Рішення № 24269954, 15.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2012 р. Справа № 23/021-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, Львівська область, м. Броди

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова Будівельна Компанія», Київська область, смт. Макарів

про стягнення 82319,21 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (свідоцтво серії НОМЕР_2 від 19 червня 1992 року);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №8 від 23 травня 2011 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова Будівельна Компанія»(далі - відповідач) про стягнення 82319,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №20/02/09 від 20 лютого 2009 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за виконані позивачем роботи, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 60254,00 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 4788,06 грн., 3% річних в розмірі 5388,19 грн. та інфляційні втрати в розмірі 11888,96 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 16 березня 2012 року та призначено справу до розгляду на 3 квітня 2012 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.

18 квітня 2012 року через канцелярію суду представником позивача до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, яка є заявою про збільшення розміру позовних вимог, в ній позивач просить суд стягнути з відповідача 59754,00 грн. основного боргу, 21314,95 грн. інфляційних втрат, 8594,50 грн. 3% річних та 50136,40 грн. пені.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

15 травня 2012 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газова Будівельна Компанія»(за договором -замовник) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (за договором -виконавець) 20 лютого 2009 року укладено договір №20/02/09.

Відповідно до пункту 1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи по монтажу і здачі в експлуатацію системи відео спостереження, яка іменується в подальшому «продукція», а саме, на об'єкті готельного комплексу за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно умов пункту 1.2 договору повний перелік обладнання, яке входить до складу продукції на виконання робіт по виготовленню «продукції»буде наведено в акті виконаних робіт.

Відповідно до пункту 2.2.3 договору замовник зобов'язується своєчасно провести оплату у відповідності з умовами даного договору.

Пунктом 2.2.5 договору передбачено, що замовник після виконання завдання виконавцем зобов'язується впродовж п'яти робочих днів підписати наданий йому акт виконаних робіт.

Згідно пункту 3.1 договору загальна вартість монтажних, пусконалагоджувальних робіт та вартість обладнання по даному договору складає 135254,00 грн.

Відповідно до пункту 3.2 договору замовник оплачує вартість продукції на протязі 30 робочих днів з дати підписання договору та виписаного рахунку.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що зобов'язання виконавця вважається виконаним після здачі в експлуатацію продукції.

У відповідності до пункту 4.3 договору після вводу в експлуатацію системи супутникового телебачення виконавець передає замовнику для підписання акт виконаних робіт.

Згідно пункту 5.3 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання вказаних зобов'язань.

У відповідності до пункту 6.1 договору за затримку оплати замовник оплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент стягнення пені, від суми боргу за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір №20/02/09 від 20 лютого 2009 року за своєю правовою природою є договором підряду.

Факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором від 20 лютого 2009 року за №20/02/09 підтверджується підписаним сторонами актом здачі приймання виконаних підрядних робіт за травень 2009 року за №3 на суму 135254,00 грн.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення №1097 від 16 червня 2009 року, №845 від 22 квітня 2009 року та №83 від 20 лютого 2012 року, з яких вбачається, що відповідач частково розрахувався з позивачем за виконані роботи у розмірі 75500,00 грн. В платіжних дорученнях №1097 від 16 червня 2009 року та №845 від 22 квітня 2009 року в графі «призначення платежу»зазначено: «…часткова оплата за систему відео спостереження згідно рахунку №359 від 14 квітня 2009 року …». В платіжному дорученні №83 від 20 лютого 2012 року в графі «призначення платежу»зазначено: «…оплата за роботи згідно договору №20/02/09 від 20 лютого 2009 року…».

В матеріалах справи наявний рахунок №359 від 14 квітня 2009 року, виставлений позивачем відповідачу щодо оплати робіт, які є предметом договору №20/02/09 від 20 лютого 2009 року на суму 135254,00 грн. Проте, доказів надсилання (вручення) зазначеного рахунку відповідачу позивачем не надано.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором №20/02/09 від 20 лютого 2009 року не виконав належним чином, а саме, не повністю розрахувався з позивачем за виконані роботи, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 59754,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

3 січня 2012 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою сплатити суму заборгованості протягом 7 днів.

В матеріалах справи наявна відповідь на претензію за №11 від 25 січня 2012 року, в якій відповідач визнав суму заборгованості та просив відповідача відстрочити строк її сплати. В зазначеній відповіді на претензію відповідачем зазначено, що претензія отримана ним 12 січня 2012 року.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю сплатив позивачу грошові кошти за виконані позивачем роботи. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в розмірі 59754,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: застосування виключно у грошових зобов'язаннях; можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем за період з 23 березня 2009 року по 20 лютого 2012 року складає 50136,40 грн. (відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, поданої через канцелярію суду 18 квітня 2012 року).

Відповідно до пункту 3.2 договору замовник оплачує вартість продукції протягом 30 робочих днів з дати підписання договору та виписаного рахунку.

Як вже зазначалось, позивачем не подано до суду доказів направлення (вручення) рахунку №359 від 14 квітня 2009 року відповідачу. Оскільки, відповідачем було здійснено перший (частковий) платіж за цим рахунком 22 квітня 2009 року, а позивачем не підтверджено та не доведено, що даний платіж було здійснено відповідачем з простроченням, відповідач прострочив виконання зобов'язання з 23 квітня 2009 року.

З урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період нарахування пені встановлюється з 23 квітня 2009 року по 21 жовтня 2010 року.

Під час судового розгляду справи відповідачем було заявлено щодо пропуску позивачем строку позовної давності та про застосування позовної давності у даній справі щодо позовних вимог в частині стягнення неустойки (пені).

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що строк позовної давності щодо стягнення з відповідача пені за період з 23 квітня 2009 року по 21 жовтня 2010 року сплив, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, складає 8594,50 грн.

Проте, згідно з розрахунком, зробленим судом, з відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 5293,34 грн. за період прострочення з 23 квітня 2009 року по 20 лютого 2012 року.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, складає 21314,95 грн.

Проте, згідно з розрахунком, зробленим судом, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 11648,26 грн. за період прострочення з 23 квітня 2009 року по 20 лютого 2012 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова Будівельна Компанія»(08000, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Толстого, 1, код 30082501) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) -59754 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. заборгованості, 11648 (одинадцять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 26 коп. інфляційних втрат, 5293 (п'ять тисяч двісті дев'яносто три) грн. 34 коп. 3% річних та 1533 (одна тисяча п'ятсот тридцять три) грн. 91 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання рішення -18 травня 2012 року

СуддяД.Г. Заєць