Рішення № 24269264, 08.05.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.05.12 р. Справа № 5006/32/22пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Ширшової Н.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 18.04.2011р.

від відповідача: не з'явився

у справі за позовом: Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Маріуполь

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Позивач, Маріупольська міська рада, звернувся до суду з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_3, пр?о зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що в ході перевірки додержання вимог земельного законодавства України, був виявлений факт самовільного зайняття, відповідачем, земельної ділянки площею 0,0006га під розміщення кіоску з продажу хлібу по АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку, що є порушенням ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що кіоск, який розташований по АДРЕСА_1, відповідачу не належить, та, як слід, ним не здійснюється господарська діяльність у вищевказаному спірному об'єкті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

16.12.2011р. фахівцями відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради, був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Приватним підприємцем ОСОБА_3, з якого вбачається, що відповідачем самовільно (без правоустановчих документів) зайнято земельну ділянку площею 0,0006га із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради, на якій знаходиться кіоск з продажу хлібу по АДРЕСА_1, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами проведеної перевірки, відповідача, було зобов'язано усунути виявлені порушення, про що свідчать припис №179/2011 від 16.12.2011р.

В подальшому 03.01.2012р. фахівцями відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради, був складений акт перевірки виконання умов припису №179/2011 від 16.12.2011р., з якого вбачається, що Приватний підприємець ОСОБА_3, ви?моги вищевказаного припису н?е виконав, земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови? Маріупольської міської ради, загальною площею 0,0006га, на якій знаходиться кіоск з продажу хлібу по АДРЕСА_1 не звільнив та не привів у придатний до використання стан, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Оцінюючи матеріали справи, надані докази та пояснення сторін під час розгляду даної справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

За приписами ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок" наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003р № 963-ІV.

За приписами цієї норми закону, самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду).

Як вбачається з матеріалів справи, підставами позову є акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Приватним підприємцем ОСОБА_3 від 16.12.2011р.

Водночас, відповідач категорично заперечує факт володіння кіоском, який за даним актом розташований на спірній земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1

На вимогу суду позивачем не було надано доказів, які б спростовували вказані заперечення відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що майно, а саме кіоск з продажу хлібу розташований по АДРЕСА_1, не належить відповідачу, як слід, не можна вважати останнього порушником земельного законодавства, щодо самовільного зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Маріупольської міської ради до Приватного підприємця ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, є необгрунтованими, недоведеними належним чином, та, як слід, такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 125, 126 Земельного Кодексу України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Маріупольської міської ради до Приватного підприємця ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Стягнути з Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70, код ЄДРПОУ 33852448) на користь Державного бюджету України (ЄДРПОУ 38034002, отримувач УДК у Київському районі м. Донецька, р/р 31217206783006 у ГУ ДКУ Донецької області, код банку 834016) судовий збір в розмірі 1073,00грн.

Повний текст рішення підписаний 14.05.2012р.

Рішення набирає законної сили 25.05.2012р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя Сковородіна О.М.