Постанова № 24284564, 15.05.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/3215/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Салюк Л.Ю.,

за участі:

представника позивача Савченко Г.О.,

представника відповідача Борисенко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Восток-Руда" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Восток-Руда" (далі - ТОВ „Восток-Руда", позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі (далі - Спеціалізована ДПІ, відповідач), в якій просить визнати протиправним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 28.10.2011 р. №0009180710.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час проведення перевірки відповідачем перевірялось дотримання ТОВ „Восток-Руда" вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (далі - Положення № 637) та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265. В акті викладено висновок про те, що підзвітними особами підприємства надавались авансові звіти без надання платіжних документів (чеки РРО, корінець прибуткового касового ордеру), які б підтверджували проведення готівкових розрахунків. Однак з таким висновком погодитись не можна у зв'язку з тим, що на підприємстві відсутні касові операції, так як відсутня каса, РРО, а також взагалі відсутні 30-ті балансові операції. Фактично представницькі витрати на підприємстві відсутні, а грошові кошти перераховувались підзвітним особам на особисті платіжні картки, тобто видача під звіт фізичним особам коштів здійснювалась шляхом їх перерахування з поточного рахунку ТОВ «Восток-Руда» на спеціальні карткові рахунки фізичних осіб в установі банку. В даному випадку кошти під звіт видавались не готівкою з каси підприємства, а в безготівковій формі через установу банку. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання просила суд в задоволенні адміністративного позову відмовити. Представник відповідача надала письмові заперечення, в яких зазначила, що за результатами дослідження бухгалтерських документів ТОВ «Восток-Руда», а саме: обіговово-сальдових відомостей по рахункам 31 (рахунки в банках), 372 (розрахунки з підзвітними особами), 6417 (розрахунки з податку на доходи фізичних осіб), банківських виписок, платіжних доручень та первинних документів до них, актів виконаних робіт і т. д. встановлено, що ТОВ «Восток-Руда» на платіжні картки працівників перераховувало грошові кошти, суми грошового відшкодування по представницьким витратам (відшкодування витрат на господарські потреби) на підставі авансових звітів про витрачання грошових коштів. До зазначених авансових звітів про здійснення витрат грошових коштів працівниками не надано документів, які б підтверджували дані витрати, а саме відсутні будь - які первинні платіжні документи про дані витрати. Відшкодування цих витрат в рахунок заробітної плати здійснено того ж місяця, в якому надано авансовий звіт про представницькі (господарські) витрати, які нараховано та отримано згідно відомостей нарахування та виплати заробітної плати по рахунку 661 «розрахунки по робітній платі» на зарплатні картки на підставі авансових звітів про здійснення витрат на господарські потреби, тобто, відшкодування по рахунку 3723 «розрахунки з підзвітними особами». Для перевірки зазначених витрат підприємством надано наступні документи: авансові звіти про витрату власних грошових коштів (без підтверджуючих оригіналів документів (квитанцій, чеків) за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2011 р.; акти на надання послуг по організації «представницьких витрат», в якому сказано: „Справжній акт складений в тому, що грошові кошти в сумі (грн.) були витрачені на представницькі витрати. Підписаний підзвітною особою та бухгалтером.» за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2011 р. Будь-яких інших первинних підтверджуючих документів ТОВ «Восток-Руда» для підтвердження понесених витрат, які віднесено підприємством до так званих «представницьких витрат», згідно авансових звітів на виробничі потреби - не надано. Але не зважаючи на відсутність підтверджуючих документів позивачем було прийнято авансові звіти та повернуто грошові кошти на особові рахунки співробітників в рахунок витрачених сум, що є порушенням п. 2.11, п. 2.12 Положення №637.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ „Восток-Руда" зареєстровано виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради 04.10.2002 р., перебуває на обліку в Спеціалізованій ДПІ.

