Ухвала суду № 24270380, 04.05.2012, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"04" травня 2012 р.Справа № 9/15/5022-260/2012УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув матеріали справи

за позовом Прокуратури Бережанського району, вул. Пирогова, 5а, м.Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47500, в інтересах держави, в особі Бережанської міської ради, пл. Ринок, 1, м.Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47501

до Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 47500

про стягнення 11 246 грн. 66 коп. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 10.09.2003р.

За участю представників сторін:

прокуратури: Кметик Л.Я. -посвідчення НОМЕР_2 від 29.08.2011р.

позивача: не з'явився

відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3 від 15.12.1999р.

Прокурору та представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони в порядку ст.64 ГПК України про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Суть справи: Прокуратура Бережанського району, вул. Пирогова, 5а, м.Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, в інтересах держави, в особі Бережанської міської ради, пл. Ринок, 1, м.Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, звернулася до господарського суду з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення 11 246 грн. 66 коп. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 10.09.2003р.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: Договору №60/2 від 10 вересня 2003 року; Акту передачі приміщення банно-прального комбінату від 15 .09.2003 року; рішення про надання в оренду приміщення банно-прального комбінату №254 від 09.04.2003 року; рішення про встановлення орендної плати за оренду банно-прального комбінату №268 від 03.06.2003року; рішення про продовження терміну оренди №410 від 19.02.2004 року; розрахунком суми заборгованості орендної плати за користування комунальним майном станом на 01 березня 2012р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 03.04.2012 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 04.05.2012 р. на 11 год. 15 хв.

Представник прокуратури в судове засідання прибув та подав клопотання від 03.05.2012р. №46-695 вих.12, підписаного в.о. прокурора району юриста І класу ОСОБА_4, в якому прокурор просить припинити провадження по цій справі у зв'язку із сплатою заборгованості відповідачем в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, додаткових доказів в підтвердження позовних вимог та витребуваних судом документів не надав, причин неявки суду не повідомив. Проте через канцелярію господарського суду надійшла заява від 03.05.2012р. №898 (вх. № 11657(н)) за підписом міського голови В.Я. Музички, в якій Бережанська міська рада просить припинити провадження по даній справі у зв'язку із добровільною сплатою відповідачем заборгованості в розмірі 11 246,66 грн. за оренду нежитлового приміщення згідно договору від 10.09.2003р.

Розглянувши матеріали справи, заяви прокурора та позивача, заслухавши думку прокурора, оцінивши подані документи, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі згідно пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи в тому числі і за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з ч.2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Обґрунтовуючи порушення інтересів Держави прокурор вказує на те, що спори, які виникають внаслідок несвоєчасного надходження до місцевого бюджету коштів від невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань порушують економічні інтереси держави, то у відповідності до вищевказаних вимог чинного законодавства на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що прокурор підставно та правомірно, у відповідності до ст. 121 Конституції України, звернувся з позовом до господарського суду з метою захисту інтересів держави у передбачений законодавством спосіб.

Крім того судом встановлено наступне.

Майнові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин, до суб'єктів яких відносяться сторони у справі, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 2 п.1 ст. 175 ГК України).

Як вбачається із матеріалів справи, в результаті проведеної Прокуратурою Бережанського району перевірки по факту невиконання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 договірних зобов'язань перед Бережанською міською радою, було встановлено, що між Бережанською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 10 вересня 2003 року укладено договір оренди нежитлового приміщення про надання в строкове платне користування два приміщення банно-прального комбінату (далі по тексту - Договір) загальною площею 1439,7 кв.м., що знаходиться у власності позивача і розташоване за адресою АДРЕСА_2 для подальшого використання під побутовий спортивно-оздоровчий комплекс із готельними номерами.

Зазначене вище підтверджується представленим суду зі сторони прокурора та позивача Договору оренди нежитлового приміщення №60/2 від 10.09.2003р. Пунктом 3.1. Договору передбачено, що відповідно до рішення сесії міської ради №254 від 9 квітня 2003 року, орендна плата в місяць становить 300 гривень за оренду приміщень сауни площею 140 кв.м., загальної бані площею 160 кв.м. Дана орендна плата встановлюється терміном на 6 місяців з часу прийняття приміщень в оренду і описання акту прийняття приміщень.

