ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"17" травня 2012 р.Справа № 4/31/5022-311/2012
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
Розглянув справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" вул. В. Чорновола, 1, м. Тернопіль
до Публічного акціонерного товариства "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів" вул. Лесі Українки, 13, смт. Дружба, Теребовлянського району, Тернопільської області
про стягнення 83 791 грн. 04 коп.
За участю представників сторін:
позивача: начальник відділу правового забезпечення - ОСОБА_1 (довіреність № 1512 від 30.12.2011р.)
відповідача: не з'явився
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" вул. В. Чорновола, 1, м. Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів" вул. Лесі Українки, 13, смт. Дружба, Теребовлянського району, Тернопільської області про стягнення 83 791 грн. 04 коп.
Позивач 08.05.2012р. у канцелярію суду подав клопотання № 18-09/374 від 07.05.2012р. про долучення до матеріалів справи копії виписки та довідки з ЄДРПОУ про знаходження позивача у ньому станом на 08.12.2011р. та 06.07.2011р., інформації з ЄДР щодо ПАТ "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів", оригіналу фіскального чеку № 0394 від 19.04.2012р.
В судовому засіданні, яке відбулося 17.05.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач відзив на позов суду не надав, участь уповноваженого представника в цьому ж судовому засіданні не забезпечив. Ухвала від 10.05.2012р. направлена судом відповідачу за адресою, згідно позовної заяви № 18-12/851 від 18.04.2012р., а саме: вул. Лесі Українки, 13, смт. Дружба, Теребовлянського району, Тернопільської області, однак повідомлення про вручення поштового відправлення, станом на день розгляду справи, відділом поштового зв'язку відправнику (господарському суду) не повернуто.
Згідно поданої позивачем інформації з ЄДР ПАТ "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів", зареєстроване у Теребовлянській районній державній адміністрації Тернопільської області за адресою: вул. Лесі Українки, 13, смт. Дружба, Теребовлянського району, Тернопільської області. Таким чином, враховуючи, що згідно п.п. 4.1.2. та 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, нормативний строк пересилання рекомендованої письмової кореспонденції у межах області становить п'ять днів (враховуючи день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку), тому суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи і спір може бути розглянуто без участі відповідача згідно із ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.
В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 17.05.2012р. для надання можливості відповідачу прийняти участь у її розгляді та подати обґрунтований і документально підтверджений відзив на позовну заяву.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини;
- згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.
Правочини відрізняються від інших юридичних фактів тим, що правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату; завжди є діями фізичної або юридичної особи та є правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни регулятивних цивільних правовідносин, а воля в правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків.
Тобто, правочин може бути як підставою призупинення, поновлення, реалізації правовідносин, так і водночас підставою припинення одних правовідносин та підставою виникнення або зміни інших правовідносин.
Як випливає із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17.10.2008р. у справі № 1/Б-382 затверджено мирову угоду від 12.08.2008р., укладену між Відкритим акціонерним товариством "Теребовлянський КХП" в особі голови правління ВАТ ОСОБА_2 та комітетом кредиторів ВАТ в особі голови комітету кредиторів ОСОБА_5 умовами якої сторони домовились про відтермінування кредиторами боргів боржника в розмірі та в порядку визначеному Мировою Угодою (п. 1.1. Мирової Угоди); термін розстрочки боргів п'ять років з дня затвердження Мирової Угоди в суді (п. 3.1.); погашення боргів проводити по квартально згідно складеного графіку, який є невід'ємною частиною даної Мирової угоди (п. 3.2.); сторони встановлюють, що борги боржника по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли в термін, що передував трьом повним календарним рокам до дня порушення справи про банкрутство підлягають списанню (п. 4 Мирової Угоди).
Тобто, сторонами досягнуто згоди щодо вирішення спору іншим шляхом, застосовуючи ті заходи, які були зазначені у тексті мирової угоди, відтак, з моменту затвердження судом мирової угоди припиняються зобов'язання за одними правовідносинами та виникають зобов'язання, що випливають за мировою угодою.
Отже, укладена між сторонами 12.08.2008р. та затверджена ухвалою господарського суду Тернопільської області у справі № 1/Б-382 від 17.10.2008р. мирова угода відповідає вищезазначеним положенням, а тому є правочином, який відповідно до законодавства України повинен бути виконаний належним чином і відповідно до умов укладеної угоди.
Відповідно до вимог ст. ст. 509, 526 Цивільного кодексу України та ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Окрім того, у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено, однак інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, чим і скористався позивач.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, і при цьому згідно ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в тому числі і про примусове виконання обов'язку в натурі.
Як свідчать подані позивачем докази, відповідач свої зобов'язання щодо сплати боргу, відповідно до п. 3 мирової угоди від 12.08.2008р., затвердженої ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17.10.2008р. у справі № 1/Б-382 в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем станом на 19.04.2012р. (дата звернення до суду) становить 79 000 грн. 00 коп.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом:
- відповідно до поданих позивачем розрахунків, розмір втрат від інфляції за прострочення виконання зобов'язання за період з 01.08.2010р. по 31.03.2012р. становить 2 908 грн. 00 коп., три проценти річних від простроченої суми за період з 01.07.2010р. по 31.03.2012р. становить 1 883 грн. 04 коп.
Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявленої суми позову чи заперечень з цього приводу, тому позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів" вул. Лесі Українки, 13, смт. Дружба, Теребовлянського району, Тернопільської області -79 000 грн. 00 коп. заборгованості, згідно мирової угоди від 12.08.2008р., затвердженої ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17.10.2008р. у справі № 1/Б-382, 2 908 грн. 00 коп. інфляційних та 1 883 грн. 04 коп. 3% річних, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та неоспорені відповідачем.
Судовий збір згідно ст. 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" покладається на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів" вул. Лесі Українки, 13, смт. Дружба, Теребовлянського району, Тернопільської області, ідент. код 00956164:
- на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" вул. В. Чорновола, 1, м. Тернопіль, ідент. код 01188052 -79 000 (сімдесят дев'ять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, згідно мирової угоди від 12.08.2008р., затвердженої ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17.10.2008р. у справі № 1/Б-382, 2 908 (дві тисячі дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. інфляційних, 1 883 (одну тисячу вісімсот вісімдесят три) грн. 04 коп. 3% річних, 1 675 (одну тисячу шістсот сімдесят п'ять) грн. 82 коп. в повернення сплаченого судового збору.
Наказ видати після вступу рішення у законну силу.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Суддя Н.М. Бурда
Повне рішення складено 23.05.2012р.
Судове рішення № 24270406, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 17.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 4/31/5022-311/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: