ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15.05.12 р. Справа № 5006/32/42пн/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.
при секретарі судового засідання: Ширшової Н.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 18.04.2011р.
від відповідача: не з'явився
у справі за позовом: Маріупольської міської ради, м. Маріуполь
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь
про звільнення земельної ділянки, у зв'язку з закінченням строку договору оренди
Позивач, Маріупольська міська рада, звернувся з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про звільнення земельної ділянки, у зв'язку з закінченням строку договору оренди.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в ході перевірки додержання вимог норм земельного законодавства України, встановлений факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки загальною площею 0,0028га під розміщення двох торгових кіосків з реалізації друкарської продукції в комплексі з зупиночним навісом по пл. Мічмана Павлова в Приморському районі м. Маріуполя із земель громадської забудови, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Відповідач, відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Рішенням Маріупольської міської ради №1335 від 16.09.2005р. «Про передачу ФОП ОСОБА_2 земельної ділянки для встановлення двох торгівельних кіосків з реалізації друкарської продукції в комплексі з зупиночним навісом», був затверджений проект землеустрою з відведення земельної ділянки та надано позивачу земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови площею 0,0028 га, кадастровий номер 1412300000:02:017:0155, в оренду строком на 3 роки для встановлення, експлуатації та обслуговування двох торгівельних кіосків з зупиночним навісом на пл. Мічмана Павлова в Приморському районі м. Маріуполя.
На виконання вищевказаного рішення, 14.10.2005р. між Маріупольською міською радою (орендодавцем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендарем) був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований в Маріупольському міському відділенні ДРФДП «Центр земельного кадастру» 18.05.2005р. за №04.05.162.00303.
Відповідно до умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0028 га, яка знаходиться на пл. Мічмана Павлова в Приморському районі м. Маріуполя.
Згідно з пунктом 6 договору, його укладено на 3 роки (до 16.09.2008р.). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (п. 7 договору).
В подальшому, позивач звернувся до виконавчого комітету Маріупольської міської ради із заявою про прийняття рішення про продовження договору оренди земельної ділянки, розташованої на пл. Мічмана Павлова в Приморському районі, для експлуатації та обслуговування двох торгівельних кіосків з зупиночним навісом.
Рішенням Маріупольської міської ради "Про продовження строку оренди земельної ділянки на пл. Мічмана Павлова в Приморському районі міста приватному підприємцю ОСОБА_2" №5/34-5671 від 07.07.2009р., за результатами розгляду звернення Приватного підприємця ОСОБА_2 та звернення державного підприємства "Донецька залізниця", у відповідності до ст.ст. 93, 124, пункту "в" частини 1 ст. 186 Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", позивачу було відмовлено в продовженні строку оренди земельної ділянки площею 0,0028га із земель житлової та громадської забудови (кадастровий номер 1412300000:02:017:0155) для роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (експлуатація та обслуговування двох торгівельних кіосків з реалізації друкованої продукції в комплексу з зупиночним навісом) на пл. Мічмана Павлова в Приморському районі міста.
Вищевказане рішення обгрунтовано тим, що строк оренди наведеної земельної ділянки закінчився 16.09.2008р., дію договору оренди земельної ділянки площею 0,0028га на пл. Мічмана Павлова в Приморському районі міста №3427 від 14.10.2005р., зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" 18.10.2005р. за №04.05.162.00303 припинено у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.
Суд звертає увагу на те, що позивач у лютому 2010р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради про скасування рішень Маріупольської міської ради №5/34-5671 від 07.07.2009р. «Про продовження строку оренди земельної ділянки на пл. Мічмана Павлова в Приморському районі міста приватному підприємцю ОСОБА_2» та №5/34-5672 від 07.07.2009р. «Про погодження місця розташування земельної ділянки за адресою: пл. Мічмана Павлова у Приморському районі м. Маріуполя ДП «Донецька залізниця».
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.06.2010р. позовні вимоги були задоволені частково, а саме скасовано рішення Маріупольської міської ради №5/34-5671 від 07.07.2009р. «Про продовження строку оренди земельної ділянки на пл. Мічмана Павлова в Приморському районі міста приватному підприємцю ОСОБА_2», в інший частині позовних вимог було відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 08.06.2010р. в частині задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2 скасовано та у задоволенні позовних вимог останнього відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2010р. касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2010р. було залишено без змін.
20.10.2010р. фахівцями відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради, був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, з якого вбачається, що останнім самовільно (без правоустановчих документів) зайнято земельну ділянку загальною площею 0,0028га під розміщення розміщення двох торгових кіосків з реалізації друкарської продукції в комплексі з зупиночним навісом по пл. Мічмана Павлова в Приморському районі м. Маріуполя із земель громадської забудови, що є порушенням ст.ст. 125, 126, 211 Земельного кодексу України.
За результатами проведеної перевірки від 20.10.2010р. відповідача було зобов'язано в термін до 10 днів усунути виявлені порушення земельного законодавства, про що свідчить припис № 128/2010 від 20.10.2010р.
27.12.2010р. фахівцями відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради, було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо невиконання відповідачем вимог припису №128/2010 від 20.10.2010р.
Як вбачається з матеріалів справи, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, порушення земельного законодавства - не усунуті.
Даний факт порушення земельного законодавства, а саме не повернення, у встановлені законом строки, тимчасово зайнятої земельної ділянки (закінчення строку дії договору земельної ділянки), та, як слід, самовільне (без правоустановчих документів) зайняття земельної ділянки, загальною площею 0,0028га під розміщення двох торгових кіосків з реалізації друкарської продукції в комплексі з зупиночним навісом по пл. Мічмана Павлова в Приморському районі м. Маріуполя - відповідачем не спростовується.
За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
За приписами ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Так, стаття 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють їх від імені та в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до пункту 34 ст. 26, пункту 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин (зокрема надання земельної ділянки в оренду і відновлення договору оренди земельної ділянки) вирішуються на пленарному засіданні міської ради - сесії.
Таким чином, нормами діючого законодавства передбачено, що волевиявлення міської ради, яка здійснює свої повноваження, відносно регулювання земельних відносин, від імені відповідної територіальної громади, є ухвалення відповідного рішення. Таке рішення було прийняте Маріупольською міською радою № 5/34-5671 від 07.07.2009р.
Згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір припиняється в разі закінчення строку на який його було укладено.
Статтею 34 Закону України «Про оренду землі», про оренду землі передбачено, що у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки від 14.10.2005р. був укладений строком на три роки (до 16.09.2008р.), тобто, на час звернення позивача до суду строк дії договору скінчився.
Відповідно до ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за порушення, зокрема, строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.
Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок" наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003р № 963-ІV.
За приписами цієї норми закону, самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду).
Виходячи з матеріалів справи, відповідач не оформив право власності або право користування на спірну земельну ділянку загальною площею 0,0028га та не зареєстрував його у встановленому законом порядку, чим порушив приписи Земельного кодексу України.
Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.
Відповідно до ч. 3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає поз?овні вимоги Маріупольської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про звільнення зайня?тої земельної ділянки, яка використовується самовільно без правовстановлюючих документів, загальною площею 0,0028га по пл. Мічмана Павлова в Приморському районі м. Маріуполя та повернення земельної ділянки до земель запасу Маріупольської міської ради, у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки від 14.10.2005р., включаючи знесення двох торгівельних кіосків, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 125, 126, 211, 212 Земельного кодексу України, ст. 12, 16, 31, 34 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 22, 34, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ВИРІШИВ:
Задовольнити позовні вимоги Маріупольської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про звільнення зайнятої земельної ділянки, яка використовується самовільно без правовстановлюючих документів, загальною площею 0,0028га по пл. Мічмана Павлова в Приморському районі м. Маріуполя та повернення земельної ділянки до земель запасу Маріупольської міської ради, у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки від 14.10.2005р., включаючи знесення двох торгівельних кіосків.
Зоб?ов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0028га по пл. Мічмана Павлова в Приморському районі м. Маріуполя та повернути земельну ділянку до земель запасу Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70, код ЄДРПОУ 33852448), у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки від 14.10.2005р., включаючи знесення двох торгівельних кіосків.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70, код ЄДРПОУ 33852448) судовий збір в розмірі 1073,00грн.
Повний текс рішення підписано 21.05.2012р.
Рішення набирає законної сили 01.06.2012р.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Суддя Сковородіна О.М.
Судове рішення № 24269253, Господарський суд Донецької області було прийнято 15.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5006/32/42пн/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: