Рішення № 24269247, 21.05.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.05.12 р. Справа № 5006/17/12/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», Київська область, м.Вишгород в особі Донецької філії, м. Донецьк

до Державного підприємства «Артемвугілля», Донецька область, м. Горлівка

про: стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 74391640,15грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 3796952,56грн., 3 % річних у розмірі 733481,89грн., інфляційних нарахувань у розмірі 455435,83грн, а разом 79377510,43грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за дов. від 20.10.2009р.,

від відповідача: ОСОБА_2 - за дов. №1-12/12-93 від 30.12.2011р.

У судовому засіданні оголошувалась

перерва з 27.04.2012р. до 21.05.2012р.

згідно зі ст.77 ГПК України

Суд перебував у нарадчій кімнаті

21.05.2012р. з 14.05год. до 14.10год.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Регіональні електричні мережі», Київська область, м.Вишгород в особі Донецької філії, м. Донецьк, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Артемвугілля», Донецька область, м. Горлівка про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 74391640,15грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 3796952,56грн., 3 % річних у розмірі 733481,89грн., інфляційних нарахувань у розмірі 455435,83, а разом 79377510,43грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- договір про постачання електричної енергії №04-33/5а-05 від 01.06.2005р., Додатки №3 та №22 до нього, Додаткові угоди;

- акти прийому - передачі електроенергії;

- звіти про використання електроенергії.

До позову додає розрахунки суми заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних нарахувань.

11.04.2012р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №12-12/15-126 від 10.04.2012р. (а.с.63) з додатками, в якому:

- визнав суму основного боргу у розмірі 74391640,15грн. та надав Акт звірки взаєморозрахунків за активну електроенергію б/н від 27.03.2012р. на визнану суму, підписаний головними бухгалтерами та скріплений печатками позивача і відповідача (а.с.86);

- просив суд на підставі ст.83 ГПК України відмовити у стягненні пені у зв'язку з наступним. ДП "Артемвугілля" є державним підприємством, продаж вугільної продукції якого здійснюється за врегульованими тарифами. Різниця між собівартістю вугільної продукції і ціною продажу дотується з Державного бюджету. Заборгованість з оплати за спожиту електроенергію утворилася в результаті несвоєчасного надходження грошових коштів з державного бюджету за статтею «державна підтримка на часткове покриття затрат по собівартості вугілля», основною витратною частиною якої є саме витрати на електричну енергію в процесі видобутку вугілля.

До відзиву надав: клопотання в порядку ст.83 ГПК України (а.с.65), копію виписки з реєстру підприємств ПЕК (на підставі Закону України №2711-IVі від 23.062005р.) (а.с.67) та довідку про бюджетні асигнування ДП "Артемвугілля" (а.с.68).

21.05.2012р. відповідач надав клопотання №12-12/15-171 від 10.04.2012р., в якому просить суд зменшити розмір пені на 50% з підстав, аналогічних викладеним у відзиві на позовну заяву №12-12/15-126 від 10.04.2012р. (а.с.95).

27.04.2012р. позивач надав пояснення б/н від 27.04.2012р., в яких заперечив проти задоволення клопотання відповідача про відмову у задоволенні позову в частині стягнення пені (а.с.92).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33 - 34, ст.43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2005р. між Державним підприємством „Укренерговугілля" (Постачальник) та Державним підприємством "Артемвугілля" (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №04-33/5а-05 (а.с.8-12).

Відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики України №404 від 17.08.2007р. Державне підприємство „Укренерговугілля" перетворено у Відкрите акціонерне товариство „Укренерговугілля". До складу ВАТ „Укренерговугілля" на момент перетворення входять Волинська, Донецька, Луганська та Львівська філії (а.с.45-46).

Відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики №557 від 13.11.2008р. діяльність ВАТ "Укренерговугілля" припинено шляхом реорганізації - перетворення в ДП "Укренерговугілля"(а.с.47-49). Наказом Міністерства палива та енергетики №278 від 27.05.2009р. внесено зміни до Наказу №557 від 13.11.2008р.: по тексту слова "Державне підприємство "Укренерговугілля" замінено словами "Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" (а.с.50).

Згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики №422 від 27.08.2009р. до складу ДП "Регіональні електричні мережі" увійшла, зокрема, Донецька філія (код ЄДРПОУ 26390719) (а.с.51).

Відповідно до п.1.3. Статуту ДП "Регіональні електричні мережі" останнє є правонаступником майна, всіх прав та обов'язків ВАТ "Укренерговугілля" (а.с.54).

Отже, позивач у справі є правонаступником Постачальника за договором №04-33/5а-05 від 01.06.2005р. (далі - договір).

Викладене підтверджується також пунктами 2 Додаткових угод від 09.11.2007р. та від 12.10.2009р. до договору (а.с.15, 16).

Відповідно до розділу 1 договору Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками, що є його невід'ємними частинами.

Розділом 2 договору передбачено, що під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до п.2.2.3. договору Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку 22 «Порядок розрахунків» та Додатку 3 «Зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Відповідно до п.9.5. договору в редакції Додаткової угоди від 01.06.2010р. договір набирає чинності з дня його підписання та скірплення печатками і діє до 31.12.2010р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про пипинення дії договору або перегляд його умов (а.с.17).

Договір та Додаткової угоди до нього підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.

Пунктом 1 Додатку №3 до договору сторони визначили, що розрахунковий період триває один календарний місяць, починаючи з 00-00год. першого числа (а.с.13).

Згідно з п.4 Додатку №22 до договору остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді електроенергію Споживач здійснює самостійно на підставі наданих Постачальником актів прийому-передачі, у 3-денний термін з дня отримання (а.с.14).

З матеріалів справи вбачається, що позивач у вересні - грудні 2011 року належним чином виконував свої зобов'язання за договором - постачав відповідачеві електроенергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме: актами прийому - передачі електроенергії №00236 від 30.09.2011р., №00258 від 31.10.2011р., №00282 від 30.11.2011р., №00313 від 31.12.2011р. (а.с.25-28); звітами про використання електроенергії за вересень, жовтень, листопад та грудень 2011 року (а.с.29-44); а також вбачається з розрахунку заборгованості за спожиту електричну енергію (а.с.23-24).

Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної оплати електроенергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На порушення умов договору, вимог зазначених норм ЦК та ГК України свої зобов'язання щодо оплати спожитої активної електроенергії відповідач належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Так, за твердженням позивача, в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії у останнього виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період вересень - грудень 2011 року в розмірі 74391640,15грн., і іншого відповідачем не доведено.

Суд встановив, що здійснений позивачем розрахунок основної заборгованості відповідає умовам договору та первинним документам, що містяться у справі. Беручи до уваги викладене, суд визнає вимоги позивача про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період вересень - грудень 2011 року обґрунтованими, документально доведеними та такими, що не спростовані відповідачем і підлягають задоволенню в сумі 74391640,15грн.

Відповідно до ст.ст.216-218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони домовились (п.4.2.1. договору) про те, що у разі внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.3. договору, з порушенням термінів, визначених додатком 22 "Порядок розрахунків", Споживач зобов'язаний сплатити пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а сума боргу сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Це відповідає приписам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543-96-ВР від 22.11.1996р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (а.с.18), суд встановив, що порядок її нарахування відповідає умовам договору, приписам ч.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, незважаючи на те, що містить описку. Аналогічну описку позивачем допущено у розрахунках 3% річних (а.с.20) та інфляційних нарахувань (а.с.21). Так, нараховуючи суми пені, 3% річних та інфляційних нарахувань на заборгованість за грудень 2011 року, позивач в графі «Оплачено» відповідних розрахунків зазначив, що у грудні 2011 року відповідач частково погасив заборгованість, сплативши 11000000грн., що не відповідає відомостям, зазначеним у розрахунку основної заборгованості за грудень 2011 року (а.с.24), згідно з яким за вказаний період було сплачено 10500000грн. В судовому засіданні 27.04.2012р. позивач усно повідомив, що у рядках «12.11.» в графі «Оплачено» розрахунків пені, 3% річних та інфляційних нарахувань допущено описку: замість суми «11000000грн.» має бути зазначена сума «10500000грн.», з якої позивач і виходив, нараховуючи відповідні платежі (протокол судового засідання, а.с.94).

З огляду на викладене, стягненню на користь позивача підлягає пеня у сумі 3796952,56грн., а саме нарахована на заборгованість за активну електроенергію:

- за вересень 2011 року - у сумі 1117180,94грн. за період 04.10.2011р. - 16.03.2012р.;

- за жовтень 2011 року - у сумі 1363493,02грн. за період 04.11.2011р. - 16.03.2012р.;

- за листопад 2011 року - у сумі 823090,66грн. за період 04.12.2011р. - 16.03.2012р.;

- за грудень 2011 року - у сумі 493187,94грн. за період 04.01.2012р. - 16.03.2012р.

Відповідно до приписів п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно зі ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач є державним підприємством, продаж продукції якого здійснюється за врегульованими тарифами, внаслідок чого підприємство є залежним від надходження державних дотацій, суд зменшує розмір стягуваної пені на 20%, тобто до 3037562,05грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи заперечення позивача, здійснення відповідачем часткової оплати поставленої електроенергії та майнові інтереси обох сторін.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 733481,89грн. та інфляційні в сумі 455435,83грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд:

1) з підстав, викладених стосовно розрахунку пені, визнає, що в розрахунку 3% річних (а.с.20) в рядку «12.11.» графи «Оплачено» міститься описка. Крім того, оскільки позивачем для розрахунку сум пені використано відсоткову ставку з шістьма знаками після коми, з яких останній знак округлено до більшого значення (з 0,0004246 до 0,000425), суд вважає за необхідне використовувати під час розрахунку сум 3% річних відсоток, також округлений до шести знаків після коми (з 0,0000821 до 0,000082).

З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягає сума 3% річних у розмірі 732588,49грн., а саме 3% річних, нараховані на заборгованість за активну електроенергію:

- за вересень 2011 року - у сумі 215550,20грн. за період 04.10.2011р. - 16.03.2012р.;

- за жовтень 2011 року - у сумі 263073,95грн. за період 04.11.2011р. - 16.03.2012р.;

- за листопад 2011 року - у сумі 158808,08грн. за період 04.12.2011р. - 16.03.2012р.;

- за грудень 2011 року - у сумі 95156,26грн. за період 04.01.2012р. - 16.03.2012р.

2) з підстав, викладених стосовно розрахунку пені, визнає, що в розрахунку інфляційних нарахувань (а.с.21) в рядку «12.11.» графи «Оплачено» міститься описка, проте розрахунок є арифметично вірним. З огляду на викладене, стягненню на користь позивача підлягає сума інфляційних нарахувань у розмірі 455435,83грн., а саме інфляційні нарахування на заборгованість за активну електроенергію:

- за вересень 2011 року - у сумі 111806,03грн. за період жовтень 2011 року - лютий 2012 року;

- за жовтень 2011 року - у сумі 168024,96грн. за період листопад 2011року - лютий 2012 року;

- за листопад 2011 року - у сумі 111955,38грн. за період грудень 2011 року - лютий 2012 року;

- за грудень 2011 року - у сумі 63649,46грн. за період січень - лютий 2012 року.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст.258 (п.1 ч.2), 509, 525, 526, 527, 530 (ч.1), 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216-218, 232 (ч.6), 233 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства "Регіональні електричні мережі", м.Вишгород, Вишгородський район Київської області в особі Донецької філії ДП "Регіональні електричні мережі", м.Донецьк до Державного підприємства "Артемвугілля", м.Горлівка Донецької області про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 74391640,15грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 3796952,56грн., 3% річних у розмірі 733481,89грн., інфляційних нарахувань у розмірі 455435,83грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Артемвугілля", м.Горлівка (84601, м.Горлівка Донецької області, пр.Леніна, 13, код ЄДРПОУ 32270533) на користь Державного підприємства "Регіональні електричні мережі", м.Вишгород, Вишгородський район Київської області в особі Донецької філії ДП "Регіональні електричні мережі", м.Донецьк (83114, м.Донецьк, вул.Щорса, 87, МФО 335106, ЄДРПОУ 26390719, п/р 260313011490 в філіалі ДОУ ПАТ «Ощадбанк») заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 74391640,15грн.

Розмір стягуваної суми пені зменшити до 3037562,05грн.

Стягнути з Державного підприємства "Артемвугілля", м.Горлівка (84601, м.Горлівка Донецької області, пр.Леніна, 13, код ЄДРПОУ 32270533) на користь Державного підприємства "Регіональні електричні мережі", м.Вишгород, Вишгородський район Київської області в особі Донецької філії ДП "Регіональні електричні мережі", м.Донецьк (83114, м.Донецьк, вул.Щорса, 87, МФО 300272, ЄДРПОУ 26390719, п/р 2600537096201 в ПАТ «Энергобанк», м.Київ) пеню у сумі 3037562,05грн., 3% річних у розмірі 732588,49грн., інфляційні нарахування у розмірі 455435,83грн., судовий збір у сумі 64379,36грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.05.2012р. оголошено повний текст рішення.

Повний текст рішення підписаний 21.05.2012р.

Суддя Шилова О.М.