Ухвала суду № 24270351, 09.04.2012, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"09" квітня 2012 р.Справа № 02-2/8/5022-108/2012

Суддя Гирила І.М., розглянувши заяву № 764/15 від 29.03.2012 р., подану головою ліквідаційної комісії Комунального автотранспортного підприємства Тернопільської міської ради, вул. Тролейбусна, 7а, м. Тернопіль, про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі про банкрутство та повертає заяву з доданими до неї матеріалами, у зв'язку з наступним:

Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення (ч. 1 ст. 105 ЦК України в чинній редакції на момент прийняття Тернопільською міською радою рішення про ліквідацію Комунального автотранспортного підприємства ).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ч.3 ст.110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (чинна на даний час редакція ч. 3 ст. 110 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи (стаття 111 ЦК України без змін, внесених згідно із Законом N v0597486-10 (v0613486-11) від 17.03.2011; в редакції Закону N 3519-17 ( 608-2011-п ) від 19.05.2011). Зазначене кореспондується із чинною на даний час редакцією ч. 8 ст. 111 ЦК України.

Згідно з ч. 5 ст.60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання (чинна редакція з 02.12.2010р.).

Окрім того, ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( у чинній редакції до 02.12.2010р.) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до пункту 8.1.1. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.1998 (у чинній редакції до 14.01.2011р.), юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід у 3-денний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.

Відповідно до пункту 8.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.1998 (у чинній редакції до 14.01.2011р.), у зв'язку з проведенням реорганізації чи ліквідації юридичної особи органом державної податкової служби приймається рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі, у разі одержання, зокрема, заяви за формою N 8-ОПП від платника податків.

Виходячи з викладеного, на платника податків покладено обов'язок повідомити податкові органи про реорганізацію (ліквідацію) підприємства, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП, а податкові органи наділені правом проводити позапланові перевірки своєчасності, достовірності і повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у випадку реорганізації (ліквідації) підприємств відповідно до пункту 6 частини 6 статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, тільки після оцінки вартості наявного майна боржника в порядку ст.60 Господарського кодексу України, публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення в порядку ст. 105 Цивільного кодексу України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складання проміжного ліквідаційного балансу та, відповідно, затвердження його учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи можливе з'ясування питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст.105 Цивільного кодексу України, з заявою про порушення справи про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.

П.1.1 р.1 Статуту Комунального автотранспортного підприємства Тернопільської міської ради передбачено, що засновником і власником майна комунального підприємства є Тернопільмська міська рада.

П.7.1 р.7 Статуту зазначає, що ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, виділення, перетворення) підприємства проводиться за рішенням засновника чи за рішенням суду або господарського суду.

Рішенням сесії Тернопільської ради № 5/31/8 від 22.12.2009 р. вирішено ліквідувати Комунальне автотранспортне підприємств Тернопільської міської ради, вул. Тролейбусна, 7а, м. Тернопіль та створити ліквідаційну комісію в складі 8 осіб, головою комісії призначити Соколовського О. І.

Як вбачається із заяви про визнання юридичної особи - Комунального автотранспортного підприємства Тернопільської міської ради банкрутом, в порядку статті 51 спеціального Закону, в останній відсутні посилання на факти: повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію про прийняття рішення про припинення юридичної особи та, відповідно, внесення до ЄДР відомостей про це, проведення аналізу фінансово - господарської діяльності боржника, публікації комісією з припинення юридичної особи в засобах масової інформації повідомлення в порядку ст. 105 Цивільного кодексу України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП, у встановленому законодавством порядку.

Окрім того, долучений до матеріалів заяви № 764/15 від 29.03.2012 р. спрощений фінансовий звіт Комунального автотранспортного підприємства Тернопільської міської ради, вул. Тролейбусна, 7а, м. Тернопіль, станом на 01.04.2012 р., всупереч приписам ч. 1 ст. 111 ЦК України, не затверджений органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, а саме Тернопільською міською радою.

За даних обставин, суд констатує про недотримання заявником позасудової процедури самоліквідації боржника, яка є обов'язковою передумовою для порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судом враховано, що даної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в постанові № 08/172 від 10.06.2008р. у справі № 15/682-б та Вищий господарський суд України в постанові № 27/8Б від 11.01.2011р.

Згідно п. 1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо у заяві не вказано відомостей, перелічених в статті 7 Закону, а також з підстав, передбачених ст. 63 ГПК України.

За таких обставин, заява про порушення справи про банкрутство Комунального автотранспортного підприємства Тернопільської міської ради, вул. Тролейбусна, 7а, м. Тернопіль, та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 7, 9, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя господарського суду, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути заяву № 764/15 від 29.03.2012 р. про визнання банкрутом Комунального автотранспортного підприємства Тернопільської міської ради, вул. Тролейбусна, 7а, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 32736580, та додані до неї матеріали , в тому числі платіжне доручення № 199 від 02.04.2012 р. про сплату судового збору в сумі 1073, 00 грн. (всього на 18-ти аркушах) Комунальному автотранспортному підприємству Тернопільської міської ради -без розгляду.

Після усунення обставин, що спричинили повернення позовних матеріалів, заявник не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду у загальному порядку.

Суддя І.М. Гирила