Рішення № 24269384, 14.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/1930-2012 14.05.12

Господарський суд м.Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря Іванова О.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімател», м.Київ

за участю Третьої особи на стороні Позивача -Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

за участю: Прокуратури міста Києва

про: розірвання договорів оренди земельних ділянок від 23.07.2004р. № 62-6-00166 та від 14.10.2004р. №62-6-00173

за участю уповноважених представників:

від Позивача -ОСОБА_1 (за довіреністю № 225-КР-307 від 24.02.2012р.)

від Відповідача -ОСОБА_2 (за довіреністю № б/н від 22.09.2011р.)

від Третьої особи -ОСОБА_3 (за довір. № 06-34/31089 від 28.10.2010р.)

від Прокуратури -Рибалка Ю.В. (посв. № 137 від 20.08.2010р.)

СУТЬ СПРАВИ:

Київська міська рада (далі -Позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімател», м.Київ (далі -Відповідач) про розірвання договорів оренди земельних ділянок від 23.07.2004р. № 62-6-00166 та від 14.10.2004р. №62-6-00173.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2012р. порушено провадження у справі, за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 14.03.2012р., залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача -Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

06.03.2012р. через канцелярію суду від Прокуратури міста Києва надійшло письмове повідомлення про вступ прокуратури у справу на підставі ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.

13.03.2012р. від Відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній заперечував проти позовних вимог Позивача та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, Відповідач надав додаткові документи по справі, а саме: копію Рішення Господарського суду міста Києва від 28.12.2011р. по справі № 52/382, копію Постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012р. по справі № 52/382, оригінал довіреності представника Відповідача та докази направлення відзиву Позивачу по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 28.03.2012р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою в судове засідання представника Прокуратури міста Києва.

28.03.2012р. через канцелярію суду від Позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 28.03.2012р. було оголошено перерву до 04.04.2012р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

04.04.2012р. від Позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі із копією ухвали Вищого господарського суду України від 28.03.2012р. № 52/382.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2012р. зупинено провадження у справі № 5011-55/1930-2012 на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення по справі № 52/382.

27.04.2012р. від Відповідача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі та додаткові документи, а саме: копія Постанови Вищого господарського суду України у справі № 52/382 від 17.04.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2012р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначений на 14.05.2012р.

В судовому засіданні 14.05.2012р. представник Позивача надав усні пояснення по суті справи, підтримав позов, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні 14.05.2012р. заперечив проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник Третьої особи та представник Прокуратури міста Києва в судовому засіданні 14.05.2012р. підтримали позицію Позивача, просили суд задовольнити позовні вимоги.

Представники сторін у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані докази та заслухавши в судовому засіданні представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач -Київська міська рада звернулась до суду із позовом до Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімател», про розірвання договорів оренди земельних ділянок від 23.07.2004р. № 62-6-00166 та від 14.10.2004р. №62-6-00173.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує наступним.

Пунктами 56, 57 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 №31/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування земельними ділянками»затверджено проекти відведення земельних ділянок та передано Відповідачу земельні ділянки загальною площею 0,99 га (в тому числі площею 0,47 га, в межах прибережних захисних смуг, - в довгострокову оренду на 10 років) та загальною площею 2,14 га (в тому числі площею 1,31 га, в межах прибережних захисних смуг, - в довгострокову оренду на 10 років) для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва.

На підставі зазначеного рішення, між Позивачем та Відповідачем укладено договори оренди земельних ділянок, які були зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 23.07.2004 №62-6-00166 та 14.10.2004 №62-6-00173.

Прокуратурою міста Києва до Позивача було подано протест від 02.08.2010 №08/1-464-вих з вимогою скасувати рішення Київської міської ради від 25.09.2003 №31/905 в частині передачі Київською міською радою в оренду Відповідачу двох земельних ділянок в межах прибережних захисних смуг площею 0,47 га та 1,31 га, для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва, як таке, що суперечить закону.

