Рішення № 24269460, 16.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-61/1948-2012 16.05.12

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні Системи Україна»до:Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс»про: стягнення 1 784 404 грн. 15 коп. Суддя Івченко А.М.Представники Позивача:ОСОБА_1 -дов. № б/н від 01.02.2012;Відповідача:ОСОБА_2 -дов. від 17.05.2012 № 7/983 В судовому засіданні 16.05.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорожні Системи Україна»до Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс» про стягнення 1 784 404 грн. 15 коп. (1 757 954 грн. 09 коп. - основного боргу, 7 973 грн. 61 коп. -інфляційних збитків, 18 476 грн. 45 коп. -3 % річних) відповідно до договорів про закупівлю товарів № 32/2011 від 10.03.2011 та № Д/З-257 від 20.06.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2012 порушено провадження у справі № 5011-61/1948-2012 розгляд справи призначено на 14.03.2012.

Позивачем через відділ діловодство суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 1 753 404 грн. 15 коп. (1 718 610 грн. 17 коп. -основного боргу, 9 438 грн. 82 коп. -інфляційних збитків, 25 355 грн. 16 коп. -3 % річних).

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством (аналогічна позиція викладена в пункті 3.10 постанови пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 року № 18). Судом прийнята до розгляду зазначена позивачем нова ціна позову.

В судовому засіданні 14.03.2012 відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 04.04.2012.

Представником відповідача 04.04.2012 поданий письмовий відзив на позов, відповідно до якого відповідач проти позовних вимог не заперечує.

В судовому засіданні 04.04.2012 відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 11.04.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.04.2012, у зв'язку з перебуванням судді Івченка А.М. на лікарняному, справу № 5011-61/1948-2012 передано для розгляду судді С.О. Чебикіній.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 суддею Чебикіною С.О. прийнято справу № 5011-61/1948-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 16.05.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 14.05.2012, у зв'язку із виходом судді Івченка А.М. з лікарняного, справу № 5011-61/1948-2012 передано для розгляду судді Івченку А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2012 суддею Івченком А.М. прийнято справу № 5011-61/1948-2012 до свого провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2011 між Комунальним підприємством Київської міської ради «Київдорсервіс»(відповідачем, Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорожні системи України»(позивачем, Постачальником) було укладено договір на закупівлю товарів № 32/2011 (Договір), згідно з підпунктом 1.1 якого Постачальник зобов'язується у 2011 поставити Замовникові товар, зазначений в Специфікації (Додаток до Договору № 1), а Замовник прийняти й оплатити такий товар -поліетилен (плівка світлоповертальна).

Відповідно до п. 1.2. договору, номенклатура, кількість, ціна, умови гарантії, а також строк, місце та умови поставки Товару вказуються за погодженням сторін у Специфікації до даного Договору.

Зазначений договір відповідно до ст. 11 ЦК України є підставою виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов даного договору, позивачем було здійснено відповідачу поставку товару, що підтверджується видатковими накладеними: № РН-0000003 від 01.04.2011 на суму 12 028 грн. 22 коп., № Ил000034 від 20.07.2011 на суму 39 644 грн. 71 коп., № АВ000045 від 22.08.2011 на суму 42 985 грн. 26 коп., № 55 від 28.09.2011 на суму 106 676 грн. 84 коп., № Но000065 від 28.11.2011 на суму 47 803 грн. 80 коп. на загальну суму 249 138 грн. 83 коп., рахунками-фактури № 10 від 21.09.2011, № 29 від 11.07.2011, № 41 від 19.08.2011 та довіреностями.

Частину товару відповідач на підставі видаткових накладних (повернення) № ВП-0000001 від 25.01.2012 на суму 36 844 грн. 61 коп. та № ВП-0000002 від 25.01.2012 на суму 18 422 грн. 26 коп. на загальну суму 55 266 грн. 77 коп. повернув позивачу.

Згідно п. 4.2. договору розрахунки проводяться шляхом: оплати Замовником після пред'явлення Постачальником рахунку на оплату Товару (далі -рахунок), або після підписання сторонами акта приймання-передачі на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту поставки товару.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується банківськими виписками, відповідач за поставлений товар сплатив лише суму в загальному розмірі 121 973 грн. 67 коп. (18.07.2011 сплачено 39 644 грн. 71 коп., згідно рахунку № 29 від 11.07.2011; 23.08.2011 сплачено 42 985 грн. 00 коп., згідно рахунку № АВ 000045 від 22.08.2011; 03.02.2012 сплачено 12 028 грн. 22 коп., згідно видаткової накладної № РН-0000003 від 01.04.2011; 03.02.2012 сплачено 27 315 грн. 70 коп., згідно видаткової накладної № 55 від 28.09.2011), таким чином за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за поставлений товар за договором № 32/2011 на закупівлю товарів в розмірі 71 898 грн. 17 коп.

Крім того, між Комунальним підприємством Київської міської ради «Київдорсервіс»(відповідачем, Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорожні системи України»(позивачем, Постачальником) було укладено договір на закупівлю товарів № Д/3-257 від 20.06.2011, згідно з підпунктом 1.1 якого Постачальник зобов'язується у 2011 поставити Замовникові товар, зазначений в Специфікації (Додаток до Договору № 1), а Замовник прийняти й оплатити такий товар -«Вироби гумові різні (матеріали на утримання елементів примусового зниження швидкості) (25.13.7)»(Товар).

Відповідно до п. 1.2. договору найменування (номенклатура, асортимент) кількість Товару вказується у Специфікації до даного Договору, яка підписується уповноваженими представниками Сторін, скріплюється печатками Сторін, та є Додатком № 1 до цього Договору, його невід'ємною частиною та не може розглядатися окремо від даного Договору.

Зазначений договір відповідно до ст. 11 ЦК України є підставою виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов даного договору, позивачем було здійснено відповідачу поставку товару, що підтверджується видатковими накладеними: № АВ000041 від 08.08.2011 на суму 378 403 грн. 20 коп., № АВ000046 від 26.08.2011 на суму 561 004 грн. 80 коп., № 65 від 24.10.2011 на суму 341 002 грн. 80 коп., № 67 від 01.11.2011 на суму 366 301 грн. 20 коп. на загальну суму 1 646 712 грн. 00 коп., рахунками на оплату № 40 від 08.08.2011, № 44 від 25.08.2011, № 54 від 24.10.2011, № 55 від 01.11.2011 та довіреностями.

Згідно п. 4.2. договору розрахунки проводяться шляхом: оплати Замовником після пред'явлення Постачальником рахунку на оплату Товару (далі -рахунок), або після підписання сторонами акта приймання-передачі.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується самим відповідачем, оплата за зазначеним договором відповідачем здійснена не була.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних у справі доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за отриманий товар за договорами № 32/2011 від 10.03.2011 та № Д/3-257 від 20.06.2011 повністю не розрахувався, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в загальному розмірі 1 718 610 грн. 17 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 9 438 грн. 82 коп. -індекс інфляції, 25 355 грн. 16 коп. -3 % річних.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунки позивача, які відповідають вимогам закону, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 25 355 грн. 16 коп. та індексу інфляції в розмірі 9 438 грн. 82 коп. визнаються судом обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс»(03151, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 56; код 32955518) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні системи України»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 20-22; код 34717706) 1 718 610 (один мільйон сімсот вісімнадцять тисяч шістсот десять) грн. 17 коп. -основного боргу, 25 355 (двадцять п'ять тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 16 коп. - 3 % річних, 9 438 (дев'ять тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 82 коп. -інфляційний збитків, 35 068 грн. 08 коп. -судового збору.

3. Видати накази після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко

Дата підписання рішення: 21.05 .2012