Рішення № 24269796, 16.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/2613-2012 16.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпідводтрубопровід",

смт. Макарів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс», м. Київ

про стягнення 350 090,01 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 -пред. по довір.

від відповідача ОСОБА_2 - пред. по довір., Гайченя В.Г. - директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 350 090,01 грн., з яких 243 290,32 -сума основного боргу, 32 796,36 грн. -пеня, 54 565,63 грн. - інфляційні втрати, 19 437,70 грн. -3 % річних за Договором № 30-05-08/П від 30.05.2008р., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, умов щодо оплати за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2012р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 19.03.2012р.

19.03.2012р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання та надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 02.04.2012р., у зв'язку з неявкою представників відповідача та задоволенням його клопотання про відкладення.

30.03.2012р. від позивач надійшли письмові пояснення щодо нарахування пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

02.04.2012р. від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких відповідач зазначив, що сума боргу є значно меншою ніж вказано позивачем у позові. Також, відповідач надав клопотання про витребування додаткових доказів у позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2012р. розгляд справи було відкладено на 23.04.2012р., у зв'язку з неявкою представників позивача, та витребувано у позивача додаткові докази.

23.04.2012р. від позивача надійшли документи витребувані судом ухвалою від 02.04.2012р.

В судовому засіданні 23.04.2012р. було оголошено перерву до 27.04.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

У судове засідання 27.04.12 з'явилися представники сторін та надали суду акт звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами, та додаткову угоду.

Представники сторін у судовому засіданні 27.04.12 заявили клопотання про продовження строку розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.04.12 р. строк розгляду справи № 5011-70/2613-2012 продовжено на 15 календарних днів та відкладено розгляд справи на 16.05.2012 р. для надання представниками сторін додаткових документів.

В судове засідання 16.05.2012 р. представник відповідача та представник позивача з'явились. Представник позивача на виконання вимог ухвали суду подав додаткові документи та у судовому засіданні 16.05.12 р. підтримав позов, просив позовні вимоги задовольнити. Представник відповідача у судовому засіданні 16.05.12 р. проти позову частково заперечував, посилаючись на те, що сума боргу є меншою, у зв'язку з проведенням оплати, а також просив суд застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення пені.

В судовому засіданні 16.05.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2008 року між сторонами було укладено Договір № 30-05-08/П (далі -Договір), відповідно до п. 1.1. якого, позивач (підрядник) взяв на себе зобов'язання в межах загальної вартості Договору виконати роботи по будівництву каналізаційної мережі та водопроводу до житлового будинку по вул. Освіти, б. 14, А, а відповідач (замовник) зобов'язався в межах вартості Договору прийняти та сплатити підряднику за підрядні роботи визначену цим Договором грошову суму в порядку та строк, визначені цим Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна вартість Договору, що визначена у відповідності до Кошторису, складеного згідно робочої документації, складає: 2 519 642 грн., крім того ПДВ 20% - 503 928,40 грн. Всього з ПДВ -3 023 570,40 грн.

Відповідно до п. 2.5. Договору, після виконання окремих етапів та по закінченню всіх робіт Замовник сплачує підряднику за виконані протягом вказаного етапу роботи та матеріали, використані протягом того ж самого етапу, за вирахуванням матеріалів, сплачених з авансу. Розрахунок проводиться протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання належним чином уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 6.1. Договору, передача робіт підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт, наданого підрядником не пізніше 25 числа звітного місяця.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що замовник у 5-денний строк після передачі підрядником Акта приймання-передачі виконаних робіт виконує приймання та оплату виконаних робіт. На випадок наявності зауважень до виконаних робіт замовник до закінчення 5-денного строку направляє мотивовану відмову на адресу підрядника з переліком недоробок та зауважень до виконаних робіт.

На виконання умов Договору, позивач здійснив роботи на суму 506 773,20 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року № 1 від 30.10.2009р., Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року від 30.10.2009р., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень, та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи.

Відповідач, в порушення умов Договору, здійснив оплату за виконані позивачем роботи по будівництву каналізаційної мережі та водопроводу до житлового будинку лише частково. Так, на виконання умов Договору, відповідно до банківських виписок, 26.12.08 р. відповідачем було сплачено 150000,00 грн., 05.01.09 р. сплачено 24 000,00 грн., 15.07.10 сплачено 15 000,00 грн., 25.01.11 р. сплачено 60 800,00 грн.

Після порушення провадження у справі відповідачем було перераховано на користь позивача: 07.03.2012р. -30 000 грн., що підтверджується платіжним дорученнями відповідача № 87 від 07.03.2012 р., 13.03.2012р. -60 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5 від 13.03.2012 р., 16.03.2012р. -75 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 99 від 16.03.2012 р.

Зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 13 682,88 грн. з ПДВ, що виникло на підставі Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000044 від 30.10.2009 р. , були припинені шляхом зарахування заліку зустрічних вимог відповідно до ст. 217 ЦКУ, що підтверджується Додатковою угодою заліку зустрічних вимог до Договору від 30.05.2008 р., підписаною 24.04.2012 року уповноваженими представниками сторін та скріпленою їх печатками.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 78 290,32 грн.

Заперечуючи проти позову представник відповідача зазначає, що позивачем не було належним чином виконано умови Договору по передачі об'єкта на баланс ПАТ АК «Київводоканал», та не надано всіх необхідних документів, внаслідок чого, об'єкт є незданим та за нього не проведені розрахунки з відповідачем.

Доводи відповідача щодо ненадання позивачем необхідних документів для передачі об'єкта на баланс ПАТ АК «Київводоканал»не приймаються судом до уваги, як підстава звільнення відповідача від обов'язку оплати за Договором, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6.2 Договору, замовник у 5-денний строк після передачі підрядником Акта приймання-передачі виконаних робіт виконує приймання та оплату виконаних робіт. На випадок наявності зауважень до виконаних робіт замовник до закінчення 5-денного строку направляє мотивовану відмову на адресу підрядника з переліком недоробок та зауважень до виконаних робіт.

Відповідачем не надано доказів направлення замовником мотивованої відмови у підписанні Акту приймання-передачі виконаних робіт за жовтень 2009 року № 1 від 30.10.2009р. на адресу підрядника з переліком недоробок та зауважень до виконаних робіт.

Крім того, в матеріалах справи міститься Акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року № 1 від 30.10.2009р., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками, який свідчить про те, що відповідач не має жодних зауважень до якості виконаних позивачем робіт.

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що однією з підстав виникнення зобов'язань є договір.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт по будівництву каналізаційної мережі та водопроводу до житлового будинку по вул. Освіти, б. 14, а, у термін встановлений п. 2.5 Договору, а саме: протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання належним чином уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі виконаних робіт відповідачем у повному обсязі не виконано.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується Актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт від 30.10.2009 року та банківськими виписками з рахунку позивача та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 78 290,32 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 54565,63 грн., 3 % річних у сумі 19 437,70 грн. та пені -32 796,36 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

В силу частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 229 ГК України визначено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Як визначено частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних за періоди:

з 05.11.2009 р. по 14.07.2010 р. з суми боргу 319 090,32 грн.

з 15.07.2010 р. по 25.01.2011 р. з суми боргу 304 090,32 грн.

з 25.01.2011 р. по 29.02.2012 р. з суми боргу 243 290,32 грн.

Суд перевірив надані Позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних з урахуванням наступного.

Акт приймання-передачі виконаних робіт підписано сторонами 30.10.2009 р., таким чином перебіг строку для нарахування інфляційних втрат та 3 процентів річних починається з 05.11.2009 року.

Станом на 05.11.2009 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за виконані роботи у розмірі 319090,32 грн., який не заперечується сторонами, у зв'язку з частковою оплатою відповідача виконаних робіт, а саме: 26.12.08 р. відповідачем було сплачено 150000,00 грн., 05.01.09 р. сплачено 24 000,00 грн., зобов'язання відповідача перед позивачем по сплаті 13 682,88 грн. були припинені шляхом зарахування заліку зустрічних вимог.

В день часткового погашення заборгованості відповідачем сума боргу зменшується, у зв'язку з чим, день оплати є початком нового періоду для нарахування 3 % річних.

Судом встановлено, що позивачем частково погашався борг, а саме: 15.07.10 сплачено 15 000,00 грн., 25.01.11 р. сплачено 60 800,00 грн.

