Постанова № 24270788, 17.05.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2012 року Справа № 5002-3/7565-2008

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Градової О.Г.,

суддів Латиніна О.А.,

Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

боржника, ОСОБА_2, НОМЕР_1 від 17.01.97, Закрите акціонерне товариство "ТАНД";

арбітражний керуючий, ОСОБА_2, НОМЕР_1 від 17.01.97, Арбітражний керуючий ОСОБА_2;

кредитор, ОСОБА_3, НОМЕР_2 від 20.03.98, ОСОБА_3;

кредитора, ОСОБА_4, довіреність №13-807/11д від 16.11.11, Публічне акціонерне товариство "МЕГАБАНК";

інші учасники у справі не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Мегабанк" в особі Кримського центрального регіонального відділення ПАТ "Мегабанк" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 28 лютого 2012 року у справі № 5002-3/7565-2008

за заявою кредитора малого підприємства "Омдис" (вул. Крупської, 27, Сімферополь, 95017)

до боржника закритого акціонерного товариства "Танд" (вул. Курчатова, 12 в-97, с. Виноградне, м. Ялта, 98600)

за участю арбітражного керуючого ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, Ялта, 98600)

Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул. Долгоруковська, 16, Сімферополь, 95006)

кредитори: ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)

ОСОБА_6 (АДРЕСА_3)

публічне акціонерне товариство "Мегабанк" (вул. Артема, 30, Харків, 61002) (вул. Севастопольська, 8, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Вказаною ухвалою місцевого господарського суду (а.с. 96-101 т. 5):

1) відмовлено публічному акціонерному товариству "Мегабанк" у задоволенні заяви від 02 лютого 2012 року про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог: 2.605.912,38 грн. - у першу чергу; 529.725,45 грн. - у шосту чергу;

2) залишено без задоволення заяву арбітражного керуючого ОСОБА_2 про виключення з реєстру вимог кредиторів вимог кредитора публічного акціонерного товариства "Мегабанк".

Ця ухвала мотивована тим, що кредитор обрав для себе спосіб захисту своїх прав - стягнув за судовим рішенням по цивільній справі суму боргу з позичальника, договір поруки з закритим акціонерним товариством "Танд" припинено через розірвання кредитного договору з позичальником в судовому порядку. В задоволенні заяви арбітражного керуючого відмовлено тому, що спеціальним законодавством не передбачена процедура виключення з реєстру вимог кредиторів визнаних вимог.

Публічним акціонерним товариством "Мегабанк" в особі Кримського центрального регіонального відділення подана апеляційна скарга, в якій він просить ухвалу скасувати тому, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с. 109-114 т. 5).

З відзивів на апеляційну скаргу слідує, що кредитор - ОСОБА_3, та боржник з її доводами не згодні тому, що кредитодавець захистив свої права шляхом стягнення боргу з позичальника, станом на час порушення справи про банкрутство закритого акціонерного товариства "Танд" кредитодавець не виказував позичальнику чи іпотекодавцю претензій щодо неналежного виконання кредитного договору (а.с. 13-17 т. 6).

Відзивів на апеляційну скаргу від інших осіб не надійшло.

В судовому засіданні представник кредитора - публічного акціонерного товариства "Мегабанк", підтримав доводи апеляційної скарги, арбітражний керуючий та боржник з цими доводами не погодилися з підстав, які викладені у відзивах.

Інші учасники справи про банкрутство не скористалися правом на участь в судовому засіданні їх представників, про час та місце засідання сповіщені ухвалою від 26 квітня 2012 року, копію якої отримали 08 та 10 травня 2012 року, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с. 41- 44, 46 т. 6).

Апеляційний господарський суд, приймаючи до уваги встановлений скорочений строк для розгляду апеляційних скарг на ухвали, належне повідомлення сторін та інших учасників справи про банкрутство про час та місце судового засідання, а також те, що їх явка не визнана обов'язковою, заяв про відкладення не надійшло, у справі достатньо доказів для розгляду справи, ухвалила - розглянути справу без участі в судовому засіданні осіб, які не з'явилися.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 2, 47, 50-56 т. 6) та встановив наступне.

25 серпня 2008 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим за заявою малого підприємства "Омдис" порушена за загальною процедурою справа про банкрутство відносно боржника закритого акціонерного товариства "Танд" (а.с. 42-62 т. 1), яке за договором позики мав перед цим кредитором заборгованість в сумі 304.500 грн. (а.с. 1-4 т. 1).

23 липня 2008 року опубліковано оголошення в газеті "Голос України" №137 про порушення вказаної справи (а.с. 68 т.1).

06 листопада 2008 року ухвалою місцевого господарського суду був затверджений реєстр вимог кредиторів боржника (включені до четвертої черги вимоги ініціюючого кредитора в сумі 304.500 грн., Державної податкової інспекції у м. Ялта - 927,40 грн., ОСОБА_6 - 171.407,20 грн., ОСОБА_3 - 313.485 грн.; вимоги конкурсних кредиторів, які заявлені до суду після закінчення строку, встановленого для їхньої подачі, або не заявлені взагалі визнані такими, що не підлягають розгляду та вважаються погашеними (а.с. 129-130 т. 1).

25 жовтня 2011 року постановою Вищого господарського суду України вказана ухвала місцевого господарського суду від 06 листопада 2008 року та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 серпня 2011 року у частині відмови у включенні вимог публічного акціонерного товариства "Мегабанк" в реєстр вимог кредиторів скасовані, справу передано на новий розгляд суду першої інстанції (а.с. 177-180 т. 4, а.с. 126-132 т. 8).

01 лютого 2011 року постановою Севастопольського апеляційного господарського суду була скасована постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 грудня 2008 року про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (а.с. 9-11 т. 2, а.с. 90-100 т. 7). 26 квітня 2011 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду роз'яснена вказана постанова апеляційної інстанції, ця ухвала в касаційному порядку не оскаржена (а.с. 114-116 т. 7).

Однак в період дії стадії ліквідації банкрута були здійснені заходи щодо продажу його майна в погашення визнаних боргів кредиторів. Зокрема, 22 листопада 2010 року продано покупцю ОСОБА_7 нерухоме майно - нежитлова будівля по АДРЕСА_4, за 580.000 грн., правочин нотаріально посвідчений та здійснена його державна реєстрація в Державному реєстрі правочинів. На даний час право власності на вказану будівлю зареєстровано: 4/5 частки за ОСОБА_7 на підставі вказаного договору, 1/5 частка за ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 18 січня 2011 року (а.с. 47 т. 6). Умови договору продажу нерухомості ОСОБА_7 виконані - 22 листопада 2010 року покупець безготівкою перерахував товарній біржі 558.000 грн., 23 листопада 2010 року майно передано покупцю (а.с. 117-137, 141 т. 3). За рахунок отриманих коштів були погашені борги перед ініціюючим кредитором на 61.329,80 грн., ОСОБА_6 - 33.668,66 грн., ОСОБА_3 - 63.640,98 грн., публічним акціонерним товариством "Мегабанк" - 358.023,16 грн., місцевим бюджетом м. Ялта - 5691,20 грн. (а.с. 7-12 т. 4). Вказані кошти публічне акціонерне товариство "Мегабанк" звернуло на погашення процентів за несвоєчасне виконання позичальником умов кредитного договору, що відповідає вимогам кредитного договору щодо черговості погашення боргу.

З документів у цій справі щодо вимог публічного акціонерного товариства "Мегабанк" (а.с. 120-132 т. 2) слідує, що цей кредитор подавав до господарського суду заяви про визнання його вимог:

1) 18 березня 2009 року заява про включення до вимог кредиторів вимоги цього кредитора по зобов'язанням боржника, який є майновим поручителем за позичальника ОСОБА_3 та іпотекодавцем; розмір вимог цей кредитор в заяві не вказав (а.с. 15-25 т. 1);

при цьому, ліквідатор банкрута ОСОБА_2 повідомив вказаного кредитора про включення вимог банку в сумі 1.767.000 грн. до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, про що повідомив господарський суд 14 квітня 2009 року (а.с. 32 т.2);

2) 08 липня та 20 липня 2009 року заява про включення до реєстру вимог кредиторів вимог у сумі 1.930.368,63 грн. (борг по кредиту та процентам) - перша черга, 576.784,80 грн. (штрафи) - шоста черга, та скарга про включення цих вимог до реєстру вимог кредитору (а.с. 40-63, 84-85 т. 2);

3) 06 лютого 2012 року заява про включення до реєстру вимог кредиторів вимоги: станом на 01 лютого 2012 року у сумі 2.605.912,38 грн. - до першої черги, 529.725,42 грн. - шостої черги (а.с. 51-53 т. 5).

