Рішення № 24269257, 21.05.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.05.12 р. Справа № 5006/9/14/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Котенко Т.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове, Донецька область

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Красноармійський машинобудівний завод» м.Красноармійськ, Донецька область

про стягнення 71 250грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №1/187 від 14.02.2012р.

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю №407 від 15.05.2012р.

У судових засіданнях на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено перерву з 24.04.2012р. до 15.05.2012р. та з 15.05.2012р. до 21.05.2012р.

У судовому засіданні 21.05.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 412) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство «Селидіввугілля», м.Селидове, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Красноармійський машинобудівний завод», м.Красноармійськ, Донецька область, суми пені у розмірі 51 300грн. та суми штрафу у розмірі 19 950грн. за договором підряду №197-11 ЭМС від 22.03.2011р., усього 71 250грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором, яке полягає в порушенні строків здійснення капітального ремонту вало-шестерної групи редуктора виконавчого органу комбайну КСП-32.

В підтвердження позовних вимог позивач надав суду копії договору підряду №197-11 ЭМС від 22.03.2011р.; специфікації №1 до зазначеного договору; додаткової угоди №1 від 16.05.2011р.; акту №132 на передачу обладнання в ремонт від 25.02.2011р.; дефектного акту від 28.02.2011р.; калькуляції собівартості; платіжного доручення №1348 від 20.05.2011р.; претензії №4/1537 від 18.07.2011р.; акту №ОУ-0000008 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.02.2012р. та листа №465/1 від 30.06.2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 837, 846 Цивільного кодексу України, ч.1, 2 ст.193, ст. 230, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву №313 від 06.04.2012р. заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що строк початку виконання ремонту за

договором підряду №197-11 ЭМС від 22.03.2011р. так і не настав, у зв'язку із тим, що замовником не було надано ремонтопридатні деталі у повному обсязі й до теперішнього часу.

Також відповідач у письмових поясненнях поясненні б/н та б/д, наданих у судовому засіданні 24.04.2012р. зазначив, що до 02.12.2011р. позивачем взагалі не було передано відповідачу жодної ремонтопридатної деталі для виконання умов договору, згідно дефектних актів від 28.02.2011р. та від 06.09.2-11р., що унеможливлювало виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду №197-11 ЭМС від 22.03.2011р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсягу та наполягав на вирішені спору за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що інших доказів у підтвердження заперечень у відповідача немає.

З огляду на сплив строку розгляду справи, який згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України закінчувався 06.05.2012р., ухвалою від 24.04.2012р. строк розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін на 15 днів для надання можливості сторонам представити додаткові докази по справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Селидіввугілля» (далі-замовник) та Приватним акціонерним товариством «Красноармійський машинобудівний завод» (далі-виконавець) був укладений договір підряду №197-11 ЭМС від 22.03.2011р. (далі - договір), згідно умов якого виконавець зобов'язується виконати капітальний ремонт вало-шестерної групи редуктора виконавчого органу комбайну КСП-32 в кількості 1 одиниці за найменуванням та ціною, погодженими обома сторонами та вказаними у специфікації, яка є невід'ємною частиною зазначеного договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу в строки, обумовлені даним договором (арк. 14-15 справи).

До вказаного договору сторонами підписана специфікація №1 (арк. 16 справи), в якій сторони визначили найменування обладнання - капітальний ремонт вало-шестерної групи редуктора виконавчого органу комбайну КСП-32, одиницю виміру - штука, кількість - 1, ціну за одиницю у т.ч. ПДВ - 285 000, загальну вартість виконання робіт з урахуванням ПДВ.

Загальна вартість виконаних робіт - 285 000грн., у тому числі ПДВ 47 500грн., погоджена сторонами у специфікації №1, співпадає з сумою договору, вказаною у п. 3.1 договору.

Як встановлюється матеріалами справи та підтверджується поясненнями представників сторін, визначення вартості капітального ремонту, як передбачено п. 2.4.1 договору, здійснювалось сторонами на підставі складеного виконавцем, відповідачем по справі, та наданого ним позивачеві дефектного акту від 28.02.2011р. (арк. 19-20 справи) та калькуляції собівартості (арк. 21-22 справи).

Відповідно дефектного акту від 28.02.2011р. та калькуляції собівартості, складених виконавцем, була визначена загальна вартість капітального ремонту вало - шестерної групи редуктора виконавчого органу комбайну КСП-32 в кількості 1 одиниці, яка склала 285 000грн.

При цьому, з калькуляції собівартості, складеної виконавцем, вбачається, що всі найменування деталей, які зазначені у дефектного акту від 28.02.2011р., як дефектні та взагалі відсутні, увійшли до калькуляції собівартості як комплектуючі матеріали на загальну вартість 107 672грн. 40коп., що є складовою загальної вартості капітального ремонту вало - шестерної групи редуктора виконавчого органу комбайну КСП-32 в кількості 1 одиниці, яка склала 285 000грн.

Вказані дефектний акт та калькуляція в подальшому використовувались сторонами під час складання специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору.

Судом також встановлено, що з'ясування дефектів обладнання, капітальний ремонт якого проводився відповідачем за договором, фактично здійснювалось до моменту укладення договору, можливість чого передбачена п. 2.4.1 договору.

Для здійснення відповідачем дефектовки обладнання, яке підлягало ремонту, позивачем 25.02.2011р. було передано відповідачу вало - шестерну групу редуктора виконавчого органу комбайну КСП-32 в кількості 1 одиниці, про що був складений акт №132 про передачу обладнання в ремонт (арк. 18 справи), підписаний уповноваженими представниками сторін, що визнано представником відповідача у судовому засіданні 24.04.2012р. з занесенням в протокол судового засідання (арк. 90 справи).

З огляду на викладене, судом встановлено, що передання позивачем обладнання в ремонт відбувалось за порядком, визначеним сторонами в п.2.4.1 договору, за яким передбачено наступний порядок прийняття обладнання в ремонт:

після доставки ремфонду складається акт прийому - передачі в ремонт та підписується представниками сторін;

протягом 3-х днів проводиться виявлення дефектів прийнятого в ремонт обладнання;

для визначення вартості ремонту, в такий саме строк складається та надається виконавцем в договірний відділ Державного підприємства «Селидіввугілля» оформлені належним чином дефектний акт та калькуляція для подальшого оформлення специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Капітальний ремонт обладнання, як передбачено п. 2.5 договору, мав бути здійснений виконавцем протягом 30 робочих днів з моменту здачі в ремонт та за наявності передплати, яка згідно з п.2 додаткової угоди №1 від 16.05.2011р. до договору ( арк. 17 справи) складає 100% вартості робіт за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем як замовником передплату у сумі 285 000грн. було перераховано на рахунковий рахунок відповідача 20.05.2011р., що підтверджується платіжним дорученням №1348 (арк. 23 справи) та визнається сторонами.

Таким чином, згідно з прийнятими на себе за договором зобов'язаннями відповідач мав здійснити капітальний ремонт вало - шестерної групи редуктора виконавчого органу комбайну КСП-32 в кількості 1 одиниці в строк до 05.07.2011р. включно.

Однак, незважаючи на те, що листом від 30.06.2011р. №465/1 (арк. 99 справи) відповідач за вимогами п. 4.1.5 повідомив позивача про виконання капітального ремонту вало - шестерної групи редуктора виконавчого органу комбайну КСП-32 в кількості 1 одиниці за договором підряду №197-11 ЭМС від 22.03.2011р. та можливість отримання продукції зі складу відповідача, фактично свої зобов'язання щодо капітального ремонту вало - шестерної групи редуктора виконавчого органу комбайну КСП-32 в кількості 1 одиниці відповідач виконав лише 13.02.2011р., що підтверджується актом №ОУ-0000008 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.02.2012р. (арк. 24 справи).

Невиконання відповідачем зобов'язань з передання обладнання після ремонту в строк до 05.07.2011р. призвело до порушення ним зобов'язань, як боржником, що прострочив виконання у розумінні ст.612 Цивільного кодексу України.

Факт належного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором саме 13.02.2012р. представниками відповідача визнаний. Посилань на ухилення позивача від фактичного прийняття робіт за договором під час розгляду справи від відповідача не надходило.

Спрямована на адресу відповідача претензія про неналежне виконання зобов'язань та оплати пені №4/1537 від 18.07.2011р. (арк. 25 справи), відповідачем була залишена без відповіді.

Вирішуючи спір по суті, предметом якого є стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язання, суд виходить з наступного.

Проаналізувавши укладений сторонами договір, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України. За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України, яка міститься у вказаній главі Кодексу, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Згідно з п.2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах - за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 5.1 договору сторони також узгодили, що у разі порушення виконавцем строків виконання робіт, останній сплачує на користь замовника, який є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, пеню в розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочу понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Як вбачається з позовної заяви позивачем відповідно до умов договору та вказаних статей нарахована пеня за період з 05.07.2011р. по 05.01.2012р. у сумі 51 300грн.

Перевіривши розрахунок пені за період з 05.07.2011р. по 05.01.2012р., суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є арифметично невірним, що пов'язано з неправомірним включенням до періоду прострочення граничного дня виконання робіт та невірним зазначенням позивачем кількості днів прострочення, які фактично за період з 06.07.2011р. по 05.01.2012р., враховуючи вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України, становлять 184 дні, а не 180 днів, як зазначає позивач.

Фактично розмір пені за період з 07.07.2011р. по 05.01.2012р. складає 52 440грн.

Однак, з огляду на менший розмір заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, враховуючи відповідність цих вимог фактичним обставинам справи та чинному законодавству, суд вважає позовні вимоги про стягнення пені за період з 06.07.2011р. по 05.01.2012р. у сумі 51 300грн. такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в розумінні цього кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з позовної заяви позивачем на підставі умов договору та вказаної статті нарахований та заявлений до стягнення штраф у розмірі 7% у сумі 19 950грн.

Перевіривши розрахунок штрафу у розмірі 7%, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок арифметично вірний, відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 7% у сумі 19 950грн. таким, що підлягають задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій за порушення відповідачем строків виконання зобов'язань за договором підряду №197-11 ЭМС від 22.03.2011р., суд вважає за необхідне зауважити на тому, що посилання відповідача на неможливість виконання ним умов договору, з посиланням на те, що позивачем не було проведено доукомплектування в повному обсязі обладнання, яке передавалось в ремонт, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Як вбачається з дефектного акту від 28.02.2011р. (арк. 19-20 справи), складеного комісією повноважних представників сторін за наслідками обстеження технічного стану вузлів та деталей вало - шестерної групи редуктора виконавчого органу комбайну КСП-32, були виявлені певні дефекти, які полягали у відсутності відповідних деталей, які підлягали укомплектуванню, або у неремонтопригодності наявних деталей, які підлягали заміні.

При цьому, всі відсутні або наявні, але підлягаючі заміні у зв'язку із неремонтопригодністю, деталі, увійшли в калькуляцію собівартості капітального ремонту вало - шестерної групи редуктора виконавчого органу комбайну КСП-32 в розділі «Комплектуючі матеріали», де зазначено найменування необхідних для проведення капітального ремонту деталей, їх кількість та вартість (арк. 21 справи).

Враховуючи, що загальна вартість капітального ремонту остаточно визначена сторонами у сумі 285 000грн., з яких 107 672грн. 40коп. - комплектуючі матеріали, які зазначені у дефектному акті, була сплачена позивачем у ціні договору, посилання відповідача на обов'язок позивача здійснити доукомплектування обладнання є безпідставним.

Вало - шестерну групу редуктора виконавчого органу комбайну КСП-32, як зазначалось, було передано відповідачеві для здійснення капітального ремонту, який проводився на території Красноармійського машинобудівного заводу ще 25.02.2011р., що підтверджується актом №132 про передання обладнання в ремонт (арк. 18 справи).

Вподальшому вало - шестерна група редуктора виконавчого органу комбайну КСП-32 була повернута позивачеві вже після капітального ремонту, що підтверджується актом №ОУ-0000008 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.02.2012р. (арк. 24 справи).

