Рішення № 24269883, 15.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/3350-2012 15.05.12

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА"до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс "провідшкодування шкоди, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (предст. за довіреністю),

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" 8.000,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч положенням ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 ЦК України не відшкодовує позивачу суму страхового відшкодування, сплаченого позивачем за шкоду, завдану страхувальником відповідача.

Ухвалою від 19.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/3350-2012, розгляд справи призначено на 05.04.2012.

Представником відповідача через канцелярію Господарського суду міста Києва 03.04.2012 було подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. Крім того відповідач просив розглядати справу без його участі.

Позивач 05.04.2012 подав клопотання про направлення запиту до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо наявності зареєстрованого та виданого полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7326223. Відповідь надійшла до суду 20.04.2012.

Ухвалами суду від 05.04.2012, 19.04.2012, 26.04.2012, 08.05.2012 розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та необхідністю витребувати у сторін додаткові докази.

Ухвалою суду від 08.05.2012 розгляд справи було відкладено на 15.05.2012

У судовому засідання 15.05.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 11.07.2010 по проспекту Ілліча в м. Донецьк, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Кіа д. н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, якому належить вказаний автомобіль на праві власності та автомобіля Субару д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, який є і власником даного автомобіля.

Відповідно до постанови Гірницького районного суду міста Макіївки від 20.08.2010, ОСОБА_2 було визнано винним у порушенні вимог Правил дорожнього руху України за статтею 124 КУпАП.

В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Субару д. н. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. Відповідно до Звіту № 125/08/10 про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завдана власнику вказаного автомобіля складає 85.349,99 грн.

ДТП згідно з Договором добровільного страхування № 205.202530 від 25.01.2010, укладеним між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник), було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 2010-07-11/008 від 27.01.2011, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 8.000,00 грн.

Суму страхового відшкодування Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" виплатило страховику, що підтверджується платіжним дорученням № 2195 від 21.02.2011.

Згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7326223 транспортний засіб "Кіа" д. н. НОМЕР_1, забезпечений Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс".

Листом від 19.12.2011 № 27/12/11, який було отримано відповідачем 04.01.2012, позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з проханням в добровільному порядку виплатити страхове відшкодування у розмірі 8.000,00 грн. Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотного суду не надано.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Твердження відповідача стосовно того, що у відповідача не виникло обов'язку по відшкодуванню шкоди, завданої його страховиком, визнаються судом необґрунтованими. Положеннями статті 1191 ЦК України особа унормовано право особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи. Отже, законодавством чітко визначено, що виникнення у позивача права зворотньої вимоги пов'язане саме з встановленням вини. Постановою Гірницького районного суду міста Макіївки від 20.08.2010 встановлено вину ОСОБА_2 у ДТП, його дії кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, як порушення правил дорожнього руху. Таким чином, ОСОБА_2 є особою відповідальною за заподіяний збиток. Враховуючи те, що транспортний засіб "Кіа" д. н. НОМЕР_1, забезпечений Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7326223, відповідальність за вину страхувальника у завданні шкоди майну третьої особи внаслідок ДТП несе саме страховик, в даному випадку відповідач.

Також відповідач посилається на те, що регресна вимога позивача була оформлена з порушенням вимог оформлення копій документів, а сааме те, що остання не завірена належним чином. Проте такі твердження відповідача є безпідставними. Наявна в матеріалах справи копія претензії від 19.12.2011 вих. № 27/12/11 підписана уповноваженим представником позивача за довіреністю від 10.10.2011 ОСОБА_4, при цьому до такої претензії була додана копія довіреності на підтвердження таких повноважень.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза -це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів").

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 25.500 грн., розмір франшизи становить 510,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

З урахуванням наведеного суд, враховуючи встановленні обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, за вирахуванням встановленого розміру франшизи в сумі 510 грн. У зв'язку з чим, сума що підлягає стягненню з відповідача становить 7.490 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачам не дано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1.506,89 грн. (судовий збір) покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс " (04050, вул. Глибочицька, 33-37, м. Київ, код ЄДРПОУ 19411125) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" (01025, вул. Володимирська, 5-Б, код ЄДРПОУ 35893575) страхове відшкодування у сумі 7.490 (сім тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1.506 (одна тисяча п'ятсот шість ) грн. 89 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.05.2012.

СуддяОниськів О.М.