Розглянувши вказаний протест, Позивачем було прийнято від 14.07.2011р. №789/6176 про його задоволення та скасування пунктів 56, 57 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 №31/905 „Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування земельними ділянками", копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно з пунктом 3,4 вказаного рішення, Позивачем бул запропоновано Відповідачу надати згоду на розірвання договорів оренди земельних ділянок від 23.07.2004 №62-6-00166 та від 14.10.2004 №62-6-00173, а Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) доручено проінформувати Відповідача про прийняття даного рішення.

На виконання пункту 4 рішення Київської міської ради від 14.07.2011 №789/6176, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) листом від 25.08.2011 №06-34/24166 проінформувало Відповідача про прийняття вказаного рішення, проте відповіді на вказаний лист Позивачем та Третьої особою отримано не було.

У зв'язку з вищевикладеним Позивач вважає, що договори оренди земельних ділянок від 23.07.2004 №62-6-00166 та від 14.10.2004 №62-6-00173 підлягають розірванню.

Крім того, Позивач вважає, що рішення Київської міської ради від 14.07.2011р. №789/6176 про розгляд протесту виконуючого обов'язки прокурора міста Києва від 02.08.2010 №08/1-464-вих та скасування пунктів 56, 57 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 №31/905 свідчить про відсутність зі сторони Київської міської ради (орендодавця) згоди передати земельні ділянки Відповідачу в оренду, а відповідно, при відсутності такої згоди договори оренди земельних ділянок від 23.07.2004 №62-6-00166 та від 14.10.2003 №62-6-00173 підлягають розірванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, який міститься в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у припиненні правовідносин шляхом розірвання договорів оренди земельних ділянок від 23.07.2004 №62-6-00166 та від 14.10.2004 №62-6-00173, зважаючи на рішення Київської міської ради від 14.07.2011р. №789/6176 про розгляд протесту виконуючого обов'язки прокурора міста Києва від 02.08.2010 №08/1-464-вих та скасування пунктів 56, 57 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 №31/905, що свідчить на думку Позивача про відсутність зі сторони Київської міської ради згоди передати земельні ділянки Відповідачу в оренду.

З матеріалів справи вбачається, що рішеннями Київської міської Ради від 25.09.2003р. №31/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування земельними ділянками»(пп.56, 57) Відповідачу були передані: 1) відповідно до пункту 56 рішення - земельні ділянки загальною площею 0,99 га для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва за рахунок земель, вилучених відповідно до п. 56 цього рішення, в тому числі: - ділянку N 1 площею 0,47 га, в межах прибережних захисних смуг, - в довгострокову оренду на 10 років; - ділянку N 2 площею 0,52 га - в довгострокову оренду на 25 років; 2) відповідно до пункту 57 рішення земельні ділянки загальною площею 2,14 га для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва за рахунок земель запасу рекреаційного призначення, в тому числі: - ділянку N 1 площею 1,31 га, в межах прибережних захисних смуг в довгострокову оренду на 10 років; - ділянку N 2 площею 0,83 га - в довгострокову оренду на 25 років.

Як вбачається з рішення Київської міської Ради від 25.09.2003 №31/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування земельними ділянками», а саме п. 57.1.6, Відповідача було попереджено про неухильне дотримання вимог законодавства під час фактичного користування землями відповідно до їх цільового призначення.

На виконання зазначеного рішення Київської міської Ради від 25.09.2003 №31/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування земельними ділянками»між Київською міською радою та Відповідачем було укладено 4 (чотири) договори оренди земельної ділянки, а саме:

-Договір оренди земельної ділянки від 21.05.2004 року, площа земельної ділянки 0, 8344 кв.м., терміном дії - 25 років;

-Договір оренди земельної ділянки від 21.05.2004 року, площа земельної ділянки 1,31 га, терміном дії - 10 років;

-Договір оренди земельної ділянки від 01.09.2004 року, площа земельної ділянки 5 228 кв.м., терміном дії - 25 років;

-Договір оренди земельної ділянки від 01.09.2004 року, площа земельної ділянки 4 626 кв.м., терміном дії - 10 років.

