін.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 у справі №2а-9413/10/0870 визнані протиправними дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях №14781 від 27.10.2010 на суму 3 373 845 грн., №14780 від 27.10.2010 на суму 1 000 000 грн., №14761 від 27.10.2010 на суму 950 000 грн. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 у справі №2а-9413/10/0870 залишена без змін.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 у справі № 2а-0870/268/11 визнані протиправними дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях № 16172 від 22.11.2010 на суму 1 000 000 грн., №16261 від 23.11.2010 на суму 500 000 грн., №16293 від 24.11.2010 на суму 600 000 грн., №16465 від 25.11.2010 на суму 216 грн., №16566 від 29.11.2010 на суму 511 468 грн., №18172 від 23.12.2010 на суму 100 000 грн., №18141 від 23.12.2010 на суму 12 201 грн., №18140 від 23.12.2010 на суму 615 грн., №18240 від 24.12.2010 на суму 1 150 000 грн., №18282 від 27.12.2010 на суму 750 000 грн., №18291 від 28.12.2010 на суму 4 300 000 грн. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 у справі № 2а-0870/268/11 залишена без змін.

Разом з тим, як випливає зі змісту акту перевірки, відповідач вважає, що сплату поточних податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2010 року (податкова декларація №2404 від 20.05.2010) позивач здійснював не зазначеними вище платіжними дорученнями, а наступним чином: платіжним дорученням №14781 від 27.10.2010 з призначенням платежу - (податок на додану вартість за вересень 2010 року» на суму 3 373 845 грн. (в частині); платіжним дорученням №14780 від 27.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за вересень 2010 року» на суму 1 000 000 грн. (в частині); платіжним дорученням №14761 від 27.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за вересень 2010 року2 на суму 950 000 грн. (в частині); платіжним дорученням №16172 від 22.11.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за жовтень 2010 року» на суму 1 000 000 грн. (в частині); платіжним дорученням №16264 від 23.11.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за жовтень 2010 року» на суму 500 000 грн. (в частині); платіжним дорученням №16293 від 24.11.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за жовтень 2010 року» на суму 60 000 грн. (в частині); платіжним дорученням №16465 від 25.11.2010 з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень» на суму 216 грн. (в частині); платіжним дорученням №16566 від 29.11.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за жовтень 2010 року» на суму 511 468 грн. (в частині); платіжним дорученням №18172 від 23.12.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за листопад 2010 року» на суму 100 000 грн. (в частині); платіжним дорученням №18141 від 23.12.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку з проведенням уточнень» на суму 12 201 грн. (в частині); платіжним дорученням №18140 від 23.12.2010 з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень» на суму 615 грн. (в частині); платіжним дорученням №18240 від 24.12.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за листопад 2010 року» на суму 1 150 000 грн. (в частині); платіжним дорученням №18280 від 27.12.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за листопад 2010 року» на суму 750 000 грн. (в частині); платіжним дорученням №18291 від 28.12.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за листопад 2010 року» на суму 4 300 000 грн. (в частині); шляхом подання «Уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійної виявлених помилок»: 25.11.2010 на загальну суму 6 163 грн. та 24.12.2010 на суму 85 грн.

При цьому, як встановлено матеріалами справи позивач взагалі не сплачував до бюджету податкові зобов'язання з ПДВ у зв'язку із поданням до податкового органу зазначених в акті перевірки від 01.02.2011 «Уточнюючих розрахунків» від 25.11.2010 та від 24.12.2010, та як за результатами виправлення самостійно виявлених помилок в наявності було зменшення сум, які підлягали сплаті до державного бюджету (показники рядків 5,6 та 8.2).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №2181, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь - який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

У відповідності до пункту 17.2 статті 17 Закону №2181, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

- або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Як встановлено судом, 11.06.2010 ВАТ «Запоріжжяобленерго» були надані до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі «Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» №2597 на суму 214 грн. та №2593 на суму 192 грн., якими виправлялись помилки в податкових деклараціях з ПДВ, які подавались позивачем за грудень 2009 року та червень 2008 року.