Працівниками відповідача проведена планова виїзна перевірка ТОВ „Восток-Руда" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2011 р. За наслідками перевірки 19.10.2011 р. Спеціалізованою ДПІ складено акт №127/08-06-335/19354901 (далі - акт перевірки). В акті перевірки встановлено ряд порушень, в тому числі, п.п. 2.11, 2.12 Положення 637, а саме: підзвітними особами підприємства надавались авансові звіти без надання платіжних документів (чеки РРО, корінець прибуткового касового ордеру) які би підтверджували проведення готівкових розрахунків на представницькі витрати. Загальна сума готівкових розрахунків, непідтверджених відповідними документами складає 106745,00 грн. Порушення встановлене на підставі наданих до перевірки авансових звітів, та відображені по рахунках (інших рахунків, на які віднесено надані послуги перевіркою не встановлено, інших документів підприємством не надано).

28.10.2011 р. на підставі акту перевірки за порушення п.п. 2.11, 2.12 Положення 637, на підставі п.п.54.3.3. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), абз.6 ст.1Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. № 436/95 (далі - Указ №436) відповідачем висесено податкове повідомлення-рішення №0009180710, яким до ТОВ „Восток-Руда" застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 106745,00 грн.

Позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції до ДПА у Дніпропетровській області, ДПС України, рішеннями яких скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої ДПІ - без змін.

В судовому засіданні досліджені надані представниками сторін та долучені до матеріалів справи копії: актів про використання коштів на представницькі витрати; звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт; відомостей перерахування авансових виплат та заробітної плати на карткові рахунки працівників позивача.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що працівники ТОВ „Восток-Руда" отримували кошти на свої карткові рахунки, які використовувались на представницькі потреби, складали відповідні авансові звіти про використання виданих коштів, проте підтверджуючі документи про понесені витрати позивач не вимагав та працівниками позивача до авансових звітів не надавались.

Досліджені в судовому засіданні докази засвідчили, що працівники позивача отримували кошти на карткові рахунки, які підлягали використанню на представницькі потреби (на які саме в жодному документі не зазначено); підзвітні особи надавали позивачу звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, в яких зазначали суми використаних коштів (проте не зазначено на що саме витрачені кошти на не долучено підтверджуючих документів про використання коштів); підзвітними особами та бухгалтером складались акти про використання коштів (проте не зазначено на що саме витрачені кошти на не долучено підтверджуючих документів про використання коштів).

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначається розробленим відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України" Положенням № 637.

В пункті 7.39 р.7 Положення №637 передбачено, що під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Згідно п.7.47 р.7 Положення №637 для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо).

Відповідно до п.2.11 р.2 Положення №637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

На підставі п.2.12 р.2 Положення №637 фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного спеціального платіжного засобу або особистого спеціального платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Порядок звітування за видані під звіт кошти на час видачі позивачем коштів підзвітним особам здійснювався відповідно до вимог наказу ДПА України „Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, та Порядку складання вказаного Звіту" від 19.09.2003 р. №440 (далі - Наказ №440) та наказу ДПА України „Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, та Порядку складання вказаного Звіту" від 23.12.2010 р. №996 (далі - Наказ №996).

Згідно п. 2 Наказу №440 звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок податкового агента платника податку, що їх надав, до або під час подання зазначеного звіту.

Згідно п.2 Наказу №996 звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі - Звіт), подається до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів така сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту. Дія абзаців першого та другого цього пункту поширюється також на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, оплачених з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів. При цьому, якщо під час службового відрядження платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження. Відрядженій особі - платнику податку, який застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, і строк подання Звіту не перевищив 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може продовжити такий строк до 20 банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Порядок розрахунків за операціями із застосуванням платіжних карток в спірний період регулювався відповідно Положенням про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Національного банку України N 137 від 19.04.2005 р. (далі - Положення №137) та Положенням про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Національного банку України N 223 від 30.04.2010 р. (далі -Положення №223).