Судом встановлено, що Відповідачем здійснювалось використання зазначених земельних ділянок за їх цільовим призначенням. Крім того, Позивачем, Третьою особою та Прокуратурою не було надано доказів проведення перевірок щодо порядку виконання рішень Київської міської ради та договорів оренди.

14.07.2011 року рішенням Київської міської Ради №789/6176 «Про розгляд протесту виконуючого обов'язки прокурора міста Києва від 02.08.2010 №№08/1-464-вих на пункти 56, 57 рішення Київської міської Ради від 25.09.2003 №31/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування земельними ділянками»було задоволено протест виконуючого обов'язки прокурора міста Києва від 02.08.2010 №08/1-464-вих на пункти 56, 57 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 №31/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування земельними ділянками» та скасовано пункти 56, 57 рішення Київської міської Ради від 25.09.2003 №31/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування земельними ділянками».

Не погоджуючись з прийнятим рішеннями, Відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Київської міської ради про визнання недійсним рішення Київської міської Ради №789/6176 «Про розгляд протесту виконуючого обов'язки прокурора міста Києва від 02.08.2010 №№08/1-464-вих на пункти 56, 57 рішення Київської міської Ради від 25.09.2003 №31/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування земельними ділянками».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.12.2011 року по справі №52/382 позов задоволено, визнано недійсним рішення від 14.07.2011р. № 789/6176 «Про розгляд протесту виконуючого обов'язки прокурора міста Києва від 02.08.2010 №№ 08/1-464-вих на пункти 56, 57 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 № 31/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування земельними ділянками».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 року по справі №52/382 рішення Господарського суду міста Києва від 28.12.2011 року по справі №52/382 залишено без змін.

Постановою Вищого Господарського суду України від 17.04.2012р. у справі № 52/382 касаційну скаргу Київської міської ради залишено без задоволення Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012р. у справі № 52/382 -без змін.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім того, Відповідно до ст.ст.124,129 Конституції України рішення суду, що набуло законної сили, має статус загальнообов'язкового.

Згідно із Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. зі справи „Совтрансавто-Холдинг" проти України" визначено, що „одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів" (згадується в п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про юрисдикцію Європейського суду з прав людини в Україні" від 18.11.2003р. № 01-8/1427).

Принцип верховенства права закріплений ст. 8 Конституції України, а згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів.

При цьому, з огляду на те, що сторони у розглядуваній справі є сторонами у справі №52/382, рішення у останній, що викладене у Постанові Вищого Господарського суду України від 17.04.2012р., є преюдиціальним у розумінні ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

У світлі наведених норм факт незаконності акту -Рішення Київської міської Ради №789/6176 «Про розгляд протесту виконуючого обов'язки прокурора міста Києва від 02.08.2010 №№08/1-464-вих на пункти 56, 57 рішення Київської міської Ради від 25.09.2003 №31/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування земельними ділянками», та те, що він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси орендаря на оренду земельних ділянок отриманих у 2004 році, не може бути спростований або підданий сумніву в межах розглядуваної справи будь-якими доказами за умови чинності Постанові Вищого Господарського суду України від 17.04.2012р. у справі № 52/382.

Відповідно до ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

З огляду на приписи п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України саме на Позивача покладається обов'язок довести за допомогою належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності підстав для дострокового розірвання спірного договору, а на Відповідача - обов'язок із спростування зазначених підстав.

За змістом ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано па вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Cтаттями 141-143 Земельного кодексу України визначено перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою до яких, зокрема, відносяться:

а)добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б)вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в)припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г)використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д)систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е)набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є)використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;

ж)добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою;

з)використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

і)неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару грунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

й) конфіскації земельної ділянки;

к) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;

л) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;

м) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Статтею 144 Земельного кодексу України визначено порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи межі позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Позивача необґрунтовані, не підтверджені належними доказами та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141) відмовити.

У судовому засіданні 14.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 17.05.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева