Постанова № 24284522, 28.05.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/1926/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.,

при секретарі Литвин Ю.Ю.,

за участю прокурора - Зіма В.Б.,

представника позивача -Яковлева А.В.,

представника відповідача-1 -Бєлінської Н.В.,

представника відповідача-2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр»до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби та Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.12 №0000052330 та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Новопавлівський гранітний кар'єр» (далі - товариство, позивач) звернувся до суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби та Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.12 №0000052330, зобов'язання ОДПІ надати органу державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету податку на додану вартість в розмірі 138 972 грн., та зобов'язання державного казначейства стягнути з Державного бюджету на користь товариства за результатами висновку ОДПІ суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 138 972 грн. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що орган державної податкової служби не має правових підстав зменшувати заявлену ним сум бюджетного відшкодування з ПДВ та застосовувати штрафні санкцій на підставі відсутності результатів зустрічних звірок щодо порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань. Несплата продавцем сум податку на додану вартість до бюджету у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку якщо він виконав усі умови отримання такого відшкодування. В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги частково, а саме скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.12, адже відповідно до декларації за жовтень 2011р. сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню була заявлена товариством у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів, а не на рахунок платника у банку.

Суд зазначає, що на виконання Постанови КМУ «Про утворення територіальних органів ДПС» від 21.09.11 №981, 20.03.12 відбулось припинення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції з переданням всього свого майна, прав та обов'язків Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, зареєстрованої в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 03.03.12 за ідентифікаційним кодом 38033315 (том 2 а.с.122-124). Враховуючи наведене, з огляду на положення ст.55 КАС України, суд допустив заміну відповідача-1 Нікопольської ОДПІ її правонаступником - Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Відповідач-1, Нікопольська ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби, просив відмовити у задоволені позову з мотивів, викладених в письмових запереченнях. Так, суб'єктом владних повноважень в обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначено, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності за жовтень 2011р. позивача було встановлено невідповідність критеріям визначеним пунктом 200.19 ст.200 ПКУ, про що повідомлено товариство, а в ході проведення позапланової виїзної перевірки позивача були надіслані запити на проведення зустрічних перевірок постачальників товариства з метою встановлення фактичних обставин здійснення операцій. Станом на момент перевірки відповіді по надісланих запитах не отримані. Отже заявлену позивачем суму до відшкодування не можливо підтвердити за відсутністю результатів зустрічних перевірок його контрагентів -постачальників. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені позову з підстав, наведених у згаданих письмових запереченнях.

Відповідач-2, Головне управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, в судові засідання не з'явився, направивши до суду заперечення проти позову (том 2 а.с.111-112) та клопотання про розгляд справи без участі представника (том 2 а.с.130). Незгода відповідача - 2 з позовними вимогами зводиться до того, що до Головного управління від податкового органу не надходили документи, на підставі яких повинно здійснюватись відшкодування з Державного бюджету ПДВ.

До суду від прокуратури Дніпропетровської області надійшло повідомлення про вступ прокурора у справу від 09.04.12 №05/2-1061вих-12. В судове засідання прокурор з'явився, просив відмовити у задоволені позову з мотивів, що співпадають з доводами ОДПІ.

З огляду на положення ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе здійснити вирішення справи на підставі наявних у ній доказів за відсутністю відповідача - 2, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

В ході розгляду справи встановлено, що за наслідками господарської діяльності у жовтні 2011р. Позивачем надана до ОДПІ податкова декларація від 18.11.11 з податку на додану вартість за 10 місяць 2011 року, згідно з якою підприємством задекларована сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 138 972 грн. Дата реєстрації даної декларації в ОДПІ - 18.11.11 за №9011460776. За даними згаданої декларації сума бюджетного відшкодування заявлена позивачем у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних податкових періодів. До Декларації додані Розрахунок коригування сум ПДВ до податкових декларація з ПДВ, Довідка про залишок суми від'ємного значення, Розрахунок суми бюджетного відшкодування, Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Реєстр виданих та отриманих податкових накладних (том 1 а.с.64-97).

Як з'ясовано судом та вбачається з матеріалів справи, з метою перевірки достовірності нарахування Позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2011р. керівником ОДПІ згідно з пп.78.1.8 п.78.1 ст. 78 ПКУ прийнятий Наказ від 13.12.11 №1926 та виписане направлення №595/23-3 від 13.12.11 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів по декларації з ПДВ за жовтень 2011р. (том 1 а.с.167-168). В період з 14.12.11 по 27.12.11 відповідачем - 1 відносно позивача проведена позапланова виїзна перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів по декларації з ПДВ за жовтень 2011р., яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувався у вересні 2011р. За результатами проведеної перевірки відповідачем-1 складений акт від 04.01.11 №8, за висновками якого, оскільки п.200.4 ст.200 ПКУ не передбачено часткового підтвердження сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Державного бюджету України, за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за жовтень 2011р. у розмірі 138 972 грн. Такі висновки пов'язані з відсутністю результатів зустрічних перевірок, які б підтверджували або спростовували факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань, щодо обґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету та за наявністю взаємовідносин позивача із постачальниками ризикових категорії, в результаті чого збільшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 138 972 грн. по деклараціях з ПДВ за жовтень 2011р.

