Рішення № 24269629, 15.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/338-66/116-2012 15.05.12

Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека НЦ"

про стягнення 30256,66 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю від 11.08.11

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека НЦ" про стягнення 30256,66 грн., з яких 20035,23 грн. -сума основного боргу, 1196,92 грн. -пеня, 7372,96 грн. -інфляційні втрати, 1661,55 грн. - 3 % річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2011 року у справі № 14/338 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" задоволені в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2011 року рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2011 року у справі № 14/338 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2012 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2011 року та рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2011 року у справі № 14/338 у справі № 14/338 скасовано, справу направлено до господарського суду міста Києва на новий розгляд.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання в повному обсязі відповідачем вимог укладеного між сторонами договору № 5869 від 01.04.2008 року щодо оплати наданих послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 20035,23 грн. Позивач також зазначає про наявність у відповідача обов'язку за прострочення виконання зобов'язання сплатити пеню, три проценти річних та інфляційні втрати.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність заборгованості в заявленому розмірі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека МЦ"(відповідач) було укладено договір № 5869 (далі -договір), відповідно до умов якого (пункт 1.1. договору) позивач зобов'язався надавати телекомунікаційні послуги доступу до мережі Інтернет по виділеній лінії згідно з обраним тарифним планом (додаток 1 до договору).

Згідно додатку 1 до договору тарифний план за даним договором складає 256 Кбіт/с:

1) абонентська плата (грн. з ПДВ) 313,00грн.,

2) об'єм трафіку за межі України, який включено в абонплату - 1Гб,

3) об'єм трафіку в межах України, який включено в абонплату - 1Гб

3.1. Оплата за кожні 10 Мбайт трафіку (грн. з ПДВ) за межі України - 1,25;

3.2. Оплата за кожні 10 Мбайт трафіку (грн. з ПДВ) в межах України - 0,25).

Примітка: 1Гб = 1000000000 байт, 1Мб = 1000000 байт, 1Кб =1000 байт.

Відповідно до п. 3.1. договору, плата за послуги позивачу здійснюється щомісячно в авансовій формі оплати за тарифами, наведеними у додатку.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що рахунок за послуги передається відповідачу по факсу (з подальшою доставкою оригіналу рахунку) і по електронній пошті. Дата відправки рахунку фіксується на факс-повідомленні. Рахунок має бути сплачений протягом трьох банківських днів, враховуючи день відправки рахунку.

Згідно ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

03.10.2008 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 3700294 на послуги доступу до мережі Інтернет за вересень 2008 р. з терміном сплати до 20.10.2011 р. на загальну суму 20035,23 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період серпень -вересень 2008 року було надано відповідачу телекомунікаційні послуги доступу до мережі Інтернет по виділеній лінії на загальну суму 20035,23 грн.

Так, обсяги спожитого відповідачем трафіку інтернету за вказаний період вбачаються з наявної в матеріалах справи Деталізації трафіку.

Як вбачається з наведеної Деталізації, за серпень 2008 року відповідачем отримано, а позивачем надано послуг з користування мережею Інтернет у розмірах: за межі України -70,34 Гб, в межах України -1,27 Гб.

Тобто, з урахуванням встановленого Додатком № 1 до договору об'єму трафіку, який включено в абонплату, у серпні 2008 року відповідачем було перевищено об'єм трафіку в межах України на 39,34Гб, за межі України - на 0,27Гб.

З Деталізації трафіку вбачається також, що за вересень 2008 року відповідачем отримано, а позивачем надано послуг з користування мережею Інтернет у розмірах: за межі України -91,50 Гб, в межах України -0,26 Гб.

Тобто, з урахуванням встановленого Додатком № 1 до договору об'єму трафіку, який включено в абонплату, у серпні 2008 року відповідачем було перевищено об'єм трафіку за межі України на 90,50 Гб, об'єм трафіку в межах України не перевищено.

Як зазначалось, Додатком № 1 до договору сторонами було визначено, що в разі перевищення визначених об'ємів трафіку оплата за кожні 10 Мбайт трафіку (грн. з ПДВ) за межі України складає 1,25 грн., в межах України - 0,25 грн.

За таких обставин, з урахуванням встановлених судом обсягів отриманих відповідачем та наданих позивачем послуг з користування мережею Інтернет у зазначених розмірах, суд погоджується зі здійсненим позивачем розрахунком суми заборгованості відповідача за серпень та вересень 2008 року за договором № 5869 від 01.04.2008 року, згідно якого сума заборгованості дорівнює 20035,23 грн.

Проте, відповідачем свої зобов'язання за договором № 5869 від 01.04.2008 року щодо оплати наданих послуг за період серпень-вересень 2008 року не були виконані, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаний період на загальну суму 20035,23 грн., яка заявлена позивачем до стягнення.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось, відповідачем було не в повному обсязі та несвоєчасно виконано зобов'язання за договором № 5869 від 01.04.2008 року щодо оплати вартості наданих послуг, внаслідок чого на час звернення до суду у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за наведеним договором на загальну суму 20035,23 грн.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про сплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 20035,23 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 20035,23 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором № 5869 від 01.04.2008 року призвело до прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Відповідно абзацу 1 п. 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року № 720 «Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг»у разі несвоєчасної оплати наданих оператором, провайдером телекомунікаційних послуг споживачі сплачують пеню , яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

З огляду на таке, враховуючи, що відповідачем не виконані в строк свої зобов'язання стосовно оплати вартості наданих послуг за договором № 5869 від 01.04.2008 року, позивач за період з 03.11.2008р. по 03.05.2009р. нарахував та пред'явив до стягнення пеню у розмірі 1196,92 грн.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем та доданим до позову розрахунком пені у розмірі 1196,92 грн., який, за висновками суду, є арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам законодавства, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем за період з жовтня 2008р. по липень 2011 року нараховані та пред'явлені до стягнення три відсотки річних в сумі 1661,55 грн. та інфляційні втрати у розмірі 7372,96 грн.

При перевірці судом проведених позивачем розрахунків встановлено, що суми заявлених до стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

З огляду на таке, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 510, 525, 526, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 623, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 63 Закону України "Про телекомунікації", ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека НЦ" про стягнення 30256,66 грн. -задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека НЦ"(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 81, код 20075951) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"(02098, м. Київ, вул. Ю. Шумського, 1 А, код 34726705) 20035,23 грн. основного боргу, 1196,92 грн. пені, 7372,96 грн. інфляційних втрат, 1661,55 грн. 3 % річних, 302,57 грн. витрат зі сплати державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Суддя С.А. Гончаров

В судовому засіданні 15.05.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення складено в повному обсязі та підписане 21.05.2012р.