Рішення № 24269455, 14.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/4754-2012 14.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОСТАР»До Дочірнього підприємства з 100 % - ою іноземною інвестицією «Сіменс Україна»Про Стягнення 17 840,91 грн.Суддя Балац С.В. Представники сторін: Від позивачаОСОБА_1 - представник за довіреністю;Від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю.

Суть спору: на розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОСТАР»про стягнення з Дочірнього підприємства з 100 % - ою іноземною інвестицією «Сіменс Україна»пені у розмірі 8 007,34 грн. та штраф у розмірі 9 833,57 грн. за несвоєчасну поставку товару за договором поставки № 5А911417 від 07.06.2011 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання перед позивачем, оскільки не своєчасно здійснив поставку товару передбаченого договором поставки № 5А911417 від 07.06.2011 р., в зв'язку з чим, у позивача виникло право вимагати сплати пені та штрафу передбачених п. 8.3. договору поставки № 5А911417 від 07.06.2011 р. на загальну суму 17 840,91 грн.

Відповідач відзив на позов не надав. Проте, представник відповідача з'явився у судове засідання та надав суду пояснення по суті спору та проти позову не заперечив.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представниками сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 14.05.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

07.06.2011 р. між дочірнім підприємством з 100 % - ою інвестицією «Сіменс Україна», як постачальником (надалі - відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОСТАР», як покупцем (надалі - позивач) було укладено договір поставки № 5А911417 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, відповідач зобов'язався поставити позивачу, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити електрообладнання, ціна та кількість якого визначена в специфікації, що є додатком № 1 до цього договору.

Вартість обладнання, що поставляється постачальником за даним договором складає 143 208,00 грн. (п. 3.2. договору).

Пунктом 2.1. договору визначено, що постачальник поставляє продукцію на умовах DDP Донецька область, ПС 110/6 кВ Щегловка Глубокая, склад Покупця.

Строк поставки продукції складає 3,5 місяців (п. 2.2. договору).

Пунктом 4.2. договору встановлено, що покупець зобов'язується здійснити оплату продукції за договором у такому порядку:

- 4.2.1. перший платіж (попередню оплату в розмірі 50 % загальної вартості продукції протягом 5 робочих днів з моменту укладення (підписання) договору;

- 4.2.2. остаточний розрахунок в розмірі 50 % загальної вартості продукції протягом 5 робочих днів після отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження з заводу виробника.

Згідно п. 2.3. договору відлік строку поставки здійснюється від дати зарахування суми авансового платежу згідно з п. 4.2.1. договору на банківський рахунок постачальника.

Відповідно до п. 2.4. договору датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця (одержувачем вантажу) на товарно-транспортній накладній в момент отримання продукції і засвідчення його підписом.

В свою чергу п. 2.6. договору передбачено, що у будь-якому випадку відвантаження продукції з зводу виробника здійснюється лише після оплати 100 % її загальної вартості.

На виконання умов договору, 09.06.2011 р. позивачем було перераховано на користь відповідача 71 665,20 грн. в якості попередньої оплати згідно договору поставки № 5А911417 від 07.06.2011 р.

Отже, враховуючи умови поставки товару погоджені сторонами, відповідач повинен був поставити товар позивачу у строк до 24.09.2011 р.

28.10.2011 р. від відповідача надійшло повідомлення про готовність до відвантаження обмежувачів перенапруги згідно договору поставки № 5А911417 від 07.06.2011 р.

28.10.2011 р. позивачем перераховано на користь відповідача 68 814,50 грн., в якості доплати за договором поставки № 5А911417 від 07.06.2011 р.

Відповідно до накладної № 50013144 від 21.11.2011 р. позивач отримав, передбачений договором поставки № 5А911417 від 07.06.2011 р., товар 21.11.2011 р.

Отже, відповідач поставив товару позивачу з порушенням строку передбаченого у п. 2.2. договору.

Пунктом 8.3. договору встановлено, що за порушення встановлених умовами договору строків виконання зобов'язань (за винятком грошових) стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості продукції або її частини, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити пеню за прострочення поставки товару за договором, яка отримана відповідачем 22.12.2011 р., докази чого наявні в матеріалах справи.

Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач обставин, викладених позивачем, належними засобами доказування не спростував, доказів на підтвердження факту належного виконання ним договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної поставки товару за договором, суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

В силу ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 550 Цивільного кодексу України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Враховуючи положення ст. 6, ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до умов яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення штрафу.

Факт порушення відповідачем термінів постачання продукції за договором встановлений судом та відповідачем не спростований, відповідальність у вигляді пені та штрафу за прострочення виконання зобов'язання передбачені Договором, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме: 9 833,57 грн. - штрафу та 8 007,34 грн. - пені.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства з 100 % - ою іноземною інвестицією «Сіменс Україна»(місцезнаходження: 03038, місто Київ, вулиця Миколи Грінченка, будинок 4-В; ідентифікаційний код: 24940089) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОСТАР»(місцезнаходження: 61017, місто Харків, вулиця Котлова, будинок 168; ідентифікаційний код: 30884393) суму пені у розмірі 8 007,34 (вісім тисяч сім) грн. 34 коп., штраф у розмірі 9 833,57 (дев'ять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 57 коп. та 1 609,50 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Балац

Дата складення повного рішення 21.05.2012 р.