Постанова № 24284962, 10.04.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/514/12

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токарева М.С. ,

при секретарі - Василюк Т.М.,

за участю представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеденою відповідальністю "Бердичівська солодова компанія" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівська солодова компанія" звернулось до суду з позовом до Бердичівської об'єнаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0001082301 від 5 жовтня 2011 року. В обгрунтування позову позивач зазначає, що Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області було проведено невиїзну документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Бердичівська солодова компанія" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2011 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 28.09.2011 року №3842/2301/30741096. На підставі даного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0001082301 від 5 жовтня 2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 163486 та застосовано фінансові санкції на суму 81743 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач вважає незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно було застосовано норми законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення, оскільки вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Бердичівська солодова компанія" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2011 року, якою встановлено порушення п.198.3 ст. 198, п.4 ст.200 ПК України, яке полягає у завищенні ТОВ "Бердичівська солодова компанія" заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2011 року на 163486 грн.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 28.09.2011 року №3842/2301/30741096. На підставі даного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0001082301 від 5 жовтня 2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 163486 та застосовано фінансові санкції на суму 81743 грн.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивачем для здійснення господарських операцій з ТОВ "НКС Торговий Дім Євростандарт" було укладено договір поставки №134 від 11.05.2010 року.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було отримано паливно-мастильні матеріали від ТОВ "НКС ТД Євростандарт" на загальну суму 980916 грн. в тому числі ПДВ на загальну суму 163486 грн., згідно податкових накладних № 39 від 08.07.2011 року (на суму 326972,00 грн., в т.ч. ПДВ -54495,33 грн.), № 40 від 08.07.2011 року ( на суму 326972,00 грн., в т.ч. ПДВ -54495,33 грн.) та № 41 від 08.07.2011 року ( на суму 326972,00 грн., в т.ч. ПДВ -54495,33 грн.). Сума ПДВ, сплачена в ціні товару була включена платником податку до податкового кредиту та відображена в податковій декларації за липень 2011 року.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 року за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідач вважає, що позивач не мав права на завищення залишку від'ємного значення бюджетного відшкодування сум ПДВ та включення сум ПДВ сплачених згідно правочинів, здійснених ТОВ "Бердичівська солодова компанія" та ТОВ "НКС Торговий Дім Євростандарт", до податкового кредиту у зв'язку з тим, що не підтверджено факт поставки та отримання товарів.

Даний факт не знайшов свого підтвердження, оскільки, усі господарські операції, щодо отримання товару від ТОВ "НКС Торговий Дім Євростандарт", підтверджені первинними документами наданими ТОВ "Бердичівська солодава компанія", у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для податкового та бухгалтерського обліку. Зокрема, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими накладними.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару у липні 2011 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Що стосується доводів відповідача, про те, що у контрагента відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, а саме: балансова вартість 7,0 тис.грн, транспортні засоби не обліковуються, кількість працюючих - 3 особи, то ці обставини не можуть свідчити про факт відсутності поставки та отримання товару.

Теж саме стосується посилання відповідача, про те, що транспортування здійснювалося перевізником ТОВ "Євротранс-концепт" у якого вартість основних засобів становить 2710 грн., транспортні засоби на балансі не обліковуються, кількість працюючих - 3 особи.

Судом безспірно встановлено, що ТОВ "Бердичівська солодова компанія" на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів формувало податковий кредит з ПДВ.

Висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийняте оспорюване податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджених документами.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності оспрюваного податкового повідомлення - рішення, та вважає його таким, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122, 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівська солодова компанія" задовольнити.

Визнати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції №0001082301 від 5 жовтня 2011 року протиправним та скасувати його.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівська солодова компанія" понесені судові витрати в розмірі 2146 грн. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби з рахунків Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 13 квітня 2012 р.