Таким чином, суд здійснює перерахунок 3 % процентів річних та інфляційних втрат з врахуванням часткової оплати заборгованості.

319090,32 грн. * 3 % /365 * 252 (за період з 05.11.2009 р. по 14.07.2010 р.) = 6609,10 грн.

(319090,32 -15 000) * 3%/365 *194 (за період з 15.07.2010 р. по 24.01.11 р.) = 4848,78 грн.

(304090,32- 60800,00 грн.) * 3%/365 * 401 (за період з 25.01.11 р. по 29.02.2012 р.) = 8018,58 грн.

Таким чином загальний розмір 3 % річних за перерахунком суду становить 19476,46 грн.

За таких підстав, позовні вимоги в частині сплати 3 % річних у сумі 19437,70 грн. підлягають задоволенню повністю, оскільки за перерахунком суду 3 % річних склали 19476,46 грн.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Отже, розмір збитків від інфляції становить:

319 090,32 грн.(сума заборгованості) * 1,054 (зведений індекс інфляції за період з 05.11.2009 р. по 14.07.2010 р.) - 319 090,32 = 17230,88 грн.

(319090,32 -15 000) (сума заборгованості) * 1,067 (зведений індекс інфляції за 15.07.2010 р. по 24.01.11 р.) - 304 090,32 грн. = 20374,05 грн.

(304090,32 - 60800,00 грн.) (сума заборгованості) * 1,039 (зведений індекс інфляції за з 25.01.11 р. по 29.02.2012 р. ) - 243 290,32 грн. = 9488,32 грн.

Таким чином, загальний розмір втрат від інфляції становить 47093,25 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду сума втрат від інфляції склала 47 093,25 грн., а позивачем заявлено про стягнення інфляційних втрат у розмірі 54 565,63 грн., позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 47 093,25 грн.

Також, позивачем нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 32 796,36 грн. Період нарахування пені визначений позивачем з 05.11.2009р. по 05.05.2010 р.

Суд здійснює перерахунок заявленої до стягнення пені з огляду на наступне.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2 Договору, за несвоєчасну оплату замовник зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, суд здійснює перерахунок пені за період з 05.11.2009 р. по 04.05.2010 р.

За перерахунком суду, розмір пені становить 32437,94 грн.

Одночасно з цим, суд звертає увагу, що 02.04.12 відповідачем подано заперечення на позовну заяву, в яких представник відповідача заявив про застосування спеціальної позовної давності та її наслідків до вимог про стягнення пені.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що відповідно до Договору розрахунок проводиться протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання належним чином уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі виконаних робіт, таким чином, перебіг строку для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми пені розпочався 05.11.2009 р. та тривав до 05.11.2010 р.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості 01.03.12, що підтверджується штампом канцелярії Господарського суду міста Києва (вх.№ 3801 від 01.03.2012р.), за таких обставин позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення пені. 02.04.12 відповідачем заявлено про сплив строку спеціальної позовної давності, що відповідно до ч.2 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення суми пені.

З огляду на те, що на виконання умов Договору грошові кошти у розмірі 165 000 грн., були перераховані відповідачем позивачу після порушення провадження у справі, що підтверджується банківськими виписками, провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, в іншій частині провадження у справі припиняється, понесені по справі витрати, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених та припинених вимог.

Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс» (03148, м. Київ, вул. Потапова, 1 Д, кв.14, код ЄДРПОУ 30433844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд» (08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, буд. 20-Б, код ЄДРПОУ 33272196) 78 290 (сімдесят вісім тисяч двісті дев'яносто) грн. 32 коп. - основного богру, 47 093 (сорок сім тисяч дев'яносто три) грн. 25 коп. - інфляційних втрат, 19 437 (дев'ятнадцять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 70 коп. - три процентів річних та 6196 (шість тисяч сто дев'яносто шість) грн. 43 коп. - судового збору.

3. Провадження у справі № 5011-70/2613-2012 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс» (03148, м. Київ, вул. Потапова, 1 Д, кв.14, код ЄДРПОУ 30433844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд» (08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, буд. 20-Б, код ЄДРПОУ 33272196) 165 000 (сто шістдесят п'ять тисяч) грн. основного боргу- припинити.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Т.П.Капцова

Повне рішення складено 21.05.2012 року.