Рішення № 24269500, 21.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/4204-2012 21.05.12За позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-

Гарант"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

про стягнення 4 661,89 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -по дов. №01/226-158 від 05.04.2012р.

від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення 4 661,89 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем згідно договору добровільного страхування наземного транспорту внаслідок дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, а тому позивачем відповідно законодавства України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2011р. порушено провадження у справі № 5011-36/4204-2012, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 14.05.2011 р., за участю представників сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 14.05.2012 року позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення по суті спору, згідно з яким проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні 14.05.2012р. оголошувалась перерва до 21.05.2012р. відповідно до ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Після оголошеної перерви представник відповідача в судове засідання не з»явився. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

В судовому засіданні 21.05.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2009 р. між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»(далі -страховик) та ОСОБА_2 (далі -страхувальник) укладено договір № 36-3Z/18-143-05675, добровільного страхування транспортних засобів, що є предметом застави, об'єктом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом та додатковим обладнанням марки ЗАЗ 11030740, реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, 2007 року випуску.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу № СРВ 544100, власником транспортного засобу марки ЗАЗ 11030740, реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, 2007 року випуску є ОСОБА_2.

02.04.2010р. о 12 год. 30 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода, зареєстрована в м. Кіровоград, по вул.. 50 років Жовтня, учасниками якої є - транспортний засіб марки ЗАЗ 11030740, реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, 2007 року випуску, що належить ОСОБА_2 та транспортний засіб марки «ВАЗ 2105», державний номер НОМЕР_2, власником якої є ОСОБА_3.

Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода підтверджується довідкою Відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Кіровограда при УМВС України в Кіровоградській області про дорожньо-транспортну пригоду № 125 від 06.04.2010 р.

Постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26.05.2010 р. у справі № 3-301/2010 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цивільна-правова відповідальність ОСОБА_3, власника транспортного засобу марки «ВАЗ 2105», державний номер НОМЕР_3, застрахована в Публічному акціонерному товаристві "Страхова компанія "УНІКА", що підтверджується полісом ВС № 8017697 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого з 07.11.2009 р. до 16.11.2010 р.

Загальний розмір страхового відшкодування за договором № № 36-3Z/18-143-05675, добровільного страхування транспортних засобів від 09.11.2009 р. складає 4 237,13 грн., що підтверджується розрахунком страхового відшкодування та страховим актом №СТ /10/0648 та ремонтною калькуляцією ФОП ОСОБА_4

Платіжним дорученням №2032 від 21.07.2010р. позивач перерахував суму страхового відшкодування вигодонабувачу по договору № 36-3Z/18-143-05675, добровільного страхування транспортних засобів, а саме: ВАТ «Фінанси та Кредит».

16.08.2011 р. відповідач отримав від Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" претензію від 12.08.2011 р. № 03/1685 про виплату суми страхового відшкодування в розмірі 4 237, 13 грн., оскільки ОСОБА_3 застрахований обов'язковою цивільно-правової відповідальністю власників наземних транспортних засобів в Публічному акціонерному товаристві "Страхова компанія "УНІКА", що підтверджується полісом ВС № 8017697 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Станом на день розгляду справи відповідач відповіді на вищезазначену заяву не надав, суму страхового відшкодування не сплатив.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування в розмірі 4 237,13 грн, до нього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 4 661,89 грн., з урахуванням пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів №19-1 (далі правила), які зареєстровані Міністерством фінансів України за №0602903, а саме п. 7.1.4 Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.

Відповідно до п. 2.2.1 Правил, страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 4 237, 13 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, яка згідно ст. 549 ЦК України виражається у формі пені або штрафу.

Відповідно до п. 36.5. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до розрахунку позивача, який не спростовано відповідачем у встановленому порядку, сума пені, нарахованої до сплати, становить 327, 48 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 63, 38 грн. та 33,90 грн. -інфляційних обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 14-В, код 20033533) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бульвар Л.Українки,26, код 32382598) страхове відшкодування в розмірі 4 237 грн. 13 коп., 327 грн. 48 коп. пеня за прострочку платежу, 33 грн. 90 коп. -інфляційних, 63 грн. 38 коп. -3 % річних, 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складений: 22.05.2012 р.