При цьому, посилання відповідача на неможливість виконання капітального ремонту до доукомплектування обладнання позивачем спростовується матеріалами справи, які свідчать про подальше виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за відсутності будь-яких належних доказів передання позивачем невистачаючих, на думку відповідача, вузлів або деталей.

Посилання відповідача на акти технічного обстеження від 06.09.2011р. та від 02.12.2011р. (арк. 56, 59 та 62 справи) також не приймається судом до уваги з огляду на відсутність у працівника позивача Мисюра Г.А. повноважень на підписання будь-яких- актів від його імені, на чому наполягали представники позивача та що не заперечили представники відповідача.

Доказів виявлення під час виконання робіт додаткових дефектів обладнання, які не були враховані при складанні дефектного акту, та не увійшли до розрахунку вартості комплектуючих матеріалів, відповідачем не надано, що зазначено у протоколі судового засіданні від 21.05.2012р. (арк. 100 справи), отже, судом встановлена відсутність передбачених п.2.7 договору підстав для зупинення виконавцем робіт за договором, які мали бути виконані в строк саме 05.07.2011р. включно.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

В якості доказів сплати судового збору позивачем до позовної заяви додані оригінали платіжних доручень №407 від 08.02.2012р.на суму 5 700грн. та №409 від 08.02.2012р. на суму 1 073грн., які містять відмітку банку про зарахування вказаних сум до Державного бюджету України в якості сплати судового збору за подання позову Державним підприємством «Селидіввугілля» до господарського суду Донецької області, однак, з яких вбачається, що судовий збір був перерахований за неналежними платіжними реквізитами.

З огляду на цю суперечливу інформацію господарський суд листом від 28.03.2012р. (арк. 34 справи) просив надати Управління державного казначейства у Донецькій області та Управління державного казначейства у Київському районі м. Донецька підтвердження або спростування зарахування сплаченої платіжними дорученнями №407 від 08.02.2012р. та №409 від 08.02.2012р. суми у розмірі 6 773грн. до Державного бюджет України в якості судового збору саме за подання позову до господарського суду Донецької області.

Листами №03-50/595 від 10.04.2012р. (арк. 68-69 справи) та №06.1-11/337-3394 від 18.04.2012р. ( арк.70-71 справи) останні відповіли, що кошти, сплачені позивачем вказаними платіжними дорученнями були зараховані на неналежний рахунок 31212206700006, однак будуть зараховані за належністю до Державного бюджету України на рахунок 31217206783006.

Враховуючи викладене, з огляду на внесення позивачем судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, суд на підставі вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України та п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» дійшов висновку про те, що сплачена сума судового збору у розмірі 5 163грн. 50коп., перерахована позивачем згідно з платіжним дорученням №407 від 08.02.2012р. на суму 5 700грн., підлягає поверненню з Державного бюджету України, а витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609грн. 50коп. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 526, 546, 549 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 193, ч. 1 ст.230 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Красноармійський машинобудівний завод» (85300, м.Красноармійськ, Донецька область, вул.Добропільська, 2, ідентифікаційний код 04719432) на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, м.Селидове, Донецька область, вул.К.Маркса, 41, ідентифікаційний код 33426253) суму пені за період з 06.07.2011р. по 05.01.2012р. сключно у розмірі 51 300грн. та суму штрафу у розмірі 19 950грн. за період з 06.07.2011р. по 05.01.2012р. за договором підряду №197-11 ЭМС від 22.03.2011р., усього 71 250грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Красноармійський машинобудівний завод» (85300, м.Красноармійськ, Донецька область, вул.Добропільська, 2, ідентифікаційний код 04719432) на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, м.Селидове, Донецька область, вул.К.Маркса, 41, ідентифікаційний код 33426253) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609 грн. 50 коп.

Повернути з Державного бюджету України Державному підприємству «Селидіввугілля» (85400, м.Селидове, Донецька область, вул.К.Маркса, 41, ідентифікаційний код 33426253) надмірно сплачену решту суми судового збору у розмірі 5 163грн. 50коп., перераховану позивачем згідно платіжного доручення №407 від 08.02.2012р.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 21.05.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2012р.

Суддя Стукаленко К.І.