З справи щодо підтвердження вимог кредитора публічного акціонерного товариства "Мегабанк" слідує наступне:

14 серпня 2007 року між кредитодавцем - відкритим акціонерним товариством "Мегабанк" (ідентифікаційний код 09804119), та позичальником - ОСОБА_3, у простій письмовій формі укладений кредитний договір №42-11П/2007, за яким позичальник отримав від кредитодавця 1.500.000 грн. на строк з 14 серпня 2007 року по 13 серпня 2017 року під 18,2 % річних. До цього договору за домовленістю сторін вносилися зміни - 15 листопада 2007 року щодо внесення коштів на погашення кредиту та процентів на певний рахунок та 27 грудня 2007 року щодо розміру кредиту - 1.767.000 грн. (а.с. 16-18, 54-57, 92-94, 96 т. 2, а.с. 129-132 т. 4, а.с. 52 т. 6).

14 серпня 2007 року між іпотекодержувачем - відкритим акціонерним товариством "Мегабанк", та іпотекодавцем - закритим акціонерним товариством "ТАНД", нотаріально посвідчений іпотечний договір №42-11П/2007-3, по якому нерухомим майном іпотекодавця забезпечуються виконання ОСОБА_3 його договірних зобов'язань по вищевказаному кредитному договору з доповненнями; предметом іпотеки є нежитлова будівля площею 452 кв.м., розташована в АДРЕСА_4. Того ж дня здійснена державна реєстрація іпотеки та заборони на відчуження предмету іпотеки, що підтверджують договір та витяги з відповідних Реєстрів. 27 грудня 2007 року за згодою сторін внесені зміни до іпотечного договору, що пов'язано з збільшенням розміру кредиту до 1.767.000 грн., цей правочин нотаріально посвідчений (а.с. 19-22, 58-61, 63, 70-74, 97-102, 105 т. 2, а.с. 133-139 т. 4).

Позичальник частково здійснив оплату по вказаному кредитному договору, але станом на 23 серпня 2008 року (дата закінчення строку заявлення кредиторських вимог після надання оголошення про порушення справи про банкрутство) мав заборгованість: по кредиту - 1.766.998,99 грн., по процентам за користування кредитом - 75.038,55 грн., штрафу за порушення вимог договору - 565.723,14 грн., що підтверджується розрахунком (а.с. 2 т. 6), витягом з особливого рахунку позичальника (а.с. 43-50, 87-91 т. 2).

09 вересня 2008 року кредитодавець письмово повідомив позичальника та іпотекодавця про порушення позичальником умов кредитного договору - наявність заборгованості (а.с. 8 т. 3).

24 березня 2010 року рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя по справі №2-373/10 за позовом публічного акціонерного товариства "Мегабанк" розірваний кредитний договір, з позичальника стягнуто на користь кредитодавця 2.400.000 грн. боргу (а.с. 174-175 т. 4, а.с. 6-7 т. 5). Це рішення в апеляційному порядку не оскаржено та звернено до примусового виконання - 15 червня 2011 року органом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження, майно боржника не виявлено, через що судове рішення не виконано, що підтверджено постановою про відкриття виконавчого провадження та відповідями про відсутність майна та про стан виконання (а.с. 55-56 т. 6).

Згідно з частиною 4 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 30 червня 1999 року N784-XIV, з змінами та доповненнями) арбітражний керуючий має право отримувати з державного реєстру застав інформацію про майно боржника, яке є предметом застави.

Відповідно до частини 6 статті 14 Закону України N784-XIV при виявленні кредиторів та осіб, які виявлять бажання взяти участь у санації боржника, розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Такі вимоги закону розпорядник майна по цій справі не здійснив.

Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя, що передбачено частиною 2 статті 26 Закону України N784-XIV.

При продажі майна закритого акціонерного товариства "Танд", в період коли діяла постанова про визнання цього товариства банкрутом та була відкрита процедура ліквідації, майно банкрута, яке було предметом іпотеки, було включено до ліквідаційної маси та продано, отримані кошти зараховані на погашення боргів перед усіма конкурсними кредиторами, без дотримання принципу першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Стаття 31 Закону України N784-XIV встановлює черговість задоволення вимог кредиторів. Так, підпункт "а" пункту 1 частини 1 передбачає, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою. У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника, що слідує з пункту 4 частини першої статті 31. У шосту чергу згідно з пунктом 6 частини 1 статті 31 вказаного Закону задовольняються інші вимоги.

Як слідує з наведених вище обставин та вказівок суду касаційної інстанції по цій справі (а.с. 177-1180 т. 4), вимоги публічного акціонерного товариства "Мегабанк", які забезпечені заставою (іпотекою), підлягали включенню до реєстру вимог кредиторів поза залежністю від подання таким привілеєвим кредитором заяви про визнання його вимог.

