Постанова № 24270727, 23.05.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2012 р.Справа № 5017/294/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Жекова В.І., Ярош А.І.

(склад судової колегії змінено згідно з розпорядженням голови суду від 22.05.2012 р. №366)

при секретарі судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін:

від ТОВ „Елилакс"- не з'явився

від ДПІ у Приморському районі м. Одеси - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 13.03.2012 р.

у справі №5017/294/2012

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Елилакс"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Голова ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю „Елилакс" (далі -ТОВ „Елилакс") звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про визнання останнього банкрутом у порядку ст.51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з неспроможністю сплатити заборгованість перед кредитором товариством з обмеженою відповідальністю „Актив Медіа" (далі - ТОВ „Актив Медіа") в сумі 19600 грн. 00 коп. та недостатністю майна та грошових коштів для повного задоволення вимог кредиторів

Постановою господарського суду Одеської області від 13.03.2012 р. у справі №5017/294/2012 (суддя Лепеха Г.А.) було визнано банкрутом ТОВ „Елилакс", відкрито відносно ТОВ „Елилакс" ліквідаційну процедуру, припинено повноваження органів управління ТОВ „Елилакс" щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, зобов'язано ліквідатора банкрута в п'ятиденний строк подати оголошення про визнання ТОВ „Елилакс" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у офіційному друкованому органі (газети „Голос України" чи „Урядовий кур'єр") з метою виявлення всіх кредиторів, докази подачі оголошення надати суду, зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст. 25-31, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та надати суду звіт.

Вказана постанова мотивована тим, що ліквідаційна комісія боржника звернулась до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ „Елилакс" з дотриманням положень ч. 1 ст. 51 Закону України про банкрутство, оскільки при проведенні нею (ліквідаційною комісією) ліквідації боржника встановлена неможливість задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі в зв'язку з недостатністю майна для задоволення наявних боргів останнього.

Не погоджуючись з цією постановою, ДПІ у Приморському районі м. Одеси звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову господарського суду Одеської області від 13 березня 2012 року у справі №5017/294/2012 про визнання ТОВ „Елилакс" банкрутом та поновити провадження у справі. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що боржника незаконно визнано банкрутом за спрощеною процедурою на підставі ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що унеможливило встановлення податковим органом зобов'язань боржника по сплаті податків, відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури.

Представники учасників процесу в судове засідання не з'явились, про день, час та місце судового засідання належним чином повідомлені, що підтверджується витягом з реєстру на відправку рекомендованої пошти з повідомленням відділу документального забезпечення Одеського апеляційного господарського суду за №1 від 24.04.2012 р., про причини неявки у судове засідання не повідомили та не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю їх представників.

Судова колегія вважає, що неявка представників учасників процесу не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ДПІ у у Приморському районі м. Одеси підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Оскаржуваною постановою місцевого господарського суду відкрито ліквідаційну процедуру відносно боржника з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови.

Судова колегія вважає, що вказана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, місцевим господарським судом визнані встановленими обставини справи, що мають значення для вирішення спору, які матеріалами справи взагалі не доводяться. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. Лише у разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За приписами ч. 4 ст. 105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи розміщує в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення такої юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Частиною 1 ст. 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку з закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частина 3 статті 110 ЦК України передбачає, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В ч. 1 ст. 111 ЦК України законодавець встановив, що ліквідаційна комісія, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами, складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За змістом ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги чинного законодавства, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є оцінка вартості наявного майна боржника; публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливе лише після закінчення наведеного вище строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Враховуючи наведені вище вимоги чинного законодавства, судова колегія приходить до висновку, що вказані вище докази повинні бути надані заявником господарському суду саме на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачена.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, з заявою про визнання банкрутом, що була подана до суду головою ліквідаційної комісії боржника Гавриловим А.О., наведені вище вимоги чинного законодавства виконані не були. Так, зокрема, разом із заявою про визнання банкрутом ТОВ „Елилакс" взагалі не було надано доказів розміщення в засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення такої юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї, доказів письмового повідомлення всіх можливих кредиторів про припинення боржника, зокрема ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст.51 Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органа, уповноваженого на це установчими документами. Як наслідок, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст.51 Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи (постанова Верховного суду України від 10 червня 2008 р. у справі №15/682-б).

Враховуючи наведене вище, а також відсутність в матеріалах справи зазначених доказів, апеляційна інстанція приходить до висновку про безпідставність порушення місцевим господарським судом справи про банкрутство ТОВ „Елилакс" та визнання боржника банкрутом. Наслідками вказаних обставин, зокрема, стало порушення прав скаржника на проведення перевірки боржника відповідно до пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Таким чином, у місцевого господарського суду не було правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Елилакс" на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим постанова господарського суду Одеської області від 13 березня 2011 року по справі №5017/294/2012 підлягає скасуванню а провадження у справі припиненню.

Скасовуючи оскаржувану постанову господарського суду, апеляційна інстанція приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду у справі № 7/17-3135-2011, яка викладена в чинній постанові від 22 лютого 2012 р., згідно якої при наявності висновків суду про безпідставність порушення справи про банкрутство апеляційна інстанція сама повинна припинити провадження по такій справі. Відтак, колегія суддів вважає необхідним припинити провадження у даній справі про банкрутство згідно з положеннями п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись статтями 99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси задовольнити, а постанову господарського суду Одеської області від 13.03.2012 року скасувати.

Провадження у справі №5017/294/2012 припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у

касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 24.05.2012 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Жеков В.І.

Суддя Ярош А.І.