З посиланням на згаданий акт перевірки відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.12 №0000052330 (том 1 а.с. 62), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 138 972 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 69 486 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Орган державної податкової служби, як орган державної влади, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість та правомірністю бюджетного відшкодування, зобов'язаний діяти у спосіб та в порядку, передбачених законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені положеннями ст. 200 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ).

Згідно з п.200.1 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. «а» п. 200.4 ст. 200 ПКУ якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (п.200.6 ст.200 ПКУ).

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. (п.200.7, 200.8 ст.200 ПКУ).

Аналіз наведених норм ст.200 ПКУ дає підстави вважати, що участь у бюджетному відшкодуванні приймає та частина від'ємного значення податку, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах або постачальникам таких товарів/ послуг або до Державного бюджету.

Як з'ясовано судом сума від'ємного значення в жовтні 2011 р. виникла за рахунок податкового кредиту, який складається з сум ПДВ, сплаченого Позивачем за товари, роботи, послуги, придбані на митній території України в розмірі 729 661 (том 1 а.с.65) та залишку від'ємного значення попереднього періоду дорівнює 1 732 396 грн., який складається з від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2011р. в розмірі 138 972 грн. та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 1 593 424 грн.(т.1 а.с.66).

Суд відмічає, що ОДПІ ані за результатами проведеної позапланової перевірки, ані в ході судового розгляду справи не заперечується факт правомірності визначення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у вересні 2011р. та у жовтні 2011р. Так, в акті перевірки (том 1 а.с. 44, 48) посадовими особами ОДПІ зазначено, що в ході проведеної перевірки порушень з цього питання не встановлено. Отже, правомірність формування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту у вересні 2011р. та у жовтні 2012р. ОДПІ не заперечується та визнається. Судовим оглядом відповідних податкових накладних, на підставі яких, Позивачем сформований податковий кредит, копії яких наявні в матеріалах, не встановлена їх невідповідність вимогами, визначеним ст.201 ПКУ. Розв'язуючи спір, суд не вбачає підстав для неврахування положень ч.3 ст. 72 КАС України відповідно до якої обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Перевіряючи відповідність розміру суми бюджетного відшкодування, заявленої Позивачем у жовтні 2011р. (138 972 грн.), сумі податку фактично сплаченій Позивачем у попередніх періодах або постачальниками таких товарів або до Державного бюджету, судом встановлено, що основними постачальниками товарів Позивача у вересні 2011р. були - ДП «Придніпровська залізниця», від якої позивачем отримані послуги з перевезення вантажу на загальну суму 1 676 574,32 грн. та проведено оплату в розмір 2 045 000 грн., в т.ч. ПДВ - 340 830 грн., - ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», від якої позивачем отримано електроенергії на загальну суму 322 719,42 грн. проведено оплату на суму 567 180,35 грн., в тому числи ПДВ - 94 530 грн., ПП «Апрель», від якого позивачем отримані паливно-мастильні матеріали на загальну суму 1 015 026,88 грн. та проведена оплата в розмірі 863 021,88 грн. в тому числі ПДВ - 169 171,15 грн., ТОВ ВКФ «Техпромекспорт», від якого позивачем отримані запчастини на суму 297 000 грн. та проведена оплата в розмірі 297 000 грн., т.ч. ПДВ - 49 499,99 грн., ПАТ «Запорізький завод гумово-технічних виробів» від якого позивачем отриманий товар - сита прокатні на суму 73 357 грн. та проведена оплата в розмірі 74 529,01 грн., в т.ч. ПДВ - 12 421,50грн.

Як вбачається за матеріалів перевірки та з пояснень наданих представником відповідача-1 в судовому засіданні відповідачем-1 не заперечується та визнається факт здійснення оплати Позивачем у вересні 2011р. отриманих від зазначених контрагентів товарів та послуг, в тому числі податку на додану вартість. Відповідні платіжні документи були дослідження посадовою особою ОДПІ, яка здійснювала перевірку позивача, та наведені у відповідній таблиці - Додаток №4 до Акту (а.с.58-61). Отже розрахунки між позивачем та згаданими постачальниками проведені у безготівковій формі, ПДВ в розмірі 138 972 грн. був фактично сплачений Позивачем контрагентам в повному обсязі, період сплати з 01.09.11 по 30.09.11. Зазначене підтверджується і наданим позивачем Рухом коштів за інтервал дат по контрагентами з дати 01.09.11 по 30.09.11, засвідченим ПАТ «Креді Агріколь Банк» (том 2 а.с.132-159).

