Ухвала суду № 24271346, 19.04.2012, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.

суддів: Парапана В.Ф.

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Сечук А.О.,

за участю: представника позивача, КС "Астарта", - Зелінко Л.О., та

представника відповідача ОСОБА_3, - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2011 року за позовом Кредитної спілки "Астарта" до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и л а:

07 липня 2009 року Кредитна спілка "Астарта" (далі - КС "Астарта") звернулася до суду з вказаним позовом, а згодом уточнила розмір вимог, склад відповідачів та підстави позову.

Під час розгляду справи, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач ОСОБА_9 помер (т. 2, а.с. 178, 179).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 червня 2011 року за заявою позивача, КС "Астарта", провадження у справі в частині вимог КС "Астарта" до ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито (т. 2, а.с. 196).

Рішенням суду першої інстанції від 24 червня 2011 року позов КС "Астарта" задоволено. Суд стягнув на користь позивача солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5 суму позики в розмірі 81 112, 14 грн., з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_6 суму позики в розмірі 132 116, 45 грн., з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_8 суму позики в розмірі 63 753, 67 грн., з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_7 суму позики в розмірі 437 903, 71 грн., а також судові витрати в сумі 1952 грн.

Додатковим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2011 року з власної ініціативи суду рішення суду першої інстанції доповнено пунктом про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 572 122, 16 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати, мотивуючи тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального і матеріального права.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3, пояснення на апеляцію представника позивача, КС "Астарта", - ОСОБА_2, та представника відповідача ОСОБА_3, - ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість додаткового рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_3 на додаткове рішення підлягає задоволенню за таких підстав.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що суд не вирішив питання щодо стягнення з поручителя ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та договором поруки не зважаючи на те, що дане питання розглядалося в судовому засіданні.

Проте, з таким виском суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки судом порушені норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення вказаного питання.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 09 лютого 2009 року між КС "Астарта" та відповідачем ОСОБА_9 укладено кредитний договір № АНП-00000007, згідно якого йому надано у тимчасове користування на строк один місяць 22 дні на умовах цільового використання (ремонт житла) грошові кошти у сумі 211 000 грн. під 49,5 % річних з поверненням кредиту та відсотків за його використання у відповідності до Графіку (т. 1, а.с. 33-38, 41).

Одночасно між КС "Астарта" та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір поруки № 00000000008-П, за яким поручитель взяв на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями позичальника, які випливають із договору кредиту № АНП-00000007 від 09 лютого 2009 року (т. 1, а.с. 39).

Згідно графіка повернення кредиту жодних платежів від позичальника не надходило. Строк дії договору закінчився 31 березня 2009 року. КС "Астарта" направила вимогу відповідачу ОСОБА_9 про виконання умов договору кредиту 09 квітня 2009 року за вих. № 181, яку він отримав особисто, але заборгованість не погасив (а.с.42).

Заборгованість за кредитним договором становить 572 122, 16 грн., у тому числі: за основною позикою - 211 000 грн., відсотками - 202 308, 53 грн., додатковими відсотками - 158 813, 63 грн.

Під час розгляду справи, ІНФОРМАЦІЯ_1, божник, відповідач ОСОБА_9, помер (т. 2, а.с. 178, 179).

Згідно зі ст. ст. 553, 554 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов'язку. У разі порушення такого зобов'язання боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Якщо боржник помер, то в силу ст. 1282 ЦК спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Таким чином, спадкоємці боржника при умові прийняття спадщини є боржниками перед кредитором в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

При наявності кредитного договору та договору поруки поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника, а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено в договорі поруки.

Відповідно до ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

У даному випадку договір поруки від 09 лютого 2009 року не містить як умову згоду поручителя відповідати за виконання зобов'язання перед будь-яким новим боржником у випадку смерті боржника або переводу боргу за основним зобов'язанням (т. 1, а.с. 39).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що за відсутності в договорі поруки згоди поручителя відповідати за правонаступника боржника у випадку невиконання чи неналежного виконання ним основного зобов'язання чи будь-якої іншої особи, покладення на нього такого обов'язку є неправомірним.

Отже, законних підстав для стягнення з поручителя, відповідача ОСОБА_3, на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором від 09 лютого 2009 року у розмірі 572 122, 16 грн. немає.

Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального, ст. ст. 523, 1282 ЦК України, та процесуального права, а саме ст. 220 ЦПК України,, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування додаткового рішення суду й постановлення ухвали про відмову в ухваленні додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 2, 312 ч. 1 п. 2, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2011 року скасувати й постановити ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан

Р.Д. Громік