ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-20/4394-2012 22.05.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
До Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»
Про стягнення 9 583, 05 грн. страхового відшкодування в порядку регресу
Суддя Палій В.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1- предст. (дов. від 20.01.2012р.)
Від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного Товариства «Українська пожежно-страхова компанія»про стягнення з відповідача 9 583,05грн. страхового відшкодування в порядку регресу, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 1609,50грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.04.2012р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №5011-20/4394-2012, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 24.04.2012р.
17.04.2012р. судом одержано від позивача клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які вимагались у позивача ухвалою суду.
У судовому засіданні 24.04.2012р. клопотання судом задоволено.
24.04.2012р. судом одержано відзив на позовну заяву від відповідача, у якому останній проти позовних вимог заперечив, з огляду на те, що відповідачем не було порушено прав позивача, так як на вимогу відповідача, при вирішенні питання у досудовому порядку про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, позивачем не було надано Звіту про визначення вартості матеріального збитку, у зв'язку з чим відповідачем не було вирішено питання про виплату страхового відшкодування в порядку регресу.
У судовому засіданні 24.04.2012р. судом оголошено перерву до 15.05.2012р. для надання відповідачу можливості вирішити питання про виплату позивачу страхового відшкодування в порядку регресу.
08.05.2012р. судом одержано від позивача клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених позивачем фактичних витрат.
У судовому засіданні 15.05.2012р. клопотання позивача судом задоволено.
Представник позивача в усних поясненнях повідомив суд про те, що станом на 15.05.2012р. кошти від відповідача на рахунок позивача не надходили.
Представник відповідача у судове засідання 15.05.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомлено.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та з метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 15.05.2012р. відкладено.
22.05.2012р. судом одержано від позивача витребувану ухвалою суду довідку про те, що станом на 18.05.2012р. від відповідача не надходили кошти на рахунок позивача, як страхове відшкодування в порядку регресу (забезпечений транспортний засіб - ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_1). В усних поясненнях, наданих у судовому засіданні 22.05.2012р., представник позивача просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 22.05.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомлено.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -
ВСТАНОВИВ:
08.06.2011р. о 11год. 40хв. в м. Бровари, Київської області по вул. Київська, 202 сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля марки ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 (власник автомобіля -ОСОБА_2 ), та автомобіля марки КІА Сerato, державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 (власник автомобіля -ОСОБА_3, що підтверджується довідкою ВДАІ Броварського району УДАІ ГУ МВС України в Київській області.
ДТП сталося в результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 3-2578/11р. від 17.06.2011р.
У результаті вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль KIA Cerato, державний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3
Відповідно до Звіту №С11-203 від 29.06.2011р. про визначення вартості матеріального збитку (об'єкт оцінки -автомобіль марки KIA Cerato, державний номер НОМЕР_3), вартість матеріального збитку, заподіяного власнику даного транспортного засобу, визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини ВТВ. Відповідно, вартість матеріального збитку станом на 29.06.2011р. склала 9842,73грн.
Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору страхування наземного транспорту №3093583 від 25.03.2011р. Згідно даного договору страхувальником виступає ОСОБА_3, вигодонабувачем - Пат «УкрСиббанк».
На підставі Страхового Акту №2011/U/MOD01541/ UIA6602 від 06.07.2011р. позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором страхування наземного транспорту №3093583 від 25.03.2011р., сплатив на користь Юридичної особи Філії кузовного ремонту ТОВ «Український автомобільний холдинг»суму страхового відшкодування в розмірі 10 583,05грн., що підтверджується платіжним дорученням №18067 від 08.07.2011р.
Предметом розгляду справи є вимога позивача про стягнення з відповідача 9 583,05грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Частиною 1 ст. 25 закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
За приписами п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.
Оскільки в матеріалах справи наявні докази виплати страховиком (позивачем) страхового відшкодування, його звернення з позовною заявою до суду про стягнення грошових коштів в порядку регресу не суперечить положенням чинного законодавства.
На підставі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Винною особою у ДТП є водій ОСОБА_2, отже він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю марки КІА Сerato, державний номер НОМЕР_3 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 20Ц4 p. N 1961-IV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статей 3-5 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України та потерпілі. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Тобто цей закон є спеціальним у сфері страхування цивільно-правової відповідальності, яка здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників шляхом здійснення такого відшкодування страховиком при настанні страхового випадку.
Пункт 21.4 статті. 21 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає, що лише у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту
З огляду на викладене до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою, в даному випадку, є ОСОБА_2. однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе всю відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. (зазначена позиція узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, яка викладена у постанові від 17.02.2011р. по справі №20/302).
З матеріалів справи вбачається, що між Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»(страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено Поліс № АА/2280160 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду, зокрема майну третіх осіб під час внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно Полісу № АА/2280160 -розмір франшизи становить 999,99 грн.
Тип договору -3 -страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації т/з, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною у договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.
Оскільки між Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»«ОРАНТА» та ОСОБА_2 укладено договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, відповідно до якого страховик взяв на себе обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної транспортним засобом страхувальника життю, здоров'ю та майну третіх осіб, тому ПАТ «СК «АХА Страхування»правомірно звернулось до АТ «Українська пожежно-страхова компанія»про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.
Однак, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.
Згідно позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 9 583,05грн. страхового відшкодування в порядку регресу з відповідача.
Згідно із ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 34 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір шкоди визначається аварійним комісаром або експертом.
У відповідності до ч. 2 ст. 7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
В матеріалах справи міститься Звіт №С11-203 від 29.06.2011р. про визначення вартості матеріального збитку (об'єкт оцінки -автомобіль марки KIA Cerato, державний номер НОМЕР_3), який надано оцінювачем ОСОБА_6, який має вищу технічну освіту, стаж роботи оцінювачем з 2005року та включений до Державного реєстру оцінювачів. Згідно даного висновку вартість матеріального збитку, завданого власнику даного транспортного засобу, складає 9 842,73грн.
Враховуючи те, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, яка згідно Полісу № АА/2280160 становить 999,99грн., відповідно, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 8 842,74 грн., з урахуванням того, що оцінена шкода складає 9842,73грн. (9842,73грн. оціненої шкоди -999,99грн. франшизи = 8842,74грн.).
Відповідно до статей 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Акціонерного Товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Братська, 14, код ЄДРПОУ 20474912) 8 842,74 грн. -страхового відшкодування в порядку регресу, 1485,16грн. -судового збору.
3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В частині інших позовних вимог -відмовити.
5.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня оголошення.
Суддя В.В. Палій
Судове рішення № 24269636, Господарський суд м. Києва було прийнято 22.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5011-20/4394-2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: