Постанова № 24270678, 22.05.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р.Справа № 5024/247/2012

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Філінюка І.Г.,

Суддів: Андрєєвої Е.І., Лисенко В.А

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду)

при секретарі судового засідання Подуст Л.В.

за участю представників:

від позивача -ОСОБА_1, за довіреністю № 14-310 від 07.02.2012 р.;

від відповідача -ОСОБА_2, за довіреністю № 08/31-1065 від 05.10.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Херсонгаз"

на рішення господарського суду Херсонської області від 20.03.2012 р.

по справі № 5024/247/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Херсонгаз"

про стягнення 3 633 182 грн. 79 коп.

ВСТАНОВИЛА:

21.02.2012 р. Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Херсонгаз", в якій просило стягнути з відповідача на свою користь суму боргу у розмірі 2 161 909 (два мільйони сто шістдесят одна тисяча дев'ятсот дев'ять) грн. 50 коп., 660 012 (шістсот шістдесят тисяч дванадцять) грн. 70 коп. втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення, пеню у розмірі 679 962 (шістсот сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн. 09 коп., 3% річних у розмірі 131 298 (сто тридцять одна тисяча двісті дев'яносто вісім) грн. 50 коп.; з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та рахунки відповідача у межах заявлених вимог; відшкодувати за рахунок відповідача понесені Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" судові витрати.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 22.02.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.03.2012 року (суддя Людоговська В.В.) в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2161909 грн. 50 коп. припинено провадження по справі; стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз" на користь Публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" 660012 грн. 70 коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 131298 грн. 50 коп. з урахуванням 3% річних, 679962 грн. 09 коп. пені, 64380 грн. 00 коп. витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення місцевого господарського суду в частині припинення провадження у справі щодо стягнення 2161909,50 грн. основної заборгованості обґрунтовано відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем в судове засідання було надано платіжне доручення №4 від 23.02.2012 року, яким підтверджено погашення боргу перед позивачем в сумі 2161909,50 грн.

Не погоджуючись з винесеним рішенням Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Херсонгаз" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 20.03.2012 р. скасувати в частині стягнення суми пені та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму пені в розмірі 10 000,00 грн., а також стягнути з позивача витрати по оплаті судового збору.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині стягнення суми пені прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження усіх суттєвих обставин справи, які мають істотне значення.

Скаржник акцентує увагу на тому, що судом не надано оцінки тому факту, що на момент звернення позивача з позовною заявою, останній сам мав заборгованість перед відповідачем за іншим договором. А також не надано оцінки тим доводам, що під час реалізації природного газу населенню та бюджетним установам газопостачальні підприємства не можуть забезпечити 100% оплату до 10 числа місяця наступного за звітним з об'єктивних причин, оскільки з боку держави компенсація наданих населенню пільг та субсидій здійснюється лише в кінці місяця наступного за звітним.

Крім того, як зазначає скаржник, судом залишено без уваги заяву відповідача про зменшення суми пені на підставі ч. 3 ст. 83 ГПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 р. зазначену скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.05.2012 р. об 11:30., про що всі учасники судового процесу повідомлені належним чином.

18.05.2012 р. до апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 20.03.2012 р. прийнято у відповідності до норм чинного законодавства України, без порушення норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх істотних обставин, що мають значення для даної справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом 31.01.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/128/11, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу протягом січня-грудня 2011 року природний газ на загальну суму 45222018,99 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

За умовами п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві в 2011 році імпортований природний газ для виробничо-технологічних витрат покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах визначених у п. 2.1 даного договору.

На виконання п. 2.1 договору позивач поставив протягом січня-грудня 2011 року, а відповідач прийняв природний газ обсягом 15 152,1000 тис. куб. метрів на загальну суму 45 222 018,99 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.

Таким чином, позивачем передано відповідачу 21495,981 тис. куб. метрів природного газу на загальну суму 5 809 695,58 грн.

Відповідач в свою чергу свої зобов'язання за договором поставки природного газу виконав частково, станом на 13.02.2012 року заборгованість за використаний природний газ складала 2161909 грн. 50 коп.

За поданими позивачем розрахунками: розмір пені становить 679962,09 грн.; розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить, відповідно, 660012,70грн. та 131298,50 грн.

Відповідач в судове засідання надав платіжне доручення № 4 від 23.02.2012 року, яким підтверджено погашення боргу перед позивачем в сумі 2161909,50 грн., у зв'язку з чим в цій частині рішенням місцевого господарського суду було припинено провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином посилання скаржника на ненадання місцевим господарським судом оцінки тому факту, що на момент звернення позивача з позовною заявою, останній сам мав заборгованість перед відповідачем за іншим договором не заслуговує на увагу судової колегії, оскільки вказаний договір не є предметом розгляду у даній справі. Крім того, відповідач не позбавлений права заявити свої вимоги в окремому позовному провадженні.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Твердження ж відповідача щодо неможливості забезпечити з об'єктивних причин 100% оплату під час реалізації природного газу населенню та бюджетним установам газопостачальними підприємствами до 10 числа місяця наступного за звітним колегія апеляційного господарського суду вважає безпідставними з огляду на те, що згідно з визначеним у пункті 5.1 договору купівлі-продажу природного газу порядком здійснення розрахунків за поставлений газ, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 15 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Згідно пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В статті 233 Господарського кодексу України зазначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Результати дослідження матеріалів справи свідчать про ненадання відповідачем доказів на підтвердження обставин, на підставі яких суд міг би скористатись своїм правом щодо зменшення розміру пені.

Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного господарського суду не знаходить об'єктивних підстав для задоволення вимоги відповідача про зменшення суми пені на підставі ч. 3 ст. 83 ГПК України.

Таким чином, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Будь-яких інших доводів, щодо незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, крім вищезазначених та визнаних апеляційною інстанцією необґрунтованими та безпідставними, скаржник не навів.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, колегія Одеського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 20.03.2012 р. по справі № 5024/247/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Херсонгаз" -без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 24.05.2012 р.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Андрєєва Е.І.

Суддя Лисенко В.А.