В зв'язку з виправленням «Уточнюючими розрахунками» самостійно виявлених помилок в деклараціях за вказані податкові періоди, а також враховуючи зміст всіх, а не лише зазначених в акті перевірки від 01.02.2011 «Уточнюючих розрахунків», які були надані ВАТ «Запоріжжяобленерго» відповідачу 11.06.2010 (тобто і тих, відповідно до яких суми, які підлягали сплаті до бюджету, були зменшені), а тому у позивача взагалі не виникли податкові зобов'язання перед бюджетом (а.с. 55-57).

При цьому, як було встановлено під час судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи штрафні санкції, відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону №2181, були сплачені позивачем до бюджету за уточнюючими розрахунками від 11.06.2010 №2597та №2593, платіжним дорученням №7307 від 10.06.2011 з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована у зв'язку з проведенням уточнень» на суму 21 грн. (а.с. 29).

Таким чином, відповідач фактично змінив призначення платежів, які були самостійно визначені позивачем у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум поточних податкових зобов'язань з ПДВ за вересень - листопад 2010 року, та самостійно спрямував (врахував) зазначені суми як погашення податкових зобов'язань позивача за інший податковий період (зокрема, за квітень 2010 року).

Пунктом 1.2 статті 1 Закону №2181 встановлено, що податкове зобов'язання платника податків - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 вказаної статті передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 3.1.1 ст. 3 Закону №2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п.7.7 ст.7 Закону №2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Підпунктом 16.3.3 ст. 16 Закону №2181 визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Виходячи із аналізу вказаних норм, норми Закону №2181 дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникли раніше.

При цьому, нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону N 2181 податковим органам надається право лише розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), а не поточних податкових зобов'язань.

Жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення поточних податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу, або податкових зобов'язань за інший податковий період.

Законом №2181 визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 1.1 статті 7 Закону №2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин суд приходить до висновку, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним, оскільки у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків у платіжних доручення під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та направляти суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу або податкових зобов'язань за інший податковий період.

Вищезазначене підтверджується також листами Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 №358/13/13-09 «Щодо застосування пункту 7.7 статті 7 Закону України від 21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 20.07.2010 №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», а також правовою позицію Верховного Суду України (постанови від 27.10.2009, від 01.12.2009).

Крім того, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.08.2010 у справі № 2а-4932/10/0870 визнані протиправними дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» у платіжних дорученнях №6499 від 25.05.2010 на суму 2 300 000 грн., №6711 від 26.05.2010 на суму 700 000 грн., №6818 від 27.05.2010 на суму 2 100 000 грн., №6870 від 28.05.2010 на суму 2 435 746 грн., №7307 від 10.06.2010 на суму 21 грн. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 09.08.2010 у справі №2а-4932/10/0870 залишена без змін.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 у справі №2а-9413/10/0870 визнані протиправними дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях №14781 від 27.10.2010 на суму 3 373 845 грн., №14780 від 27.10.2010 на суму 1 000 000 грн., №14761 від 27.10.2010 на суму 950 000 грн. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 у справі №2а-9413/10/0870 залишена без змін.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 у справі № 2а-0870/268/11 визнані протиправними дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях № 16172 від 22.11.2010 на суму 1 000 000 грн., №16261 від 23.11.2010 на суму 500 000 грн., №16293 від 24.11.2010 на суму 600 000 грн., №16465 від 25.11.2010 на суму 216 грн., №16566 від 29.11.2010 на суму 511 468 грн., №18172 від 23.12.2010 на суму 100 000 грн., №18141 від 23.12.2010 на суму 12 201 грн., №18140 від 23.12.2010 на суму 615 грн., №18240 від 24.12.2010 на суму 1 150 000 грн., №18282 від 27.12.2010 на суму 750 000 грн., №18291 від 28.12.2010 на суму 4 300 000 грн. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 у справі № 2а-0870/268/11 залишена без змін.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України протиправність дій податкового органу щодо зміни призначення платежу, у тому числі щодо сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 7535746 грн., встановлена зазначеними судовими рішеннями та не підлягає доказуванню при розгляді зазначеної справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань протягом граничних строків, визначених Законом №2181, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що прийняте СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним, у зв'язку з чим вважає, що позовні вимоги ВАТ «Запоріжжяобленерго» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 11, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя податкове повідомлення-рішення № 0000020805 від 15.02.2011.

Присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша

Постанову виготовлено у повному обсязі 21 травня 2012 року.