Суд також заважує, що на момент здійснення господарських операцій, тобто у вересні та жовтні 2011р., як Позивач, так і його вищенаведені постачальники були зареєстровані платниками податків ПДВ, що не заперечується сторонами та підтверджується даними на офіційному веб-сайті центрального органу державної податкової служби, який, відповідно до п.183.13 ст.183 ПКУ, щодекадно оприлюднює дані для інформування платників податку.

Щодо доводів Відповідача-1 та прокурора з приводу відсутності матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгу придбання товарів (робіт, послуг) до виробника (імпортера). Положеннями ст.73 ПКУ визначено права податкових органів на проведення зустрічних звірок з метою отримання податкової інформації. Однак використання такого права податковою службою має відбуватись на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, обґрунтовано та своєчасно. Як вбачається з копій запитів, направлених до податкові органів з метою проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача (том 1 а.с.193-200), заходи щодо проведення зустрічних звірок вчинені відповідачем наприкінці законодавчо встановленого строку для проведення перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, що унеможливило своєчасне отримання відповідей на них.

Окремо суд зауважує, що Податковий кодекс України не ставить право на заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на отримання такого відшкодування в залежність від обов'язкової наявності матеріалів зустрічних звірок щодо підтвердження сплати податку на додану вартість усіма попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару до виробника. Отже, відсутність висновків зустрічних звірок щодо підтвердження сплати податку на додану вартість усіма попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару до виробника не впливає на право платника податків - позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Таким чином, судом розглядом справи встановлено, що Позивачем дотримані вимоги п.200.1-п.200.4, 200.6, 200.8 ст.200 ПКУ, ознак існування обставин, визначених п.200.5 ст. 200 ПКУ, які б свідчили про відсутність у Позивача права на бюджетне відшкодування, судом не виявлено, матеріалами справи підтверджено, що сума бюджетного відшкодування, заявлена Позивачем у жовтні 2011р., відповідає сумі податку фактично сплаченій ним у попередніх періодах постачальниками товарів, доказів невірного формування податкових зобов'язань за вересень - жовтень 2011р. та податкового кредиту за вересень - жовтень 2011р. Відповідачем-1 не надано та про існування таких доказів не зазначено.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань не виявлено, підстав для відмови Позивачу в отриманні бюджетного відшкодування в розмірі 138 972 грн. судом не встановлено. Податкова інспекція не навела жодних доводів, підтверджених належними та допустимими доказами, щодо наявності в діях Позивача ознак неправомірних дій, а також щодо відсутності законодавчо визначених підстав для бюджетного відшкодування сум ПДВ на користь Позивача за спірний період.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про безпідставне зменшення позивачу оскаржуваним податковим повідомлення-рішення ОДПІ суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 138 972 грн. та нарахування йому штрафних санкцій в розмірі 69 486 грн. Відтак позовні вимоги в частині визнання противоправним податкового повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 23.01.12 №0000052330 підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимоги Позивача про зобов'язання ОДПІ надати органу державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету податку на додану вартість в розмірі 138 972 грн., та зобов'язання Відповідача - 2 стягнути з Державного бюджету на користь товариства за результатами висновку ОДПІ суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 138 972 грн. суд зауважує на наступне. Системний аналіз замісту ст. 200 ПКУ дає підстави для висновку, що ОДПС зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, за наявністю сукупності таких умов: - якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби не виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, та - якщо платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подав відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Як з'ясовано судом в ході розгляду справи та не заперечується представником позивача, платник податку - ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» не скористався своїм правом на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, зазначивши в декларації, що сума бюджетного відшкодування в розмірі 138 972 грн. підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів, що чітко вбачається з розділу 23.2 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2011р. (том 1 а.с.66). Відповідної Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування позивач до ОДПІ не подавав. Відтак підстави для подання ОДПІ органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, відсутні, як відсутні і підстави для видання органом Державного казначейства України платнику податку - позивачу суми бюджетного відшкодування в означеному розмірі шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Враховуючи наведене позовні вимоги про зобов'язання ОДПІ надати органу державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету податку на додану вартість в розмірі 138 972 грн., та зобов'язання Відповідача - 2 стягнути з Державного бюджету на користь товариства суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 138 972 грн. задоволенню на підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати противоправним податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 23.01.12 №0000052330.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» (код ЄДРПОУ - 00292304) витрати по оплаті судового збору в сумі 1 073 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні) 30 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 25.05.12.

Суддя А.О. Коренев