Ухвала суду № 24272498, 28.05.2012, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 2/403/1763/12

Справа № 2 -7767/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Бібіка М.М.,

при секретарі - Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес»про стягнення тримісячної вихідної допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом ВАТ «Завод «Дніпропрес», відповідно до останніх уточнень, про стягнення тримісячної вихідної допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що з 12 листопада 2008 року він працював у ВАТ «Завод «Дніпропрес»на посаді начальника відділу матеріально -технічного забезпечення. 12 липня 2011 року постановою Господарського суду Дніпропетровської області, ВАТ «Завод «Дніпропрес»було визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру. 19 вересня 2011 року він подав заяву про звільнення. 23 вересня 2011 року, відповідно до наказу № 752 -к, його було звільнено, однак остаточний розрахунок проведено не було. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22 березня 2012 року було визнано його грошові вимоги до ВАТ «Завод «Дніпропрес»на суму 13 166 гривень 78 копійок та віднесено до першої черги задоволення. У зв'язку із тим, що ВАТ «Завод «Дніпропрес»не проводить із ним остаточного розрахунку, він звернувся до суду та просив стягнути суму тримісячної вихідної допомоги у розмірі 13 166 гривень 78 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та моральну шкоду в розмірі 13 166 гривень 77 копійок (а.с. а.с. 2 -8, 86 -87).

У судовому засіданні позивач та його представник уточнені вимоги підтримали, представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, а також представника відповідача й дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Судом було встановлено, що 12 листопада 2008 року відповідно до наказу в.о. генерального директора ВАТ «Завод «Дніпропрес»№ 702 -к -1, ОСОБА_1 було прийнято на посаду начальника відділу матеріально -технічного забезпечення (а.с. а.с. 9 -12, 109).

Відповідно до наказу № 130/1 від 13 травня 2009 року, відділ матеріально -технічного забезпечення було реформовано у відділ сировини та матеріалів, де ОСОБА_1 продовжив роботу на посаді начальника відділу (а.с. а.с. 9 -12).

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2011 року, ВАТ «Завод «Дніпропрес»було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру до 12 липня 2012 року, а ліквідатором призначено ОСОБА_2 (а.с. а.с. 26 -28).

14 липня 2011 року ліквідатором ВАТ «Завод «Дніпропрес»було видано наказ № 2 про заплановане вивільнення працівників, згідно із яким у строк до 18 липня 2011 року необхідно було попередити усіх працівників ВАТ «Завод «Дніпропрес»про їх звільнення 19 вересня 2011 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 30).

25 серпня 2011 року ліквідатор ВАТ «Завод «Дніпропрес»ОСОБА_2 наказом № 261к призначив ОСОБА_3 на посаду виконавчого директора ВАТ «Завод «Дніпропрес» (а.с. 33).

У період з 2010 року по 2011 рік, перевірками прокуратури Бабушкінського району м. Дніпропетровська були встановлені численні порушення законодавства України про оплату праці на ВАТ «Завод «Дніпропрес»(а.с. а.с. 13 -24).

19 вересня 2011 року ОСОБА_1 подав на ім'я ліквідатора ВАТ «Заводу «Дніпропрес»заяву про звільнення за власним бажанням згідно із ч. 3 ст. 38 КЗпП України, у зв'язку із невиконанням законодавства про працю, умов колективного та трудового договорів, де також зазначив, що просить вважати останнім днем роботи 23 вересня 2011 року (а.с. 31).

23 вересня 2011 року наказом виконавчого директора Каторгіна І.В. № 752к, ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника відділу сировини та матеріалів за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, із виплатою вихідної допомоги в розмірі тримісячної заробітної плати (а.с. а.с. 9 -12, 32).

Відповідно до довідок ВАТ «Завод «Дніпропрес», на день звільнення сума середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 становила 5 293 гривні 26 копійок, а сума середньоденної заробітної плати ОСОБА_1, за винятком ПДФО, становила 205 гривень 09 копійок (а.с. а.с. 38, 39).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22 березня 2012 року, за заявою ОСОБА_1, було визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до ВАТ «Завод «Дніпропрес»в частині не виплаченої при звільненні вихідної допомоги у розмірі 3 -х місячної заробітної плати, на суму 13 166 гривень 78 копійок -першою чергою задоволення (а.с. а.с. 88, 89).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 та Цивільним кодексом України 2003 року.

Згідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умов колективного чи трудового договору.

Статтею 44 КЗпП України визначено, що у разі припинення трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

В силу ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплат всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові прим звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи, у тому числі наказу № 752к від 23 вересня 2011 року про звільнення, чітко вбачається, що ВАТ «Завод «Дніпропрес»при звільненні ОСОБА_1, не виплатило останньому вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку, що згідно із ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22 березня 2012 року складає 13 166 гривень 78 копійок та не потребує доказуванню, й відповідно є беззаперечним порушенням норм законодавства України зі сторони ВАТ «Завод «Дніпропрес»щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 13 166 гривень 78 копійок без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів. При цьому, суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача на не законність наказу № 752к від 23 вересня 2011 року про звільнення ОСОБА_1, оскільки жодного рішення про скасування цього наказу суду надано не було.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Суд вважає, що за час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до позовних вимог, з ВАТ «Завод «Дніпропрес»на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток в сумі 34 044 гривні 94 копійки.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові суму строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому раз, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Розрахунок середнього заробітку проведено судом у відповідності з Порядком обчислення середньої заробітної плати.

У відповідності з абз. 3 п. 2 вказаної норми, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, які передували події, з якою пов'язана відповідна виплата.

В силу абз. 1 п. 8 Порядку обчислення виплат провадиться шляхом множення середньоденного (погодинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (погодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих днів на число відпрацьованих робочих днів.

Згідно із довідкою ВАТ «Завод «Дніпропрес», середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 на день звільнення, за винятком ПДФО, становила 205 гривень 09 копійок (а.с. 39).

Визначаючи кількість робочих днів за розрахунковий період, суд виходить з наступних даних.

Кількість робочих днів, належних оплаті за час затримки розрахунку при звільненні, складає:

МісяцьКількість днівРазом123вересень 2011 року55жовтень 2011 року2121листопада 2011 року2222грудень 2011 року 2222січень 2012 року2020лютий 2012 року 2121березень 2012 року2121квітень 2012 року2020травень 2012 року1414 166

Таким чином, сума середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 складає: 205,09 х 166 = 34 044 гривні 94 копійки.

Вимоги ОСОБА_1 про відшкодування ВАТ «Завод «Дніпропрес» моральної шкоди підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 1 ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Ураховуючи положення цих норм, співвідношуючи їх зі встановленими в засіданні обставинами й фактами, суд вважає, що вони свідчать про наявність в діях ВАТ «Завод «Дніпропрес»під час розрахунку при звільненні безперечної вини у порушенні законного (трудового) права ОСОБА_1 на отримання належних йому сум.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер порушення прав, глибину фізичних та душевних страждань, а також керується принципами розумності та справедливості. При цьому, суд враховує, що мова йде про розумне і справедливе відшкодування (компенсації) моральної шкоди, якого б вистачило для морального задоволення позивача з боку відповідача, а не про покарання відповідача за неправомірні дії, що не відповідає принципам цивільного законодавства, визначених статтею 3 ЦК України. Виходячи з цього, суд вважає за можливе визначити доведеною суму відшкодування моральної шкоди позивача в розмірі 1 000 гривень 00 копійок, у стягненні іншої частини необхідно відмовити у зв'язку з недостатньою обґрунтованістю та надзвичайним перебільшенням.

Також, у порядку ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ВАТ «Завод «Дніпропрес»на користь держави судовий збір пропорційно задоволеній частині позову в сумі 589 гривень 42 копійки.

За змістом ст. 367 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в межах одного місяця.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 38, 44, 116, 117, 2371 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 3, 1167 Цивільного кодексу України, п. п. 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, ст. ст. 4 -8, 10, 11, 18, 57 -61, 79, 80, 88, 208, 209, 212 -215, 218, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес»про стягнення тримісячної вихідної допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес»(ЄДРПОУ 05748772) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 13 166 гривень 78 копійок без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 34 044 гривні 94 копійки, компенсацію за заподіяну моральну шкоду в сумі 1 000 гривень 00 копійок, разом -48 211 гривень 72 копійки.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в межах одного місяця в сумі 4 255 гривень 62 копійки.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес»(ЄДРПОУ 05748772) на користь держави судовий збір в сумі 589 гривень 42 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя М.М. Бібік