Апеляційний господарський суд вважає, що на виниклі правовідносини не розповсюджується частина 2 статті 14 та частина 5 статті 31 Закону України N784-XIV щодо погашення вимог конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі; та щодо погашення вимог, заявлених після закінчення строку, встановленого для їх подання, тому, що включення вимог публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до реєстру кредиторів та майна до окремого реєстру майна боржника не залежить від волевиявлення такого привілеєвого кредитора, ці дії повинен був здійснити розпорядник майна. А встановлені частиною 2 статті 14 та частиною 5 статті 31 вказаного Закону граничні строки передбачені для вимог конкурсних кредиторів, вимоги яких визнаються не інакше як за їх волевиявленням (письмовою заявою з доданням певних документів).

А тому апеляційний господарський суд вважає, що вимоги публічного акціонерного товариства "Мегабанк" щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом, які забезпечені заставою (іпотекою), відповідно до підпункту "а" пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України N784-XIV є такими, що підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів, щодо сплати штрафу - до шостої.

З заяви від 06 лютого 2012 року цього кредитора (а.с. 51-53 т. 5) слідує, що станом на 01 лютого 2012 року існує:

борг по кредитному договору у сумі 2.605.912,38 грн. (борг по кредиту - 1.096.158 грн., простроченої заборгованості по кредиту - 670.840,99 грн., проценти за користування кредитом - 838.913,39 грн.), ці зобов'язання були забезпечені заставою, а тому відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів;

борг по штрафу у сумі 529.725,42 грн. (83.891,32 грн. та 67.084,10 грн. - по п. 7.2 кредитного договору за прострочення сплати сум кредиту та процентів за користування кредитом, 378.750 грн. - по п. 4.2 іпотечного договору - за порушення вимог щодо страхування предмету іпотеки по п. 3.1.2 іпотечного договору), ці вимоги відносять до інших та підлягають задоволенню в шосту чергу.

Апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо:

1) відсутності у закритого акціонерного товариства "Танд" перед публічним акціонерним товариством "Мегабанк" грошових зобов'язань через те, що позичальником по кредитному договору була інша особа - ОСОБА_3, такі висновки не відповідають вимогам частини 1 статті 554 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники;

2) припинення іпотеки через припинення основного зобов'язання - розірвання в судовому порядку кредитного договору; ці висновки не відповідають нормам матеріального права - статтям 598-609 Цивільного кодексу України, відповідно до яких розірвання договору не є підставою для припинення зобов'язання, такими підставами може бути передання відступного, зарахування зустрічних однорідних вимог, зміна кредитора, новація, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, неможливість виконання зобов'язання, смерть боржника чи ліквідація юридичної особи. Таких підстав по справі не має; а тому не має підстав для застосування статей 559, 593 Цивільного кодексу України та статті 17 Закону України "Про іпотеку" щодо припинення забезпечення виконання зобов'язання (поруки, застави, іпотеки) через припинення основного зобов'язання;

3) захист кредитодавцем своїх цивільних прав шляхом стягнення боргу з позичальника ОСОБА_3; дійсно, за судовим рішенням по цивільній справі (про що вказано вище) борг підлягає стягненню з позичальника, однак фактично такий борг не сплачений до наступного часу, а тому відповідно до статей 554, 543 Цивільного кодексу України поручитель разом з боржником відповідає перед кредитором як солідарні боржники, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо; при цьому, частина 2 статті 543 вказаного Кодексу передбачає, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі, і лише виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором, що встановлює частина 4 вказаної статті.

На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, вимоги вказаного кредитора на сумі існуючого боргу по кредитному договору (кредит та проценти за користування кредитом), які були забезпечені заставою, підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів, борг з штрафу за неналежне виконання договору - до шостої черги; ухвала місцевим господарським судом в цій частині прийнята з порушенням вказаних вище норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню в цій частині.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Мегабанк" в особі Кримського центрального регіонального відділення ПАТ "Мегабанк" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2012 року у справі № 5002-3/7565-2008 скасувати частково - в частині пункту 1 цієї ухвали, прийняти в цій частині нове рішення.

Заяву публічного акціонерного товариства "Мегабанк" в особі Кримського центрального регіонального відділення ПАТ "Мегабанк" задовольнити та визнати грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Мегабанк" в особі Кримського центрального регіонального відділення ПАТ "Мегабанк" до боржника - закритого акціонерного товариства "Танд", в сумі 3.135.637,80 грн., з яких 2.605.912,38 грн. віднести до першої черги задоволення вимог кредиторів, 529.725,42 грн. - шостої черги.

Головуючий суддя О.Г. Градова

Судді О.А.Латинін

О.І. Проценко