Пунктами 3.12 та 3.13 р. 3 Положення №137 визначено, що кошти, які списані з картрахунку юридичної особи або фізичної особи-підприємця за операції, що здійснені з використанням корпоративних платіжних карток, уважаються виданими під звіт держателю платіжної картки. Ці кошти можуть бути використані виключно за цільовим призначенням. Використання коштів має бути підтверджене відповідними звітними документами. Іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом та дипломатичними привілеями, самостійно визначають потребу підтвердження цих операцій звітними документами. Повернення довіреною особою клієнта невикористаних коштів і відшкодування власнику корпоративного картрахунку коштів, використаних понад установлені норми, здійснюються згідно із законодавством України. Залишки коштів на картрахунку, не використані за призначенням довіреною особою юридичної особи або фізичної особи-підприємця у визначені терміни, можуть бути за платіжним дорученням або меморіальним ордером (у разі договірного списання коштів) повернені на рахунок, з якого вони були перераховані, або на інший рахунок клієнта. Контроль за цільовим використанням коштів з корпоративних картрахунків здійснюється власниками цих рахунків. Якщо довірені особи юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців не мають корпоративних платіжних карток, то грошові аванси на відрядження їм можуть видаватися через особисті платіжні картки.Кошти, які зараховані на особистий картрахунок працівника, вважаються виданими йому під звіт. Використання коштів має бути підтверджене відповідними звітними документами (у т. ч. документами за операціями із застосуванням платіжних карток). Повернення працівником клієнта невикористаних коштів і відшкодування клієнту коштів, використаних понад установлені норми, здійснюються згідно із законодавством України.

Підпунктами 7.3 та 7.4 п. 7 Положення №223 визначено, що операції користувачів повинні виконуватися з оформленням квитанції платіжного термінала, чека банкомата, сліпа та інших документів за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів у паперовій формі, що складаються та друкуються державною мовою за місцем проведення операції в такій кількості примірників, яка потрібна для всіх учасників операції, та/або документів в електронній формі, передбачених правилами платіжної системи. Документи за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Обов'язковість складання та надання підзвітними особами авансових звітів при отримані підзвітних коштів визначена, чинним в спірний період, п.9.10 ст.9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-ІV (далі - Закон №889), п.п. 9.10.2 якого визначено, що звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту.

Підпунктом 9.10.4 п.9.10 ст.9 Закону №889 встановлено, що норми цього пункту розповсюджено також на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням окремих цивільно-правових дій, які були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або персональних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей: а) якщо при застосуванні платіжних карток під час службових відряджень відрядженою особою - платником податку отримувалася готівка, то платник податку подає звіт про використання наданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження; б) якщо при застосуванні платіжних карток під час службових відряджень відрядженою особою - платником податку здійснювалися розрахунки у безготівковій формі термін подання платником податку звіту про використання наданих на відрядження коштів - не пізніше 10 днів, а за наявності поважних причин працедавець (самозайнята особа) може його подовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питань щодо виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Наведені норми та досліджені в судовому зсіданні докази засвідчили наявність порушення ТОВ „Восток -Руда" - надання підзвітними особами позивача авансових звітів без надання платіжних документів (чеки РРО, корінець прибуткового касового ордеру) які б підтверджували проведення готівкових розрахунків на представницькі витрати.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. № 436/95 (далі - Указ №436) у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Статтями 2 та 3 Указу №436 встановлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань. Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби.

Таким чином, за допущене ТОВ „Восток-Руда" порушення Спеціалізованою ДПІ вірно застосовано фінансову санкцію в сумі 106745,00 грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що підстави для скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої ДПІ від 28.10.2011 р. №0009180710 - відсутні, позовні вимоги задоволенню не підлягають, внаслідок чого згідно ст.94 КАС України не підлягають відшкодуванню позивачу і понесені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 28 квітня 2012 року.

Суддя М.В. Бондар