Рішення № 24269804, 16.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/3818-2012 16.05.12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроізол - Геосинтетикс», м.Київ, ЄДРПОУ 24373042

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд», м.Київ, ЄДРПОУ 34575984

про стягнення 1 479 456,00 грн.

суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 -по дов.

Від відповідача: ОСОБА_2 - по дов.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроізол - Геосинтетикс», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд», м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 1479456 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу №1237-0810 від 16.08.2010р. в частині проведення оплати поставленого за вказаним договором товару.

Відповідач у заяві №164 від 15.05.2012р. визнав в повному обсязі позовні вимоги про стягнення боргу в розмірі 1479456 грн.

За висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.655 вказаного нормативно-правового акту за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, 16.08.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроізол - Геосинтетикс»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу №1237-0810.

Пунктами 1.1, 1.2 вказаного договору передбачено, що продавець зобов'язується протягом дії даного договору передати покупцеві товар -геосітка Арматекс РСР окремими партіями за цінами, в асортименті (по номенклатурі) і кількості, що узгоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених договором.

За змістом п.3.2 зазначеного правочину передача партії товару здійснюється за накладними на підставі довіреності уповноваженого представника.

У розділах другому та четвертому договору №1237-0810 від 16.08.2010р. сторонами узгоджено порядок та строк розрахунків за товар. Наразі, позивачем та відповідачем встановлено, що ціна на товар визначається сторонами в накладній на момент передачі партії товару і може бути замінена продавцем в односторонньому порядку залежно від показників, що зумовлюють ціну (собівартість, затрати, зміна офіційних курсів). Розрахунки за відвантажений товар здійснюються у національній валюті України -гривні. Покупець проводить попередню оплату товару шляхом перерахування грошової суми у розмірі 400000 грн. на розрахунковий рахунок продавця не пізніше двох календарних днів з моменту підписання даного договору. У випадку відвантаження товару вартістю понад перераховані грошові кошти у розмірі 400000 грн., покупець здійснює повну оплату відповідного товару шляхом перерахування решти грошової суми на розрахунковий рахунок продавця протягом тридцяти календарних днів з моменту передачі товару покупцеві.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За змістом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Тобто, враховуючи зміст вказаних статей, при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором поставки, позивачем має бути доведено, в тому числі, факт поставки відповідачу товару за договором, невиконання якого є підставою позовних вимог, а також настання строку виконання покупцем за договором обов'язку стосовно оплати придбаного товару.

Виходячи зі змісту позовної заяви та наданих у судових засіданнях Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроізол -Геосинтетикс»пояснень, доказами постачання Товариству з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»товару за договором №1237-0810 від 16.08.2010р. є представлені до матеріалів справи накладні за період з 19.08.2010р. по 27.09.2010р. на загальну суму 3579456 грн., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. З боку відповідача факт товару на заявлену до стягнення суму не оспорюється та не заперечується.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами факт постачання відповідачу товару на загальну суму 3579456 грн.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказувалося вище, договором №1237-0810 від 16.08.2010р. встановлено, що покупець проводить попередню оплату товару шляхом перерахування грошової суми у розмірі 400000 грн. на розрахунковий рахунок продавця не пізніше двох календарних днів з моменту підписання даного договору. У випадку відвантаження товару вартістю понад перераховані грошові кошти у розмірі 400000 грн., покупець здійснює повну оплату відповідного товару шляхом перерахування решти грошової суми на розрахунковий рахунок продавця протягом тридцяти календарних днів з моменту передачі товару покупцеві.

Таким чином, враховуючи дати підписання сторонами накладних та узгоджені строки оплати товару, судом встановлено, що строк виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати придбаного за період з 19.08.2010р. по 27.09.2010р. товару на суму 3579456 грн. настав.

Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №1237-0810 від 16.08.2010р. зобов'язання виконав частково на суму 2100000, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на суму 1479456 грн.

Будь-яких доказів погашення боргу у вказаному розмірі відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Як вказувалося вище, відповідач у заяві №164 від 15.05.2012р. позовні вимоги про стягнення 1479456 грн. визнав повністю.

Наразі, судом не встановлено в діях відповідача, пов'язаних з визнанням позову, конкретних порушень закону, а також фактів, які б доводили порушення визнанням позову прав і законних інтересів інших осіб.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №1237-0810 від 16.08.2010р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірним правочином обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»на користь позивача основного боргу в сумі 1479456 грн. підлягають задоволенню.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроізол - Геосинтетикс», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд», м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 1479456 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»(01010 м.Київ, вул.Січневого Повстання, 3Б, офіс 197, ЄДРПОУ 34575984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроізол - Геосинтетикс» (01103 м.Київ, вул.Остапа Вишні, буд.7, ЄДРПОУ 24373042) заборгованість в сумі 1479456 грн., судовий збір в розмірі 29589,12 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 16.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 21.05.2012р.

Суддя М.О.Любченко