Після шестимісячного терміну, орендна плата за приміщення банно-прального комбінату загальною площею 1439,7 м.кв. здійснюється відповідно чинного законодавства - незалежної оцінки вартості приміщень і становить 626,63 грн. в тому числі ПДВ в місяць за всю орендовану площу і повинна сплачуватися до останнього числа місяця, за який проводиться оплата.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити на поточний рахунок Орендодавця орендну плату та плату за надані Орендодавцем комунальні та інші послуги.

Відповідно до вимог ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», до обов'язків орендаря входить своєчасне та повне внесення орендної плати.

Як встановлено, Бережанська міська рада свої договірні зобов'язання виконала - передала у користування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 нежитлове приміщення загальною площею 1439,7 кв.м. (акт передачі приміщення банно-прального комбінату від 15 вересня 2003 року). В той же час фізична особа-підприємець ОСОБА_1 свої договірні зобов'язання щодо внеску орендної плати за користування приміщенням належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на час подання позовної заяви 30 березня 2012р. (№46-503 вих.-12 від 21.03.2012р.) перед Бережанською міською радою виникла заборгованість в сумі 11246,66 грн. (розрахунок суми заборгованості орендної плати за користування комунальним майном станом на 1 березня 2012 року).

У відповідності до вимог ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного Кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як зазначено прокурором в позовній заяві та підтверджено ним в судовому засіданні, відповідач повинен був до останнього числа місяця, за який проводиться оплата, сплачувати орендну плату за передане йому в оренду приміщення, проте всупереч згаданих приписів закону, п.3.1. укладеного між сторонами договору, свої зобов'язання по Договору № 60/2 від 10.09.2003р. відповідач не виконав і, станом на час розгляду справи в суді, за ним залишається неоплаченою заборгованість в сумі 11246,66 грн.

Разом з тим, як випливає з доказів, долучених до матеріалів справи зі сторони прокуратури та позивача, відповідачем сплачено 11 246,66 грн. в рахунок погашення заборгованості, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією виписки ПАТ КБ "Надра" Відділення №1905. Згідно долученої довідки, відповідач суму заборгованості сплачував частинами, а саме: 07.03.2012р.-1800,00 грн.; 09.04.2012р.-1500,00 грн.; 03.05.2012р. -5000,00 грн.; 03.05.2012р.-2950,00 грн.

З огляду на зазначене прокурор подав заяву №46-695 вих.12 від 03.05.12р. (вх.№11656(н) від 04.05.2012р.) та представник позивача подав заяву №898 від 03.05.2012р. (вх. №11657(н) від 04.05.2012р.), згідно яких просять припинити провадження в зв'язку із відсутністю предмету спору, посилаючись на погашення відповідачем заборгованості в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні, також заявив, що в зв'язку з добровільною сплатою суми боргу відповідачем, не заперечує проти припинення провадження у справі.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи зазначене, а також те, що долучені прокурором докази у справі, підтверджують повну сплату боргу відповідачем, суд приходить до висновку, що станом на день розгляду справи, предмет спору між сторонами відсутній, відтак, провадження у справі підлягає припиненню у відповідності до п.1-1 частини 1 ст.80 ГПК України.

Щодо розподілу судового збору у справі, то суд зазначає наступне.

Зокрема, статтею 49 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ст. 1, 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати -1 609,50 грн. та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат -64380 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Прокурор та позивач звернулися у суд з позовною заявою 30.03.2012р. (вх.№1906(н) від 02.11.2011р.). При цьому відповідачем частково сплачено 07.03.2012р. борг в сумі 1800,00 грн. до звернення прокуратури та позивача з позовною заявою, а саме до 30.03.2012р.

Разом з цим решту заявленої до стягнення суми боргу погашено після звернення прокуратури та позивача з позовною заявою до господарського суду, тобто після 30.03.2012р., а саме здійснення платежів відбулося 09.04.2012р. та 03.05.2012р., а тому спір між сторонами в цій частині виник з вини відповідача. Враховуючи зазначене суд згідно ст. 49 ГПК України судовий збір частково у сумі 1352 грн. 38 коп. покладає на відповідача у справі та він підлягає стягненню у дохід Державного бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, 86, 116, 117 ГПК України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідент. код НОМЕР_1) у дохід Державного бюджету України (одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001) -1352 (одну тисячу триста п'ятдесят дві) грн. 38 коп. судового збору.

Видати наказ.

Ухвалу направити сторонам у справі.

Суддя В.Л. Гевко