Рішення № 24269884, 16.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/3740-2012 16.05.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»

до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Фізична особа ОСОБА_1

про стягнення 11 237,11 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 3 від 03.01.2012 р.;

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю № 3/4/1 від 09.08.2011 р.;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна»(далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(далі -відповідач) про стягнення 11 237,11 грн. Також позивач просить витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна»на підставі Договору № 23/020222/СТ/2.1.2.1 автомобільного страхування від 22.12.2008 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/3740-2012, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Фізичну особу ОСОБА_1; розгляд справи призначено на 18.04.2012 р.

В судовому засіданні 18.04.2012 р. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

В судовому засіданні 18.04.2012 р. представником відповідача подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова»просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав, викладених в відзиві.

Представник третьої особи в судове засідання 18.04.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 28.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-5/3740-2012 не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 16.05.2012 р.

В судовому засіданні 16.05.2012 р. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.05.2012 р. проти позову заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання 16.05.2012 р. не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В судовому засіданні 16.05.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна»(яке Черговими Загальними зборами акціонерів було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», що підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна») (далі -Страховик) та ОСОБА_4 (далі -Страхувальник) було укладено Договір № 23/020222/СТ/2.1.2.1 автомобільного страхування (далі -Договір), відповідно до п. 6.3.1 якого, страховим випадком є, зокрема, дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).

29.09.2009 р. о 14 год. 10 хв. в місті Бровари по вул. Київській біля будинку № 168 було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля марки Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, а саме: ОСОБА_1 не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив наїзд на автомобіль Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1, водій якого зупинився на забороняючий рух сигнал світлофора, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п 13.1 Правил дорожнього руху України, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу ДАІ з обслуговування Броварського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, довідкою про дорожньо-транспортну пригоду відділу ДАІ з обслуговування Броварського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.10.2009 р. в адміністративній справі № 3-5256 2009 р., відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Твердження відповідача в своєму письмовому відзиві про те, що позивачем не подано доказів, що підтверджували б право експлуатації ОСОБА_1 автомобілем марки Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_2 на законних підставах спростовуються наявним в матеріалах справи подорожнім листом службового автомобіля.

Відповідно до звіту № 414/10/09 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1, (коефіцієнт фізичного зносу 0,00) складає 16 559,16 грн.

На підставі страхового акту № 23/14687/2.1.5.1 від 24.11.2009 р. позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 11 237,11 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2012 від 26.11.2009 р. (належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток (постанова Верховного Суду України від 12.03.2012 р. у справі № 53/128, постанова Верховного Суду України від 07.11.2011 р. у справі № 3-118гс11).

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_1, який керував автомобілем Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу -автомобіля марки Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Страхова компанія «Нова» згідно з полісом № ВС/4834751.

При цьому, страхувальником за даним полісом є Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрклімат».

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір І типу).

З полісу № ВС/4834751 вбачається, що він є договором І типу, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_1 автомобіля марки Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Страхова компанія «Нова».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс № ВС/4834751) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн., франшиза становить -0,00 грн., діючий поліс станом на 29.09.2009 р.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи наведені положення закону, суд відзначає, що згідно представлених суду матеріалів вина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП доведена, згідно з постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.10.2009 р. в адміністративній справі № 3-5256 2009 р., якою вказану особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, та накладено адміністративне стягнення.

Згідно з положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставами вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача незважаючи на звернення до страхової компанії з регресною вимогою. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Регресною вимогою (претензією) № 5714 від 20.08.2010 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звертався до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП в розмірі 11 237,11 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи все вищевикладене, з огляду на визначені полісом № ВС/4834751розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі: 11 237,11 грн. (11 237,11 -0,00 грн. (франшиза), внаслідок чого позовні підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судовий збір у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, б. 11; код ЄДРПОУ 31241449) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(04176, м. Київ, вул. Електриків, б. 29А; код ЄДРПОУ 20842474) 11 237 (одинадцять тисяч двісті тридцять сім) грн. 11 коп. -суму страхового відшкодування, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.05.2012 р.

Суддя В.С. Ломака