Рішення № 24269891, 15.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/4844-2012 15.05.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

третя особа ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 31 052, 50 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 01.06.2012 року;

від відповідача ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 27.01.2012 року;

від третьої особи не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 31 052, 50 грн.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.07.2011 року в м. Тернополі на регульованому перехресті вулиць Ст. Бандери-Шопена-Татарська сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ВАЗ, д/н НОМЕР_3, під керуванням гр. ОСОБА_1 та автомобіля марки Субару, д/н НОМЕР_2, який був застрахований позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. У зв'язку із зазначеним, оскільки цивільно-правова відповідальність винного в ДТП - гр. ОСОБА_1 була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон», до позивача в порядку регресу перейшло право зворотної вимоги до відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2012 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача винного у скоєнні ДТП -гр. ОСОБА_1 та призначено розгляд на 15.05.2012 року.

Крім того, витребувно від Моторного (транспортного) страхового бюро України відомості щодо того, чи було станом на 08.07.2011 року застраховано цивільно-правову відповідальність будь-якої особи відносно транспортного засобу ВАЗ, д/н НОМЕР_3.

03.05.2012 року через загальний відділ дідловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли витребувані судом відомості.

Представник позивача у судовому засіданні 15.05.2012 року подав витребувані судом докази, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.05.2012 року надав відзив на позов, відповідно до якого заперечував проти задоволення позову з підстав неправомірного включення позивачем до позовних вимог франшизи.

Представник третьої особи у судове засідання 15.05.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З довідки № 8839855 ОР ДПС м. Тернопіль та Постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.09.2011 року по справі № 3-4001/11 вбачається, що 08.07.2011 року о 12.35 год. в м. Тернополі на регульованому перехресті вулиць Ст. Бандери-Шопена-Татарська, керуючи автомобілем ВАЗ, д/н НОМЕР_3, допустив зіткнення з автомобілем Субару, д/н НОМЕР_2, чим порушив п. п. 1.5, 2.3 (б), 8.7.3 (е), та вчинив порушення, передбачене ст. 124 КУпАП, оскільки внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.09.2011 року по справі № 3-4001/11 гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. ст. 124, 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

Пошкоджений внаслідок вказаної ДТП автомобіль Субару, д/н НОМЕР_2, був застрахований на підставі договору № 011072/4055/0000065 добровільного комплексного страхування на транспорті від 24.03.2011 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка», за договором страховик, та гр. ОСОБА_5, за договором -страхувальник.

Із матеріалів справи вбачається, що за замовленням позивача було проведено автотоварознавче дослідження, згідно висновку якого (звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 353/КВ1 від 04.08.2011 року) матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля Субару, д/н НОМЕР_2, у результаті його ушкодження при ДТП, становить 36 265, 08 грн.

Як вбачається із страхового акту № 00070344 від 27.10.2011 року позивачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 31 052, 50 грн.

На виконання умов договору № 011072/4055/0000065 добровільного комплексного страхування на транспорті від 24.03.2011 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 31 052, 50 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 039026 від 24.11.2011 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_1, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов'язанні, що виникло з делікту, замість потерпілого.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобов'язанні, отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ, д/н НОМЕР_3, встановлена у судовому порядку.

Тому, гр. ОСОБА_1 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Субару, д/н НОМЕР_2, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, станом на дату зазначеної ДТП між гр. ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон»було укладено поліс № АА/2478492 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу -автомобіль ВАЗ, д/н НОМЕР_3; ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000, 00 грн., франшиза -500, 00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобов'язання»книги п'ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов'язань.

Відповідно до ст. 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з п. 4 ч. 1 та ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов'язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»виникло право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1191 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків з вирахуванням встановленої полісом франшизи у розмірі 500, 00 грн., оскільки обов'язок компенсації суми франшизи законом покладено на особу, відповідальність якої застрахована.

Згідно п. п. 35.1, 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; підпис заявника та дата подання заяви. До заяви додаються: паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Так, позивачем на адресу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»була направлена відповідна заява № 810 від 13.01.2011 року на виплату страхового відшкодування із доданими документами, що були отримані останнім у січні 2011 року.

Відповідно до п. п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ); у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідач доказів оплати ним страхового відшкодування до матеріалів справи не надав.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача страхового відшкодування законною але такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 30 552, 50 грн. (31 052, 50 грн. мінус 500, 00 грн.).

Відповідно до статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11, ст. ст.22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України та ст. ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під'їзд; ідентифікаційний код: 20080515), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 14-В; ідентифікаційний код: 20033533) страхове відшкодування у розмірі 30 552 (тридцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 1 583 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят три) грн. 58 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання 21.05.2012 року